Відповідь: Різні погляди на виховання вибачте, за питання, але я не розумію: нащо коли дитина зла казати їй обняти маму? мене злу то би ще більше розізлило :confused:
це ми вже пройшли... він знає, що на худий кінець можна підключити пилосос в шухляду, закрити в тумбочку, він навіть знає що мама час від часу дає продовжувач в який теж можна підключити, але підключати буде лише тоді, коли продовжувач буде включений в розетку... Він занадто багато знає.... в тому то і біда.. Скажіть що б зробили ви?
двічі натиснула... Характеру! та ще й якого! Китайці взагалі не говорять ніколи своїм дітям "не можна", така в них культура, вони "не" невживають, вони вважають що є тисяча способів пояснити дитині що це робити погано, що воно комусь болить чи інакше але не казати "не можна". На слова "не можна" дитина завжди вас запитає "чому не можна"? про те що діти нерозуміють змісту "слів не можна" я зрозуміла ще коли немала дітей, читала різну літературу і придивлялася до інших дітисок, таки спрацьовувало, вони не слухали батьків, і я подумала що не хочу щоб моя дитина мене неслухала, але й нехочу щоб моя дитина була моєю тінню, дитина це особистість з перших днів життя з характером і повадками властивими тільки їй. Дитині краще зразу пояснювати про наслідки її дій і вона сама робить вибір. Наприклад іграшки треба скласти в коробку - тоді йдемо гуляти, через хв.5 дитина сидить на кріселку і каже взувай мене я вже склав (Передувало цьому кілька марудних днів вдома: не склав - сидимо вдома, а інші гуляють). Так само з іншим. Але треба при цьому пам"ятати, що дитина має відчувати з вашого боку таку ж відповідальність як і зі свого, тобто якщо ви вимагаєте від дитини порядку а самі не складаєте своїх речей (це як приклад) то дитина не зрузуміє ваших намірів. І ще, про обіцянки і домовляння з дітьми, їх завжди треба дотримуватися, діти люблять коли з ними домовляються, тоді вони відчувають що їх сприймають як дорослих, але якщо ви про щось домовились і пообіцяли дитині, то обов"язково цього дотримайтесь, бо інакше дитина перестане вам довіряти і не йтиме з вами на співрацю, робитиме все вам наперекір. Це так, з власного досвіду Мусите в таких ситуаціях проявляти спритність. Дитина має інтерес до них, тільки тому що ви їх йому забороняєте, в такій ситуації треба не просто забороняти, а пояснити що то є небезпечно. Я була зробила ось що, притиснула пальця до гарячої плити - малий ойкнув і забрав руку, сказав "буба". І я зразу повела до розетки і сказала там теж "буба" ще більша, можна тільки мамі і татові. Все, малому вже 5 років, він ні до плити ні до резеток не лізе, просто запам"ятав що там була "буба". Такі речі небезпечні і інакше нема як, як не злякати дитину, бо тут дитина думає що то така гра і йому навіть подобається що ви сердитесь на нього, він в любий моменет може засунути туди щось і що тоді? Можна позасувати в розетки штепселі, але це теж не вихід, до розетки є в садочку в бабусі в гостях, всюди, і дитина просто має знати що там є небезпека.
Відповідь: Різні погляди на виховання Прикладом, тільки прикладом. А ще мудрістю, врівноваженістю і ... послідовністю. Якщо неможна, то неможна ніколи, за жодних обставин, а якщо раз дозволили - все, значить можна, бо як то так: вчора мама дозволила, а сьогодні ні? Мій Петро теж до всього ліз, пробував в розетку включати, якось його вдарило легенько струмом і перестав. До духовки я сама йому руку прикладала, так само до гарячої плитки. Спробував що пече - більше не ліз. Колись прийшов з садочка, я щось не дозволила, а він мені: "скажу свому другові, щоб він тебе викинув!. Добре, нехай викине, тобі напевно так краще бде, все можна буде робити, всюди ходити, їсти не треба буде. Малий подумав-подумав і більше так не каже.
