Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Привіт усім.Ось і знову я на форумі.Часу немає зовсім щоб в інтернеті посидіти.Хочу знову розказати комусь про наболіле.
З чоловіком намагалася змінити тактику ведення бою.Думала що можливо якщо передивлюся свою поведінку додам йому більше тепла і ласки то щось зміниться на краще.Змінилося,аякже...
Уявіть собі,в мене є сестра.Зараз вона посварилася із своїм хлопцем.Цей в свою чергу прийшов до нас додому попросити поради як краще надлагодити стосунки.Ну і просидів у нас до опівночі.Чоловікові зранку на роботу.Він пішов спати раніше.А я сиділа на кухні і розмовляла із своїм майбутнім родичем.Тут нізвідкись чоловік кличе мене наверх( в нас двоповерховий будинок) і каже"даю тобі 15 хв. роби що хочеш але щоб його тут не було".Я спускаюся знову вниз на кухню,пару хв. розмовляю із хлопцем сестри а потім він їде додому.Все нібить нормально було.Піднімаюся я в спальню і чую в свою адресу різну нецензурщину,що мовляв ти така,йому бісики пускаєш,залицяєшся,і все в такому дусі.В мене від образи сльози на очах.Я гримнула дверима вийшла в іншу кімнату.Хвилюватися мені звичайно неможна,я починаю розуміти що мені стає погано і сидаю на диван.З іншої кімнати чую,"якщо ти зараз не прийдеш гірше буде",думаю,добре зараз перборю в собі сльози і порозмовляю з чоловіком.Але де ж там через пару хвилин вривається він,бере мене різко за руку і в спалню що було дальше історія змовчить,просто закінчилося все моєю істерикою,припадком,та й взагалі.Коли нарешті злість в нього пройшла і він почав усвідомлювати що накоїв починає вибачатися,падати на коліна,просити не залишати і т.д.Я пробачила ніби все стало на свої місця....
Пройщло пару днів.До мого благовірного знову надійшли думки про моє минуле.В нас істерика.Звинувачування мене у всіх смертних гріхах...Дійшло до того що я знепритомніла коли відкрила очі мене пронизала сильна біль в районі живота(думала що почалися схватки,але все минулося) а чоловік замість заспокоїти мене закрив мені просто рот рукою приставив до обличчя кулак і наказав замовкнути.Уявіть собі лежу я на підлозі вся в сльозах,з сильною незрозумілою біллю і тут іще кохана людина таке витворяє...Цей вечір я незабуду ніколи...Скільки потім ще всього було...Я зараз боюся слово поперек йому сказати,коли щось не по його то взагалі істерики,крики.Починаю розуміти що якщо щось зі мною станеться то допоки його злість прейде і він догадається викликати швидку і померти можна.Зараз з нетерпінням чекамю народження дитини.Лікарі прогнозують десь в 20 числах,якщо раніше моя друга половина не доведе.
Як бути зараз незнаю.Залишити його і піти з малюткою на руках немаю куди.Терпіти і вірити що перейде не можу і боюся,не так за себе як за дитину.Заставити піти його до лікаря нереально.Інколи так хочеься змінити його,себе,адже в нас все було добре.Куди все зникло?

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Ну шо ж ви так... Аж в мене сльози вийшли...
Вам не можна хвилюватися, в першу чергу є ви і ваша дитинка, яка чекає свого народження, яка, мабуть, хоче мати здорову сильну маму, котра буде любити її і доглядати. Не буду говорити зараз про кризу, яку теж переживає ваш чоловік - ажде діти кожного дня не родяться - ви йому і так нічим не поможете і нічого йому не зробите, хіба до самого дойде.
Дбайте про себе, як можете, не нервуйтеся і не плачте, навіть якщо вже нема сили терпіти. Якщо є можливість - переберіться спати в іншу кімнату, окремо.
Ви маєте можливість телефонувати до свого лікаря в будь-який час доби? Попросіть його, щоб поговорив з вашим чоловіком. А не поможе - народження дитинки все поставить на свої місця. Тримайтеся! я буду за вас молитись

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Я навіть не знаю як би я повелася у вашій ситуації...Але в мене такі думки--Якщо ви знайомі тільки рік,а він дазволяє собі до вас так ставитися і швиряти вас на 9 місяці вагітності,то що буде далі??????Мені трохи страшно за вас...
Але кожна сім"я інша, тому нічого радити не хочу.Тільки думайте про свою дитину,що вона там зараз відчуває..........

І ще хотіла запитати,чому ваш чоловік розлучився з першою дружиною???

