Відповідь: Різні погляди на виховання Ого, який "добрий" родич. Звісно рідним того нема чого казати. Просто є об"єктивна реальність - тут у відпустку йдеш і думаєш чи не надовго. Конкуренція, що поробиш - нічого проти-мамського в тому факті немає, бо таки декретних дають не як в гАмериці - 3 місяці (поправте якщо помилилась) і навідміну не звільняють за тривалий догляд за дитиною. Зі своїх спостережень - звісно є жінки які на роботі "упиваються" статусом керівника, і то діагноз по всім параметрам, не лише по відношенню до власної дитини (а хіба раніше таких не було?). А є варіанти коли заробітка чоловіка бракує (а зараз ситуація в багатьох просто таки патова) - і тут як не крути, їм хіба поспівчувати можна, вони зізнатися довколишнім соромляться, то сумна тема. Тенденція до швидкого виходу на роботу зростає постійно після совка, при якому в більшості на "побути з дитиною" вдома грошей вистачало, а ритм життя і конкуренції був не такий хворо-шалений. Проте про "моду" на невагітність-невиховування дітей я б не говорила. Скоріше навпаки. Навіть в Голівуді говорять про бейбібум, а знаменитості в журналах животики знимкують і т.д. А скільки сімейних родів?? А скільки на форумах про це говорять? Схоже це свідчення оберненої моди. А те що деякі ховають животики, ну бо бояться, що чоловік розлюбить, подумає що затовста. Це теж не дивина чи мода. Схоже письменники, які пишуть, що вагітніти-виховувати-дітей не модно, просто відробляють скандальністю тем свої гроші.
Відповідь: Різні погляди на виховання Вагітніти і народжувати модно, а от змінювати своє життя з появою дитини - ні: народила, а через три тижні (в кращому випадку) - поїхала з колективом у тур/повернулася на телебачення/дала сольний концерт і т.п.
Відповідь: Різні погляди на виховання У мене через це ніяк із другою дитиною не складається. Тут суспільство якось не розраховує на те, що не тільки дитині мама треба, але й мамі дитина також. Як можна нормально працювати, коли в голові лише питання "як там моє маля?"?? Тут дають або 3 нещасні оплачені місяці, а далі - за свій рахунок. Або рік - але лише 50% зарплати. А після року всі кобіти йдуть назад до праці, або шукають нову, якщо попередню втратили саме тому, що взяли рік відпустки. Добре тим, у кого чоловік працює, але ж тут купа саме таких сімей, де працює лише жінка. І що тоді? Добре лише тим, хто працює для уряду, бо їм протягом року виплачують 98% платні.
Відповідь: Різні погляди на виховання Ви кажете в вас оплачують 3 міс або рік по 50%, а в нас взагалі роботодавець нічого не платить... просто тепер держава трохи платить, а до того як було... тим більше тепер всі допомоги затримують...
Відповідь: Сім'я чи робота? От і маєм таку ситуацію, з одного боку жінки боролись за рівноправ"я з чоловіками... з іншого... тепер годі за ними встигнути, бо ті ж не сидять в декретах....Але так боролися шо чоловіки і починають деградувати... пропускаючи жінку в перед.
Відповідь: Сім'я чи робота? Я работаю с 19 лет, и успела поработать и в государственных учереждениях и в частных фирмах. Прошла путь от простого учителя до зам. директора в престижной фирме. Все это время по дороге выдавала замуж своих подруг, потом крестила их детей, потом сочувствовала при разводах, потом встречала их со вторыми детьми у роддома, но при этом сама активно занималась карьерой и самореализацией. Не была готова ни к браку ни к детям... И вот в свои 25 дозрела до брака, осознала что хочу семью, а свидетельницей некого было взять А вот в свои 28, я дозрела, чтобы родить ребенка. И я могу вам сказать, что передо мной не было выбора - семья или работа. Потому что сейчас у меня просто новая профессия - МАМА. И я собираюсь достигнуть в ней тоже больших успехов. Конечно, это возможно с помощью и поддержкой нашего любимого папы, но я осознанно знаю, что для меня сейчас самое главное! P.s. А как приятно осозновать, что улыбка моего ребенка ВАЖНЕЕ директора, ген. директора и "кто что скажет"...
