Відповідь: Якби він був на моєму місці... НІ! Ні і ще раз ні! Я не хочу бути на місці чоловіка навіть на один день.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... А я в дитинстві хотіла бути хлопчиком, бо любила лазити по деревах, ганяти на велосипеді і без нього (і відповідно, розбивати час від часу коліна). Але то певно було так... дитинство, бо зараз себе цілком комфортно почуваю в жіночому тілі. З заміжніми коліжанками час від часу можемо собі полякакати на тему як то добре чоловікам ведеться, бо вони ніц вдома не роблять і т .д., але все таки жінкою бути добре. Важливо тільки, щоб поруч був чоловік, біля якого хочеться і можливо бути жіночною.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Не старайтесь зрозуміти іншу людину, просто сприймайте її такою, яка вона є.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... а я думаю, що одне інше не виключає. сприймати людину, якою вона є, при тому ще й розуміючи її, чому-що-як, - набагато легше і простіше. дорослу сформовану людину ми навряд чи змінимо, але просто терпіти з того, що маємо - це одне. і точно не дуже вдячне. а розуміти завдяки своїм зусиллям - це інше. і якщо для цього можна було б помінятися місцями зі своїм чоловіком - я б спробувала. але на дуууууууууже короткий час, бо я вже настільки навчилася бути жінкою, що відчула всі переваги. П.С. А свого чоловіка я і так як облупленого знаю більшість вчинків цілком можу передбачити. Ну, він же ж мій чоловік! як інакше?
Відповідь: Якби він був на моєму місці... І я б не хотіла... Може ми ще багато нового один в одному відкриємо в тому житті, але мені більше подобається прислухатися і розуміти, перепитуватися і підлещуватися, спостерігати і аналізувати..) Люблю думати про нього А він... я раніше не зустрічала такої людини, яка б так розуміла мене .. іноді навіть краще, ніж я сама
Відповідь: Якби він був на моєму місці... ні. надто довго ми з ним мучилися, щоб нарешті кожен зайняв своє місце.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... стосовно цієї теми, зявився зараз у Львові в Кінопалаці фільм - "По ту сторону ліжка". Приємна французька комедія, гляньте, її можна скачати як в кіно йти не хочеться. моя думка така - я би помінялася на тиждень-два, коли б мала дитину. Думаю всі форумчанки, які мають дітей мене зрозуміють )) Бо це саме той період, коли з чоловіком виникає багато суперечок і непорозумінь. Але правда така - я би ніколи не хотіла бути чоловіком завжди, нести всю відповідальність, яку він несе, і весь час усвідомлювати, шо на тебе хтось покладається, надіється. Це тяжка ноша, хоча чоловікам і приємно в наших очах виглядати героями
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Ніколи про це не думала. Але вважаю, що чоловік не менше за мене дбає про сімю, має не менше клопотів і не менше переживає за наші спільні проблеми. Тому помінятися місцями - суттєво нічого не змінить.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... ой хтіла б, ше б як хтіла. тільки не надовго, бо все таки мені моє тіло дуже подобається і бути жінкою це взагалі супер, якби не було ПМС, не приходилось родити, за домашню господарку не відповідати, до дітей по ночам не вставати..... можна сказати для кращого взаєморузуміння варто було б ненадовго як у фільмах помінятись тілами
Відповідь: Якби він був на моєму місці... конкретно зі своїм чоловіком - ні, не хотіла б ібо коли б я була мужчиною, а він жінкою - на горіхи б йому частенько перепадало а з аль пачіно би помінялась. була б таким талановитим, красивим, цікавим..еххх
Відповідь: Якби він був на моєму місці... ото почитала всього потроху в цій темі і вирішила, шо я би хотіла трошки зазирнути в думки мого коханого. Навчитися б не завадило все розставляти по поличках і раціонально обмірковувати (ой, як мені того невистача).. Але, дякую Богові, що мій коханий все те може пояснити, хотіла б тільки питати. Обов"язками і правами (з усіма наслідками, звісно) мінятись ні, але навчитися багатьох притаманних, здебільшого, чоловікам речей (стриманість, менша емційність, більша раціональність, цілеспрямованість...) дуже хотілось би. Якось то в них природно виходить.... може й є якість "таємнички вроджені"
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Простіше-простого. Влаштовуєтесь у чоловічий колектив. Намагаєтесь бути в ньому своїм хлопакою і будете знати все!))) Всі проблеми, сімейні стосунки, стан здоров"я, графік роботи. Мені навіть нехотя свого часу довелось довідатися хто кого на роботі хтів. Тут вже не хочеш чути - а зась, мусиш, бо з робочого місця не втекти)) Якось забіг на 4 роки молодший співробітник і з дверей про свої подвиги з кобітою в ліжку. А потім додає - але вона вже стара. І називає мій вік. (точно була хлопом з ними вже ). Ото ганялася за ним по всьому офісу з лінійкою
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Я була пару місяців у такому. Ну їх десь. І їхні жартики теж...
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Видно не для всіх то підходить. Мені було комфортно в чисто-чоловічому колективі.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Гм... саме вчора занотувала роздуми на подібну тему у своєму блозі... Помінятись місцями б не хотіла, однозначно. Бо здається, знаю, який тягар приходиться нести тим, від котрих очікується СИЛА. А от подивитись на себе його очима у хвилину суперечок - так, хотіла б. Може, суперечок після цього б не стало...
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Я не про те... А коли при тобі розказують наприклад такий жарт: перший: - о, моя мама вставляла собі недавно щелепу, то їй всі зуби вирвали майже. другий: - капець, який жах. перший: - та ти шо! мій батько був суперщасливий! А про сварки й мало не бійки поза мою спину? Я якраз мала щастя, що мій стіл був між столами двох менеджерів. То як були перегризони, то все в мої вуха. :8: А які матюки там проскакували, як вони в раж увіходили! Доводилося кашляти, аби трохи опам*яталися. Я таких матюків і не чула ніколи. Плюси такого колективу є однозначно, але мінуси мені таки тиснули. Зараз у нас колектив майже порівну має дівчат і хлопців, але хлопців більше. Так воно цілком грає. Сороміцькі жартики далі є, але трохи стриманіше проскакують.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Я працювала з класними хлопцями. Жартівники ще ті, але ніякої похабщини. Якщо і виривались десь колись якісь матюки, то не при мені. Бійки? Сварки? Важко уявити.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Різні колективи бувають. :xaxa: У нас один із хлопців таки вижив другого. А сороміцькі жарти тощо, у цьому суспільстві нормально, як я зрозуміла. Принаймні в секуляризованих колах однозначно.
Відповідь: Якби він був на моєму місці... Лілю ви дійсно часто такі теми відкриваєте, що потрібно замислитися. На цю тему написано багато книжок, і знято фільмів про людей, які не можуть зрозуміти однин одного і тоді їх міняють місцями а потім повертають усе як було. Я деколи і хотіла щоб чоловік побув би в моїй шкурі, але не я в його. Просто ми різні, дуже різні, але разом нам всерівно добре. І якщо чесно, то я вже звикла до своїх обов"язків мами, жінки. Він робить те, що я не вмію і не дуже й хочу вміти. А у сварках то він деколи каже що піде в декрет замість мене, тільки каже, але не робить.
