Відповідь: Різні погляди на виховання звичайно, якщо є можливість як нема, то нема, нічого не зробиш але часто під "нема можливості" приховують "нема бажання" особливо якщо мама вдома, то швидше бракує бажання, ніж можливості приглянути дитину :confused:
Відповідь: Різні погляди на виховання Темпераменти різні, безумовно. Саме тому і потрібно виправдовувати природні очікування усіх малюків щодо ГВ, носіння на руках, постійної присутності мами і т.п. природніх елементів догляду. Бо вони усі мають в них однакову потребу. А от незадоволення цих потреб може привести до різних наслідків, в залежності від темпераменту малюків. Хтось стане замкнутий, хтось - плаксивий, інший - можливо, переросте без негативних змін. А щодо позиції звинувачуваних...може, хай Коза розкаже, чи звинувачувала я її колись в чомусь? Або Надійка, яка просила розібратися, чому у неї не склалося ГВ. Або ще хтось із мамусь, бо я щось не пригадую своїх звинувачень (склєроз :xaxa. Інформування відбувається в межах однієї-двох гілок або на якийсь виклик-прохання. На щось більше я просто не маю часу.
Відповідь: Різні погляди на виховання Чому Ви приймаєте все те, що написано в розумних книжках, за аксіому чи стандарт чи чисту монету? А може через 10 років докопаються люди ще до чогось?...:confused: Кожна мама знає свою дитину найкраще і те, що одному підійшло, може іншому зашкодити, і навпаки. Ну не запхала ж kati дитині то м'ясо кусками, нє? А робила все по-людськи, по чуть-чуть. А коли Ви питаєте, як хтось планує годувати там через рік чи два, то це взагалі. Як правило, плани-це така міфічна штука...Є обставини, які найчастіше і руйнують всі плани .
...я вже бояюся писати в цю гілку, бо відразу хтось ображатися починає ??? ви так кажете ніби я говорю про якісь експериментальні методики годування чи догляду за дітьми я говорю про природні, логічні способи, про ті які мали би само собою розумітися, але щось глухо як в танку я питаю з іншої причини, можна було і здогадатися
Відповідь: Різні погляди на виховання Щодо садочка. У мене другий синочок народився, коли першому було 2,5 рочки. Токсикоз був жахливий, тиск низький (з дивана не могла встати), до того ж кесерське (відповідно старшого на руки брати не могла). Так от, у мене і думки не було віддати старшого в садочок до трьох років. Ми прекрасно перезимували разом. Рівно в три рочки Петро пішов у садочок. Йому подобається, він із задоволенням туди ходить, але я всеодно не віддаю його на повний день, намагаюся забрати відразу після сну (інколи до сну, але Петрик проситься спати в садочку ). Меншого я не планую віддавати до трьох років. Попри те, що трохи працюю і доводиться вже зараз залишати його з бабцею. Щодо бабусь-дідусів. Думаю, що тут все залежить від їхньої готовності допомогти і вашого ступеню довіри. Я не боюся залишати малого зі своєб мамою, бо знаю, що нічого поганого вона йому не зробить. Не можу сказати, що наші погляди на виховання співпадають, але мама ніколи в присутності дітей не зробить мені чи чоловікові зауваження. Хоч мушу зауважити: я залишаю малого тільки коли зовсім не можу взяти його з собою. Як правило, ми всюди ходимо з малими.
