Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Шкода, тим бiльше знаючи що Катюня така артистка Надiюсь вона не дуже розстроїлась? Оль, якщо тебе це потiшить, менi в школi до 3го класу теж мало яких ролей давали...зато пiзнiше ти ж знаєш як все повернулось Не хвилюйся, ще у Катюхи будуть зорянi часи!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ніна, вона в мене всюди перша, а тут такий їй облом, може то із-за того, що я (особисто) з 8-м березням не привітала чи що, я просто не знаю! Ясно, що їй обідно було, ще й з крісла гепнулась (ото було смішно, вона хотіла підняти плаття, щоб на нього не сідати і ногою посунула крісло і БАХ!)))) Але сьогодні в нас половина батьків в шоці від тої пародії були, краще би не робили того посміховиська!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Найбільше мені подобається, що то може через те що вчительку не привітали. Хоча і в нас таке буває, що якщо забудеш вчительку привітати з якимсь важливим святом на тебе будуть довго дутись.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сиджу-ревуууууууууууу,як дурна,але то з радості-згадала собі,як рівно 1 рік тому лежала на Батальній..... через 15 хв. настане 26 березня і мому маленькому Ігорусику-котусику виповниться 1-ий рочок в його житті....ревуууу і тішуся,водночас

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Іруська, це така велика радість! Я вітаю тебе і твого маленького (ой, ні, вже великого) карапузіка з вашим першим рочком. Щастя вам, здоров'я, досягнень у житті. Нехай він тішить тебе тільки хорошим, а сльози приносить тільки від великої радості.
Я уявляю, що ти зараз відчуваєш, бо так само плакала як перший рік так і другий. Тримайся.
Швидко час пролетів правда? Аж не віриться!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я також нині плакала бо дістала від малої в чоло, воно якось так он взлостилась і як заїде мені між очі, що мені аж посоловіло. Я почала плакати а воно мене давай жаліти. Діти, діти... де вас подіти.

Іруська, вітаю з першим ювілеєм синочка.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене гарний настрій..просто..уже кілька днів..але попри те і страшенна втома:confused:..втомилась надзичайно..очі червоні..спати хочу ще від позавчора:n:..сьогодні саменька сплю..вдома..сподіваюсь, завтра все буде ок

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене настрій препаскудний,
мало того що мала ніяк з того не вихляпається,
в 5 ранку прокинувся чоловік, весь червоний, голова уде, температура 39 і 5, відправила його до свекрухи, і не уявляю як тоя буду сама дома(((((
Може хто і звик і не є такою проблемою, а для мене то катастрофа, враховуючи що він вночі робить суміші і зранку малу години півтори бавить поки я пораюсь на кухні та миюсь...
ЗІ: І навіть не хочу думати що мала знову могла заразитись((((((((

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ВІТАЮ!!!!!!!!!!!!!:radist: ЗДОРОВ"ЯЧКА, ЩАСТЯ, УСПІХІВ У ВСІХ ПОЧИНАННЯХ!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ідеальний чоловік! Не те що мій...:confused:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Життя налагоджується!
Погода - супер!:y::y::y: Настрій, відповідно, теж!:y::y::y:
Нежить в дитини проходить!!!:radist::radist::radist:
І, основне, сьогодні нам РОЧОК!:D:D:D

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене так гарно день починався! Я купила собі нарешті плащик!!! (майже своєї мрії), побачила подругу, нарешті маму, брата .. А тепер неділя вечір, всі люди відпочивають, а мені дали терміново до завтра перекласти купу сторінок наукового тексту на англійську, ще і свою статтю бажано стигнути подати.. Я половину переклала і здохла... Там такі пасажі типу "знижується аерація шпаруватості легких за гранулометричним складом ґрунтів, яка мало залежить від зміни показника щільності будови, особливо у плакорних ділянках..)). Мушу зробити паузу, з"їсти чогось багато і почитати терміново щось ненаукове!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Мушу розказати вам страшилку...
Сплю я вночі (4.00), нікого не рухаю і прокинувся Макарчик. Взяла його, напоїла і чую в сусідній кімнаті наче хтось є. Думаю - причулося. Поклала малого в ліжечку, сама стою підколишую - знову щось рухається, я помітила, як ноги самі залізли на ліжко, щоб бува хтось не вкусив і чую волосся на голові зарухалось, серце частіше забилося - сон як рукою зняло, вдивляюся в темноту кімнати і чекаю, що в дверях повинен появитись якийсь потворний карлик (чому я так думала - сама не знаю), але нічого, знову тиша. Ну, думаю, напевно втомилась, ось і чудиться всяке. Лягла собі, накриваюсь і тут щось як зашумить, ніби іграшками дитячими хтось бавиться! Я зразу чоловіка за руку (вже байдуже, що не повірить) і кажу тремтячим голосом, що в кімнаті ЩОСЬ є. Він на мене глянув, як на божевільну і каже, щоб лягала спати і не розводила з 1 квітнем. Я наполягла, щоб пішов подивився. Він відважно став і включив в сусідній кімнаті світло. Поки йшов, я захоплювалась, який чоловік в мене сміливий і тихенько за ним, цікаво ж на бабабашку подивитись... Дивлюсь, а зі стіни впав плакат, що малому на день народження вітання писали, ото скотч періодично відклеювався аж поки зовсім не впав. Оце вже чоловік насміявся з "барабашки", до тепер підколює... Але ж як моторошно вночі було...