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Конечно самый идеальный вариант это от него уйти... такие люди как правило не меняются, если это уже не в первый раз... а родители у вас есть?

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

А будинок чий? Вам при розлученні нічого не дістанеться? Тобто йти нема куди?
Якщо так, то він певно це розуміє і тим користається.

Але ... ви би його теж не провокували - ну нащо залишатися з чужим чоловіком наодинці? Хоча, це таки хвороба в нього. І як з тим жити не уявляю...

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Наталя, роздивись по сторонах, спокійно оціни ситуацію, все зваж!!! з будь-якої ситуації є вихід або навіть кілька!!! потрібно їх побачити. сварки тобі не потрібні, хоча важко контролювати емоції в такому стані, бо це ще й гормони впливають на емоційний стан. та все ж спробуй просто не реагувати на істерики чоловіка, вийди в іншу кімнату, піди погуляй. зараз основне спокійно дочекатись пологів, далі буде складніше фізично... мала дитина, недоспані ночі, годування, тому зараз по максимуму набирайся сил. можливо народження стане якимось переломним моментом у вашій сім"ї і все само собою вирішиться бути вам разом чи ні.

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Це найбільша біда. Може якщо батьки в іншому місці, варто поїхати? Мені дуже шкода, як писала Іринка, ледь не заплакала, таких моральних виродків треба наказувати жорстоко!

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Наталка, що має статися, щоб ви нарешті почали думати про себе? Що для вас буде тою "останньою краплею"?
Ви кажете, що після припадків все стає на свої місця, а мені здається, що все перевернуто з ніг на голову. Тероризувати, ображати і погрожувати жінці - це "свої місця"? Він щей руку на вас, вагітну, підіймає?

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Наталя, а де ви жили до того, як познайомились зі своїм чоловіком? У вас є батьки, якісь родичі? Бо тут, нажаль, вихід один - вам від нього треба втікати, поки чогось не заподіяв вам чи вашій дитині...

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Наталю, домовтеся з лікарем, щоб ВЖЕ вас поклав на підтримку!!!!!!!!! там в пологовому у спокої можна все обдумати! і може чоловік без вас теж щось обдумає!

мені дуже страшно за ВАС!

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Я повністю підтримую Уму!

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Я в шоці! Я би тікала на край світу. Якийсь він .... Чесно в мене реакція після прочитаного була одна - тікати від нього. Як це жінка непритомніє а він їй рот закриває (так і задихнутися недовго).

Добре Lavazza написала, що все з ніг на голову поставлено. Кошмар!

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

Я от читаю гілку і розумію, що неправильно вона названа.. Їй пасує назва - Чоловік-тиран. Коли я прочитала про язик, я направду думала, що винуватиця та людина, яка забагато розповіла. Але таки вчергове бачу ситуацію, коли жінка таракани свого чоловіка перекладає собі у вину. Язик в цій темі, як балетна пачка до моєї роботи має стосунок. Такому чоловікові що не кажи - він буде невдоволений, бо йому його невдоволеність очевидно приносить задоволення. Даруйте за навмисну тафтологію. То такий собі вампір.
Звісно я пишу на емоціях і може не все так гірко..Ну от така реакція на дописи Наталі.
Якщо все трохи згладити, то можна зробити висновок, що річ, мабуть, не в коханні... просто має людина прикрий характер... і тут треба шукати можливість не дозволяти собі, щоб це зачіпало за живе...напевно. якщо можливо навчитись незважати..спробувати..

 

Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити?

я підтримую

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Так, прочитавши ці дописи, я наче пережила все те, що було у мене.... Скажу так - це дуже жахливо, коли ти кохаєш свого чоловіка, ще й чекаєш від нього дитину, а він тобі не довіряє. Ви мусите зараз думати за себе і за майбутню дитинку. Повірте, я пережила те ж саме: сльози, нерви, постійні зриви... А тепер результат - інколи дивлюсь на свою дитину і бачу відзеркалення того, що я зробила.... В дитини такі інколи істерики, що просто не передати словами! А в перші місяці після народження, він так плакав, як я - під час вагітності.... А свого тата так боявся, що той тільки заходив до кімнати, був такий плач, що не можливо було його зупинити. Подумайте про це.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Тиран - це діагноз назавжди, звичайно, коханій людині можна пробачити багато чого, але іноді, навіть , забагато... Такий чоловік ніколи не зміниться, а далі буде тільки гірше, треба думати про себе і про дитину, пишу і зло мене бере за таких хлопів. Є в нас знайомі подібні, то чоловік крім того, що матюкав ту бідну вагітну, бив, то ше й казав, що дитина не його, малий народився нервовий , та якось живуть, бо жінка не має дуже куди йти, доходить до сімейних бійок з викликом міліції. Зараз вона навчилась битися, що з вовками жити... Це суцільний стрес і мука!!!!
Рідний чоловік- це і друг, і коханий,і хороший батько, і захисник, а такі тирани не здатні ні любити, ні поважати...