Відповідь: Різні погляди на виховання вчора перечитала Януш Корчак. ПРАВО РЕБЕНКА НА УВАЖЕНИЕ витяг: "Уважайте труд познания! Уважайте неудачи и слезы! Не только порванный чулок, но и поцарапанное колено, не только разбитый стакан, но и порезанный палец, синяк, шишку — а значит, боль. Клякса в тетрадке — это несчастный случай, неприятность, неудача. «Когда папа прольет чай, мамочка говорит: „Ничего", а мне всегда попадает». Непривычные к боли, обиде, несправедливости, дети глубоко страдают и потому чаще плачут, но даже слезы ребенка вызывают шутливые замечания, кажутся менее важными, сердят. «Ишь, распищался, ревет, скулит, нюни распустил». (Букет слов из словаря взрослых, изобретенный для детского пользования.) Слезы упрямства и каприза — это слезы бессилия и бунта, отчаянная попытка протеста, призыв на помощь, жалоба на халатность опеки, свидетельство того, что детей неразумно стесняют и принуждают, проявление плохого самочувствия и всегда — страдание." я би не казала мене обняти, бо пам’ятаю що мене малу то ще більше злило в 1,5 роки то може і заспокоює, а в 3-4 злить ще більше в 26 років так само :xaxa: справа не в тому... я просто вважаю що це неправильний підхід
Відповідь: Різні погляди на виховання До-речі про тягання за волосся, потягніть малого теж за чуба, уявіть що ви в садочку і з вами одноліток. Дитина мусить знати що їй можуть дати здачу, я не з тих хто є прихильником жорстких методів виховання, бо ми малого взагалі не б"ємо, в нас є тисяча інших способів як дитині показати що вона неправа, просто в садочку часом будуть схожі ситуації, в школі на вулиці, і дитина має розуміти що силою нічого не доб"ється окрім здачі. А після потягування за чуб можна спокійно поговорити про те що і вам і йому було боляче а консенсусу ви так і не дійшли і розкласти ситуацію по полицях. Як показує практика кілька хвилин розмови спокійним тоном з поясненням своєї позиції змушують дитину задуматися і дитина переключається на інше, але урок засвоєно, і дитина зробила для себе певні висновки. і не бійтеся говорити з дитиною серйозно і дорослими словами, просто трошки спрощуйте, дитина все добре зрозуміє навіть в такому віці.
Відповідь: Різні погляди на виховання Якби я вважала, що це правильний підхід, то не писала б сюди за порадами. :8:А що залишається??? відповідати агресією на агресію, пробувала, він або тримає мене за волосся довше, або мусить вдарити останній. Пояснювати- він мене не чує... Питання конкретне.. Ви робите неправильно сказати легше, ніж сказати як би ви поводилися в даній ситуації... Ціную вашу думку, Гелено, скажіть як би реагували ви???
Відповідь: Різні погляди на виховання У Вашої дитинки криза 1-го року життя. То таке буває, і дуже часто. В моєї малої теж таке було.
Відповідь: Різні погляди на виховання да то поставити на всі розетки захист...і нехай собі лізе. в мене всі розетки закриті буквально з народження дитини....був період коли він намагався туда щось пхати..звичайно я і тоді казала що неможна,вчила....але бувало всерівно ліз.А тепер вже і не лізе....знає що не можна...та і видно інтерес пройшов.
Відповідь: Різні погляди на виховання з практики я не знаю, я би написала якби знала :confused: теоретично - уникати тих ситуацій в яких ви вже знаєте що проявиться агресія, тобто усувати причини відколи Максик ходить то в нас криза 1-го року - часом злиться якщо щось йому забороняється, ножками тупає, вигинається - я переключаю увагу не щось інше та й по всьому так що в нас та криза легко проходить, навіть нема чого розказувати
Відповідь: Різні погляди на виховання так в рік він того теж в мене не вмів, і чим більше всього він знає = хоче тим більше в нас конфліктів....
Відповідь: Різні погляди на виховання Він не чує, бо не звик слухати і говорити з вами, ви мусите набратися терпіння і працювати над цим кожного дня у цьому і полягає процес виховання, сьогодні не слухає, але ви всеодно говорите, завтра не слухає - ви говорите, через кілька днів він не просто почне слухати, він буде розуміти про що ви говорите. І ще говоріть повільно і не піднімайте тону на дитинку, щоб дитина не відчувала вішої зверхності над собою, дитина це ваш партнер і у вас спільне завдання - вирости гідним членом суспільства, а не тираном, тому поважайте дитину і ставтеся до неї як до особистості, але покажіть що теж вимагаєте від неї поваги до вас. І ще ніколи не "сюсюкайте" до дитини, говоріть чітко і повільно дорослими словами, і як результат у віці 2-2,5 рочки дитина почне дуже чітко і гарно говорити і окрім цього зможе самостійно будувати речення і спілкуватися з вами. Ваше терпіння і виваженість в даній ситуації зіграють вирішальну роль у розумінні дитиною стосунків з батьками. Бо наїзди і крики чи биття даватимуть завжди тимчасовий ефект. Все про що я вам пишу, пишу з власного досвіда, з досвіду спостережень і порівняння з іншими дітьми, моя дитина особистість, з якою я завжди можу домовитись і на яку можу покластися, я ніколи не вимагаю від нього бути моїм рабом слухати мене і робити те що я кажу, дитина робить те що хоче, але в межах і в рамках які ми перед цим обумовили. З приводу його дій і наших дій у нас завжди є дискусія, дитина приглядається до вчинків інших і питає чому вони так роблять - брак виховання кажу я, і це переважно на вчинки дорослих на вулиці (наприклад ми ніколи не викидаємо фантики і інше сміття на вулиці де-попало, все йде у сумку або кишеньки і - додому. А коли дитина бачить що інші "свинять" то я так і кажу: що то такі люди-свині які не думають про свої вчинки і вже не будуть думати, бо вони так звикли, їх мама не навчила, і дитина деколи навіть поривається прибрати за кимось викинуте сміття, але мене це не тішить).
