Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Мабуть кожен задумувався над тим що ж все таки це є.:confused: Чому плачуть чоловіки? Не скажу, що це доволі часте явище, але часом можна спостерігати таке видовище))))
Бачила таку картину, як чоловік ридав взахльоб. Це давня історія, але правдива. Не витримавши моральних знущань над собою, я покинула свого обранця. Він, правда, подумав що це жарт і вперто не хотів в це вірити. Коли ж відчув відсутність смішного моменту, почав просити повернутись, що він все ж таки зрозумів що я для нього важила. Я думала що таку картину я бачу вперше й востаннє. Але цікаво було за тим спостерігати. Тільки я не зрозуміла, що він тим хотів сказати. А може не хотіла розуміти бо для мене було важливіше за все щоб ці нюні припинили своє існування як найшвидше.
Але що я бачу... Проходить 4 роки і знову та сама картина.
Цього разу мене звинувачували в тому, чого я не робила і навіть не мала наміру робити. (обідно коли непричетна до звинувачень)
Покривавши мене останніми словами, чоловік плакав. Ми розставались назавжди, розставались страшно...
Але неувязочка. Якщо людина настільки тобі мерзька і огидна, якщо ти її ненавидиш більше всього і всіх у світі, в очі говориш страшні речі.... то до чого сльози в тому випадку?
Що він хотів сказати тими сльозами?
Ніпанятна))))

:confused:

Слабість????

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

А ви чули колись вислів "сльози гніву"?По-моєму це саме те про що ви говорите, звичайно це вияв деякої слабкості і це відноситься як до чоловіків так і до жінок. Людина настільки розлючена своєю безпорадністю, а ще більше тим, що не вийшло все так як він(вона) хотів, і що не може нічого зробити по-його, що починаються сльози, а інакше кажучи своєрідне "вивільнення гніву"

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Думаю, чоловіки плачуть по тій же самій причині що і жінки, і зовсім то не слабість. Просто ми жінки більш чутливі, а вони більш стримані, але коли емоції переповнюють (гнів, жаль, розпач, щастя) - тоді і плачуть.
Були різні розставання - деколи плакав він, деколи я, деколи обоє.. Я можу і за розставання друзів плакати.. Сумно коли хтось розстається...

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Згідна на 100%

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Чоловік моєї подруги після її день народження обізвав її останніми словами, а потім почав мені розповідати як він її сильно любить і плакати, звичайн не від того що йому соромно за свою поведінку, а тому що він слабак.Є чоловіки яким заплакати це раз плюнути, а інші дуже соромляться своїх сліз, тому що для них це ознака слабкості.Я рада що мій чоловік відноситься до останніх.

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Я терпіти не можу сльози. Якщо хтось біля мене плаче, в мене то викликає радше роздратування, аніж співчуття. А чоловічі сльози - то для мене взагалі фантастика, я з таким і хвилини не була б...Чоловічі сльози-це прояв в першу чергу слабкості,а нашо мені слабак???

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

А в мене з чоловіком і татом однакова ситуація: всі життєві не гаразди переносять стійко, ніколи не розкисають, а от коли дивляться зворушливий фільм чи книжку читають, в обох виступають сльози. Ну і в них обох бувають сльози радості. І ні однлго ні друго я слабаком не вважаю.

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Бувають різні ситуації. Мій чоловік, наприклад, не стримався, коли помирав мій тато і ми доглядали його до останньої хвилини. Це можна зрозуміти. Сльози , коли в людини біда - явище нормальне. Але коли дорослий чоловік ридає та ще й перед сторонніми, розповідаючи як він любить дружину - фе, бридко! Такі сльози ллють або повні слабаки і невдахи, або в дупель п"яні, ІМХО.