 

Прочитала цю тему і шокована: girl_devil: Жінки, ви що !!!!!!!! Поважайте себе !!!!!!!! Любіть себе !!!!! Наталю, Ви вагітна, про кого ви думаєш ???? Невже ти свою дитину любиш менше, ніж якогось ...... (слів нема, не знаю як назвату ту істоту, яка у вас за чоловіка) Він вас мучить, бє і тероризує, а ви думаєте, що робити????!!! Коли має настати та межа, щоб ви прийняли якесь рішення. Чи може вам подобається, що вас бють? Не вірю... Головне, повірити в себе і ви зможете знайти вихід з ситуації, він є, просто ви не хочете його бачити
Колись я дивилась фільм з Дженіфер Лопес у головній ролі, яку чоловік бив, і в них була маленька донечка. Вона втікала від нього по всій країні, а потім їй надоїло..... Фільм дуже повчальний, жаль не памятаю як називається.

Знайшла, як називається фільм: "С меня хватит" . Коротко:
"Жизнь официантки Слим коренным образом меняется, когда она встречает богатого незнакомца Митча. Они влюбляются, женятся, покупают красивый домик и у них рождается дочка. Но восхитительной счастливой новой жизни Слим тоже приходит конец. Ее муж далеко не совершенство, и Слим узнает о его изменах. Оскорбленная поведением мужа, Слим пытается убежать от него, а ожесточившийся Митч теперь представляет смертельную угрозу ей и ее пятилетней дочери. Скрываясь от мужа, Слим решает принять серьезные меры. Она прячет дочь, а сама меняется морально и физически, намереваясь показать Митчу, что с нее довольно…"

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Я вас дуже добре розумію. Ваш чоловік просто розуміє свою меншість перед вами і будь яким способом хоче вас залякати. Особливо ці обвинувачення і образи погіршуються під час вагітності. Як мені це відомо... ой як відомо. А мій щей на мене під час моїх вагітностей руку піднімав. Це було не часто, це було раз але БУЛО!!! Можете сподіватись що і ваш так поступить.
Йому треба працювати над собою але він не хоче цього признати. Ви йому не допоможете, ви можете допомогти лише СОБІ!!! Плюс ви МУСИТЕ ЗАХИСТИТИ СВОЮ ДИТИНУ!!! На нього розраховувати нема чого. Вам обовязково треба відокремитись від нього і вже потім обдумати чи варто покласти себе заради цього чоловіка. Повірте мені з мого досвіду, що поки ви не змінитесь (а це не означає бути більш уважним і ніжним до нього) нічого у вас не зміниться. ПРОШУ ЗВЕРНУТИ УВАГУ ЛИШЕ НА СЕБЕ І НА СВОЄ ЗДОРОВ*Я!!! Ідіть до психолога, священника, доброї коліжанки і шукайте підтримки і знайдіть розуміння себе. Спочатку розберіться в собі чому ви шукаєте власне таких відносин а не інших.

Буду молитись аби Бог вам дав просвітлення.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Я цей фільм також бачила. Він звичайно непоганий, але нажаль до нашого життя не підходить. Голлівудсько-преголлівудський, особливо деякі деталі (татко, який одумався і в останній момент дав донці купу грошей, ха-ха!), в житті, я думаю, для головної героїні все б закінчилось набагато сумніше.

 

Вони розлучилися тому що жили разом як брат з сестрою.Їх нічого не звязувало окрім бізнесу.

Є.Проте ще є сестра яка живе з ними.А я зараз буду з дитиною.Так що це не вихід іти до них.А знімати квартиру коли ти в декреті нереально.Хотіла знайти роботу на дому,але поки що нещастило.

Іти немає куди.Будинок на нього.До батьків не вихід там ще сестра.
Я ніколи його не провокувала.До того ж постійно кажу що люблю,що неможу без нього.А в ньому всеодно присутня сліпа ревність.

Ви знаєте,я незнаю,я просто люблю цю людину.В нас буде дитина.Я надіюся що з її появою щось зміниться.