Відповідь: Різні погляди на виховання я читала цю статтю "Я начинаю быть упрямым, или кризис одного года" :y: тоді я зрозуміла що в нас почалася криза і як з нею боротися, може вам щось підійде
Відповідь: Різні погляди на виховання З роками він знатиме ще більше, але ж ви не воїна вирощуєте, щоб потім у війну бавитися:tanksmile:. Ви зараз ще просто не готові до того, що дитина так швидко дорослішає, мусите набратися терпіння і знати що дитина ще потребує вас у всьому, ви кажете ій "не можна" (наприклад) перевертати вазонок, бо ви знаєте, що він впаде, розіб"ється, розсипеться земля, поламається квітка і вам це все прибирати, дитина ж не знає того всього що знаєте ви, дитина вперше потрапила в таку ситуацію, скільки років ви прожили, щоб дійти до того, скільки таких ситуацій спостерігали? Тому дитина потребує адекватних пояснень. Навіть якщо дитина переверне вазонок, не нервуйте, а сприйміть це як можливість наочно показати дитині що сталося: ти перевернув вазонок, глечик розбився, квіточці боляче і вона не має де жити, а окрім того, мама вже з тобою не зможе побавитися, бо мусить ще все це прибрати. Ви для дитини цілий світ, ви джерело пізнання цього світу, ви маєте бути як мудрий вчитель, а не як лінивий проходжанин відмахуючись "то не можна" то "не треба", туда "не ходи". Наберіться терпіння і насолоджуйтесь - ваш маленький геній у вас в руках, ви ж хочете ним пишатися, мати маленького розумничка, помічника і просто хорошу людину під боком
Відповідь: Різні погляди на виховання як погано, що 7 років тому цю статтю не читала я. стількох проблем можна було би уникнути:no:
Відповідь: Різні погляди на виховання і я вже не раз казала: як добре що є форум і інтернет - маю відповідь практично на всі свої питання а то я би не знала що з дитиною часом робиться (або зі мною) :xaxa:
Відповідь: Різні погляди на виховання угу... є таке:ninja: коли я буду мати ще маленьку дитину, то намагатимусь дізнатися про все-все і буду найщасливіша мама. а в мене буде найрадісніша дитина
Відповідь: Різні погляди на виховання ти права... про все-все треба дізнаватися наперед а я от чим більше дізнаюся тепер, тим більше мені шкода, що не знала раніше :umbrage: зараз почала читати Жан Ледлофф "Как вырастить ребенка счастливым" я раніше читала тільки відгуки, окремі розділи, статті, а повністю тільки зараз читаю коли вкотре чую, що треба носити дитину коло себе з народження, і спати разом з дитиною з народження, і робити всю роботу з дитиною на руках, то думаю що я свою дитину чимось обділила і може то погано вплинуло на неї :umbrage: я днів 5-6 після ПБ намагалася його навчити спати в ліжечку і давала дурачок до 2-ох міс і мало рухалася з ним, а більше сиділа і тримала на руках, поки він не почав нудитися і плакати від нудьги десь в три тижні, аж тоді ми почали ходити по всій квартирі і ще він кожен раз плакав коли ми переодягали підгузники, бо і мокро і цицю знов хоче, а я не знала що спочатку робити: дати цицю чи перебрати, одночасно ж не зробиш перші місяці він часто плакав, з різних причин кажуть, що то нормально, всі діти плачуть і т.д. але то не так! тепер то я знаю, що то все через неправильне поводження з дитиною і могло би бути зовсім інакше як ти кажеш "найщасливіша мама і найрадісніша дитина" з другою дитиною так і буде з моменту народження, а не через кілька місяців :no: так до чого я веду - до того, що те наскільки буде дитина спокійна, врівноважена і щаслива залежить (в основному) від ставлення до неї, способів догляду і виховання вроджених рис насправді дуже мало :confused:
Відповідь: Різні погляди на виховання я тут подумала... може дайте йому повключати в розетку? під вашим наглядом хай ввімкне пилосос і попилососить, "поприбирає" і йому надоїсть бо заборона тільки розполює бажання лізти до розеток і т.д. він хоче робити те що робить мама і то нормальне бажання :confused: а лоскоти в нього є? може коли він так себе веде, то полоскочіть його і він відпустить волосся не знаю наскільки то правильно, але принаймі допоможе в конкретний момент і то краще ніж вдарити абощо а з часом навчитеся з ним домовлятися словесно
Відповідь: Різні погляди на виховання левый хук по печени и волосы отпустит точно шутка конечно ... чтоб не слишком грустный топик был)