Чоловік сказав, щоб я обов"язково дописала, що живу на 7 поверсі.:xaxa:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В мене печаль (не хочу писати в Жилетку, це не є принципово, але мені болісно). Сьогодні остаточно (після ретельного обшуку) виявилося, що ПРОПАЛа (загубилася, вкрали?)) одна сумка з моїми найлюбимішими літніми шмотками . Серед них - біла в"язана мною сукня, яку я ні разу не встигла одягнути, бавовнянні і лляні блузочки, улюблені штанці в зелені квіти, дуже якісна жовта кофточка, ще пару власноруч в"язаних топіків. Багато, коротше кажучи. Плакати не стала. Навіть не можу дуже розстроїтися. Видно, ці речі мали пропасти і появитися нові. Переїзд - то правда втрати завжди....
АЛЕ.!! Який гад посмів це взяти, не повернути і як то не соромно?Хто це буде носити і яка йому буде користь з такого отримання речей?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Tasia,а може ще знайдеться?добре передивіться все, сядьте і подумайте чи Ви це точно забирали....я сама теж не можу знайти чоловікові штани, яких нема ні в свекрухи вдома, ні в тещі, ні у нас:xaxa::confused::confused:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ні, на жаль, не знайдеться.. Ми вже обмацали кожний кутичок хати
Це була чітко спакована одна гарненька кругленька сумка, дуже симпатична.. Ми переїзджали з купою речей, таскали техніку, меблі, все внизу в під"їзді стояло. Я мусила займатися котом, який вив і роздер собі носа, і за речами не могла добре стежити. Хтось певно просто її тихесенько забрав.
Я вже трохи змирилася і мені легше

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

простудилась: з дому не вилажу, сиджу над книжками - бо ж скоро сесія
до того мені сьогодні було зле, що не могла ніяк заснути - і цілу ніч протеревенила в асьці з таким же неспайлом як і я

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ну от, організм не витерплює знущань, правда, я ще не зрозуміла яких. Цьотку Юльку (як називає мене братова) гарно ообсипало на лівій щоці. При чому частина якась явна кака (скупчена, ширшава і часом чухається), я все решта якісь банальні не то плямки, не то заготовки під щось :xaxa: От тепер не дає мені спокою, яка ж кака так вилізає через шкіру. Нічо такого не їла (правда, взагалі мало їла) крім фрешу з моркви і буряка, але то ще в далеку неділю. А найсмішніше, шо ота кака амалювала на моїй щоці горизонтальну букву Г :xaxa::xaxa::xaxa:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні просто чудовий день. З самого ранку почали збиратися в ліс. Незважаючи на те, що коли ми приїхали на наше місце і там було страшенне болото, настрій в нас надиво не зіпсувався!
Зібралися і поїхали в інше місце. Так класно відпочили, діти собі бігали, бавилися м'ячем, збирали квіточки. А коли розкладали стіл, Діма мені приніс кріселко сам його розклав і каже: "Мама, сідай" Так було приємно! Потім пішов мені назбирав квіточок. І весь той час, що ми були у лісі постійно час від часу мені приносив квіточки, то білі, то сині.
Давно я так на радувалася.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Весь день провели з Ігорчиком на дворі-красаааааааааааа.:y:....я нині дізналася,що вже маю майбутню невісточку (5 рочків:xaxa: )-вона мені так і заявила:"Я Вашого Ігорчика вже 4 день вожу на колясці,ношу йому печенька-сочки,малюю йому квіточки,то я так собі виховую майбутнього чоловіка",пішла до свого татка і каже "Тату-це Ігорчик,візьмем його до хати?."....ага,най беруть:міняють памперси і не сплять по ночах:xaxa:.....ех,веселий був день