Відповідь: А я не хочу другої дитини! Можна я в цю гілку пожаліюся? Питаю днями в чоловіка що ми малому на уродини подаруємо, а він мені "навіть не знаю, братика вже не встигнемо...". Та я ж не проти, але нехай старші трошки підростуть...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Молодець ваш тато . Мій також так жартував. Тільки не довго. Потім заявив мені, щоб я на донечку чекала. А я, дурепа, йому не повірила:xaxa: Так що, Nata, дивіться, жарти жартами...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А мій говорить, як в настрої: "От ще через 13 років спробуємо хлопчика! - а після паузи - Або третю дівчинку:confused:, щоб тато вже очманів від щістя!":xaxa:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Мій дядько пробував "вдати" дівчинку аж три рази, все хлопчаки у нього получалися, а на четвертий таки вдав дівку,
Відповідь: А я не хочу другої дитини! У нас є друзі, котрі мають три дівчинки. Тато хоче хлопчика, вони зараз будуються, кажуть, що в новій хаті буде хлопчик. Я щиро тішуся з людей, котрі мають троє і більше доглянутих, красивих діточок.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А мій не хоче другої дитини, покрайній мірі тепер точно ну і ще пару років. Каже мені: Я тобі дівчинку зроблю, як буш мати 60 років, щоб з бабаками на лавоці не сидіти то будеш разом з внуками бавитись)))) Я сама зараз не хочу другої дитини, якщо вже на то пішло. Бо важко мені самій бути зранку і до вечора. Років так через пять планую. От маю подругу родила ше місяця нема, має сина 2,7. Чоловік на заробітки поїхав, то вона з двома дітьми. Хоч інколи сестра і мама помагають, але тяжко дуже каже. Ще й малий лізе малу бити, якщо на нього мама свариться..
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Важко..не важко..таким, як я зараз важко..але все одно так хочеться другої дитини..ще більше...і попри ВСЕ, що довелось пройти..............
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Цілком погоджуюсь із думками tslezinska! дозволю собі лише додати те, що окрім власного інтуїтивно-природного підходу до виховання і виходжування дітей ніхто не відкидає попереднього (позитивного, як правило) досвіду - писаного,книжкового, родинного чи інше, але щоб ефективно фільтрувати цю купу-купенну порад покладатись треба лише на власний розсуд. І ще - здорову і щасливу дитину може виховати лише здорова (особливо в сенсі психологічного комфорту вдома і адекватного світосприйняття) сім'я, і великою небезпекою є передати дитині свої комплекси чи манії, упередження чи необгрунтовані принципи.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А для цього батьки мусять дуже добре постаратися! Треба собі закарбувати, що дитина-то є білий лист, який можна замалювати як завгодно, але не робити копію зі свого листа (з себе тобто). Дитина сама підкаже батькам, як її треба виховувати. Звичайно, всім приємно вважати себе такими розумними, такими досвіченими, але мало хто може погодитися з тим, що маленька дитинка-то є дуже розумна істота. На щастя, ми з чоловіком розуміємо, чого не варто закладати в дитину. Сьогодні вранці за чаєм малий почав на стільчику танцювати, а потім зупинився. Я й кажу: засоромився, напевно. А чоловік мені й каже: давай не будемо нашій дитині казати "соромно" або лише в дуже виключних випадках, а то виросте такий, як інші, буде постійно за мамину спідницю ховатися, бо бабця казала, шо то соромно і то соромно...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Супер! Наочний приклад того, що коли батьки за одно, то і виховувати дітей одна приємність! А прошу поділитися, як стримуєте гнів, образу, сльози чи роздратування при дітях? Для мене важливим є почути ваш власний досвід! P.S. Чи не здається вам що офтопимо по-чорному:agree: Може знаєте в яку тему перейти?
