Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? нє, ну я не кажу, що потрібно жити з людиною яка не приходить тижднями додому, хамить жінці, вобшем має в сраці сім"ю..... я трошка про іншу ситуацію
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? А необовязково хамити...він просто ходить на ліво час від часу...йому так добре. Можна з цим змиритись???
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? ні, з таким навряд можна змиритись.Тут вже потрібно говорити,говорити.....чому так в сім"ї і чи варто бути тоді разом. Але точно не рубати згоряча.
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Я не хочу пліток та домислів, сама б ніколи не розсказала, що шось бачила і мені не треба чиїхось розповідей. Але, як би мені зраджували, волілаб знати, особисто від зрадника - не думаю, що він зміг би це приховати. І простити я навряд чи змогла б, а вот чи жила б з ним далі, це все залежило б від купи обставин... тьфу, тьфу, тьфу
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Питання сприймаю досить двояко, як і більшість...Дуже багато нюансів. Впевнена, що років 10 тому, то не вагаючись все б розповідала, а зараз вже побачила багато сімей, в яких "живе" зрада і всіх все влаштовує. Одна забезпечена на 200%, займається лише дітьми і впевнена, що чоловік нікуди від неї не піде. Живе в своє задоволення і підсміюється з молоденьких чоловікових коханок, які думають, що він покине дружину заради них...Не знаю чи вона щаслива, думаю їй дуже важко з цим жити Інша, знаючи про походеньки чоловіка (вже другого), теж з цим мириться заради дитини і тішить себе, що колись це пройде... Про себе. Впевнена, що коли чоловік зраджуватиме, то не буду потребувати ніяких дружніх розповідей - я все помічу сама. Думаю, коли людина, повністю віддана дружині та дітям, захоплюється іншою, то помітити це не так важко. Тоді прийдеться жити без нього, тяжко, але буду готова...А якщо якісь незначні інтрижки, то, думаю, варто зачекати "прояснення" в голові. Але, якщо людина схильна до зради, морально до цього готова, то нема значення чи їй 18, чи 40 - це не лікується...
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Досвід багатьох людей показує, що "де двоє б*ються, третій не мішається". Тут не обов*язково лише один варіянт. Діти можуть шкодувати маму, ненавидіти батькові вчинки й самі так ніколи не повторять, бо матимуть в серці пам*ять про мамин біль.
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Ну або втішається Але без сумнівів пхатись в чужу сім*ю і казати про те що он твоя жінка К або чоловік кобель то є неетично і неправильно.
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Я напевне не сказала б про зраду, дотримуюсь думки не лізь у чужі стосунки тобі ж дорожче. Але якби це стосувалося моєї сестрички рідної, то сама б йому пику розбила.
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Була ситуація, коли я могла сказати подружці як її чоловік з якоюсь кобітою вобнімку ввечері по Високому Замку гуляв. Не сказала, бо то не моя справа. Тільки обережно вияснила, де сама подружка була на той час. Бо я вже шукала якісь виправдання поведінки її чоловіка, може родичка приїхала до них і він Львів показував. Вияснилось, що сама подружка тоді в селі з дитиною перебувала, а гості ніякі в той період до них не приїжджали. З ким він гуляв, нехай залишиться на його совісті. Щодо мене, то якби, не дай Боже, мені хто про зраду мого чоловіка щось сказав, не повірила б. Поки би сама не побачила і не вияснила напряму все від самого чоловіка.
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Як я вже писала, бо то не моя справа. Ніколи не втручаюся в чуже життя, не лізу з порадами, коли не просять. Та й їхню малу дитину пошкодувала. Та й довести те, що я бачила, я не могла. Її чоловік скоріш за все відпирався б, чи відмазку-пояснення знайшов би, вона б швидше йому повірила, бо дуже його кохає, а я б винною стала, що в чужу сім"ю розмовку внесла, мовляв заздрю чи щось того типу. Так склалось, що зараз ми з нею вже менше спілкуємось, хоч дружили з дитинства, просто роз"їхались по різних кінцях міста. Знаю, живуть вони з чоловіком далі разом, пару місяців назад другу дитину народили.
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Чужа душа, як кажуть темний ліс... Я була свідком коли банальне підвезення співробітниці чоловіком після переказування цієї події з найкращими намірами подругою, обернулося сімейною драмою... Сімя це як окрема держава зі своїми правилами та законами і втручатися чужим не варто, навіть з найкращими намірами.
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Я тут поки читаю дописи в голові перебираю випадки, коли я знала про зраду. За все життя виявилось фактів зради по всюди: я знаю з ким зраджув мій колишній шеф, моя теперішня шефова, мої брати, мої подруги, мій колишній чоловік, блін, практично всі мої знайомі мають рильце у пушку.:umbrage: То я собі роблю висновок, якщо всім про все розказувати, то .... навіть не знаю!?!.... :confused: Кому це потрібно!!!:shutup: Як то кажуть: „Не стоит быть доброжелателем”!!! І тут певно не має значення чи то йдеться мова про своїх родичів чи подруг чи колег чи просто знайомих.... Ну, може б натякнула, або навіть розповіла тільки у випадку коли у мене спитали прямо!
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? Я собі уявила таку ситуацію, наприклад, якщо мене б зраджував чоловік і моя найкраща подруга про це все знала і нічого мені б не сказала, ну це ж просто жах, мені було б дуже обідно, це ще один удар в спину....... А якщо дивитись з іншої сторони, наприклад, якщо я знаю про зраду подруги, то я навіть незнаю чи б сказала їй, мені просто бракнуло сміливості. Хочаб з тої причини, що Тут є ймовірність того, що чоловік опамятається і будуть дальше жити нормально, а якщо розкажу, то що з того вийде, коли подруга взнає про зраду, та нічого доброго, навіть якщо все владнається, то всеодно все життя буде стояти та зрада перед очима. Розвалити с"імю легше ніж потім склеяти до купи!!! Тай що це потім за сім"я?!
Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi? я би спочатку сказала тому хто зраджує, що я вкурсі, і шоб він (вона) сам (а) в тому признався зрадженому (ій). Але якщо ні, то розкажу.
ЩО РОБИТИ??? У мене є, чи тепер уже була найкраща подруга. Але від того часу коли я приїхала додому і весь вільний час проводжу з коханим, я не бачусяґ з подружкою вона до мене не говорить не дзвонить, я пишу їй смс, дзвоню, а вона не відповідає. І що саме головне ми з нею не сварились. А тепер, я не знаю в чому проблема і що робити?
Відповідь: ЩО РОБИТИ??? Думаю їй то пройде і вона подзвонить Вам, коли скучить за Вашими розмовами, посиденьками, спільними походами куди б то не було.
Відповідь: ЩО РОБИТИ??? KRASYNJA, якщо ви живете в одному місті, зайдіть до неї в гості. Двері, я думаю, вона вам відчинить....
Відповідь: ЩО РОБИТИ??? І в мене колись так було... Коли ми порузімілися то вона призналась що ревнувала мене до нього( не в прямому розумінні слова Просто ви завжди були разом,а тепер ви більше уваги приділяєте свому хлопцю,і вона почуває себе одинокою і покинутою.
