Сім'я після народження дитинки...

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

А у нас, щось не дуже то і змінились стосунки Чоловік, правда, почав казати, що у нього була одна дитина, а стало дві :xaxa: Просто за час моєї досить нелегкої вагітності, він звик про мене піклуватись. Після пологів я досі не у формі, 7 місяців лежання далися в знаки, часто я дуже слаба, ледве хожу, от він і допомагає. Найприємніше для мене те, що я можу спокійно лишити його з малим і піти в магазин, він чудово порається з малим. А найголовніше, що він дає мені спати вночі і зранку, якщо малий вередує, а будить лише на годування, коли малий цицю шукає.
Правда, не без сварок. Раніше, ми майже не сварилися, а зараз (зрідка, правда), але можемо "погризтися" за те, скільки треба маля на руках носити, чи, як дитя приспати. Він впевнений у своїй теорії і відстоює її з "кулаками". :tanksmile: Хоч останнім часом і ці розбіжності у поглядах почали зникати.

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Та нехай собі будуть невеличкі розбіжності, головне як приходить до важливих речей ви повинні відчувати що у вас є партнер і ви завжди можете опертись на плєчьо таваріща, ну тобто що поряд є сильна рука яка зможе підхопити вас і вам допомогти знову встати.
Коли поряд є людина яка лишень чекає коли ви впадете бо це йому дасть можливість сказати, А Я ТОБІ КАЗАВ!!! тоді життя вже ніц не варте.

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Ой то в перші місяці після народження малятка мабуть у всіх таке є, що обоє батьків звикають до себе в новому статусі, можу судити по собі - я взагалі була в перші 2-3тижні в депресії, думала постійно , чи я все правильно роблю, хотіла все встигнути, але коли то перша дитина і ти сама не про все знаєш, мусиш когось спитати-порадитися, коли спить дитина-купа роботи, або ж пробуєш поспати сама, не все встигаєш по хаті, просиш чоловіка, а він приходить пізно з роботи- деколи не спішить-бо там жінка замахана і почне "пиляти" , просиш по дорозі щось купити-забуде, ти злишся через дурниці і т.д. і т.п.....але потім все якось само собою налагоджується-вимальовується режим якийсь, ти вже знаєш що , як і за чим робити і як пристосувати себе і свій режим до спання-їдження дитини і поміж тим всім починаєш встигати з готуванням/прибиранням/прасуванням....на все свій час...досвід приходить не зразу...

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

в нас змінилось життя,стали більш відповідальніші і сварок стало трошки більше

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

В нас стосунки дуже змінилися. Правда я сама в цьому винна, оскільки була ініціатором того, щоб спати в різних кімнатах після народження малої (бо чоловік храпить))) і мені мішає). От тепер і пожинаю плоди - Софійці два місяці, а наш тато навіть толком не відчуває, що він тато. Він не знає як то вночі неспати, як дитину носити на руках бо в неї болить животик ітд... А прийде з роботи, поносить малу 20 хв. (якраз поки я йому вечерю підігрію і під ніс поставлю) і стогне що його спина болить. Як мала вередує в нього на руках, то каже "вона певне голодна, на погодуй" і сам змивається в спальню дивитись телевізор. Ну і скажіть що не СВО...?
А як посваримося і не говоримо, то носить малу десь годину ))), показує який він люблячий тато!!! ))))))))))

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Мусите то якось змінити поки ще не багато часу пройшло, але якось ніжно, наприклад почати розмову що все таки і храпить він несильно, і ви скучили за ним, що спальня без нього не така - щось придумати, от ми нашого татка навчили і при світлі спати, і з малою в ліжку, і прокидатись коли потрібно, бо в нас побутує аксіома що доня більшее любить тата, коли він їй час приділяє, і вона справді ним страшно тішиться, то він шалено гордий і практично ніколи не відмовляється проводити з нею час

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

О це мама розумниця!!! Підтримую!!!!