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Наприклад, в чоловіка народилася дитинка і він пустив сльозу.....то, що це вже слабак? Коли діти одружуються - слабак?
Я наприклад, бачила декілька разів як мій чоловік пускав сльозинку, останній раз це було коли він їхав на роботу, а малий його не пускав.......не думаю, що це прояв слабості.....
І свого чоловіка, явно, слабаком не рахую!

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Я вважаю що сльози це така річ яка трапляється як у чоловіків так і у жінок. Просто жінки переважно плачуть частіше, бо ми більш емоційно все сприймаєм, До того ж сльози це один з розповсюджених методів зняти стрес..... поплакали і ніби легше стає. А чоловіки наші.... вони ж наш захист и опора. Кому як не їм підтримати жінку в тяжку хвилину. Чоловік має бути в такі періоди стриманим, рішучим, впевненим в собі, і всім своїм виглядом довести що він гарантує спокій і що все буде добре.
Але дійно буває коли помирає близька людина... або навпаки народжується дитинка..... або ще щось такого типу, коли чоловік плаче не на публіку, а просто від того що не може і не хоче стримати емоції, адже він також жива людина і теж має почуття, і йому пофіг абсолютно що на то думають інші. І ці сльози в такі хвилини я вважаю набагато більше щирими аніж більшість сльоз які проливаються іншими з різних приводів.
Я більше ніж впевнена що коли я народжу дитинку то побачу сльози в очах мого чоловіка...але ці сльози будуть сльозами радості, переповнення емоціями та почуттями довіри і ніжності. Але він є як для мене так і для оточуючих, сильна і мужня людина, як морально так і фізично. І хоча ці сльози побачать також і лікар і акушерки... і вважаю що також треба мати мужність аби показати свої сльози як рідним так і стороннім людям.

І звичайно якщо мужик сльози лиє по поводу того що розбив любиму машину,

Погоджуюсь... це не чоловік а шмата

А ще наприклад мій тато натурально плакав коли померла його мама.... бабця-божий одуванчик, 91 рік..... була мало не святою людиною, всім завжди бажала добра і вірила в добро. Мама розповідала що тато сидів біля неї коли вона щойно померла, тримав її за руку, і плакав....
І він також є вже дорослою, сильною, поважною в суспільстві людиною, і не побоявся показати сльози... бо це була не показуха, а дійсно щирі слоьзи сина який втратив свою стареньку матір. І нема в тому нічого позорного.
Мій дід, відставний офіцер, який пройшов війну і багато чого в світі бачив і відчув, проживши все життя з моєю бабцею як то кажуть душа в душу....коли їй у 80 років робили операцію і не гарантували що вона виживе..... коли її забрала швидка...він сів, закрив лице руками і заридав. І це теж не була слабкість.... це страх втратити найріднішу в світі людину, страх за її життя і розуміння своєї безпорадності в цей момент. В таких ситуаціях сльози зовсім не можна осуджувати як на мене.... і вони мають право бути.

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Коли я народила Данусю, то зразу подзвонила свому чоловіку, і він заплакав, і це звичайно були сльози ЩАСТЯ!!! Коли вперше взяв її на руки (при виписці з роддому), також у нього виступила сльоза, він відчув шо він став татом, що в нього є маленьке сонечко - його ДОЦЯ!!! І це далеко не слабість, це велика радість і щастя!

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Він вас просто дійсно любив, але не зміг виразити і доказати це в повсякденному житті. А ви його любов не зуміли розпізнати.
А щодо страшних слів... Хлоп - не жінка, він рідко коли буває майстром вправно слова складати. В хвилі гніву, у відповідь на безкінечне жіноче кудкудахтання йому простіше гаркнути "Та заткнись ти :cesored::cesored::cesored:, дурна баба!" І траснути дверима. Але за 10 хв. він вже забув, і щиро дивується, чого люба гнівається. А люба йому то вже до смерті пам"ятати буде...

