Ой, Америка, ой, Канада...

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

розкажіть ще про різницю повсякденного життя в Америці і Канаді

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Я будувала будинок, перший рік він був на гарантії будівельника, якщо щось виходило з ладу, то я зв'язувалась з будівельником і він присилав електриків, сантехніків шоб навести лад. А так треба буде кликати handyman, тобто когось, хто ремонтує дрібні неполадки сам.

На тему тупих американців. Система шкільної освіти в них нє очєнь. Хорошу освіту можна здобути в приватних школах і в деяких (не всіх) державних. Тобто мередній український школяр знає більше, ніж середній американський. Але в університетах і коледжах ситуація інша. Середній український студент має гірші знання, ніж середній американський студент.

До речі, американці набагато вихованіші від українців.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Погоджуюсь. Всетаки вам ніхто не наступить на ногу і скаже, ООООООО!!!!!!! Порозставляла тут свої копита! Дитіться що за ТУША!!! Сидить до остатку а тоді пхається, а в мене тут ЯЙЦЯ!!!

Я вчора на прохання чоловіка мусіла поїхати в Нью Йорк, і коли стояла на автовокзалі в черзі на автобус то передімною стояв молодик з великою сумкою і коли він мене тою сумкою штуркнув то я перед ним вибачилась що була в нього на дорозі. А він в свою чергу вибачився перед жінкою яка стояла перед ним і вдарила його своєю торбою. :xaxa::xaxa::xaxa: Таке ви точно не побачите в Україні.:xaxa::xaxa::xaxa::xaxa:

 

Ну бо в вас напевне великий будинок з дорменом і окрім супера кількома людьми обслуги які миють коридори, пилісосять хідники і тому подібне. Тоді і справді супер це більш як завгосп/прораб/менеджер будинку.

Марія розказала що як вона будувалась то мала контракт з будівельникамі які відповідали за свою роботу. Коли ми купували наш будинок то бувший власник лише відповідав за те що все що було зроблено в хаті було зроблено легально і міськрада має на це звіт, бо міськрада того міста де ви купуєте хату видає таку папірку - право проживання, а це означає що у вас все справно і легально. Бувшого власника можна притягнути до відповідальності лише тоді коли він обдурив і написав щось в контракті що не відповідає дійсності, але за якихось причин ви не встигли це перевірити.

Тепер що до ремонту чи будь чого що робиться в хаті після того як ви її купили. Всі поломки на вас. Як ви будете з ними справлятись це ваша особиста справа. Якщо у вас є добрий кум з золотими руками, то кличте його по-частіше на різні шашлики/стейки/гамбурґери і на всі сімейні урочистості а також купуйте йому пиво час від часу. :xaxa::xaxa::xaxa::xaxa::xaxa: Бо як щось в хаті трапляється то вам це влетить в гарну копійку.

В мене є тато який в нас все робить. Коли ми вселились то мама забажала переробити туалет і бойлерну в функціонуючу американську лазничку, тобто туалет і ванна в одному. Типу Хрущовських, бо то він після приїзду в Америку привіз таке новшество :xaxa::8: Отже, щоб це переробити майстри зажадали 10 тисяч долларів. У нас таких грошей не було, отже ми робили самі. Пішли в міськраду взяли дозвіл на перероблення хати. Це коштує гроші, часами немалі, і ми намалювали їм план хати як все буде виглядати до того як ми робимо і після того. Всі папірці здали в міськраду а тоді після закінчення робіт викликали аби до нас прийшли міський електрик, пламбер (водопроводчик, як воно по-українськи?) і будівельник. Кожен мусів прийти і поставити свою печать що робота виконана за стандартами і по-правилах.
Мій тато сам тягнув декілька фаз електрики, щоб не коротила пральна машинка і сушка, сам робив всю пламберку (труби проводив, ванну встановлював), потім сам клав плитку від підлоги до стелі (бо маман так захтіли) і на підлогу. Одним словом все сам. Мій чоловік йому допомагав, але він був більше подсобним робітником. Бо він (так каже принаймі) в цьому ніц не петрає.

