Відповідь: In flagranti (на гарячому) Трошки перегнув. Думки бувають різні, інша справа, як ми на них реагуємо. Якщо думкою тою потішилися, подумали, як би то її в життя втілити - то так, то вже половина справи й гріх. А якщо злякалися й відігнали - то який тут гріх? Левандівка, ото насмішили. Але правдиво, на жаль. У певний момент у чоловіка кров з одної голови в іншу переходить і все... упал, очнулся, гипс...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) я вважаю, що в такій ситуації головним є-не втратити гордість. якщо є куди йти, то треба забрати ключі, гаманець, телефон та піти подумати кудись в інакше місце... або можна просто
Відповідь: In flagranti (на гарячому) він так і казав .я просто забула це скзати гордість це те ж поняття відносне, в стосунках надмірне користування гордістю не дуже добре, хоча в такій ситуації це мабуть вихід. піти і отямитись...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Мені здається коли чоловік коханку вже поклав у сімейне ложе, то йому вже байдуже, що скажуть сусіди,чи побачить жінка, і т.д.... Йому аби бути з нею (коханкою). Незнаю з чим зв"язано, можливо кохання, а може їм просто хочеться екстріму. Десь читала, що секс у екстиримальних ситуціях - дуже і дуже.....!!! Звинувачувати лише мужика в його похоті може і не треба, треба задуматися чому красавца на "ліво" потягнуло. Тай не тільки мужики на ліво ходять. І чи нам з Вами, леді, не приходять інколи думки про інших чоловіків. Може в нас жінок просто більше витримки, ми вміємо опановувати себе, і тому не зраджуємо, чи менше зраджуємо
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Щось важко таку ситуацію уявити, направду... Простіше уявити, що можна довідатися місце зустрічі й туди навідатися.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Та, як би ми не реагували, у виграші ніхто не буде, бо причина реакції не зміниться. Але також переконана, що чуже ліжко - то вже край у стосунках, це вже коли достукатись до чоловіка (жінки) було неможливо. І якщо вже щось пояснювати, то вже принаймі з відносно чистою совістю:"А пам"ятаєш, я тебе просив(ла)"? Правда, є ще один варіант - звичайна людська слабість і грішність. Але і тут би я ніц не пояснювала, хіба б впала в ноги і просила пробачити.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Забувати не треба. Забути, а простити - цілковито різні за природою речі. І забувати якраз некорисно. А прощати - дуже навіть. Тільки прощати ще треба вміти... Спустошеність - якище перехідне. Ображений егоїзм з часом замовкне й говорити почнуть зовсім інші сторони нашого "я". Отоді буде найважче й тоді буде тотальне спустошення, особливо якщо ви зробили вибір, про який пошкодуєте. А пошкодуєте 100%. Чому? Бо ЖОДНЕ рішення, прийняте в час великого щастя, чи великої скорботи не може бути правильним, якщо ви пішли за емоціями... І наслідуючи голівудські сценарії, ви будете нічим не кращі за того, хто зрадив, бо і він пішов за емоціями... Отут і мудрість - поступити інакше! Нащо давати чоловікові привід подумати: "виявляється совість мене мучила даремно й випадок врятував мене від вар*ятки й істерички" (це якщо про крайні реакції говорити)?? Щодо гарантій. Ясно, що довіру такий вчинок підриває, але не цілковито. І якщо після того, ви взагалі не зможете довіряти, то значить, що й до того довіри в принципі не було, а отже є над чим попрацювати тоді. Якщо ви своєму чоловікові довіряєте, якщо ви його добре знаєте, то й говорити буде просто, бо будете знати, де правда, а де брехня, це просто відчується. Як зрозуміти... Таке просте питання із ще простішою відповіддю: не вважати себе ідеалом. Не вважати, що от я би так ніколи... Бо ви цього не знаєте, ви не знаєте чи справді ніколи... І от я би подивилася на ситуацію саме так - а як би я хотіла, аби мене в такій ситуації потрактували? Найгірше, що може бути в такій ситуації - це відімстити. Хоча буває, що аби остаточно простити, людина мусить сама впасти, бо без того упадок іншого не зрозуміє...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Та чому, є і такі "конспіратори" А місце зустрічі намагаються вивідати, коли вже скотина "попалилася"!
Може й так... Мені чомусь видається, що якщо заміж виходиш за ловеласа, то й говорити тоді нема про що: знала, що купувала. А якщо знаєте, що людина до того не схильна, то значить, що ситуація могла бути зовсім не така трагічна, аби її неможливо було пережити. Тому в першому випадку дивно розчаровуватися, а в другому - дивно не дати можливість пояснити. Щось мені ці слова так в голову запали... Мушу дописати. Це стереотип? Чи ви справді думаєте, що чоловік так подумає? Просто я точно знаю, що мій чоловік би такого ніколи не подумав. Він би втратив стан щастя, відчуття повноти, причини всіх позитивних емоцій, які коли-будь мав... Він би втратив сенс буття, якби втратив мене й дитину... А домогосподарка - це така банальна буденна річ. При тому, дуже легка до заміни. То звідки така думка?