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

А я напевно неправильна!
Стосовно прокидання вночі до дитини і т.п. Я чомусь не хочу чоловіка будити, щоб він займався малим посеред ночі. Він цілісінький день за рулем і мені здається його недосипання відіб"ються гірше...
А навчилися спати разом троє і муж вже знає, що спати треба, щоб руки "по швам". Зранку в малого улюблене заняття пограти в тата на губах І він сам бачить, як син на нього реагує, то тішить його самолюбство.
Хоча була і виховна розмова, що по приході з роботи перше - це телевізор, а як дитина з бабцею, то і добре.
Вчора сміялась, що піду спати в іншу кімнату, а його залишаю на ніч з Остапиком. Згодився з одною умовою, що йому 1 цицю з молоком залишити, а так він зі всім справиться :xaxa:
Єдине, що мене турбує, що в принципі всі рішення щодо дитини приймаю я. Прививки, плавання, температура купання, гімнастика... А от недавно вичитала, що якщо в батьків різні погляди на всі аспекти виховання дитини, то то вже не сім"я :confused: Мене тішить, що в нас погляди не розбігаються, а просто чоловік повністю довіряє (перекладає?) рішення мені

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Аналогічно. І аргумент "залізний" - ти ж мама, мамі завжди видніше. Або - а що тепер так роблять? То і ми так будемо... Зате коли щось не гаразд, то. відповідно, знову ж таки я винна. Нічо, живемо!:xaxa: Для дітей мама вредніша як тато, діти за ним гинуть що старша, що менша. А що, ввечері три годинки можна і потішитись, не те що мама цілий день...

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

а в мене чоловік донечку швидше від мене на руці взяв, зразу ж як вона народилася. І напевно тепер маєм результат, що тато дуже до доці прив"язаний. Ми разом її купаєм, а одягає після купання виключно тату, я за той час гамати готую, тобто зручно вмощуюся на ліжку і пригадуюяку то ми цицю маєм гамати, вночі доця спить біля мене, то я просинаюся періодично і годую, а як вже плакаєм, то час від часу і тата підключаєм. Та й перше що татусь робить як прийде з роботи забирає в мами Христинку.

Але поки ми ще не можем щось дуже планувати, бо маленятко любить планам позаважати. То поки наші гуляне залежать не від нас. Ну ще звісно погуляти в двох з коханим нам не вдається, але підросте Христина і ми надолужим. А ще дуже мене часу на форум мало залишилося...

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Та пробувала... головне що чоловік без проблем погодився спати з нами...
Так от і храпить він сильно, і місця багато займає...:8::8::8: на ранок я невиспана і як з хреста знята, а він виспаний і втішений, що буде спати нагорі зі своїм телевізором...:no:
Ех швидше б та криза скінчилася, бо нашого тата крім новин і курсів валют більше нічого не цікавить...
А доцю він любить сильно, тут я нічого не можу сказати, але мало допомоги в побуті...

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Virochka а пробували ви нічого не робити вдома за час відсутності чоловіка? Попробуйте,зхитріть трохи, скажіть, що дитина не давала, втомилась сильно.......
"коханий допоможи мені, разом буде швидше ітд " А коли, щось зробить по хаті то сильно похваліть. Мусите бути хитрою, бо чим далі тим гірше(

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

То правда:ninja:
Мій теж спочатку був набагато уважніший, годував малу, гуляв з нами, тепер багато від чого нагло відлинюю, але я його все одно намагаюсь делікатно повертати до обовязків - щоб не розслаблявся

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Мій чоловік з малою проводить мало часу, переважно сидить з нею тоді, ну коли вже дуууже треба, іто не більше години. Переважно весь час на роботі (приходить біля 7), бере Данусю, поцьомає і віддає назад мені, або мамі, каже що замучений... Але як сидить вдома (вихідні), то і бавиться, і підкидає, і ходить з нею і шось агукає до неї (теж не довго, але хоть якось...). Але страшне любить шось для доці купляти, як піде в Антошку, чи в любий дит. магазин, то накупляє все що треба і нетреба, каже що для доці нічого не шкода...! А ше каже що буде більше часу з нею проводити, коли Дана підросте, каже що зараз то мій обов"язок; я і не спорю, що обов"язок мій, я з нею ітак багато часу, але хотілося щоб і чоловік приділяв їй трошки більше уваги.

