Скажіть, а ніколи не виникало у вас бажання кинути все та повернутися в Україну? Що тримає вас там, за океаном? Чи не було в перші часи ностальгії?
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ностальгія присутня завжди, але як на мене то мені зараз в Україну нема чого повертатись. По-перше, у мене нема капіталу за плечима який забеспечить мені непогане життя в Україні. По-друге, мене б дуже разило те що нема побуту, те що там і надалі залишився совок в державних установах. А також страшенне хабарництво до якого я ніколи не привикну. А з іншого боку в Україні є дуже багато позитивного, наприклад, до церкви є дуже близько, у Львові від кінця до краю можна пішки перейтись а ось тут такого не зробиш. Але тут є праця, є хата, є робота. Діти тут, батьки також. Вся родинонька, хоча часами хочеться від одної родиноньки з Америки втекти до іншої в Україну. :xaxa::xaxa::xaxa::xaxa::xaxa:
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! ця тема супер для тих, хто розкиданий по всьому світу!!!а їх стільки, що ого-гоооо.Можливо напишуть сюди ті, хто зараз далеко від рідної країниМаю рідну сестру, яка в Європі, це хоч не за океаном, не так далеко, але все одно мені здається, що розривається її душа між Україною і там, де вона вже живе довго, де народила синочка, де вже її нова сім"я
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! З власного досвіду ,проживши 3 роки у Великобританії, ностальгія була шалена, за рідними, за друзями, за шашликами на дикій природі, в мене і дня не проходило щоб щось не згадати про Україну. Хоча з часом , я бачила дуже багато переваг за кордоном, як в ментальності людей , в побуті, так і відношення держави до своїх громадян, про що на превеликий жаль немає у нас в Україні. Хоч і мала можливість там залишитись , і не напоганій роботі, але завжди відчувала що дуже мене тяне додому:naci:,і навіть повністю розуміючи що І в Україні може бути далеко не сахар, але як мінімум буду відчувати себе комфортніше, бо там за океаном ми завжди будем приїзжаючі (чужі). За тих 4 роки як я вже повернулась ,ще не пошкодувала про свій вибір:tanksmile:. Таких як я багато, але на превеликий жаль є дуже багато українців, для яких вирватись з України, це те саме що виграти націнальну лотарею, а про повернення я взагалі мовчу, багато з них скаже ,що нема куда вертатись, що в нас держава всіх мала в ...., ось і вони мають нашу державу теж десь далеко.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! :naci::naci::naci::naci::naci::naci::naci: і ми у таких рядах,що повернулися. спочатку шкодувала,з тих самих причин,на рідній землі -ти ніхто! Але тут моя Батьківщина,тут моя земля,земля моїх батьків:y: як каже приказка"де народився-там і пригодився" От уже 2 роки як ми повернулися з Австрії.Хочу назад-але у гості,у відпуск...а жити????? складне питання. розум тягне туди,розумію-там моїм дітям буде безпечніше,перспективніше,але душа і сердце в Україні.В нас настільки сильні характери і приспособленість до виживання,що ми виживем в любих умовах.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! olenkastar,я так розумію,що Ваша сестра живе у Австрії.А у неї інша думка,відмінна від Вашої чи у неї чоловік іноземець ? Прошу пробачення,якщо це до мене не стосується,звичайна цікавість .
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Не бачу ніякого сенсу, щоб повертатись. Ностальгія - то таке, її на хліб не намастиш. З батьками і друзями можна по Скайпу поговорити. Та й люди на інвалідних візках в Україні нікому, крім їхніх родичів, не потрібні. А в Гамериці вони живуть нормальним життям, без ніяких обмежень. Це я про свого брата. Так що приїжджати я буду з ним хіба в гості.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Марія має цілковиту рацію. Тут кожна людина почувається людиною. І не важливо, є в неї руки, ноги, пальці... може вона чути, говорити, бачити... чи не може. Ніхто її не списує. Людина є на всі 100 людиною, просто іншою, але в жодному разі не гіршою! І ВСІ таку особу поважають!