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Є 2 теми в цій гілці: http://posydenky.lvivport.com/showthread.php?t=30430&page=11 та http://posydenky.lvivport.com/showthread.php?t=25677&page=37, але не знаю, чи то саме те, про що ми говоримо... Щодо гніву, образи, роздратування...в нашій сім"ї, слава Богу, до такого не доходить. Звичайно, я можу за шось на чоловіка трошки взлоститися, але то проявляється в тому, що я або не розмовляю з ним або розмовляю "через губу". Дитина то, я впевнена, відчуває і розуміє, але ми дуже швидко миримося, тому якось негативно такі ситуації на дитину не повинні впливати. А сльози-то взагалі в моєму житті велика рідкість і хіба вночі в подушку, коли ніхто не чує...Набагато гірше в сім"ях, де стосунки між дружиною та чоловіком напружені в цілому, коли сварки перманентні, якщо чоловік випиває тощо. Гучні розбірки треба стримувати при дітях, але стримувати навіть дрібні прояви роздратування я б не радила-то є важко психічно для людини, а дитина все рівно має бачити, що є різні сторони життя, не завжди буває лише мед...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! а я хочу другу дитину правда, не прям щя:xaxa:, а чуть пізніше. і цей діапазон "чуть пізніше" в мене варіюється весь час. спочатку він становив 2,5-3 роки, зараз більше схиляюсь до 4, а там буде видно (довго тягнути не буду, бо вік вже буде приперати). і думаю, що мені вистачить любові на двох діточок, а якщо (раптом) дасть Бог, то і на більше. ну з матеріальним становищем трохи важче (як не як, а заробляю зараз в 6 разів менше, ніж до народження малого), але прорвемось і чоловік і я походимо з сімей, де по 2 дитини. при чому, цікавий факт, що у мене з братом, котрий молодший на 6 років дуже хороші стосунки - ми можемо говорити годинами і на різні теми (навіть інтимні, такі на які навіть з друзями не говоримо). а у чоловіка з його сестрою, котра молодша на майже 3 роки, стосунки зовсім не такі - в них тем для розмов нема, вони не цікавляться життям одне одного. так що вся справа у вихованні. і я постараюсь виховати своїх дітей добре
Відповідь: А я не хочу другої дитини! ВАМ НАСПРАВДІ повезло! Я вам по доброму заздрю! Діти-це дійсно радість! Я вважаю, що якщо Бог посилає дитину то і Дасть і сили, і допомогу, і все буде супер! НЕ бійтесь, Все в Божих руках!
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Ну що тут сказати? - Різні люди - різні темпераменти! Головне до дітей свою поведінку адаптовувати. Тому й питала вас, і питаю всіх: поділіться своїми хитрими секретиками як розрулити напряжну сиуацію в сім'ї де є діти?
Відповідь: А я не хочу другої дитини! У нас, на щастя, і мене, і чоловіка, Бог не обділив почуттям гумору. Тому, якщо виникає напруження чи навіть трохи погиркаємось, хтось іде до Тані і кажемо: "Доня, твоя черга рятувати світ!" Таня бере в руку білу хустину і йде "парламентарем". Спосіб діє вже більш як 10 років! В кінці кінців ще і насміємось. А про те, щоб образитись і не розмовляти, то в нас діє два правила. Моє: " Це ж за що йому стільки щастя?!" і його: " Хай розмовляє про мене зі мною, ніж про мене з подружками". А зараз в нас є спецпрограма "Антистрес", якій 5 місяців. Засміється, погукає - і всі суперечки стихають.:connie:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Не маю часу всю гілку читати. Просто впишуся. Я теж не готова мати другу дитину. Чоловік хоче, а я - ніяк. Він не тисне, чекає, поки буду готова. А я не знаю чи буду. У мене те все викликає жах і все. І малий просить другу дитинку, вже має купу імен для іншої дитинки... Може, я досі не відійшла від викидня, може, не готова на всі ті клопоти знову. Сидіти в хаті, жити каканням, пісянням... Як тільки подумаю, мені аж моторошно...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Лілю, а я, навпаки, після завмершої вагітності ЩЕ БІЛЬШЕ хочу то какання і пісяння....от тільки би лікар дозволив знову вагітніти, я б чоловіка замучила:xaxa::xaxa::xaxa: ТАК ХОЧУ ДРУГУ ЛЯЛЮ!!!!!!!!!
Відповідь: А я не хочу другої дитини! З цього приводу маю кілька думок. По-перше, а раптом ви передумаєте і у вас таки буде друга дитина - як тоді буде прикро з цих рядків (Моє малятко, я тебе зовсім не хотіла і навіть вирішила це обговорити на форумі!) По-друге, я не збираюся заводити третю дитину, але мене особисто ДУЖЕ ображає, коли мій тато за будь-якої можливості мені натякає, що, мовляв, ви свій план по дітях уже виконали. Можливо, Ваша родина просто не хоче Вас образити і підтримує (раптом Ви - за, а чоловік проти)! Думаю, що бажання оточуючих підтримати Ваше бажання другої дитини (навіть, якщо його немає) є дуже важливим і потрібним. Значно гірше було б, якби все було навпаки! Ви чекаєте дитину, а всі довкола кажуть, що то "пісяшки і какашки"! Подумайте про це.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я вас розумію, бо теж не могла наважитись на дитинку після викидня. Іноді були "спалахи", коли пригадувалось все світле і радісне, але скоро пригадувалися й усі проблеми з цим пов"язані, усі болісні моменти. І боялась знову втратити певну свободу. Боялась, що буду не такою терплячою, менше зможу дати дитинці ітд ітп... але різниця у віці ставала критичною, тож довелось наважитись, а природа так файно влаштувала, що за вагітність мізки "вправились" у потрібне русло. і тепер я найщасливіша мати двох дітей. А третю не хочу суто з фінансових проблем. І ті проблеми настілько багатошарові, що не врятує навіть "Бог дав дитину, дасть і на дитину".
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Правда, що не перечитували, бо з самого початку мова йшла про те що "не хочу другої дитини в принципі ". То ми трохи відступили (лірично:bazar А щодо "какашок-малашок" то, більше піддаєшся впливам збоку, аніж реально боїшся повтору пережитого з першою дитиною
