Про молитву...

Що для вас означає молитва і чи взагалі вона потрібна усім підряд?
я вважаю, що молитва це всього лиш один з ритуалів, за допомогою яких спрощується усвідомлення і сама концепція віри, зближення з богом.

 

Відповідь: Про молитву...

Для мене молитва - це щось особливе... тільки в молитві я себе відчуваю заспокоєною, якоюсь вільною, легкою. Це такий стан, що просто не можливо пояснити.

 

Відповідь: Про молитву...

"Все залежить з точки зору якої релігії дивитися на молитву."

а якщо з точки зору невіруючої людини?
Віра це дуже гарна річ, а от релігія - це недобра річ, тим паче християнська, яка сама по собі задумувалась як засіб керування людьми(тільки не сприймайте ту фразу буквально, бо що не напишу всі відразу ААААААААААААААА!!! ҐВАЛТ!!!!!))))

 

Відповідь: Про молитву...

то поясніть детальніше

 

Відповідь: Про молитву...

Я вірю в силу молитви. Не одноразово в цьому переконувалась. Розкажу випадки з мого життя, коли мені допомогла молитва.
Перший випадок, коли я впевнилась в силі молитви. Скажу відрзу, що батьки мої не дуже віуючі, в церкву ходять рідко. Я була ще не одруження. Щодня молилася. І от одного разу вирішила молитись за свого майбутнього чоловіка (на той час я ні з ким не зустрічалась). Я хотіла знайти таку людину, щоб мене розуміла, підтримувала, щоб разом ходили до церкви. Через 2 місяці я почала зустрічатись з своїм теперішнім чоловіком, і відразу зрозуміла, що це моє.
Другий випадок значно сумніший. Чоловік сильно отруївся газом. Ми тоді були в селі, було вже дуже пізно. Швидка з Львова не хотіла їхати в село. Я молилась... Поігла до сусіда, щоб завіз до Львова (тато боявся сідати за кермо, паніка). Привезли до Львова, під будинком вже чекала швидка. Завезли на топольну... кома... шансів мало. Я не переставала молитись. Тоді за чоловіка багато людей молилось. На ранок перевели з реанімації в звичайну палату, через три дні виписали. Лікарі не могли повірити...
Вірте в силу молитви, молітся за будь-якої потреби

 

Відповідь: Про молитву...

Молитись потрібно не лише тоді коли виникає якась потреба чи проблема, а постійно. Молитва-це розмова з Богом. І так як ми спілкуємось знашими близькими щодня , так і Він потребує нашої щоденної молитви-розмови в якій ми можем не лише просити, а й найперше дякувати за те що ми отримали чи не(!) отримали.

 

Відповідь: Про молитву...

ото власне! щоденної! а не так як часто буває, як тривога то й до Бога,по тривозі і по Бозі...
молюсь часто подумки, і взагалі молюсь=розмовляю ...

 

Відповідь: Про молитву...

молитва це людський винахід. щоб легше було жити на світі і мати відмазку для своїх гріхів.

 

Відповідь: Про молитву...

Ви не повірите, але релігію так само можна оголосити людським винаходом. Аргументуйте чим погана молитва. І як щодо "Отче наш"? Це теж людський винахід?

 

Відповідь: Про молитву...

то я так його шугаю (надіюсь, до матів не дійде)

 

Відповідь: Про молитву...

"І як щодо "Отче наш"? Це теж людський винахід?"

А хіба не людський? Уважніше читайте біблію, якщо вже на то пішло.
З давніх-давен люди вірили у щось - у сонце, у вітер, дощ і т.д.
Створювали купу різних ритуалів, в тому числі і молитов. І вони їм допомагали напевно, бо як не як, а маємо купу викопних свідоцтво того що землероби мали свого бога, якому приносили жертви, танцювали ритуальні танці і вигукували різні молитви(назвіть як хочете), і це дало свої плоди, адже ми зараз маємо дуже розвинен сільське господарство. А все починалося від них як не як.

"Ви не повірите, але релігію так само можна оголосити людським винаходом."

Ви не повірите, але так і є. Людини винайшли інститут релігії, як метод керування величезними людськими масами. Хіба не видається дивним, що вселенський собор визначав людям, як їм молитися, що промовляти і т.д.

У всьому світі діє одне єдине правило: хто перший той і правий.

Я своїми твердженнями не відкидаю існування чогось вищого, але сліпо вірити в релігійні канони вважаю приреченістю і слабкістю.

 

Відповідь: Про молитву...

Сижу вишиваю, і чомусь згадався ще один випадок, коли мені молитва допомогла. І чомусь одразу подумала, що потрібно тут написати.
Я була вагітна, місяць десь 5. Почалась в мене сесія, теба було писати курсову, на основі дослідження підприємста. Так от, прихожу на підприємство, мене зустрів старший чоловік, з вигляду дуже приємний. Я йому все пояснила, він сказав прийти на наступний день, все оглянути, поставити питання, казав допоможе чим зможе. Але...почав до мене клеїтись, типу: а що ввечері робите, а як будете розраховувати, всяку дурню мені розповідав. Якось я викрутилась і пішла додому. Прийшла додому - ледве не плачу, курсову треба писати - а йти знову туди не хочу. На наступний день я вирішила все ж таки сходити, поки йшла, всю дорогу молилась. Прийшла, знову зустрілась з тим чоловіком. Ви не повірите - зовсім інша людина: до мене кривого слова не сказав, по курсовій все пояснив, пригостив чайом, розказував про свою дружину і дітей, на останок побажав всього найкращого

 

Відповідь: Про молитву...

який треба зробити висновок?
в того підприємця просто був гарний настрій, а на наступний день він все зрозумів і перестав клеїтися....
я таким свого батька бачила тисячі разів. так що не факт...

 

Відповідь: Про молитву...

Значить моя молитва допомогла йомо то зрозуміти
Повірте, те що він говорив, до гарного настрою зовсім не відносилось. Мені було то неприємно слухати і йому про це сказала, та він не припинив

 

Відповідь: Про молитву...

ясно. хотілось би і собі так навчитися...

 

Відповідь: Про молитву...

jimbonjo, це чиї слова?