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Лілю, мені здається, що того тааааааак бракує тут, в Україні. Щоб ти почував себе тут людиною, а не ка...ю. Бракує поваги один до одного. Як на мене, матеріальні блага, то все вторинне. А нам бракує саме первинного, з'явиться повага і відповідальність, з'являться і блага. Правда, оцінюючи історію України, на цю появу годі сподіватися
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Наскільки швидко вам вдалося ввійти в той ритм життя, що існує там? Я маю на увазі, влитися в колектив, нормально, не сковано почуватися в тому самому магазині, лікарні, чи просто на вулиці? А тему, судячи з мого запитання, ви назвали не зовсім правильно, точніше сказати, я поважаю будь-який вибір людини, і не можу сказати, що всі емігранти мають повернутися. Колись, моєму батькові пропонували виїхати з сім"єю в Австралію. Мама була проти. Тепер шкодує не тільки тато, але й мама. Після цього мама була в Італії. Каже там працювати треба, але ти працюєш і десь воно видно, а тут... пропасть, взятки, робота за копійки, та ще й бидлом обзивають.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Люди дуже доброзичливі були всюди, допомагали при потребі і в магазині, і в лікарні. В магазині ще питали, чуючи акцент, звідки я, а яка в вашій країні погода і тп. В мене був випадок на другий тиждень нашого перебування в Штатах, у брата візок, ще львівський, поламався просто на кампусі. В мене тоді мобільника ще не було. То студенти викликали ремонтну бригаду і допомогли мені тримати брата поки ремонтувався візок. А такі речі, як двері притримати - то взагалі без питань. І не важливо, чи то людина, яка везе інваліда, чи то мама з візочком, чи просто хтось, хто йде за тобою.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Біда не в державі біда, в нас самих. спеціально вирішила пошукати шо ж таке держава. Одне з визначень держави: "Держава - це 1) сукупність людей, території, на якій вони проживать, та суверенної у межах даної території влади". а в нас виходить люди зі своїми проблемами окремо, влада зі своїми - окремо. Іноді мені здається шо ми самі так жити хочемо, звикли бути рабами, ні історія нас не вчить, ні власний досвід. :no: Якби майдани повторювались кожного року, то може й влада була інакшою і ми б по інакшому жили. :umbrage:
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Дякую, Меган. Дуже гарна і глибока тема. І для тих, хто там - є про що поговорити, і нам, тобто тим українцям, які живуть тут. А ще, думаю, буде важливо читати людям, які за всяку ціну хочуть виїхати. В першу чергу це стосується молодих людей, студентів. Адже зараз багато молоді збирається за кордон (суджу по своїх знайомих).
Я можу тему переназвати, але як на мене, назва симпатична й не образлива. Маєте кращу пропозицію, кажіть. Щодо адаптації, то з цим у мене двояка ситуація. За рік перебування вивчила мову, ще через рік знайшла роботу, що мені дуже подобається, як тут кажуть dream job. Знання мови й робота дали відчуття безпеки й впевненості. Якщо працюєш, життя складається само, бо не лише працюєш, а й оплату отримуєш відповідну. Правда, фірма ця молода ще дуже, не вміє організовувати людей, але от учора мали зустріч, то виглядає на те, що скоро настануть дуже позитивні зміни й працівники більше не сидітимуть по кілька днів без роботи. А нормально тут почуватися не складно, бо навіть коли я мови не знала, то мені могли без проблем допомогти, що в магазині, що в лікарні... А чому так сумно? Молодим людям якраз дуже корисно поїхати на рік-другий за кордон. Як інакше розширити світогляд, якщо не через подорожування та пізнання нового й іншого?
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Сумно, бо в більшості люди хочуть саме виїхати. Я маю на увазі молодих, неодружених, з вищою освітою, які тут потикались-помикались на різних роботах, побачили, що перспективи невеликі і хочуть туди. Серед мого випуску з ЛНУ вже виїхало двоє (незаміжніх), багатьох стримують сім'ї, діти. Кажуть, що якби була можливість, то виїзджали б усі. Я нещодавно спілкувалась на цю тему багато, тому й пишу "свіжі" думки. :umbrage:
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Ну, в тому плані тяжко. Тут із нами теж кілька неодружених приїхало. Усі вже познаходили пари й повертатися не думають. Чому? Бо їхні однокурсники їм кажуть, що якщо можуть, то най не вертаються, бо нема на що. :confused:
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Не знаю, я поездила во время аспирантской молодости много. Не нашла я города лучше, чем Львов. Пусть у меня тут две работы и устаю я наверное сильно, но я люблю этот город и буду жить только в нем
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! І ви з таким багажем знань на двох роботах мусите крутитись :8: Як тут не любити рідну матінку Україну?!:confused:
