Оскільки за останню добу було виявлено тут філологів хоч греблю гати, то дозволю собі відкрити тему, якої мені інколи дуже не вистачає (щось подібне є на ЛФ, але я там не хочу реєструватися). Розмістила її в цій гілці, поближче до дипломованих спеціалістів. Так от. Часто зустрічаю тут слова, які є для мене загадкою. Але питати, що вони означають, не хочу, щоб не офтопити. Це або діалект, або запозичені з польської. Недавно (дякуючи Левандівці) відкрила для себе слово натрентна (назойливая). Доречі, це українське слово чи теж діалект? Або слово "пшесадний".... І ще таке: Ліля часто вживає "припало до густу". Суть зрозуміла, а що означає саме слово "густ"? Доречі, хотіла створити дві теми: одна стосовно переводу слова з якоїсь на якусь мову, а друга - про правильність написання або "говоріння". Але думаю, може не варто так "кришити" то, як гадаєте?
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! і натрентна (надокучлива?) і пшесадний - польські слова. най мене виправлять дівчата, бо пролактиновий мозок може помилятись. просто деколи хочеться якось так з *соком* сказати. бо деякі слова мають смак саме в іншомовному вияві
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! непогана тема, а головне - корисна. натрентна і пшесадна - то явно полонізми, але може мене хтось поправить в класифікації. хоча, не це важливо. те, що ви, мешканка іншого регіону, їх не розумієте - означає, що це діалектизми. я, живучи і Львові, їх розумію, але не вживаю сама, бо наша сім"я - не корінні львів"яни, і ми користуємося нейтральнішою мовою. тому, зрештою, це може бути і показником ідіолекту - особливої мови конкретної людини. інколи - це просто наслідок мовного оточення людини, в якому вона постійно перебуває. наприклад, українці (а особливо львів"яни), які часто спілкуються з поляками, переймають у них багато слів, просто не задумуючись про те, що це істинно польські слова. тому, що мови схожі, і складається хибне враження, що мабуть це слово теж існує в укр. мові (звучить же ж схоже - і я розумію, значить всі решта розумытимуть) часом ми любимо вживати якісь слова, які нам припали до душі, навіть іншомовні. або звичайні слова, але яким надаємо свого особливого значення з якихось причин, чи під впливом якихось подій, то це не означає, що ними обов"язково мають послуговуватися і інші === густ - то смак мабуть, також з польської. хоча і французькою теж густ припало до густу - так кажуть у Львові - припало до смаку, сподобалося а ще так говорять представники діаспори ))) не маю на увазі конкретно цього прикладу, але часто під неминучим впливом мови країни, в якій вони живуть, вони несвідомо адаптують якісь вислови і настільки до них звикають, що вже відрізняють від звичної мови наприклад, пішла до джиму (в спортзал), то так імпресивно (це настільки вражає), до речі, у багатьох своїх друзів і знайомих, які довгий час мешкають за кордоном, таке спостерігаю, навіть якщо це філологи, які гостріше таку різницю відчувають - бо процес дійсно не завжди свідомо контрольований
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! Ну а що то таке пшесадний і густ? Мені так си здає, що густ - то смак. Так чи ні?
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! przesada - перебільшення gust - смак, припало до ґусту - сподобалось, наприклад. Вимова... ну дуже важко пояснити тонкощі вимови письмово. Почитайте для початку тут http://litopys.narod.ru/shevelov/shev09.htm
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! дам вам ще один приклад - моя дитина придумала собі слово - тулькатися - обійматися тобто - і ми всі в сім"ї ним тепер користуємося, бо нам подобається. але ж це не означає, що всі решта, з якими ми спілкуємося, мають цим словом користуватися, чи мають його розуміти. думаю, ситуація така самісінька і з вашими прикладами. так, інколи хочеться висловитися "зі смаком", як сказала natorella, але чому те чи інше слово має для нас смак, а якесь не має? ви ніколи не задумувалися? величезне значення має те, коли саме, за яких обставин і від кого ми це слово почули, так, що воно нам припало до душі. часто, це - іноземні слова. російські, польські, англійські, тобто ті, які ми часто чуємо, читаємо звідусюди. наше мовне оточення має велике значення я - за чистоту мови. але я не фанатично проти іншомовних слів. вони збагачують мову. тільки інколи її і вбивають. якщо чути багато укр. мови навколо, багато читати гарною, нейтральною, назвіть її літературною, мовою, то її слова частіше вам будуть здаватися колоритними і "зі смаком". наприклад, моя дитина вживає багато літературних рідкісних слів під впливом мультиків гарною укр. мовою. ні я, ні мій чоловік такими словами у побуті не користуємося зазвичай, тому вони часом ріжуть вухо, але для дитини вони не є екзотичними - а цілком нормальними, бо вона пізнає світ з того, що її оточує. ми і самі багато слів і висловів таким чином від неї беремо - я впевнена, що це надзвичайно позитивно!
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! Стоп, стоп, Oddly, Ви так зрозуміли, що я цю тему створила, бо мене нервують ці слова, чи я проти їх вживання на форумі??? Навпаки, вони мені подобаються, я люблю дізнаватися щось нове і т.д. Я часто сама вживаю русизми, бо інколи саме вони є більш доречні, або вживаю якесь наше "сімейне" слівце. А як мені хочеться інколи вжити якесь закарпатське слівце, але боюсь, що мене ніхто, крім скорпіонши не зрозуміє тут. Тому я тільки ЗА використання таких слів. Але мені цікаво, що вони означають. Чи може Ви не зрозуміли останнє речення в першому дописі? "Кришити" - створити дві вузькі теми замість одної ширшої.
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! ой а мені так слово тулькатися сподобалося!!!! що одразу захотілося до когось притулитися !
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! А мені здається, я це слово вже десь чула Направду дуже гарне і колоритне!
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! ой Кітка, ви мені нагадали часи, коли я сиділа на ЛФ, то було ше до його завалу, тому зараз я там не зареєстрована, а колись мене там звали Freken Snork і колись я створювала там темку про слова, чудернацькі слова....ото було весело, стільки всячини дізналась. Нажаль ніц з дописів форумлян не пам"ятаю. Може тепер хто відтворить...
Ну о. Вже починається! Я таки впхаюся, бо я страшний противник розділяння слів за мовами. То ж тоді українських майже не лишиться. Походження слів з польської, як багато французьких слів до нас прийшли із російської. Я проти лише штучно нащеплених слів, але тут вже почнеться філологічна дискусія. Тому просто скажу, що треба читати Шевельова, аби зрозуміти про що я. Важливо просто розуміти одне: діялекти - це ТАКОЖ українська мова, як і літературний та розмовний її варіянти. Відповідно багато слів є саме галицизмами, хоч ми й знаємо їх походження, але ми їх часто відмінюємо відповідно до правил української мови, а якщо вони освоєні, то вже не просто польські слова, інакше би то були варваризми. Отако наплела 7 міхів. Щодо "ґусту" - то це смак. Слово латинське. Прийшло з польської. Натрентний (надокучливий) - мені виглядає на галицизм. Щодо пшесади (перебільшення) - не пригадую, аби чула від старших, хоча цілком можливо. Треба буде пошукати. Ми з чоловіком часом жартома кажемо "ну ти вже явно пересадив" (у польської діяспори позичили), але саме тому так і кажемо, що відповідника в галицизмах хіба нема. Думаю, що правильність і значення варто розділити. Ну, тутка точно окрему тему треба буде створювати. Не бачу спільним між "до ґусту", а "припаркувати кару на корнері". Я про це можу багато говорити, бо дослідила зісередини, так би мовити. І яко фільольог можу сказати, що кілька слів у словнику маю англіцизмів, але точно менше, ніж люди в Україні. Мені наприклад ніколи в голову не прийшло би й через горло не пролізло говорити "фітбол", "хула хуп", "чізкейк". А чим "джим" гірший від "фітнес-клубу" не ясно. А підкажіть місце, де можна ту літературну чути навколо? Бо я щось як послухаю новини... Чи то я придираюся вже надто, але вони там такі "заліпони" видають часом, що аж сумно... Чисті переклади з російської. А вбивають мови всілякі "калясочки", "сосочки", "фонарики", "коврики"... Це моя думка. А також надмірне вживання незрозумілих іншомовних слів, коли послухаєш когось (наприклад, виступ Остапа Сливинського на конференції) і враження, що словник іншомовних слів перечитав. Ще щодо слів. Я Даркові книжки читаю, куплені в Україні. І щоразу ми на одне слово натикаємося - іграшки. Дарко мені зразу: "мама, що то таке ті іграшки?" Показую на малюнку, а він: "о, так то ж забавки".