Відповідь: Різні погляди на виховання Роботодавець якраз не платить, це від держави отримуєш. Але її ще добитися, особливо з моїм статусом, тому я не ризикую. :no:
Відповідь: Сім'я чи робота? Я працюю з 17 років. Графік - повна зайнятість. Відбула повністю лише перший декрет. То було у голодні 90-ті... Друга і третя дитина залишилися з моєю мамою з 4-х місяців... Мені було настільки страшно залишитись без ВЛАСНОГО доходу! Але... тепер сталася чергова переоцінка. І я зрозуміла (раптом!) що діти мої виросли без мене, що у наших стосунках страшенно бракує ЧАСУ. На звичайне, тепле спілкування. І що гнучкий графік, або робота на себе вимагають більше відповідальності, руху і швидкості, але в той же час більше дають свободи.
Відповідь: Сім'я чи робота? у мене теж десь так. Я працюю, правда, з 22х років. Багато чого перепробувала, навіть змінила професію з медичної на економічну (маркетинг), мала в житті багато всяких стосунків... в 26 десь почала задумуватись над тим, що певне вже б хотіла сім'ю, проте заміж вийшла в 28, народила донечку в 29, якщо Бог дасть то хотілося б ще хоч одну дитину. Вибирати не маю чого між сім'єю і роботою, бо, нажаль, у зв'язку з кризою мені виходити на роботу нема куди... проте якщо було б, я б всеодно до 1,5 року доньки не виходила, а потім би спокійно вернулась на своє робоче місце..., якщо б не була знову вагітна... не маю зараз що казати бо у мене справді нема куди виходити і тому моє робоче місце вдома і воно таке класне і тепле. А взагалі, на мою думку, який може бути вибір - звичайно СІМ'Я. хоча з отим дописом не можу не погодитись. У нас кредит... поки проблем нема і хай би і не було
Відповідь: Сім'я чи робота? Я завжди багато працювала. люблю свою професію і роботу, а вона у мене така, що вимагає понаднормового часу і в будні і у вихідні. Тому дружиною-"домосєдкою" і "господиинькою" я не була і бути особливо не хотіла. Під час вагітності працювала наскільки могла, в декрет не поспішала, а після трьох місяців декрету планувала вийти на роботу, тим більше, що надовше мене і не відпускали. Але народилася моя доня і мене "перемкнуло". Так добре бути просто мамою, бачити щодня як росте твоя дитинка. Тепер я собі навіть уявити не можу як би я могла вийти на роботу і пропустити це все. Так що спробую наскільки можливо, ще побути з дитинкою вдома. Водночас завдяки інтернету з життя я зовсім не "вилітаю".
