Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

мені все життя здається, що я грубаска, тому такі слова сприймаю як комплімент...але відповіла, що маю здатність за час вагітності сильно поправлятися, трму готуюся з "меншого старту" починати

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

a ja na mori...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

то ви з собою ще й посиденьки в Крим забрали

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ходили сьогодні запрошувати на весілля (вже другу неділю) і всіх вже запросили. У декого вдома аж сльози наверталися, коли нас вітали. Чи то я такий меланхолік, чи що? Цікаво що ж зі мною буде на самому весіллі?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Чи то я такий меланхолік, чи що? Цікаво що ж зі мною буде на самому весіллі?
__________________
Я теж перед своїм весіллям стала була якась дуже слізлива, плакала і плакала, думала що на весілля навіть очей хай не малюють сплачу, але настав той день і....і я не зронила ні сльозинки хоч були такі зворушливі моменти, чи то себе так налаштувала НЕ ПЛАКАти чи що

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми повернулись з Закарпаття.
Хоч умови були не дуже і погода підкачала, проте гарно провели час з друзями, поїздили по місцевих заповідниках.
Головне, що наша Іруся, повна емоцій, нарешті заснула.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Настроюй мені себе, чи не настроюй, але, щоб не плакати мені не вдасться. Завжди відрізнялася, надмірнною емоційністюА зараз, так взагалі мовчу...А як ще хтось починав бажати чогось, то відразу ж намагалася переключитися на щось інше, щоб дружок не лякати своїми слізьми

 

Тіко за стрижку. А я переважно забездурно стрижусь в цьотки своєї але вона завжди на одну сторону криво вкрає то я вирішила піти в когось іншого постригтись.

То точно як мені чоловік зранку сказав. Дивився на мене дивився і каже, жінко, у тебе зовсім дупи вже нема. А я кажу, ОЙ! Я знаю? Ото проблема!!! І щоб зробити аби ту дупу повернути?!
Але справді якось так похудалось, що дупця і справді зменшилась а пузьо ні. Ну тобто не так відчутно. А я хочу пузьо.

А я вчора цілий день лазила на колінах в одній руці з шматою а в другій з пилісосом. До мами приїзджає товаришка з Каліфорнії і маман сказали, що як вони мені спрезентували нову мікрофалювку то маю все в хаті поприбирати. Аж бідні діти дістали, бо попали під мамину (мою тобто) змучену руку. Мусіли бігати і все збирати що порозкидала мала.
Але он прибираю і мрію як б то до мене онтак гості приїхали.

А нині зранку всі роз*їхались по своїх справах і мене лишили одну з дітьми. Попросила чоловіка чи може побути з дітисками бо мені треба до маґазини (в хаті шаром покоти, а їсти просют) а він щей шкандаль учинив. Але тепер у мене підросла захисниця - Юліана. Тато за звичаєм почав казати що то ваша мама винна у всьому, а вона йому - ні тато! мама тут нівчому не винна. це твоя вина!!! Тато звичайно ж образились але що правда то не гріх.
А потім я взяла всіх своїх чудіків і поїхала з ними на гуртовню. Вони були досить чемні і тримались всі коло мене. Лишень бігали і помагали шукати де лежать продукти які нам треба. Ми вчора з ними склали список що кому треба купити. Тримались файно коло мами але вже під кінець їм трохи вкучилось і Анна з Юліаною почали штуркатись. А один мужчина на касі питався чи то всі мої і де я беру сили їх витримати, бо він з одним в хаті не годен собі раду дати. Отакі в мене файні малята.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Та я взагалі не можу до тепер повірити, що Ви одна з ними з Америки в Канаду добралася і назад.
Хоча то напевно там у вас простіше, ніж тут з Мукачева в Алушту.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Брат мого чоловіка професійний шофер, то також ніяк йому в голові не вкладалось як я сама поїхала в таку дорогу. Навіть тут в Америці люди дивуються. А нам, як то колись було за радянської пропаганди, нам пєсня строїть і жіть помоґаєт. Тілько нам не просто пєсня а Бог дає сили. Бо інакше навіть не знаю відкіля то береться.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Нічка в нас була весела....я вже писала, що Любчик вчора впав з гірки і добряче вдарився....от вночі почались болі в ручці, так нам верещав 2 години, але, на щастя, ні припухлості, ні посиніння, чи ще чогось не було, тому тріщини/вивихи ми відкинули...дала нурофен і за 2 мінуті дитина заснула аж до ранку..зранку встав, бавився, активно рухав руцею, тому все пішло по звичному графіку....ну і ще в нас роздерто на півщоки і губка троха розбита