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Ну добре, можна попробувати простити, але забути неможливо. І як тоді жити далі з тою людиною, навіть простивши її? А момент зради буде все життя стояти у вас перед очима і отруювати будь-які радісні моменти!!! А нащо давати йому привід думати: хух, відмазався цього разу, вдалося ситуацію у свій бік повернути (хоча як ЦЕ можна трактувати так, щоб жінка зрозуміла???), тож наступного разу тре бути обережнішим і не попадатись.... І взагалі, що тут мудрувати: як на мене, зрада (чоловіка, жінки - не важливо) - то є зрада, вчинок, що сам за себе говорить, думати чому він це зробив, а ще гірше винити в цьому себе - справа дуже марна ы невдячна, як би ви на це не реагували, суть вже скоєного не змінится. Тобто, якщо довіряЛИ і якщо знаЛИ, бо якщо ви були впевнені, що чоловіка свого знаєте і що він вам не зраджує, а вивявилось навпаки... Абсолютно згідна! І тому дуже надіюся і вірю в те, що ТАКЕ мені ніколи не прийде в голову зробити і що моя совість мене від ЦЬОГО захистить. Бо якби я чоловікові свому зрадила, то потім в очі б йому не змогла дивитись, не те, щоб зробити вигляд що ніц не сталось і продовжувати стосунки далі. А ще б для мене зрада означала втрату поваги до свого чоловіка. Саме тому я і від нього чекаю такого ж відношення до себе.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Не буде. Якщо все мудро зробити, то не буде. Ну, якщо довіри нема в принципі й живете із чужою людиною, а саме це випливає з таких слів, то говорити нема про що. Чужі люди під одним дахом ні до чого путнього не додумаються, тому там зрада буде просто завершальним акордом. Якщо ж до того не чужі, то такі думки не виникнуть. І хоч суть учинку від реакції не зміниться, то наслідки можуть бути дуже різними. Я би не поспішала перекреслювати все. Чому? Бо я не виходила за нього заміж тому, що він мене не зрадить, причини були таки інші. Я не кажу, що виходила заміж із думкою, що він може зрадити, звісно такої думки не було, але якщо щось подібне стається, все одно завжди є те, що можна поставити вище й дивлячись на те, відбудувати решту. Тільки до того треба мати сміливість і відвагу, бо втекти набагато легше. От залишитися й пробувати щось змінити - оце ВЧИНОК.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Ну добре, скажіть будь-ласка, яка може бути причина зради, яку можна зрозуміти і вибачити? Не вганяючи при тому себе в комплекс провини?
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Бувають професійні зваблювальниці, наприклад. Бувають сприятливі несприятливі обставини... От саме для того, аби знати відповідь, і треба спершу побалакати спокійно. А себе не вганяти в почуття провини неможливо, бо в подружжі ніколи лише один винним не буває, найчатіше обоє, особливо в тому, що обох стосується. Виходить, тому треба зробити у всьому винним чоловіка, аби саму совість не гризла, що щось не так робила? А як почуєте, що причина й у вас також була, то що тоді? У відповідь крики: "Я?!?!?! Я не робила?!?!?! ТО ТИ!!! ТИ!!! зрадив! А я тут жертва!!" Так буде?
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Боже, я як уявила собі..... Навіть не знаю, шо би я робила.... Я би, напевно, з вікна вистрибнула...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Я би, дала знати що я це побачила, навiть якби вони були ДУЖЕ зайнятi, потiм би пiшла. Проте дала б можливiсть пояснити з причин вiдомих лише менi. Далi не знаю... Проте, якщо вона лiпша за мене, то напевно так менi i треба... Якщо я лiпша за неї... то так йому i треба.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Я щойно була дуже вражена... Діалог з аськи... 21:31 unknown: Ти б мені пробачив зраду? 21:31 kochanie: ну... 21:32 kochanie: і так і ні 21:32 kochanie: я б мабуть пробачив Тобі 21:32 kochanie: якби Ти далі хотіла бути зі мною і я б був Тобі потрібний 21:38 unknown: а я б Тобі ще потрібна була? 21:38 kochanie: так 21:38 kochanie: я люблю Тебе 22:03 kochanie: може це і по-дурному, але я б вислухав Твоє пояснення 22:03 unknown: ) 22:03 kochanie: ну бачиш -смієшся 22:03 kochanie: я б не слухала 22:04 unknown: шо вже там пояснювати? 22:04 unknown: "я така затуркана, така затуркана"? 22:04 kochanie: я б вислухав 22:05 kochanie: якби сказала - "я більше тебе не люблю, Роман, сорі" 22:05 kochanie: тоді шо поробиш... 22:05 unknown: нема в таких ситуаціях пояснень 22:06 unknown: хіба попросити пробачення, що на таке мусив дивитись 22:06 unknown: тре наперед говорити 22:06 kochanie: ситуацій може бути безліч 22:07 kochanie: справа в тому, якби ми на них реагуємо і як розуміємо Ніколи не думала, що в настільки близької людини може бути така реакція...
