Відповідь: Liebesbrief ) мої листи - йому вірші його листи - в обличчя попіл я збережу Його собі як ніч мої вологі щоки я зберігаю листи і тот всьо в хронологічній послідовності. Мила взагалі ніколи не тру (маю ше листи з 2006-го року)
Відповідь: Liebesbrief ) Не зберігаю жодного листа, ні електронного, ні паперового, така натура. Шось завершилось - всьо. Лише з 2006-го у мене є фото колишніх історій, а то і то викидала. Ніби і романтик, але спогади і ностальгія...відразу сльози на очах, а я себе сентиментальною не люблю. Може тому, що вважаю сама себе сильною жінкою, а насправді іноді слабкість жіноча десь прослизає... не можу пояснити, але отака я. Єдине, що могла довго зберігати моментами - смски. Одного разу на прощання мені кавалєр написав "так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання...", а далі там, що я щось там таке страшне зробила, бо не хотіла тих відносин... то я навіть переслала ту смску поредаговану на сестри телефон, а потім назад собі хай з її номера але оті сова щоб були... Ще коли ми разом працювали з мужом, то зберігала його смски типу "кіця, доброго ранку, вставай, цьом і т.д. поки пам'ять не забивалась в телефоні, а от листи... не знаю чому, але всі або повикидала, або спалила, а зараз трохи жаль... може... ну і зберігаю вірші, які я писала своїм колишнім, і до речі жодного ніколи не показала тому, кому він призначався, може боягузка?
Відповідь: Liebesbrief ) та яка там боягузка, просто стидалася, я теж така. правда листи не викидаю, щоб потім не шкодувати. Просто вони всі у мене гарно запаковані в коробочку і лежать собі на балконі. А електронні також зберігаю, у мене навіть папок на електронці штук з 20 і всі по різних темках, все є. А смс не зберігаю, пам"яті мало, завжди приємно отримувати нові. Маю тільки 3 постійні (від коліжанок, які народили і з пологового писали вагу і час діток). Дуже люблю перечитувати листи, теж часом над ними ридаю, але згадую як то було і щаслива що я то пережила. Що таке було...
Відповідь: Liebesbrief ) Я зберігаю фото-з кавалерами, які мені сильно припадали до душі-але то в мами,щоб не дратувати себе(чомусь так є-викинути шкода,але раз в рік я їх дивлюсь).І вірш, який мені подарував хлопець-ми з ним часто сиділи в бібліотеці Стефаника за сусідніми столами-настільки ніжний, що я аж плакати хочу, коли його читаю.І ще всякі шкільні валентинки, привітання від коханого чоловіка.Шкода , що ми на роботі не зберегли нашу переписку по асьці-там можна було прослідкувати розвиток наших стосунків від суто робочих, до ніжно-романтично-сімейних
Відповідь: Liebesbrief ) Хi хi, в мене є цiла купа. Був у мене колись бойфренд з Риму, справжнiй iталiано. Йой, як вiн поїхав додому, то ТАКI менi листи писав, та ще й пахнючив їх своїми парфумами. Я їх бережу, деколи (раз в 3 роки) демонстративно перечитую. Чоловiк нiц не каже, пiдсмiхується... бо у нього рильце в пушку також... Раз я надибала ЙОГО переписку, ну вiрнiше тiльки листи що його дiвчина писала. I шо, як кожна пурєдна жiнка взяла i прочитала кiлька. На всi часу не було. Мамачькi, там ТАКЕ було!!!! Моя переписка в порiвняннi з його це дєцкiй лєпет на лужайкє. Я йому казала що надибала листи i вiдклала, i щоб вiн їй поховав. Бо як не поховає то я прочитаю. Вони ще довго валялись у нього в кабiнетi, потiм здається поховав всетаки, бо я або їх не помiчаю або їх там нема
Відповідь: Liebesbrief ) аналогічно.фотки колись хтіла рвати,то чоловік сказав нетреба,це ж частина твого життя.зберігається все у матусі разом з моїми щоденниками
Відповідь: Liebesbrief ) у мене теж добра купка листів, любила це діло, та ще й колишній кавалер періодично протягом двох років зустрічання у Чехії працював..... ото листи були!!! ...а любов яка!!! так мене крамснуло, що не витримала я його довготривалих поїздок ( тільки вчора вернувся на постійно в Україну, 9 років пройшло), але видно так повинно було статись
Відповідь: Liebesbrief ) Вам листи писали, а в мене сьогодні "спогад" знайшовся від колишнього чоловіка - в кладовці між поверхами мій Артьом знайшов 4 використані шприци.....
Відповідь: Liebesbrief ) І я так подумала! Дякую Богові, що вберіг мене, що так від нього і не родила!
Відповідь: Liebesbrief ) :eek:Ой, в мене того добра тоже достатньо Доречі теж від італійця, таких листів мені понаписував, що я тоді ( три роки тому) у все це вірила і перевірила..... Але деколи цікаво перечитати є шо згадати. Мій ревнивець про них звичайно не знає, хай спокійненько сплюхає вночі
Відповідь: Liebesbrief ) Так, цікаво деколи перечитати старі листи від залицяльників. Я їх (хотіла написати, що ще не викинула, але все ж таки) зберігаю. Маю листи, ще з 1998 року, зберігаю в батьків (вирішила, що в сім*ю їх краще не брати). Окрім листів від чоловіка. Про інші він не знає.
Відповідь: Liebesbrief ) Листи від колишніх, як і фотографії з ними - частина нашого життя. Не залежно від того, чи збережемо ми їх, чи спалимо, порвемо і викинемо на смітник, все це з нами вже було, назавжди закарбувалось в історії нашого життя. Життя в нас одне, його потрібно цінувати і з повагою і мудрістю приймати минуле. Як на мене, доцільно зберігати такі речі і не асоціювати їх з негативом від минулих стосунків, а сприймати як своєрідні сейфики того тепла, яке гріло колись душу.
Відповідь: Liebesbrief ) Я колись ось таке на мило отримала від просто знайомого, від того, від кого зовсім не чекала Ти неможеш мене покарати Блискавками з-під милих брів, Бо тебе я на віки втратив Ще до того, як перше стрів Ти неможеш мене любити Ненавидіть неможеш теж- Ти пройдеш як гаряче літо Тільки грозами обпечеш. Через теплі зелні трави Проведе тебе в далеч путь, Та за мною лишеться право До кінця тобі вірним буть. Дні і ночі думать про тебе, Виглядати тебе щомить- лиш для цього, їй-богу,треба, Тричи треба на світі жить! Симоненко В. (орфографію та пунктуацію збережено )
Відповідь: Liebesbrief ) яка актуальна тема! в суботу привезла від брата пачку щоденників своїх - від 15 до 23 років записане все моє життя!!! кого любила, як любила, як ридала, що казала, де була... досьє таке що ого! з листами, з фотографіями!!! Що з ними робити - поняття не маю... і викинути не хочеться... і не хочу щоб чоловік того читав - бо що було то минуло... і до мами не відвезеш - їй там тоже нема чого читати...
Відповідь: Liebesbrief ) Я писані паперові листи попалила (хотіла, щоб воно лишилося зі мною і ніхто стороннім оком того не бачив!!!), а мейли зберігаю, хоч їх всього 2. Зі щоденниками легше - я писала усе віршами. Кожен вірш - це спогад про певну подію, постать, враження - коли їх перечитую, усе згадую, як на долоні, але можу дати їх прочитати будь-кому іншому, адже це ТІЛЬКИ вірш. Чоловікові вони подобаються.
Відповідь: Liebesbrief ) Ці вірші написав колись мені один скульптор, якому, очевидно, і дар поета не чужий... Гарячий серпень, гамір дня, посеред нього ти одна, і я нічого вже не бачу, лиш мрію золоту, гарячу, лиш жовто-золоте волосся, що з сонячним теплом злилося, лиш погляду чарівну мить, і вже в мені вогонь горить... Дуже люблю ще ці його рядочки: Промінь ласкою огорне мій біль, вечір казкою створить супокій, думка думкою мрію дожене... Мріє, серденько, не лишай мене! І ці також: У нічній пітьмі закричав пугач, я прокинувсь в сні, я почув твій плач. Уночі в гаю папороть цвіте... Я тебе люблю, я люблю тебе! Потім "опублікую" ще. Він мені подарував таку невеличку збірочку, яку зробив власноруч Дякую Я.Т.
Відповідь: Liebesbrief ) - любовне листування В 10 класі листи хлопець писав віршами мені. Ми обмінювались - я теж йому писала. Ми зустрічались півтора тижні. Він через мене було потрапив під машину... А потім я зрозуміла, що не люблю його. Бо я тоді перейшла в нову школу, а він такий приємний і хороший був на фоні інших хлопців. От мені і показалась любов. Погано вийшло якось. Я навіть встигла себе пообіцяти на день народження, що він буде моїм першим чоловіком і взагалі одружимось після школи , як він хотів. Ми і не цілувались толком. Вчив мене цілуватись і був першим та єдиним мій зараз законний супруг. З ним ми познайомились наприкінці 10 класу. А листи того хлопця я чогось спалила. Коли я сказала, що не люблю його. Він плакав...тричі. А я чогось посміхалась. Жорстоко все розірвала. Коли питала, а що краще було брехати, що люблю, коли зрозуміла що це не так, він сказав - так. Памятаю перші два рядки, якісь такі смішні - "Роза, Розочка, Розуля накувала тобі зозуля...". А що вона накувала непамятаю. Якусь вину відчуваю перед ним. Після всих оцих божевільних емоцій він ще надіявся, що ми будем разом. Маленька його сестра по секрету казала, що він розвісив листи і фото, яке купив таємно у фотографа. І інші факти, що він мене любив і чекав...Все пройшло. А вина лишилась. Він мені часто сниться. Снився і сьогодні мовчазний і сердитий. Хочу попросити у нього прощення, може, тоді душа заспокоїться і він піде з моїх снів.
Відповідь: Liebesbrief ) - любовне листування Я зберігаю листи. В електронному вигляді. Є там такі приємні і зачіпаючі серце фрази...
