Ревнощі - це...

Відповідь: Ревнощі - це...

ревность это неуверенность я так думаю, играть одно а когда люди на столько не уверены в себе что доходит до абсурда....

 

Відповідь: Ревнощі - це...

А я люблю, коли мене мій чоловік ревнує, він тоді такий смішний робиться і серйозний.......:8: Але все має свою міру...
І сама також інколи люблю поревнувати, але наші ревнощі до сварки не доводять, коли я починаю чоловіка ревнувати, то він каже, що йому також це подобається, я таким чином показую, що дуже його люблю.
Але коли ревнощі переходять всякі межі, оце вже погано. Знаю одну жінку, яка не має права вийти з дому нафарбованою, чоловік би її напевно прибив. Та й боїться вона його страшно. Я би напевно розійшлась з таким, бо розмови тут вже не поможуть.:confused:

 

Відповідь: Ревнощі - це...

А розійтись з таким ще важче - Ви ж кажете вона його боїться. Такі чоловіки здатні покласти роки життя на те, щоб псувати його своїй колишній. Треба бути до цього готовою, але точно - розлучатись. Бо чим далі тим небезпечнішим їх спільне життя може бути. Хоча..я не психолог. Може вони б щось тут порадили.

 

Відповідь: Ревнощі - це...

Абсолютно підтримую. Справді, людина може ревнувати тільки якщо не впенена в собі (думки, що коханий(на) може знайти когось кращого) або не впенена в своїй половинці (логічно значить немає довіри).

Щодо мене, то я вважаю, що справжня любов безумовна, тобто якщо кохаєш, то не вимагаєш нічого у відповідь.

 

Відповідь: Ревнощі - це...

От-от. Згідна на 100%. Колись у моєму житті був такий товариш. Я збиралася піти з подружкою до церкви. А хтось там щось перекрутив, ніби я йду з якимось хлопцем. І коли той товариш пообіцяв тому уявному хлопцеві руки-ноги поламати і в лікарню відправити, от тоді мені просто стало страшно:8: Це вже явна патологія. А зараз мені також приємно, коли мене чоловік ревнує. Але без надмірностей

 

Відповідь: Ревнощі - це...

А я не згодна!!! Я страшенно ревнива!!!
І якщо чоловік дасть привід, я ... Ні, я не буду бити його, а їй вицарапувати очі, Ні. Я мило запрошу її на каву, познайомлюсь ближче, а потім так ніжно поясню, що їй нічого не світить.
А йому... Я влаштую ТАКИЙ романтично-сексуальний вечір, що він довго не забуде і ... нікуди більше не піде.:o
Може я й стерво, але я нікому не віддам просто так свого коханого.
Хоча мене іноді дратує, коли він ревнує мене
До речі, це не теорія, а практика, перевірена життям.

 

Відповідь: Ревнощі - це...

От за це +1

 

Відповідь: Ревнощі - це...

А якщо не прийме запрошення ? :xaxa:

 

Відповідь: Ревнощі - це...

я трохи ревнива, але стараюся цього не показувати своєму хлопцеві ( ще буде носика дерти вверх ), а от самій іноді дійсно хочеться , щоб приревнував. Я погоджуюся з дівчатками, котрі вважають, що ревнощів має бути в міру.
Маю рідну сестричку, і надивилася, як вона страждала із-за ревнощів свого колишнього хлопця. Останньою каплею було те, коли до неї підійшов в маршрутці хлопець і попросив передати кошти за проїзд...шо тут почалося! "Як ти на нього подивилася! " і т д. Це ще квіточки. Увечері він попалив всі її фоти, забрав усі-усі подарунки, які їй подарував.. і пішов. Було багато спроб, повернути її, але марно. Вона й досі його трохи боїться, поміняла місце поживання, номер телефону..Кому потрібен такий звіррр

 

Відповідь: Ревнощі - це...

та ви що!!!це просто жахливо з такою людиною бути поруч!!! я собы такого не представляю, люблю якщо мене трошки ревнують, але все маэ бути в міру. нпр, мій коханий звичайно піджартовує на цей рахунок, але не виступає активно проти коли я жартую до деяких мужчин, від яких залежить моє майбутнє))) наприклад, викладачів:xaxa: він ж ітак розуміє, що це для мене нічого не значить, а люблю тільки його...

якби він був звіром, не дай Бог, то я не представляю щоб було вже зі мною після цього всього...:cesored:

 

Відповідь: Ревнощі - це...

Треба вміти запрошувати :xaxa::bazar:

А якщо серьозно... Не знаю, мені не відмовляли, якось щастило...