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми повернулись з відпустки. Вчора, себто нині о 02.00 З Яремча і Буковелю Правда, там ми були лиш 1 день, весь час сиділи в чоловікової мами Відзначились там поломкою унітаза І я дізналась, який мій чоловік майстер на всі руки - сам зняв старий унітаз, сам забетонував щось там і сам поставив новий Чим відзначилась Олеся, напишу у гілці для мамусь і татусів, а "спогадів" другій бабусі вона залишила багацько:xaxa:
Я файно відпочила, правда, так і не вдалось скупатись у річечці, але то дурниці. І, на жаль, не вдалося зустрітись з Марта2 (Мартусь, вибач, в мене десь щез твій телефон) Але, думаю, цю прогалинку ми найближчим часом заповнимо
Ну і ось приїхали, заскучила за вами, любі мої посиділочки. Переглянула фотки, дітки всі так повиростали, мамусі (і не тільки) погарнішали
Ще стільки всього наздоганяти мені тут на ДП

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Файно відсвяткували Кусине ДН, дітки надурілися, мами попили "Кривавої Мері", потім всі по черзі задували свічечку на тортику..фото, сподіваюсь, завтра Надя виставить...тіко я бачу тут декому наші фото не подобаються, бо ніяк руки до "ДЯКУЮ" не доходять...ну і ладно

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я сьогодні розслабилась:викликала чоловіка пораніше з роботи,щоб погуляв з Настюхою,а сама відправилась в перукарню стригтись-малюватись.Нічого кардинально не змінювала,але все рівно оновилась (ще й вклалась в 85 грн) Чоловік довго мене розглядав,а потім сказав:"ну да,волосся трохи менше стало..."Виявляється мені треба було зробити бабетту на голові і помалюватись в чорний,тоді би було видно,що я була в перукарні

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Анекдот в тему(якщо такий був-сорі)
Дружина зробили манікюр і педикюр -чоловік не помічає.
Нова стрижка і укладка-чоловік не помічає.
Солярій ,макіяж-чоловік не помічає.
Вдягнула протигаз і запитує:
- А ти нічого не помічаєш?
-ТИ ЩО ,БРОВИ ВИЩИПАЛА?????????

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я знову сюди пишу.
Планували у неділю їхати на фестиваль до Свіржа,але свекруха запросила на празник-треба їхати.Ну то майже по дорозі,якось би сумістили,алеСьогодні прийшло зпрошення на весілля -і теж на неділю.Хоть візьми розірвися-і куди я маю іти?А до того всього я нефарбована ,не стрижена,без вечірньої сукні,манікюру,педикюру..........
Плюну на все,і поїду в Раковець на цілий день.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

"Заставиш дурня Богу молитися - то він і лоба поб"є" - то про мене. Давно планували ми полакувати двері, вагонку на лоджії, та все чоловікові ніколи. Ну а тут час підпирає, бо сусідка по площадці ось-ось має народжувати, а ми будемо смородіти лаками-фарбами чи що? Ну я в суботу дітей завезла в село, а сама як стала, як полакувала всі дев"ять дверей і лоджію 6 на 2 м за день, то і причманіла добряче. Оце тільки сьогодні відійшла і сюди добралась. Але так файно-файно в хаті тепер, все блищить і сяє
А ще треба мені стару прихожу сплавити десь, бо куплена нова вже місяць лежить у коробках, Соні на радість. Так хочу порядку в хаті!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ну от! А я думала вже писати, що вже би моглисьте трохи перепочити від тих закруток, а то Ви, виявляється, "кайф ловили" ...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Софія-Соня, я щось рахую-рахую ,і ніяк не можу зрозуміти що то у Вас за тими дверима,тобто скільки кімнат?Дев"ять дверей-то просто півгуртожитка.Чи Ви малювали в цілому під"їзді?