Хоча він (як каже мій тато) дуже добре петрає в малюванні помешкань. Він дуже добре і рівненько пошпаклював всі стіни, помалював їх і тому подібне. З часом мій чоловік поміняв в нас всі двері і оправи на вікнах. Також мій чоловік, перед народженням Андріани, зірвав всі ковреліни (чи як там та зараза) і поциклював і полакував паркет на пару з татом.

Тепер якщо нема ні кума, ні тата, ні чоловіка. Ну або є, але вони (як каже мій добрий друг) єврєйскій мальчік і вміє грати лише на піаніно або клавішах компютера, тоді замовляється майстра який приїде і все зробить. Робота такого майстра коштує дорого. Один візит може легко влетіти в 300-400 долларів, за те щоб поміняти ґумку в крані і поправити сам кран.

Доречі. Коло хати дуже багато роботи, бо треба доглядати траву довкола хати, бо міськрада може виписати штраф або попередження якщо ваша трава надто висока. Тому дуже багато людей замовляють собі сервіс аби приїхав і раз на тиждень постриг траву і обстриг дерева, посадив квітки.
Це саме і що до прибирання вдома. Якщо обоє людей працюючі то люди замовляють собі жінку яка прийде і поприбирає все в хаті. Якщо ви замовляєте один раз на тиждень то в середньому це буде 100 долларів за візит, а якщо на два рази то по 50. Але знову ж таки все залежить від міста і району в якому ви живете.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Оооо, про травичку забула. До мене приїжджають мексиканці, ті що мені бекярд робили, і стрижуть траву. Потім вони мені доведуть до ладу кущі і дерева. Квіти саджу сама. А ще до мене приїжджають люди, котрі мою траву вдобрюють, обробляють від шкідників, всяких там комашок-букашок і грибкових захворювань. І ще шукаю когось, би мені хату прибирав.

Про комашок-букашок. В Гамериці таргани здорові як коні. Європейські прусаки - то дрібнота в порівнянні з гамериканськими сородичами. І ще в моїх краях водяться fire ants - паскудні такі мурахи, дуже болючі укуси в них і наслідки тих укусів не дуже веселі. До мене якийсь паскуда від сусідів забрів і вгриз мене вчора два рази в палець як я бур'яни микала, то палець напух і свербить так, що по стіні ходити зараз буду.

А ще як їдете вздовж лісосмуги або яких зарослів, треба бути обережним, бо якийсь олень або, не дай Боже, скунс захоче переходити дорогу, би його не збити. Бо олень може машину побити, а від скунса смороду стільки, шо мама рідна. А ше в наших краях білки здорові і наглі ганяють всюди.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Тема безподобна:y:!Дивилась колись програму американську про "сніданки,обіди і вечері у різних країнах"(якось так!)так от там показували обід в "російській сім"ї." Давно я так не реготала:xaxa::xaxa::xaxa:шпалери на стінах ,стіл і торшер..аля 60-ті роки,на столі стояв баняк такий ,як в столовках алюмінєвий літрів на 50,і пляшка "ВОДКа столічная"-і ведучий сказав"ура""на здоров"є":xaxa: і додав що так пересічна сім"я завжди обідає.Ну от і як люди собі уявлятимуть ту державу??Мені чомусь здається, що наші вигадки (чи то здогадки) про Американське життя ,такі самі як і в них про пострадянські простори.Що не можем уявити або побачити ,те просто "довигадуємо".При чому в більшості випадків "вчимо" про країну саме з фільмів.:umbrage:
В наших фільмах вони"тупі",:confused:в їхніх -ми,всі п"яні, з гвинтівками в руках в ушанках,завжди якимись "недоробленими" виглядаємо.:ninja:От переглянеш такі стрічечки і все..вважаєш ,що ти вже все про ту країну знаєш..:confused:звідси і такі хибні думки

