Я завжди за людьми спостерігаю на вулиці, але якось радше несвідомо ніж свідомо, але якийсь час тому прочитала на одному жж думки про спостереження за людьми на зупинці й мимоволі почала запам'ятовувати те, що бачу. Тут люди рідко стоять і виглядають автобус. Найчастіше слухають музику або ж читають чи то книжку, чи газету, котрі тут роздають задурно. Я раніше читала, тепер рідше, бо трьома автобусами їду на роботу (автобусів багато, але добираюся за 35 хв. в сумі). Найчастіше слухаю музику та розв'язую судоку. Якщо встигну 2 штуки розв'язати поки другим автобусом їду, то значить мій мозок прокинувся, якщо й одного не розв'яжу - ранок буде повільним і то дуже... А що ви робите в транспорті та на зупинці? І чи звертали увагу на людей навколо? Що роблять вони?
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Оооо... я теж люблю спостерігати за людьми в міському транспорті. Довгий час (років5) практично не доводилось користуватись такими послугами. а от тепер згадую всі тонкощі перебування в громадському транспорті. Скажу що відчуття було таке ніби там їздять люди з іншої країни... всі якісь озлоблені:confused:, стурбовані чимось... водії, котрі з відгородженої кабінки тролейбусу умудряються спорити і хамити людям котрі просять квиток:8:, а водії маршруток дозволяють собі під час перевезення пасажирів запалити цигарку...а бабці (особливо ті, яких в народі "базарними" називають):xaxa: - це взагалі окрема тема. Ще зустрічаються кишенькові злодії, які дозволяють собі засунути руку в сумку навіть старенькій людині:umbrage: А взагалі - люди в нас хороші. І якщо кожного дня не проводити по декілька годин в добираннях, то тоді їздити в громадському транспорті навіть дуже цікаво. Ну принаймі мені так. Чомусь здається, що за кордоном сформована більша культура транспортних послуг. Це так?
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... І я люблю спостерігати за людьми на зупинках, в маршрутках, але все на глухо, бо завжди слухаю музику. Але як чую що відбувається щось цікавеньке то роблю паузу:xaxa: Для мене маршрутка - нормальна річ, сприймаю її добре, зранку правда і люди дратівливі і сама нервуюсь, особливо в той момент коли мені 5 раз встають на замшевий мешт, оооооооо, тоді я просто закипаю Дуже люблю кататись в тролейбусах і трамваях, це буває раз в рік, і для мене як екскурсія
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Я зазвичай їжджу в маршрутках з плеєром. У мене поняття "особистого простору" наступне - його має бути якомога більше. Тому музика допомагає мені розслабитися і не думати про людей довкола. Я страшенно не люблю чужих пітних дотиків, коли дихають в обличчя, запахи перегару, сигаретного диму (це вже, мабуть, пора в тему "чого ви бридитеся?"). Але при всьому тому, страшенно люблю сидіти десь посередині маршрутки (з того боку, де подвійні крісла) біля вікна. Зазвичай включаю в плеєрі щось підходяще під настрій і дивлюся у вікно на людей. Дуже цікаво спостерігати як хто чекає на маршрутку, щось робить, як іде, міміка, жести.. Іноді починаю вигадувати про тих людей якусь історію, або намагаюсь по зовнішньому вигляду і поведінці визначити характер.
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... А я не люблю громадський транспорт. З жахом згадую часи коли їздила на роботу маршруткою...... треба було йти або аж на саму кінцеву ( пройти від дому добрий км а то і більше) або на зупинці чекати.... а маршрутка приїзжає забита повністю.... ти туди намагаєшься втиснутись.... поки доїдешь до роботи вже тобі і масаж.... і сауні і по кишенях пройдуться......Виходиш з дома акуратна... чистенька.... а приїзжаєш втомлена. бувало спітніла... з обтоптаним взуттям. Капець..... Тому останні 2 роки до декрету їздила на роботу машиною..... от це справжній кайф... сидиш собі комфортно... музичку слухаєш яка тобі до вподоби... ніхто над тобою не висить.... ніхто ноги не обтопче...... і ще добираєшься до роботи скорше. З дитиною десь поїхати - мова взагалі про гр.транспорт не стоїть.