Відповідь: Сім'я чи робота? Я почала працювати з другого курсу. Вдома майже не бувала. Бувало таке, що виходила о 8,00 на пари і приходила додому після півночі, а бувало, що й ночувала на роботі. Встигала і працювати і вчитися. Мені подобалося, що у мене стільки справ і що я все встигаю. І, головне, добиваюся успіхів у всьому. Після весілля влаштувалася на іншу роботу, і ще вчилася. Наша донечка народилася, коли мені майже виповнилося 25 років Я щаслива. І головне моє завдання - бути гарною мамою і дружиною. Іноді скучаю за тими часами, коли всюди бігала, всюди встигала і мала час ще й на прогулянки з майбутнім чоловіком Але це швидко минає. Сім"я чи робота? Не знаю. Зараз, звичайно, головне сім"я. Колись думала,що вийду на роботу, коли манюні виповниться рочок. Тепер знаю, що піду не раніше жовтня (доні буде 1 рік і 3 місяці), бо хочемо в мацьопою трохи повідпочивати і погуляти, поки буде тепло. Але тепер взагалі щось цікаве починається... За останні два місяці.. Як тільки починаю обговорювати з чоловіком свій вихід на роботу, то він говорить, що йому так подобається, що я вдома сиджу, що дитина доглянута, що можна на обід прийти і т.д... А я не знаю, чи зможу довго вдома сидіти (я прихильник того, щоб доня ходила в садочок... а що я буду робити вдома, коли її не буде?) Хоча трохи страшно і за те, чи буду справлятися і на роботі, і з домашніми справами (чоловік трохи допомагає, але ж також працює), і дитині зможу приділяти достатньо уваги (вчити віршики, чи не пропущу чогось важливого в її житті)
Відповідь: Сім'я чи робота? Не знаю як щодо "сім"я чи робота" але якщо вибирати "дитина чи робота" то на мою думку - однозначно дитина . Цей вибір між роботою і дитинкою мені довелось робити з перших тижнів вагітності, коли поставили діагноз "загроза". Працювати за ком"ютером в моєму випадку було недопустимим... і я звільнилась. Про що зовсім не шкодую. Спершу не була впевнена, що мене вистачить на майже 4 роки "ув"язнення", але коли народилась донечка, стало очевидно що їй я потрібна значно більше ніж роботі. І що гроші та кар"єра - це ніщо порівняно. Коли доці виповнився рік була ну дууууже хороша (в фінансовому плані) пропозиція роботи (згодом мені ту роботу пропонували потім ще двічі і кожного разу з ще більшою ЗП). Я навіть трохи повагалась, але материнський інстинкт переміг. Та й на старій роботі пропонували за рахунок фірми винаймати няню, але я вирішила всю себе віддати дитині. І віддала. І навіть зараз вибрала чисто символічну роботу За іронією долі колись пропонували 600$ а пішла на 750грн, щоб було більше вільного часу бо хочеться дитині ходити на танці і на фортепіано... А ще, мамочки, подумайте логічно - вам навіть держава дає три роки офіційного догляду за дитиною. То може краще використати свою можливість. Час минає швидко. Три роки пролітають так миттєво. Діти непомітно підростають. І ті роки спільного щогодинного перебування ніхто назад не поверне. І ніхто не зможе краще доглянути і навчити власну дитину як МАМА.
Відповідь: Сім'я чи робота? Таки руйнує робота сім"ю особливо коли на відстані кількох сотень кілометрів та кільканадцять місяців врізнобіч. Нажаль розуміємо лиш тоді коли справа зроблена "а все могло би бути по-іншому якби не робота"
Відповідь: Сім'я чи робота? А тепер трохи посміємося, вирішуючи мою дилему....3 липня Любасику буде 3 рочки...мені треба виходити на роботу....на 650 грн, з яких 300 треба проїздити-проїсти....варто, чи ні....чи купити собі довідку до 4 років....із збереженням місця....
Відповідь: Сім'я чи робота? Довідку тобі дадуть на пвроку, а от наскільки я знаю місце декретне після 3 років не зберігається. В мене та ж ділема , правда в мене в запасі ще 3 місяці.....
Відповідь: Сім'я чи робота? Знаю, що зберігається...знайома барала...типу щось дитина часто хворіє...потребує постійного догляду...
Відповідь: Сім'я чи робота? Правильно, довідку взяти можна, до 6 років( але дають тільки на півроку, потім треба продовжувати). АЛЕ місце зберігається лише до трьох років- ТВОЄ місце, тобто якщо продовжиш дкрет, а потім вийдеш тобі можуть запропонувати іншу посаду, так як на твоє місце візьмуть іншу людину( зараз та людина вважається на декретному місці)
Відповідь: Сім'я чи робота? Я би не виходила. Якщо у вас плани.. муж забезпечує.. не знаю, чи варто за тих 300грн. їздити, бігати, нервуватися, мучитися..