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

А як з іншого боку подивитися: якщо я вмію заробити гроші на обід в ресторані, то це ж не означає що ми щодня будем туди ходити.
Є якийсь певний мінімум, який повинен виконувати будь-який чоловік і будь-яка жінка. А викликати майстра для того щоб поміняти розетку-дурня повна і в мене для цього одне слово "лінь". Людина коли лінива, найде собі будь яку відмазку, аби тільки того не робити. Я -жінка, і то я сама міняла розетку, коли чоловік поїхав у відрядження, навіть в голову не прийшло нікого покликати.....

Українці теж працюють по 10-12 годин на добу, але коли сімя збирається разом вдома то кожен робить якийсь "посильний вклад" в сімейний затишок, дім. А в мене склалось таке враження що гамериканці як тільки доїжджають з роботи додому то запихають напівфабрикати в мікрохвильовку, потім це все заливають різними соусами і майонезами і з великими підносами, одягнені сідають на диван дивитися шоу Опри Вінфрі.

От такі в мене стереотипи. Вибачте, якщо когось образила.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Ну в вас дуже хибне бачення того що все що вони їдять це полуфабрикати з мікрохвильової. В Америці якраз я б сказала що існує культ їжі і вони будь що не їдять просто з морозилки в мікрохвильову і вперед. У них розуміння їди інакше ніж в України. Кожна сім*я сідає разом до вечері і ця вечеря не з морозилки а її готує мама, яка відпрацювала цілий день часами. Приготування вечері в основному на жінці. Вечеря повинна складатись з салати, бараболі/клюсок і якогось мяса. Правда такі салати як в Україні тут не їдять. Пересічний американець їсть лише декілька видів салат приправлений майонезом, це салата з бараболі, з клюсок/макаронів і з капусти з морквою. Решту всі салати приправляються олією або заправкою на олії з оцтом. Правда вони їдять більше сметани ніж майонезу.

Отже в пересічній американській сім*ї чоловік і жінка відпрацювали цілий день на роботі, потім їм займає ще 2 години, щоб добратись додому, отже якщо вони вийшли в 17:30 з роботи, то додому попали самі порахуйте коли. І тоді жінка ще повинна стати до плити і приготувати їжу для всієї сім*ї. А у них тут культ спільної вечері, ну не культ а радше таке правило, що всі обідають разом а не хто коли додому прийшов. В основному жінки готують в будні дні речі які не займають довго часу. Наприклад, готується щось що можна поставити в духовку на пів години а сама в між часі прийме душ.

Вони дуже вміють шанувати свій час. Кожна хвилина дорога.

А який це мінімум? Простояти коло плити цілий день?

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Це правда. Багато з них навіть і не уявляють собі що побут може бути не налагоджений, як він є в пострадянському просторі. Американці вірять що у всіх всьо є адже у них з цим проблем нема.

Я працювала з одною дуже хорошою жіночкою яка є самою яскравою представницею того часу в який сформувались ті стереотипи про американців в радянському союзі (і вдало трансформовані в сьогоднішню Україну) а в них в свою чергу про русскіх. (а значить всіх нас) Так ось вона мені розказує що коли вона виростала то їх в школі вчили що вони найсильніша нація, що в Американців все найкраще і вони найкращі. (не таке саме вчили нас в радзєцких школах або зараз пропагується Росією?????) Отже людина виросла з глибоким переконанням що СРСР - це зло, комунізм - зло, американський стиль правління і життя - добро. І вона права і з нею тяжко не погодитись.

Прошу нікого не забувати що Америка це суміш соток націй і як кажуть кожний край має свій обичай, і ті всі обичаї приїхали в цю країну і мали або влитись в цю країну і принести їй користь або залишитись десь в свому закритому просторі.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Ma'am, ви нікого не образили, просто продемонстрували всім ваші стереотипи щодо гамериканців. Гамериканці цінують кожну хвилину, яку вони можуть провести з сім'єю. Спільні походи в кіно, театри, музеї, змагання, спільні поїздки по різних місцях. Та сама спільна вечеря. Мені здається, що американці проводять більше часу зі своїми дітьми, ніж українці.

