Повідомила подрузі про подорож до Львова й вона мене запитала чи рахую я дні. А я не рахую. Відколи з Романом познайомилася (у 16 років), відтоді не рахую. Він у Польщі вчився, бачилися ми раз на якийсь час, постійно була між нами відстань і відтоді я навчилася не рахувати дні до зустрічі, ані до жодної іншої події. Я, крім всього, навчилася взагалі жити ніби поза календарем, бо час тоді біжить швидше... так мені видається. А ви рахуєте дні?
Відповідь: А ви рахуєте дні? Після народження доньки також перестала рахувати дні. Я деколи не знаю який день чи число:shy:. Інколи я дмаю, що ще середа, а вже п"ятниця:confused:
Відповідь: А ви рахуєте дні? я не рахую дні... принаймі коли відпочиваю... коли навчання, то тяжко забути, бо завтра контрольна, на наст вівторок захист курсової, через 2 тижні модуль - треба якийсь графік виробити а до якоїсь події я не рахую дні, приблизно знаю скільки ще чекати, орієнтовно... П.С.рада бачити...
Відповідь: А ви рахуєте дні? Я також. Бачу, не я одна переселилася з ЛФ. :xaxa: Головне, на форумівку прийдіть. Я, правда, ще не знаю, коли буде та, на яку я прийду, тому днів до неї теж не рахую. Але сподівання щодо того, кого там побачу, маю дуже великі.
Відповідь: А ви рахуєте дні? Незнати який сьогодні день і рахувати дні то різні речі. Я рахую дні до якихось визначних до мене подій, але при цьому можу незнати сьогодні четверг чи вівторок. Адні то я ще з дитинства рахую, до літніх канікул, до нового року, до дня народження, до якоїсь поїздки чи зустрічі. Як не крути а життя складається з очікувань і для мене це "рахування днів" це спосіб отримувати задоволення від чікання. Інколи взагалі так буває що очікування і готування до якоїсь події приносить надагато більше радості ніж сама та подія. Скажімо новий рік то яскравий приклад такого випадку
Відповідь: А ви рахуєте дні? А я рахую.... Навіть коли розумію шо до якоїсь дати два тижні то на пальцях перераховую дні, перераховую місяці, години... Вчора навіть порахувала що через 5 міс. віддам свого синочка в садок(після того цілу ніч не могла спати, все думала як я буду без нього... а він без мене..., покищо собі того не уявляю...)...
Відповідь: А ви рахуєте дні? Я теж рахую дні, от тільки мені це не подобається, а не рахувати не виходить - математик))) Не подобається, бо замість того щоб в кожному дні шукати радісне, по-справжньому жити, я чомусь проживаю ці дні аби як, щоб нарешті настав день Х. І найчастіше задоволення мені це не приносить, ні очікування, ні те до чого рахувала дні. Напевно це якийсь синдром... або симптом:shutup: Наслідки виховання/його відсутності?
Відповідь: А ви рахуєте дні? Я рахую тільки коли їду на море, не можу дочекатись, але коли вже знаю точну дату від'їзду. І ще, коли в Катьки в садіку канікули, то не то що дні, я години рахую, коли вони закінчаться! )))
Відповідь: А ви рахуєте дні? Я ніц не рахую... щось воно мені голови не тримається. Але якби м знайшла десь гроші на поїздку до Львова то певно не тільки б дні а й хвилини б рахувала. Просто давно не була і то був би якийсь стимул... чи що. Хоча... Загалом не бачу потреби в відліку часу до якоїсь важливої події.
Відповідь: А ви рахуєте дні? Я рахую дні до екзаменів, щоб правильно спланувати лекції. А так - завжди маю проблеми з тим, яке сьогодні число. Тому купила собі годинник, на якому видно дату.
Відповідь: А ви рахуєте дні? Я теж рахую дні до певної події (наприклад рахувала до чергового УЗі коли малечу мали дивитися), і деколи дійсно воно заважає те рахування, а з собою зробити нічого не можу, краще жити нормальним життям кожен день і не думати про те скільки ще до того дня залишилося часу
Відповідь: А ви рахуєте дні? Лейло, а яку малечу? Я шось пропустила чи ви просто не розказували шо ви такому прекрасному стані?:umbrage:
Відповідь: А ви рахуєте дні? пропустила..про це вже кілька днів на форумі відомо..і про Таню, що має Штефка і ходить в ЖЕВЖИК..старієш, Надю, чи шо?:D:D:D:D:D:D
Відповідь: А ви рахуєте дні? Я раніше рахувала дні, коли на то був час...Вела календарик, скільки днів треба вітаміни пити чи шось таке...А зараз життя таке божевільне, що на ті підрахунки просто бракує часу, тому збилася з тої теми
Відповідь: А ви рахуєте дні? Може не в тeму, але... Я пiсля народження донечки дeсь мiсяцiв мабуть 4 рахувала години до приходу чоловіка з роботи. I доню дуже люблю i чeкана дитина, а от важко мeнi якось було самiй з доцькою.
Відповідь: А ви рахуєте дні? Привіт, ось зараз порахувала, що мене не було з вами аж 25 днів , щось зовсім часу не було..., та рахую напевно і дні до якоїсь події, і години до повернення чоловіка з роботи, хвилини часу коли спить синулька, як зараз, і правда те, що коли:umbrage: чогось дуже сильно чекаєшь, воно проходить непоміченим і треба жити кожною хвилиною, секундою - це ж наше життя... але чомусь забуваєшь про це, і знову рахуєшь...
Відповідь: А ви рахуєте дні? І в мене так було... і все дзвонила, а він зразу сам казав... "Де ти є?"... попробував би посидіти сам дома з тим малим памперсником....:cowboy: зараз вже не рахую.... легше стало... хіба часом поглядаю на годинник коли ше сиджу на форумі, а він вже має прийти з роботи, а він як на зло тепер швидше приходить... хоча то всі чоловіки в яких діти малі на роботі затримуються.... Знаєте, то як анегдот про чоловіка, який до народження дитини був не віруючий, а як дитина народилася то став до 5 церков ходити, аби з дому втікнути...:D
