Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Як на мене то справа не в косметиці, а в тому, що це робиться в тіхаря, ніби вкрала!!! Я думаю, як би без дозволу почати користуватись її постільною білизною, яку вона (наприклад) купила ще в час дифіциту з підприлавка дорогу і дуже модну, то це не виявило б в неї безмежного захвату. Кожна жінка має сваю господарку, косметику, і т.д., тобто те, що цінує, оберігає і примножує! Вбила б свекруху за таке!!! У мене приблино схожа ситуація, тільки з перекладанням речей на "Свої місця". Тут не сприймається те, що життя в домі з моїм приходом хочеш-не хочеш змінилось, і "свої місця" теж, а я страшно не люблю коли в МОЇЙ кімнаті наводять порякок (тобто шаряться). А тут коли не прийду, то рушника на батареї не має, то стакани кудись подівались... та хай хоть зігниє, чого лізти!!!! Що, не має на цілий будинок іншого заняття, як розглядати нашу спальню!!!! Але як то кажуть: "хто терпен, той спасен" правда ця установка не завжди спрацьовує.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? В вас шалена витримка.. Не знаю як би я вела себе в подібній ситуації.. (може раз-два змовчала, а потім б делікатно сказала б.. Мовляв.. мамо, а де ті стакани, а то вас не було, а я не могла знайти.. А бо шось подібне... не знаю.. ) Просто я живу окремо від батьків тому в мене повна незалежність... Але не все так гладко - нас живе дві сімї.. - моя і сімя сестри. МИ (точніше я) повністю розділили побут.. і стакани і рушники.. І коли вона бере мої стакани (буває що треба )і не ставить на місце я їй прямо заявляю про це.. Але це сестра.. А ось свекрусі - напевно не змогла б..Хіба би чоловіку нажалілася, але втягувати його в жіночі розборк тоже не варто.. Складно одним словом..
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Це тільки тому, що загроза була реальна, що це не був блеф. Бо якщо б іти було нікуди, теща запросто могла відповісти зятю: "Ну давай-давай.. тягни свою дружину на вулицю, так-то ти турбуєшся про неї і про дітей." І все. Замовк би зять. Або психанув.. Щоб "погрожувати" - треба завжди мати на те підстави, а не просто словами полякати.. На жаль.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? ми з чоловіком чивемо окремо, тому таких проблем в нас не має, але моя коліжанка мала схожу проблему. я розкаже що вона робила , може і Вам допоможе. Коли вона помітила, свекруха шарить по їхніх речах (сорочки чоловіка переставляє у шафі, і коробки залазить, шкарпеткичоловікові запихає одна в одну , щоб непогубилися.......) моя розумна коліжанка в ті речі поклала маленькі гарні записочки , наприклад " нам подобається так" чи "мені зручніше коли та коробка стоїть тут", "дякую, що не перекладаєте сорочку"... такого змісту... допомогло ...
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Тільки недавно писала про свою майбутню свекруху і про те, що після весілля з нею ми жити не будемо. Про те, як страждає від неї наречений, і про мої нерви, які вже цього не витримують. Про те, що на щастя ми будемо жити з моїми батьками. Але вчора я зрозуміла, що не таке то вже й "щастя" буде...:umbrage: Перед весіллям ми зробили собі ремонт. Поміняли міжкімнатні двері (до того двері були старі,і не закривалися на замок). Щоб двері закривалися - це було моєю мрією ще з дитинства, бо ніколи не могла спокійно в кімнаті навіть посидіти. Постійно хтось забігав не стукаючи. Поставили замок, але я по старій звичці все одно кричала на пів квартири "не заходити", коли хотіла часом переодягнутися. Останнім часом мені це вже так надоїло, що переодягаючись одного разу закрила двері на замок (хвилин на 5, поки переодягнулася), то мій тато ломився і стукав, поки двері йому не відкрила:ninja:Ще один раз потрібно мені було переговорити по телефону, щоб ніхто не заважав, то в себе в кімнаті і сіла при цьому закривши двері. Історія повторилася. А коли я відкрила двері, то в свою сторону почула таке...:no:Із слів моїх батьків виявилося, що свою кімнату я не маю права закривати, що я їх цим не поважаю (цікаво чи мене при цьому поважають, що не можу мати свого життя і навіть у себе в кімнаті переодягтися?). Якби це було щось невідкладне, а то просто тато хотів посидіти з комп'ютером.А коли я про це запитала, то сказали, що це і є невідкладним (комп. гра?).І що якщо мені це не підходить, щоб йшла і мене там ніхто не тримає:no::no::no:
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Тримайся, то зі всіма таке буває, вони це сказали згаряча, не подумавши. не ображайся, просто розробіть хатні правила, щоб всім було простіше.
