Відповідь: Сім'я чи робота? Виходьте. Трошки побудете в темі роботи (для себе корисно, і для потенційних учнів), а через рік знову в декрет. Особливо нервуватись і не треба, бо знаєте, що як не сподобається чи важко, то завжди можете повернутись додому, тобто "по догляду за дитиною".
Відповідь: Сім'я чи робота? А хто знає, яка процедура повернення...наприклад, дійсно є потреба бути вдома...я можу будь-коли написати таку заяву і піду назад "по догляду"...а місце як...чи місце не зберігається...чи мені потім пропонують щось інше...чи я можу бути розрахована з роботи...поясніть
Відповідь: Сім'я чи робота? В моєї подруги аналогічна ситуація була. І вона таки купляла довідку (двічі) і ще рік просиділа в дома, взагалі про то не шкодуючи. До речі за довідку давала 200 грн. (хоча дехто каже що можна вкластись і в 50 грн:y Місце в такому випадку зберігається
Відповідь: Сім'я чи робота? Теж до недавна чула, що місце зберігається. Звичайно, варто взнати у керівництва ще до виходу на роботу. А от довідки не такі дешеві. На днях мами ділилися цінами 100 долярів в середньому.
Відповідь: Сім'я чи робота? Дівчата, в мене зараз також назріла тема: сімя чи карєра. Ні, мене ніхто не змушує кидати офіційну роботу, яка мені не приносить морального задоволення, зате стабільну і досить нормальну зарплату. Справа в тому, що років пять я займаюсь прийомом громадян (юридичні консультації) в одній великій політичній структурі. Все це - "на громадських засадах", раніше за символічну плату, зараз - абсолютно безкоштовно. В перспективі така діяльність мені може дати посаду державного службовця якогось невисокого рангу. Але для цього є дууууже багато умов, які від мене залежать дууууже мало. Тому всі переспективи на сьогоднішній день - не настільки райдужні, як розмиті і невизначені в часі (може завтра, може через пять років, може ніколи). Чоловік вдома проти мого проводження часу, вимотування сил і нервів на людські проблеми без жодної моральної вдячності як від людей (ці вважають, що я працюю від імені політиків, тому зобовязана їм допомагати), так від самого керівництва (з кожним днем на мене навішують більше, бо пропонують мені "хороші перспективи"). Та ще й недавно померла подружка, залишивши чоловіка і малу дитину. Я довго розмірковувала і десь в мене проскочила думка: ніколи не знаєш, що з тобою буде завтра, та й життя настільки коротке, що його шкода витрачати на дрібниці. Тепер думаю, чи справді все і всіх послати подалі і більше часу проводити з сімєю, займатись улюбленими справами і отримувати моральне задоволення, щоб не пропустити в житті щось важливіше і дорожче за якісь там невизначені перспективи.
Відповідь: Сім'я чи робота? якщо ви почали над таким задумуватись, то ІМНО однозначно потрібно щось міняти. дуже неприємно, коли відчуваєш що життя проходить мимо, що викладаєшся на щось чуже, а коли оглядаєшся назад і розумієш "я стільки всього міг (могла) зробити інакше..." я зараз в декреті і коли оглядаюсь назад, коли працювала і що тоді отримувала моя сім"я, як це все виглядало (загнана, стомлена, вибачте, коняка приповзла додому, ще й іноді зла мов пантера бо день вийшов :cesored: ) - аж прикро стає. Тому зараз з дитиною я би на такий варіант підписалась лише за умови скрутного фінансового становища. організуйте собі відпочинок на двох - це сприяє до думок і можливо переоцінки ситуації. Успіхів!
Відповідь: Сім'я чи робота? Анута, а якщо припустити, що все, над чим я працювала безоплатно пять років "перейде" в руки іншої людини і за кілька місяців він на моїй праці зробить собі карєру, про яку я завжди мріяла і до якої була так близька? Як тоді бути? Хіба не буде образливо?
Відповідь: Сім'я чи робота? Знаєте, якщо інша людина там за кілька місяців зробить кар.єру, яку Ви за кілька років не зробили, то, мабуть, тої кар.єри і не мало Вам дістатися. Подумайте, Ви ж не дівчинка-початківець, щоб працювати куди пошлють і задарма, та ще й де - у сфері політики! Це Вам приносить задоволення? Насолоджуйтесь життям! або шукайте інших шляхів до кар.єри.