та нічого я так не зрозуміла, що вони вас нервують. ви запитали про значення - я відповіла, що знала. і ще додала, які думки у мене все це викликало. що, не можна? але - як стоп, то стоп. слово "кришити" я зрозуміла правильно. а яке значення ви надаєте слову "кришити", крім як дробити, чи створити дві вузькі теми? напишіть, бо якщо таке, як я думаю, то мені ваша тонка іронія неприємна але ж це не філологічний форум, і Шевельов тут ні до чого. люди (і не обов"язково філологи) просто висловлюють свою думку, спираючись на свій досвід і розуміння - нічого дивного, а тим більше обурливого, в тому, що хтось може бути неточний у філологічних термінах, нема. хтось почитає, бо йому це цікаво. когось наштовхне на інші думки. а хтось взагалі пропустить. чого сперечатися? кому кара на корнері - кому колясочка, а кому - возик кожному своє
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! (пояснення значень слів) Ну то Ви трохи загнули чи Я розумію що фільольогів тут багацько, але і про решту "простих і смертних" форумлянок подумайте. Знаєте як то чудесно - почитуєш собі форум для задоволення і паралельно вправляєшся у мовленні. Кітка, молодець- темку створила суперактуальну. Мені наприклад, часом таки вухо ріже (хоч на фільольога навіть не претендую ) усілякі русизми-полонізми (навіть коли старі свої дописи натраплю). Тож прошу Вас шановні філольоги вичитуйте і поправляйте (а коректність- то на ваш розсуд). Користуємось ми на форумі порадами лікарів-форумлянок, юристів-форумлянок, і фільологам - нема "хап-хап"
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! Ну і чого Ви завелися:confused:? Яка іронія? Я абсолютно серйозно перепитала, що може Ви неправильно зрозуміли мій допис. Просто, коли я прочитала Вашу відповідь, то мені здалося, ніби Ви захищаєте те, що я зовсім не збиралася засуджувати. Ось і все. Нічого особистого.
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! (пояснення значень слів) ага....от читаю того віршика, про гаву і гудзика, а там ото долебі точно кітка, дАлебі? шо воно таке????
Відповідь: Альо, фільольог, виручай! (пояснення значень слів) Знайшла таке: ДАЛЕБІ, рідко ДАЛЕБІГ, невідм., розм. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді (ж, бо), дійсно і т. ін. // у знач. частки таки.
Я й не думала, що таке написала... Так, посилаю вам позитивні флюїди , бо я не сперечалася, я в своєму стилі впхалася в дискусію. Ну, така вже я є. І щодо багатьох речей із вами згідна, але деякі би уточнила. Що й зробила ніби. Просто в мене такий настрій нині гнилий, що воно відчулося, мабуть. Я зовсім не хотіла вас уразити, ані не думала сперечатися. То ще раз вам. А щодо "кому кара на корнері - кому колясочка, а кому - возик" цілковито не згідна. Якби так мало бути, не було би літературної мови. Мені ріжуть вуха і суржик з російською, і суржик з англійською. І те, що українці тут (новоприбулі загалом) швидко набираються різних слів і за мовою не пильнують, я вважаю лінню, ба, навіть певним комплексом неповноцінности, бо як інакше це назвати? Хіба ще бездумністю, бо вони самі часто визнають, що коли говорять - не думають. Вам уже Кітка пояснила, а я додам тільки. Це з київсько-полтавського діялекту, оте далебі. Я ще з нього люблю "поготів", мені дуже воно подобається.