А щодо розетки. Я її і у Львові би не міняла, а кликала майстра, бо з електрикою не жартую. Я, звичайно, за вас рада, що ви всі в сім'ї такі майстри на всі руки, але чого вимагати від цілого світу бути такими ж? От я можу меблі складати, то що мені всіх тих, хто їх складати не може чи не хоче ледарями називати?

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Марійцю, а скажи як тут варто ходити в ресторан бо кожен ресторан тобі запропонує щось інакше. Я люблю Львів але всі ресторани однотипні тай у Львові ніхто не вміє приготувати ароз кон пойо, або карне асадо, ну або скажімо Чімічанґас. Йой, як я того давно не їла.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Про ресторани гамериканські можна розказувати і розказувати. А тоті слова, якими ви матюгаєтесь, вони що означають?

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Не смішіт мої капці, ви живучи майже поруч з Мексикою не знаєте шо то таке?
Ароз кон Пойо (Аrroz con Pollo) - риж з куркою, якщо спрощено.
Карне Асадо (Carne Azado) це гарно всмажений стейк. Ось чого не вміють в Україні робити то це стейку. Хоча він і не дуже корисний, але раз на якийсь час коли свині відлітають у вирій, як казала Кізонька, можна поласувати файним кусочком волового м*яска.
А Чімічангас то просто моє улюблене лакомство з латино-американської кухні. Воно дуже калорійне і його також на щодень не поїш але час від часу, бо це так би мовити смажене буріто, але без рижу і салати. Лишень мяско, фасоля, ґуакамоле, сальса і сметанка.
http://www.videojug.com/film/how-to-make-a-chicken-chimichanga-2

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

:shy:

Та я, тойво, по мексиканських ресторанах не шастаю, бо там все гостре і смажене, мене моя печінка потім довго матюкає. І ше, як в тому ресторані бахнеш собі маленьку Маргаріту (250 грам - то маленька), то потім абсолютно по барабану шо їж і п'єш. Єдина думка - лиш би протверезіти до того моменту як за кермо сідати. :xaxa:

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Марусю, а чому так?
Я от не бачу різниці: чи на блюзці буде соус від хот-догу чи кава?
Чи, може, для "кавунів" виділяють окремі доріжки?

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

от моя однокласниця приїхала з едмонтону до мамці на вакації. розказує, жи купили хатку на кілька спалень, і на 3 ванни. шо дуже модно робити подвійні ванни (забула як то ся низиває) - на два умивальники. а її вуйко який тамка жиє 20 літ все каже - ти з чоловіком в ліжку однім спиш, якого милого тобі 2 вмивальники здалось.
так от та колєжанка як привезла свого малого - я мало не вмерла - алергія страшна, бо лікарі канадійські (дорогі певно холєра) там всьо їм по годинах і днях розписали шо і як їсти. то вона каші привезла з канади шоб дитину годувати і сир якийсь і ше якусь біду
а ше після першої дитини хотіли чоловікові робити Вазектомію. ну бо одної дитини доста (там же всі роблять!!!), але сталась прикрість - дитина їхня впала з ліжечка (а спить в другому кінці поверху, бо мамця мус спати окремо від дитини, бо не може з дитиною спати в одній кімнаті, то муж спеціяльно вибирав хату шоб дитяча була дальше). і вони дуже сі настрашили - тому рішили родити другу дитину - на всякий случай а потім зробити тоту вазектомію.
ото я питаю - чи то всі такі там стають? бо ніби тут не думала таких єрундів. а приїхала - :confused:

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Є дуже цікавий фільм про Америку і американців називається "Одноетажная Америка" рекомендую переглянути.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

українські певно кращі і дешевші