Відповідь: Сім'я чи робота? буде. а чому тоді воно не реалізовується у вас? чому ви вважаєте це далекою перспективою? згідно ваших слів "від вас мало залежить". тут бажано відповісти собі на запитання "Скільки я згідна чекати здійснення тієї перспективи і що я згідна за це заплатити?" Заплатити звісно в переносному змісті. У вас сім"я, а ось завтра завагітнієте. Невже проміняєте дитину на ту перспективу? а вагітність і пологи "викинуть" вас від курсу подій в середньому на термін 2-х років. Тоді ж вийде що так само віддасте напрацювання іншій людині. Невже народження дитини у вас викличе жаль за втраченими напрацюваннями? вирішувати звісно ж вам, але якщо все виглядає так як ви описали, тобіж як важкий чемодан без ручки (і важко нести, і шкода кинуть, бо вже 2 км тягну), ну то можливо реалізовувати себе десь інде? і не кажу одразу про декрет, може вас десь в іншому місці чекає більш цікава і ближча перспектива? це важке рішення і тут треба зважувати всі "за" та "проти", робити розстановку пріоритетів і тоді вже картинка вималюється сама собою
Відповідь: Сім'я чи робота? Додаткоовим аргументом до "кидати то все" є те, що мене "кидали", і не раз, а потім просили повернутися. Як кажуть, якщо собака раз вкусив, значить він кусючий. Я так на 80% була налаштована відмовитись від того, а тепер на всі 100%. Дякую за підтримку і поради!
Відповідь: Сім'я чи робота? Прихід до влади політичної сили залежить не тільки від того, наскільки сильною є ця сила, а й від того, наскільки компроментують себе інші сили, наскільки змінюються рейтинги. То як гра в шахи, твій наступний крок залежить від того, який крок зроблять інші. І тут ніхто не дає ніяких гарантій. А нашо воно мені - навіть не знаю. Тоді в мене була мета - карєра, в мене не було сімї. Зараз я вийшла заміж. І шкода кидати те, до чого я звикла.
Відповідь: Сім'я чи робота? А чому така проблема у вас назріла? Якщо ви плануєте дитину зараз, то однозначно сім"я. А якщо ви ще маєте час, то не спішіть ту роботу залишити. Так вона без фінансової підтримки, але є ж перспектива, вам це подобається і ще найважливіше - це досвід. Ви постійно в курсі юридичного руху!
Відповідь: Сім'я чи робота? Дитина зараз не получається. Та й всі хвороби - наслідок постійних стресів. Забагато на себе беру. Думаю, що ніяка робота не варта мого здоровя. І справа в тому, що ця робота мені вже не приносить задоволення, а швидше виснажує морально і фізично. На рахунок досвіду скажу те, що могла навчитись - навчилась давно.
Відповідь: Сім'я чи робота? Дівчата, вчора йшла з настроєм кидати то все. Прийшла - людей штук пятнадцять. Сидять в коридорі зі своїми проблемами, чекають на мене. Деякі - ще з обіду чергу зайняли. і що ви думаєте - я не змогла їм сказати, що не вислухаю їх і не допоможу їм нічим, бо маю свої справи. Сиділа в офісі до 10 вечора. То вище моїх сил....
Відповідь: Сім'я чи робота? От бачите скільки людей вас чекає. Всім їм потрібна ваша порада, допомога. Скільки людей на вас надіється! Невже ви можете все це залишити?
Відповідь: Сім'я чи робота? Та ні. Мати Тереза на себе не ображалася, все робила від щирого серця, а я йшла додому і сама собі читала моралі "невже то не можна нарешті навчитися казати ні"
Відповідь: Сім'я чи робота? в мене теж були ситуації типу "і хочеться, і колеться" в кінцевому результаті я всетаки звільнилась, лише пізніше. Ситуація була така, що воно все до того йшло, було лише питання часу "на скільки вистарчить витривалості". У вас складніше, бо ви допомагаєте людям, відчуваєте за них якусь відповідальність, співчуття. Важко піти, бо думаєш "А як же вони без мене?..."
Відповідь: Сім'я чи робота? На моє імхо, тих, що в черзі буду завжди досить, аби мати причини нічого не змінювати, якщо ви справді дозріли до змін-то робіть їх, на ваше місце прийде інший спеціаліст, і там все буде гут, а от ви повинні відкинути страхи, бо насправді сімейне життя важче ніж робота, тут ви все знали, а дома щоразу нові ситуації без стандартних шляхів вирішення та без будь-якого законодавства, щоразу весело. Роботу в будь-якому випадку потрібно міняти, а то, не дай .., ттт, ваш коханий змучиться на вас завжди чекати, а таке справді буває.
Відповідь: Сім'я чи робота? Попередьте ще з попереднього дня, що це Ваш осанній день у приймальні. І на наступний день вже не треба буде йти туди і дивитись є там черга чи нема. А то скоро почнете ненавидіти тих людей у приймальні. Як то класно просто повільно прогулятися зі своїм коханим по вулиці, чи потішитися разом якомусь фільму, чи зустріти його обіймами і готовою вечерею!!!!!!