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

З народженням дитини дійсно змінюються акценти, але, як на мене, сім'я стає повноціннішою. Нашій доці - 3 тижні життя не в животику. До того як дізналися що вагітні - у нас з чоловіком можна сказати був період коли ми 'рідко бачилися'. Кожен з нас жив своєю роботою і своїм життям. Тепер все змінилося - стосунки вийшли з кризи і перейшли на якісно новий рівень. В них стало менше егоїзму. Я страшенно вдячна коханому чоловіку за підтримку під час загрози зриву вагітності, під час пологів і зараз, коли стає важко дати раду з маленькою. Я зрозуміла, що це дійсно та людина з якою хочу прожити життя і народити ще парочку діток

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

мій чоловік проводить з дитиною весь свій вільний час,коли він дома мене дитина абсолютно не чіпає,дуріє і ганяє з татком....як треба то чоловік і гуляє з дитиною,і посидить вечором,і навіть спатки покладе....
був період,коли в чоловіка була сумашедша робота,дитина бачила тата раз на 2,3 дні і то пів годинки перед снов.Так було до півтора року,мені тоді реально було досить важко,одній з дитиною..Потім чоловік змінив роботу,тепер сам планує свій день, і я дуже рада що зараз він багато часу проводить з малим,бо бачу як дитині необхіден тато,як він сумує.

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

Я вважаю, що тут не в мамі проблема - це проблеми у стосунках чоловіка і дружини, а посилання на батьків це лише одна з можливостей посваритись, випустити пару і обідити...
А ще зразу після пологів пожити з батьками для допомоги це добре, але чуть-чуть! І якщо є можливість жити окремо - звісно жити окремо, це найкраще !!!

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

О, то моя мама вже каже що як народиться в нас дитинка, то я приїду на перші півроку до них (в Червоноград), бо мол самій важко, ля-ля-ля тири-пири:8:.А я чомусь категорично проти, не збираюся нікуди їхати, поясню: 1. Там де чоловік - там і я, не збираюся кидати чоловіка у Львові і їхати до батьків навіть на деякий час, бо ми сімя - то буде на ша дитинка і ми повинні нею займатися:p
2. Я хочу все робити так, як вважаю за потрібне, мама в мене чудова, але занадто вже за все переживає. Та і погляди на деякі речі в нас кардинально різні (напр. ГВ, я вже!!!! наслухалася про догодовування-допоювання і ще всяку різну біліберду, то при тому що я наводжу факти, як зараз годують дітей, що про совдепію пора забути, але марно, маму ніколи не перепреш, бо вона знає як краще і знаю що захоче мною командувати, а я вже!! слухаючи ті нісенітниці нервуюся).
3. І саме головне - на те я і мама, на те МИ БАТЬКИ, на те ми і народжуємо дітей щоб самим їх виховувати і піклуватися про них. Та і нащо ті проблеми: переїзди і т.д. Я краще буду жити окремо від всіх і всі будуть раді-щасливі, буде зять хороший, теща хороша, свекруха і свекор ну і невісточка така нічо:xaxa:

 

Відповідь: Сім'я після народження дитинки...

дівчата,жити збатьками треба тільки в одному випадку,КОЛИ НЕМА СВОГО ЖИТЛА І НЕМА МОЖЛИВОСТІ ЗНІМАТИ. Якщо житло є то навіть не треба про таке думати.....це тільки виглядаєтак що батьки будуть помагати з малечою,що буде легше.....
Це моя особиста думка( хочазнаю сімьї де живуть з батькамиі нормально лоадять).
Нам теж на початках було досить важко з малечею,а я ще і цілий день була одна,чоловік йшов в 7 ранку а приходив найскорше 9-10....Свекруха взагалі не заходила,тільки в вихідні( в неї робота допізна).Моя мама залітала або зранку перед роботою або після на 20 хвилин і бігла......Але все устаканилось швидко,ми звикли до дитинки а вона до нас,виробився певний режим.Скажу що мене навіть напрягало коли в хаті накупу було багато народу і до тепер найкраща допога від бабів/дідів,це щоб прийшли і забрали сашку на 2 години гуляти.а я вже тим часомі приберу і приготую.....і в неті посижу відпочину