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Якщо я вдягну навушники, то просто нікуди не заїду Вважаю, бодай час від часу їздити в громадському транспорті цікаво і корисно. Це дає змогу бути більше в курсі подій, а скільки цінної інформації можна дізнатися (відразу застерігаю, аби хто не подумав, що підслуховую - такі розмови часто неможливо не чути). Та й просто побути одним з... Люблю спостерігати, а найбільше просто мовчати і думати ні про що, тобто, про що завгодно. . І, звичайно, "кіно" за вікном.... Часом "кіна" трапляються і в самому транспорті. А тепер завжди їжджу з малечою, то це ще один досвід. Теж свої пригоди. Про водіїв - то окрема тема. Вони часто більше постараються, аби люди молилися, ніж священики . Якось їхала увечері, на дорозі танув сніг, а водій показував фокуси: одною рукою рулив, іншою курив, та ще й касу перераховував... Їхали дуже повільно. Ага, хотіла тут написати про транспорт за кордоном. В Англії, приміром, навіть в години пік, коли люди в метро як оселедці, все одно один одного майже не торкаються. А якщо вже десь так сталось, що зачепив хтось або торкнувся, то зразу перепрошують. А ще на другому поверсі автобуса, на першому ряді коли сидять, то обовязково впираються ногами в лобове скло. Перше думала, що така культура. Потім переконалась, що, там сидячи, треба або ногами, або головою впиратись у скло . А водії просто "ганяють", від незвички можна не втриматись на ногах.
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... я певно найдурніше заняття маю в транспорті. завжи одне й те саме - якщо сиджу, то розглядаю ВІКНА будинків і думаю хто ж там живе. розглядаю фіранки , штори, квіти і т.д. ось таке заняття - ніколи йому не зраджую.:xaxa:
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Ну в першу чергу тому що одного разу я не звертала уваги на крики водія, а він питав чи буде хтось виходити в такому то місці...ніхто не відгукнувся...от він і скоротив:xaxa: а я потім пішака топала.... Ну і взагалі просто цікавість...Я не мала на увазі чиїсь там розмови...Бувають різні кумедні історії в маршрутках
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... ненавиджу наш громадський транспорт....але шо поробиш, приходиться їздити.Найбільше в маршрутках люблю подзвонити до подруги/мами/чоловіка і всю дорогу триндіти,.. я тоді якось абстрагуюсь від натовпу і дуже швидко доїзджаю п.с. але одним оком не забуваю пильнувати сумку і вичисляти підозріливих типів
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... А я на роботу їжджу за місто. Люблю дивитися за вікно маршрутки. Дорога між лісами-полями (населених пунктів не так багато). Люблю дивитися як змінюється природа. Як сьогодні узбіччя біле від анемон, завтра жовте від кульбаб, а після завтра червоне від маків. Як на очах зеленіють дерева весною і як кожен день змінюється колір листя восени... Часом включаю плеєр (але зазвичай щось романтичне, класичне, або музику без слів)... Часом слухаю музику з автобуса (якщо маршрутка якась сільська - то або весільні, а зимою колядки). Хоча і люди в траспорті часом відволікають. Одні демонстративно розмовляють по телефону на повний голос майже криком(тоді всі знають з ким, як , де і який в результаті він козел чи яка вона після того; або "бізнесмени" великі - всі тоді знають яка та людина "зайнята і крута"), інші розповідають сусідові подробиці життя свої, а більше чужі на повний голос. (розмовляють всі, але якби всі так кричали...:8 Ще хтось свариться з сусідом через місце або вікно. А раз було в маршрутку зайшло компанія старших людей. Не на підпитку, але в гуморі. Це було перед Різдвом і вони всю дорогу співали колядки. Під кінець дороги з ними колядували всі пасажири Лююлю їздити, але мені дуже повезло - я їжджу "проти шерсті". Але коли доводиться їхати з ранку в центр... вічно повні маршрутки, злі-презлі люди, запахи перегару, немитого тіла і суміш різних парфумів, які змішуючись творять та-к-и-й аромат...:8: Мій чоловік на роботу трамваєм їздить - легше зайти, більше повітря і не зупиняється під кожним стовпом.
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... А що це означає "проти шерсті"???:xaxa::confused: щоб не оффтопити, працюю в Винниках, коли їду по трасі між Личаківською і Винниками обожнюю дивитись на дерева вкриті інієм, коли багато снігу, таке відчуття казки з"являється
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Їду в сторону Бібрки-Жидачева. Зранку всі їдуть до Львова, а я зі Львова. Ввечері всі вертаються додому за Львів, а я до Львова. Тож виходить, що я їжджу проти основного потоку людей. Вийняток - бабульки-дідульки, які їздять на дачі. Але вони їздять по посвідченях, або просяться за пів ціни. Багато маршруток не хочуть їх брати. Тож можна вибрати іншу маршрутку. А по Львові до автобусної мені не далеко, та й половина маршруток звільнившись в центрі їдуть вже не дуже повними до наступної кінцевої. Тож тих 10 хв до автостанції можна вибрати маршрутку якщо не з вільними сидячими, тож "вільними стоячими". Тобто ніхто не пхається і не обриває гудзики. І на іній теж люблю дивитися. Або коли нападає більше снігу і він так і лежить на гілочках дерев
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... До речі, по дорозі в одному селі є кілька хатинок. Не замків триповерхових, а саме маленьких стареньких хатинок. І коли багато снігу і вони ледь не повністю вкриті ним... Просто як з малюнка. З ілюстарації до якоїсь казочки.