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Просто, зараз нам і так дуже важко (писала в темі свекруха-бабуся) так ще й мої батьки. А нам з ними жити... Нерви просто такого вже не витримують. Постійно тиск з всіх сторін:no:
Відповідь: Відкрита велика жилєтка :umbrage::umbrage::umbrage:розумію, то нове життя, ще все не налагоджено, ти переживаєш як все буде...але так завжди не буде, всі зараз нервують, і твої рідні, все вляжеться
Відповідь: Відкрита велика жилєтка ...або не вляжеться:ninja: і тоді...прощай ремонт, да здравствует зйомна квартира. Але треба сподіватись на краще
Відповідь: Відкрита велика жилєтка А ви не думали, що батькам важко змиритися з тим, що ви більше не будете така їхня, як були? Мої мене відпустили, але їм то теж нелегко далося. Кожен по-різному свій жаль висловлює. Почекайте робити поспішні висновки. Я чомусь переконана, що коли з вами почне жити ваш чоловік, то батьки вже такого собі не дозволять. Було би дивно, зрештою. Коротше, даремно наперед не накручуйтеся, почекайте ще...
Відповідь: Відкрита велика жилєтка я б з радістю, але тут вони категоричні, має бути тільки так як вони хочуть і вважають правильним. А скандал через закриті двері - просто якийсь абсурд. Знали б ми що теке буде раніше, то б і планували все по іншому. Не робили б того ж ремонту, а мали б гроші на винаймання якоїсь простенької квартири. Зараз, з витратами на весілля ми просто цього не потягнемо:no:
Відповідь: Відкрита велика жилєтка А ваші батьки ДП не читають? Ви тут напишіть побільше, а вони най подумають, як зі сторони виглядають. І все ж, поспішні висновки робити не варто. Почекайте. Не можна ніколи приймати рішення в такі хвилини!
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Не читають. А варто було б. Думала, що й правда вчора згаряча, не подумавши говорили. Думала, що хоча б сьогодні спробують поговорити , вже мовчу про вибачення. Так ми навіть не розмовляємо другий день. Вони не бачать своєї не правоти в чомусь. Мені такі абсурдні речі говорились, що навіть соромно тут писати:umbrage:
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Інка Блонд,може батьки просто теж переживають і нервують через ваше весілля.Просто їхня доця-вже не зовсім їхня,а ще й купа передвесільних справ на них навалилось.Вони просто трохи гарячкують і можливо зовсім нехотячи буркнули лишнє і непотрібне.Але за якийсь час-то минеться.То ж ваші батьки,вони вас люблять.Просто почекйте і не лийте масла в вогонь.Тим більше що зйомну квартиру ви зараз невитягнете.Але й чоловіка (майб)завчасно не настроюйте проти своїх батьків,просто перечекайте.
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Українські батьки не вибачаються. Виховання таке. Тому чекати даремно і ставитися до цього треба поблажливо. Поговорити про проблеми вони теж не приходять. Просто поводитимуться, ніби нічого не сталося, сподіваючись, що ви їм вибачили, лише тому вибачили, що вони ваші батьки. А говорити можна будь-що, особливо на емоціях. Тут теж варто все фільтрувати. Та й те, що не говорять, логічно. На жаль. Поки ви мовчите ображено, на вас теж зустрічно ображатимуться. Не зосереджуйте на тому увагу поки. От коли з чоловіком поселитеся, треба буде все чітко розкласти по поличках. А ще на ваші плечі впаде захист сім*ї перед батьками, бо це ваші батьки. Ми теж із моїми прожили 2 роки. І мирно прожили загалом, але все одно кількох конфліктів не оминули. Але то нормально, коли багато людей в хаті, а ще й покоління різні...
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Я їх намагаюся зрозуміти. І розумію, що на них звалилися лишні клопоти. Але після всього сказаного (що дуже вже важко назвати "буркнули лишнє",це буркотіння тривало не 5-10 хв ) в мене немає ніякого бажання йти додому, сидіти там. Намагаюся знайти справи, щоб кудись піти, затриматися, настільки сильно то все мене зачепило. Своєму майб. чоловіку намагаюся в подробиці не вдаватися, йому і у себе дома вистачає. Я то все переживу, але просто якщо це не зміниться після весілля...У нас і так всі сварки тільки через родичів (поки-що тільки через його), а тепер ще й тут таке...
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Inka Blond, а може урізати трошки грошей з витрат на весілля і знайти квартиру? Батьки, то, звичайно, святе, але ми вже тут же на форумі читали багато прикладів як батьки ставляться до дітей після весілля і як поважають їх приватність, їх думку... Якщо цього не було і нема зараз, то навряд чи і потім зміниться.
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Можете бути впевнені, що не зміниться...По крайній мірі перші кілька тижнів (це в кращому випадку) буде все гладко, а далі:confused:, хто може весь час стримуватися? Колись назбирається і виллється. В нас просто була аналогічна ситуація з тими дверима (то вже ми вдвох закрилися). Ото крику було! Я тепер вже через 10 років починаю думати, а може то дійсно батьків ображає, коли діти закриваються на ключ? А що ви думаєте нарахунок того, що коли молода сім'я поселяється в квартирі батьків, чи не є то зі сторони батьків досить великим подарунком? Все таки вони могли б сказати, мовляв "мастіть си голови"? То от в нас так, що три покоління живуть разом (бо мусять чи не мусять), хочу спитатися про то у гілці про Америку.
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Могли. І якби сказали, то б і вирішувалося все зовсім по-іншому. Вже писала, що планували ми жити у майб. свекрухи, але мої батьки були проти і казали, що мене б і не відпустили туди жити (хоча нічого поганого про ту сім'ю не знають). Тобто, в певній мірі самі хотіли, щоб ми жили з ними.