Відповідь: Різні погляди на виховання Гелено, одне з двох: або Ви ідеальна мама, або у Вас ідеальна дитина Але я роблю висновок, що для Вас питання садочка поки що неактуальне, бо Вашому маленькому ще й рочку немає, а от з часом... Щодо садочка. Я сиділа з малою у відпустці по догляду за дитиною 3 роки. Повернулася на роботу на півставки, коли малій виповнилося 3 роки, а що вона ще не була в садочку, то коли я була відсутня, з нею сиділи моя мама і бабця. Ну що можу сказати... Перечитайте тут пост № 101 від Софії-Соні - в мене була цілком аналогічна ситуація.:8: Але мене, вибачайте, то все вкурвило, і я сказала: все, віддаю дитину в садок, і крапка! В результаті ми пішли в садочок у 4 роки і 7 місяців. Ну, звичайно, адаптація, ранкові сльози, хвороби - ми то все пройшли. Але та дитина, яку я мала до садка, і та, що тепер - це, як кажуть в Одесі, двє бальшиє разніци. Мала стала комунікабельнішою, впевненішою в собі, дисциплінованішою, вивчила багато різних віршиків, пісеньок, примовок, приходить у садок і голосно вітається зі всіма (а не стидливо-тихесенько собі під ніс, як колись), навчилася їсти, не проливаючи на себе, вдома з іграшками розігрує ті сценки, що вивчила в садку, а в неділю на Романа ми були в гостях у свекрів, то прийшли і двоє зовсім незнайомих їй людей, то мала поводила себе розкуто, як звізда, блін (вилізла на диван і на весь голос переспівала всі пісеньки і розповіла всі віршики). Ми і до садка знали віршики, пісеньки, я з нею кожного дня гуляла на майданчику з дітьми, читала книжки, бавилася в різні ігри, але то було не те:confused:. Тихоня тихонею була, навіть дітей боялася:confused:. До речі, і відомий чеський педіатр Мірка Клімова-Фюгнерова, і австралійський педіатр і психолог Крістофер Грін, і багато інших вважають, що короткотривала розлука (пару годин на день) піде на користь і матері, і дитині (тут ідеться про дітей, старших за 2,5 років). Як Пугачова співала: "Улетаешь? Лети, пожалуйста! Знаешь, как отпразднуем встречу!"
Відповідь: Різні погляди на виховання Коли Тані було три роки я була змушена на чотири дні поїхати на семінар у інше місто. Коли я повернулася, знаєте, що вона сказала? "Я не знала, що я тебе так сильно-сильно люблю!"
Відповідь: Різні погляди на виховання Я не ображаюся:p. Просто мене дивує, що Ви так зациклені на "абсолютній правильності", а це вже - неприродньо.
Відповідь: Різні погляди на виховання Щодо прикорму, то я справді завдяки форуму, сформувала свою думку, і ввожу прикорм помаленьку, роблячи акцент на грудне молоко, знову ж таки не відкидаючи його (прикорм) апріорі, бо важаю що дитину треба потрохи привчати до дорослої їжі, імхо. Проблеми з ГВ є в багато в кого, в мене в тому числі, адже я вже сціжуюсь пів року, і сподіваюсь до року дотягнути, скільки мені буде виходити, хоча б на одне годування:8:, не засуджую тих хто на штучному, бо з першою дитиною так важко, а "доброзичливих" людей надто багато, плюс страх і невпевненість в собі... і в результаті не зовсім те, що хотілось:no: Я - за садочок, надто багато прикладів "наслідків" виховання без садка, я такого не хочу:no:, тим більше, що не впевнена, що зумію виховати дитину якнайкраще без впливу соц.середовища, треба чутися в силі до таких подвигів. Я і зараз віддаю дититну на пів дня няні, шкодую що не провожу стільки часу з малечою, але коли залишаюсь більше ніж на 2-3 днісама дома - сходжу з розуму, що відповідно відбивається на моїй зайці.:ninja: Ну от така я погана, хочу справді трохи для себе і чоловіка, проте ніколи доцю не лишаю батькам, їздимо всюди разом в гості, всі досягнення вона робить з татом і мамою, а няня лише констатує, і люблю я її сильно-сильно.
Відповідь: Різні погляди на виховання Гелено, "вопросов больше не имею"..Ви навіть уважно перечитувати не хочете... Ви визначили, що я не шкодую, що не годувала сина грудьми...шкодую, але не вважаю себе і ще тисячі жінок напівмамами, бо не змогли врятувати лактацію, "запхали" дітей в ходуни і віддали їх до 3 років в садочок..Вибачте, але мене "дістало" таке ставлення на форумі до негодуючих, неслінг і ще бла-бла-бла мам....