 

Відповідь: Ревнощі - це...

ревнощі, на мою думку, це просто виявлення деяких наших почуттів та емоцій. особливо я ну дууууже ревнива, але це не по тій причині що я вважаю себе гіршою, чи щось у цьму роді. просто я власниця і що моє по праву то для інших "зась". в мене не було такого, що б я колись задумувалась про зраду коханої людини, а приревнувати, так це як два пальці.... але все міру. так, безумовно це приємно коли у відносинах присутні ревнощі, але не через верх)))) адже коли їх забагато, то недовго і до розлуки лишилось

 

Відповідь: Ревнощі - це...

Я страшенно ревнива. Хоча сама й цього не визнавала... Думаю, все ж таки причина лежить у невпевненості в собі, у своїх силах..., а якщо глибше "копати"- у страсі. Це - страх втратити кохану людину, страх бути собою, щоб раптом не втратити..і т.д.
Приємно, коли тебе ревнують ( в розумних межах!!), ти відчуваєш наскільки ти важлива для тієї особи..., але коли ти постійно ревнуєш, починаєш втрачати здатність "тверезо" мислити...Це- вже тяжко...... Просто вимотуєш себе, і до психологічного виснаження не так вже й далеко...
Багато вже написано думок на цю тему..
Порадьте, будь-ласка, як позбутися цих відчуттів, як перестати ревнувати......

 

Відповідь: Ревнощі - це...

Я теж колись була ревнива..не те щоб зовсім, я це пояснюю своєю вредністю. Мене перевиховала трохи жорстко кохана людина. Ми не бачились доки я не усвідомлювала свою провину (благо бачення у нього було об"єктивне). Я просто для себе усвідомила, що можу його втратити і кожного разу коли мене тягнуло щось зайве спросити, чи подзвонити коли не слід, чи подумати щось недобре - я САМА вже себе спиняла. Не сказати зайвої речі - це вже дуже багато. Стосунки дійсно від того кращають. Звісно на душі було важко, але я все намагалась для себе свій настрій перевести на сміх та веселощі. Не зразу, але з часом вийшло.
Без довіри стосунки стають дуже слабенькими, вони не витримують випробувань, вони починають обтяжувати людей. Тому з недовірою треба боротись.

 

Відповідь: Ревнощі - це...

напевне це дуже тяжка праця........

 

Відповідь: Ревнощі - це...

О, це правда. а ще - довго. А скільки сліз вилито Проте це один з найвдячніших видів праці. Простіше стає собі, бо впершу чергу сама звільняєшся від зайвого негативу в житті.

 

Відповідь: Ревнощі - це...

даааа, кожен ревнощі трактує по-своєму.
Мені це відчуття відоме, але я намагаюсь зробити все, щоб не дати волю своїм ревнощам. В мого чоловіка бувало таке: наприклад, одного разу йшли разом по вулиці, на шляху стояла маленька машинка Opel Tigra (всім відома марка авто), підходимо ближче, мій чоловік зупиняє мене і каже:" тобі подобається така машина?"
кажу: так, кажу, компактна, мініатюрна, мені б така пасувала.
Він:" така машина в моєї колишньої дівчини". І сміється.(Вони розійшлись відносно недавно)
Я промовчала, але тут починається те, на що я менше всього сподівалась.
Чоловік починає розвивати тему. Про колишню і про ту машину.
Чесно сказати я не витримала, зробила зауваження, що мені не приємно.
на що він відповів: ну вибач, я не знав що ти так болісно зреагуєш.
А от скажіть, який зміст був тої розмови? Викликати в мені ревнощі? Острих ощущеній захотілось, чи що?

 

Відповідь: Ревнощі - це...

А взагалі, мені здається що ревнощі це вікове. З віком воно стає все слабшим. Можна це почуття контролювати, але позбутись остаточно його неможливо:confused:

 

Відповідь: Ревнощі - це...

Знаєте... зміст цієї розмови негарний.не хотілось би казати. але Ви ж питаєте.. Такими словами чоловік возвеличив свою колишню будучи з Вами..ревність? Ні, я б відчула звичайну образу. що МЕНЕ не цінують порівнюючи так негарно дивні моменти. І не те, що не промовчала б, а й сказала б - "а в мого колишнього був меньший язик і краще виховання." Тут якраз питання інше - як не втратити гідність швидше. Бо одне діло змовчати на його нетактовність (тут було саме це) і інше на те, що він просто поздоровався з колишньою.

 

Відповідь: Ревнощі - це...

промовчала, бо не хотіла скандалу.
Прикра ситуація, дуже болюча. Навіть і не знаєш як вчинити краще.