Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Ото ж бо й воно.Багацько разів перед цим бувало подібних ситуацій.То розходились то знову сходились, але це було тільки за моєї ініціативи.А тепер коханий знайшов себе в роботі і більше крім друзів і машини нічого не бачить.Мабуть перестаралася.ПОстійно спізнююватись почав, мало часу зі мною проводив.А тепер за те що попросила попереджати про спізнювання дійшло до розводу і дівчачої фамілілії,Чмок то мабуть по привичці.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Ух, не легко буде...Все дуже відносно...є різні чоловіки, різні жінки...може йому треба щоб ви скандал закатали, бо ви надто спокійно на все реагуєте?
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. За юності була вспильчива і при любій сварці хотіла розходить.Пройшов час, ми почали жити разом і я почала мінятися.То дуже хороша то погана то взагалі інша, хотіла щоб пристрасть не згасала.Та не помітно для себе змінилася.Стала хорошою і "пухнастою". Підтримувала, догоджала, розуміла а обернулося все проти мене.Переборщила.Тепер незнаю як бути.Ідіотські картини зходження , розхоження надоїли....
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Ох, впізнаю себе! Тепер розумію що треба бути такою як ви описали, але в собі нічого не тримати - щось не подобається - тре добре гаркнути
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Поговоріть з ним,зясуйте причину такого рішення.Можливо це просто якісь магнітні бурі або щось таке як ПМС у нас. Якщо ж він вирішив остаточно,то переконувати залишитись напевно безглуздо але поговорити,на мою думку, обовязково потрібно!
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Бачите, а я б не говорила... Вже б для того, аби вберегтись від емоцій. Може це і є причина, чому б я не говорила - в мене самої подружнє життя було настільки емоційне, що я вже хочу тільки спокою. Але уявімо цю розмову. Про що? Якою вона буде? Питання типу:"Що тебе не влаштовувало?" Це означає - ти свисни, а я буду мінятись. Але ж зміни і толеранція мають бути двохсторонніми, чи не так? Чи "Ти подумай, аби не шкодував потім". Ви справді вважаєте, що задумається? Та зі всієї шкіри буде пнутись, аби доказати, що не шкодує. . Я б в такій ситуації змовчала і старалась зробити вигляд, що не хвилююсь. Бо може бути й таке, що він ВЖЕ пошкодував про такі свої слова. А також би його подражнила своїм спокоєм - будьте певні, чоловік (як і жінка) все-таки буде чекати, що його затримають (як підтвердження, що він потрібний).
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. А можливо і навпаки, переконався що добре зробив, - щінка як колода, ні на що не реагує, все по-барабану...
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Мдя... В моєї подруги так чоловік пішов, ні з того ні з сього. От вона і задубіла, не скандалила, не виясняла, не робила абсолютно нічого. Як виявилось, що він пішов до іншої.(дітей в них не було) Хоча тепер, як пройшло вже десь два роки то все налагодилось, в неї нова сім"я і синочок народився, а в нього теж своя сім"я. І так як тоді здавалось, що та до якої він пішов має бути просто стерво, то виявилось,що зовсім і непогана кобіта. Так до чого то я вела, а можливо варто було поборотись за своє, а не дубіти...хоча, хто його знає як краще:8:
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Повірте, навіть якщо чоловік жінку не любить, то почуття власності в нього дуже сильне:"Як МЕНЕ можна так легко відпустити?"...
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. а чи варто?? можливо з нею і не склалося б так, як з іншою. а тримаючи все одно нічого доброго не буде
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. І я так вважаю. Людина може усвідомлювати свої обов"язки, але примусово любити ще нікому не вдавалось. З примусу часом буде тільки відраза (принаймі).
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. не буду сперечатись,можливо ви і праві. але мені здається якщо мовчати,то мужчина може подумати що жінці абсолютно байдуже(мені мій так постійно говорить:ти ніяк не реагуєш-значить тобі всерівно,значить для тебе не важливі наші стосунки тим більше ви стільки років разом,все таки не чужі люди. а на рахунок того,що не влаштовує,все таки такі речі варто знати,не для того щоб бігом мінятись,а для того,щоб в майбутньому з іншим чоловіком не повторювати своїх помилок.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. самолобство чіпляє а те що він говорить про розлучення це варіант норми в стосунках?