Відповідь: Різні погляди на виховання А ще стосовно бабусь: мої батьки дитину люблять на моїх руках, бо бабуся нерідна мені мама, але і рідних внуків увагою не балує, свекрусі не залищу і на 2 години, бо....., писала неодноразово в відповідній гілці, та і при наявності бажання і можливостей зводила б таке спілкування в мінімум, бо то все одно односторонній контакт -все що захочеш, імхо, знову ж таки з практики оточуючих, потім правда винуватих визначити важче, бо всі вмивають руки:no:, тим паче, знову ж таки імхо, в садку це не виховання, це проведення часу, бо виховання, як на мене - то цілеспрямована дія, певна тактика, підхід скерований на дитину, а там процес загальний, а виховання, власне, лишень дома.
Відповідь: Різні погляди на виховання Щодо садка. За словами Гелени виходить, що я - мати-єхидна :xaxa: Бо віддала доцю в садок, коли їй було 2,3 рочки, при цьому я не працювала. Більш того - ще й досі не працюю :xaxa: Зате я вже бачу реальний прорив у розвитку Валерії. Вона в нас не надто говірлива :ninja: але за 3-4 місяці в садку почала таки говорити Більш того, приступи агресії, які пробивалися в 2 роки, абсолютно зникли. Вже мовчу за "науки" - дитина вже і букви знає, і деякі англійські слова. Та ще самостійнішою стала. При цьому, і доця і мама живуть у гармонії між собою І любимося-цілуємося, і дуріємо разом Чи були б такі досягнення вдома - сумніваюся :confused: тому що я не маю педагогічного хисту :confused: а наші вихователі - мають (дай Бог їм міцного здоров"я та щастя у житті, вони справді того варті!). Мовчу вже про неоціненну можливість спілкування із ровесниками, бо знайомих ровесників нема в нас...
Відповідь: Різні погляди на виховання Дівчата, питання не ставиться давати дітей в садочок чи ні. Питання в тому ЧОМУ дають в садочок дітей до трьох років, коли мама сидить удома. Щодо раннього догодовування не хочете слухати Гелену, то почитайте самі "мудрі книжки", не хочете читати, то сядьте і подумайте. До чого тут напихання дитини кусками м"яса? Просто шлунок тримісячного немовляти НЕ ГОТОВИЙ сприймати кашки-пюрешки. Кажете, що догодовували і нічого дитині не сталося? Моя свекруха теж так постійно каже, а ще жаліється, що її син має шлунок хворий. Не бачити зв"язку? Дуже шкода. Просто є люди, котрі сприймають інформацію, оцінюють її і визнають свої помилки, а є такі, котрі вважають, що вони знають все найкраще, їм не потрібно вчитися і удосконалюватися, адже вони й так все роблять правильно . На те вони і різні, наші погляди на виховання .
Відповідь: Різні погляди на виховання Зрозумійте, Уляно, годуючі слінгомами того і об"єдналися на цьому форумі, що нас ДІСТАЛО ставлення суспільства до таких як ми. Я вже писала, що осуд причинює осуд. Тому ми й ділимося тут своїми досягненнями і проблемами, що суспільство нас НЕ ГОТОВЕ сприймати.
Відповідь: Різні погляди на виховання Тому що так комфортно і моїй дитині, і мені! Тому що свою дитину я знаю краще, ніж будь-хто. Тому що якби в мене були сумніви щодо доцільності садка - не віддавала б. Тому що це моє право, як матері, робити те, що краще для дитини. Тому що я не повинна ні перед ким звітуватися за прийняті рішення.
Відповідь: Різні погляди на виховання Правильно. На рахунок суспільства: якщо на вас косо подивиться кілька дядьків чи тьоток на вулиці, коли ви годуєте, то це вже реакція всього суспільства? Не робіть з мухи слона. Може багатьох людей(особливо старших) така картина "трошки" шокує і вони мають на це право.
Відповідь: Різні погляди на виховання Ото власне, не треба перебільшувати. Вас же ніхто тут ні до чого не примушує. І ніхто не пригнічує "негодуючих, неслінго"... то давайте будемо взаємно толерантними.