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Теж терпіти не можу маршрутки, але на роботу доводилось добиратись саме ними. Але іноді буває в них і посміятись можна. Якось їхали з одним дуже кумедним водієм, він цілу дорогу на когось сварився, а всі над ним тільки реготали-так він смішно якось сварився, а потім він сказав фразу, яка тепер також є в моєму лексиконі- "довольна, як слон після операції!" (після якої операції так і лишилось невідомим...)
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Кілька тижнів тому верталася до Львова. за мною сіли дві бабульки, спереду сидів якийсь чоловік років 45. Жіночки звилин 15 говорили про футбол, розказували хто з ким і як грав, все коментували. Потім почали говорити про свої городи. Хвилин за 5 той мужик обертається і питається в бабульок, "які-які матчі мають бути сьогодні завтра , хто з ким грає і в якій годині?". жінка відповіла. А тоді до другої - ото чоловіки пішли, їм старі баби мають розказувати коли футбол йде! Ой, але це вже певно в іншу гілку
Відповідь: Зупинка, автобус, трамвай, люди... Користуюсь громадським транспортом, переважно маршрутками, але в випадку, якщо відстані невеликі і я сама, а з малими перважно на таксі їздимо, але там тоже випадки бувають, що аж трафляє... Маю купу випадків з маршруток, наприклад давня: на 7 місяці поїхала на огляд на Батальну , туди їхала 97, сіла спокійно і тут заходить бабулька і каже: "Я старша людина, а ти молода, а ну стань...", я їй: "Вибачте, але я на 7 місяці вагітна, мені далеко їхати, тому я не можу стати...". Вона подивилась на мене (була осінь і я була в широкій куртці) не довірливо і промовчала. Наступна зупинка і наступна бабулька, ті самі слова: "Що та молода дівка розсілась, нікому місце не дасть?" Перша бабуля за мене відповідає: "Та сказала, що вона в тяжи, тому не стане..." Потім почали обговорювати як вони в тяжи ходили, в полі працювали, прали, мішки картоплі перед собою тягали, а тут таке нещастя з тими молодими... Я мовчала, а коли прийшла моя зупинка, то мене пів маршрутки поглядом провожали і дивились чи є той живіт, чи його таки нема... Прийшлось назад їхати, мені треба було в центр, то я й сіла в першу ж маршрутку, і тут виявилось, що день - п"ятниця, маршрутка їде з Пасічної на Вокзал і в ній всі місця сидячі заняті молодими пацанами зі спортивними сумками (студенти)... на мене всі подивились і відвернулись до вікон, я стала збоку і повернулась до вікна животом, щоб ніхто не стукнув... за пару хв маршрутка була повна, тут хтось рукою замахується і светром мені зриває сережку, я думаю присяду акуратно і піднімлю, присіла за сержкою і тут мені на голову опустилась чиясь сумка, зірвала мені кепку з голову, а потім повторно і зірвала заколки, що чолку тримали.... тут я не витримала і прошу зупиніть, потім довго добивалась, щоб люди вийшли і мене пропустили, бо я не могла пропхатись... одним словом вийшла я вся в сльозах в одному кульчику з розпатланим волоссям і в руках з кепкою, заколками і сережкою... І найновіший перл: два тижні тому їхала з Кульпарківської на Наукову, заскочила в першу ж маршрутку і присіла за водієм, тут на наступній зупинці зайшла жінка з двома дітками, я стала, щоб малі сіли двоє, людей стояло не дуже багато, в марщрутці ще двоє мам з дітьми сиділи... тут заходить троє старших людей, і з одного місця зривається мужик, звільнив місце, один дід (на вигляд найстарший) присів на це місце, а то "чудо" нагинається до нього і каже: "Ти що козел бородатий тут всівся, я не тобі місце звільнив, а тамтому мужику!!!" (через кожне з цих слів був приставлений трьохповерховий мат), всі люди мовчать... дід стає і каже: "Добре я взагалі вийду." Просить водія зупинити і виходить, слід за ним мат-перемат від цієї п"яноти (мужик був трохи піддатий). Я стою в шоці, слухаю цей дурдом і тут не витримую і кажу: "Вибачте, але Ви бачите, що тут четверо дітей малих в маршрутці, ЯК можна так матюкатись???" А він підходить до мене нагинається і каже: "Що ти с:cesored:а сказала, ти до кого рот відкрила, що мені їх діти, та в мене троє дітей, я знаю як мені говорити..." Я: "Дуже шкода, що для Вас нормально так говорити, Ваші діти як підростуть, то тими ж словами будуть до Вас говорити!" Він як визвіриться, почав ричати, що мене зараз розмаже по склі... тут один пасажир (другий дід якому той так місце гарно уступав) каже: "Дівчино, що Ви до мужчини пристаєте???" Я:"Тут діти,а він матюкається на всю маршрутку, для Вас це нормально? Для мене ні?" Дід: "Я від нього нічого страшного не почув, в нас всі так говорять..." Одним словом я вийшла на Науковій зла і недобра, мною аж трусило...