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Я не настоюю на своїй правоті. В мене просто купа життєвого досвіду і трохи психології в практиці. Ваш чоловік, швидше всього відноситься до типу кінетиків - людей, котрі потребують руху навколо себе. Їм потрібні реакції на свої дії. Щодо змін - так, усвідомлювати і змінювати себе потрібно. Але тверезо. Не кленучи себе "Я у всьому винна". Нічого з нічого не буває просто так. Сім"я - пара, от і у змінах треба співпрацювати. То ж все просто насправді. Якщо чоловік чимось незадоволений, то спочатку треба з"ясувати, наскільки насправді причина незадоволення впливає на спільне життя і стосунки. Бо якщо то щось на кшталт:"Мені не подобається твоя червона спідниця і байдуже, що то твоя улюблена, ти її не будеш носити!" - то хай поцілюється в ніс. (Приклад, можливо, не дуже вдалий, але мабуть, зрозуміли, про що я). Тобто крім наших змін у собі має бути присутня і толеранція партнера до наших слабостей і уподобань.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. А як ви вважаєте, чи працює у сімейних відносинах вислів, що кожна жінка має такого чоловіка, на якого заслуговує? І чоловік - також? Може і справді більшість тих речей, які нам з роками не подобаються у наших чоловіках, стаються з нашої неправильної поведінки? Щодо сімейних відносин моїх батьків. Вони разом вже 33 роки і служать для мене прикладом того, як разом долати труднощі, як переживати скруту, як підтримувати і поважати одне одного, як бути опорою одне для одного. Але я не про це. Наша мама сильна, вольова жінка. Дякуючи їй, ми усі тримаємося купи, цінимо і поважаємо одне одного. Але наш тато не вміє і не хоче робити нічогісінько! Я ніколи не бачила, щоб батько мив посуд чи, навіть, забивав цвяха... Та і я навчилася включати газову плиту десь в 9-му класі... А все почалося з того, що колись мама сказала: "Не треба, я сама!". Перебравши з роками, причому добровільно, на себе усю ініціативу щодо хатніх справ, вона вже не може добитися від батька класти шкарпетки в відповідне місце і т.д. Моя новостворена сім"я - повна протилежність. Звичайно, я навчилася з роками готувати, прибирати і вкручувати жарівки, але, буду відверта, не шалію від усих цих занять... Я їх роблю, бо їх просто необхідно комусь робити. Знаючи про моє "захоплення" хатньою роботою, Бозя і послала мені чоловіка, який всі ці речі вміє і має бажання робити. І тепер моя мудра мама каже мені, щоб ні в якому разі не гнала Володю з кухні, а краще тихенько перемила за ним тарілочку чи нишком підтерла недотертий пил... Так і роблю. Діє.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. В нас так само З самого початку я не напрягала і не особливо просила чоловіка мені допомогти по господарству, бо я все встигала зробити сама і мене це не напрягало, і мені не було " в лом" самій це робити. Як же я була неправа...... Тепер він мені не допомагає, а якщо я допомагає то треба просити, дуже добре просити.... коротше поки не "копнеш" не рухнеться. А я навіть часу толком не маю щоб все по господарству зробити як належить. Все галопом роблю.... багато до чого руки не доходять.... Позавчора приходила в гості хресна малої, бавилась з нею, так я буквально кайф ловила від того що могла не поспішаючи кухню помити, плиточку вимити..... отак... а якби раніше привчила чоловіка бодай за собою посуд мити після їжи, не лінуватись вечерю приготувати то булоб значно легше.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Я процитую себе ж. І так у всьому. І в митті посуду, і у витиранні пороху. Стосунки - квіточка, котру треба по черзі заливати обом... Сімейні стосунки з роками... стають буденними, менш наповненими пристрастю, більш наповненими рутиною... але також можуть бути нашою тихою заводдю, надійним плечем поруч, привітним ранком. Все залежить від нас.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Ой як гарно Un.Known написала! 100% Теж вважаю, що кожна заслуговує на то що має...По-перше, ми підсвідомо вибираєм такий тип - Ви ж не будете зустрічатись/одружуватись з людиною, яка вам неприємна?....По-друге - ми самі з часом змінюємось і змінюється чоловік....під нашим впливом. І всі ті зміни у 99% - наслідок цього впливу, люди ж пристосовуються одне до одного...Часто, коли у нас якісь непорозуміння, я вигукую: "І де той Андрій, який був колись?!".....А потім подумавши, доходжу висновку, що це ж я САМА все йому казала, будь таким, сяким....от і виховала...Хоча багато в чому він став кращий, ніж був .....