Я розумію, на ЛФ і ДП не люди дописують, а супермени безпомильні. Давно відомо. Кожен хлоп - граф Монте-Крісто, а всі дівчата - Ксена принцеса воїн як мінімум, а є і леді Гамільтон. Чоловік, який плаче - слизняк, ясний перець, кому потрібен... Гиги...
Дівчата, дорогенькі, якщо хлоп в рідкісні моменти сльозу пустити годен, за вийнятком якщо він алкоголік - значить не все так запущено. Значить душу має, і серце. Це тепер рідкість, шукати таких треба, а не слабаками презирливо нарікати.

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Samojlovu4, а чи не здається Вам що коли люблять то останніми словами не обзивають? Бо інакше це така собі збочена любов, і повна неповага до жінки. Як хлоп не може знайти нормальних слів... нехай краще мовчить, ІМХО. А гаркнути то на пса у дворі можна, але не на кохану жінку. Ми живемо у суспільстві, і гаркання то перший крок до неповаги, потім руки хлоп почне розпускати в виховних цілях, бо хлопу тех простіше рукою вдарити аніж терпіти

.
І тут не супермени дописують, а нормальні врівноважені виховані люди, які аби обговорити проблеми знаходять відповідні слова і роблять адекватні вчинки а не гарчать на жінок і траскають дверима.
До речі як раз такі неврівноважені психічно чоловіки як раз потім "страшенно шкодуючи за вдіяне" і обливаються крокодилячими сльозами... мол я ж її так кохаю... а вона, дурна баба не розуміє....
Вибачте, але то брэд сумасшедшего.....

то нехай вчиться.... і виражати і доказувати.....

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

І ото після цього він сідає і ридає: "Я ж тебе дурною бабою обізвав з великої і щирої любові, а ти мене не розумієш, курка ти драна?"
Застрелитись можна з таким чоловіком...:xaxa::xaxa::xaxa:

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Казав один "Абращять вніманіє на слава, сказаниє в паривє ґнєва - па крайнєй мєрє нє разумна"...

Він то навчиться, не сумлівайтеся. Але вже з котроюсь іншою, проворнішою і також здібною до навчання...

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

А останніми словами обзивати це розумно? Фільтрувати треба що казати.... а не списувати це на порив гнєва.

А це щось тіпа - на одних вчаться, на інших женяться :xaxa:
Але якщо жінку не поважає хлоп.... то повазі його не навчиш.... він так хамлом і лишиться.

Але мабуть Вам видніше.. ...Ви ж чоловік

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

мій чоловік теж вміє нагарчати... ой, як вміє... але знаю, що любить і шкодує потім, але про це не каже.
як казала сусідка бабцина, що "чоловік як кричить "к... м...", то я собі думаю, що він каже "моя Марусю"...
то не всім підходить, але я якби катала образи за все, що мені чоловік сказав за 3 роки, то вже би 20 раз з ним не жила...
а перед тим мала такого, що все мовчить, а ножа би встромив... ой, не знаю, що краще... певно, той що пару випустить і далі все нормально, головне - абстрагуватися:ninja:

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Не знаю, мене напевно важко буде зрозуміти, але я не раз просто прошу свого чоловіка поплакати.... От я така--- якщо важко,то поплачу собі і все, проходить. А він терпить. Все в собі. І все ок ...а я ж бачу, що йому всередині аж кішки друть...

І я бачила,як чоловік плакав : коли помер його тато.

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Я погоджуюсь з Вами, viltis, що коли на душі важко, треба поплакати, і все проходить. Але буває і таке, що плач чи не плач, воно десь там собі "засяде" в душі і мучить тебе........ ніби роз"їдає зсередини... Чоловіки переважно все терплять і тримають в собі, я б так не змогла, напевно б "мозгами поїхала", якби все в собі тримала...

 

Відповідь: Чоловічі сльози. Смуток чи слабість?

Це не слабкість))
таку картину навіть приємно бачити))Це сама чиста любов! Любов така, яка не буде проявлятись ні до жінки, ні до батьків...
Це сама справжнісінька любов!