нащо дитині тато або дитина "для себе"

Варто чи ні народжувати одній?

Привіт всім!
Хочу, дівчата і хлопці, попросити у вас поради.
Свою історію, певно, розкажу спочатку.
З чоловіком одружена 5 років, з яких 3 роки прожили разом, а 2 окремо.Маєм синочка.
Ми, напевно, були б розлучились і після 3 прожитих років, але він дуже хотів виїхати закордон і для збереження "обліко морале руссо турісто" не хотів розлучатись, щоб не було проблем з оформленням документів. Відносини в нас збереглися добрі і я його послухала. Так ми і прожили 2 роки. Його мрія здійснилась і він поїхав куди мріяв, але ми так і не розлучились. Звичайно я можу подати на розлучення в будь який момент, але зараз не про це.
Проблема в тому, що я дуже хочу другу дитину. Я не боюсь труднощів, що мені потрібно буде виховувати її самою. Я себе питаю чи варто зважуватись на такий крок з того боку, що я не зможу замінити дитині батька (я бачу зараз по свому синові, як важливий вплив батька).
Щоб потім дитина не звинувачувала мене в тому, що я народила її з власного егоїзму і не подумала, як їй буде житись без батька.
От це перше питання. А друга проблема в тому, що я не хочу щоб у дітей були різні батьки. Діти для мене можуть бути рідними, але між собою вони можуть бути чужими, а я цього дуже не хочу. Цієї зими мій чоловік має приїхати і я думаю, що змогла б організувати зачаття , але питаю у вас поради: чи варто таке робити?

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

А якщо Ви зустрінете того в кого закохаєтеся і захочете від нього дітей мати. Що тоді?

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

НУ Ви не одна у Вас формально є чоловік. Але я б на Вашому місці, подумала для чого Вам дитина, і першим ділом зізнатися собі, чи часом не для того щоб повернути чоловіка? А далі ще важче, бо дитина має бути не тільки планованою, а ще й плодом кохання, може це банально, але для мене особисто важливо. Є різні випадки, і якщо б так сталося, що жити з коханим чоловіком не змогла, а дітей я люблю дуже то б народила. Не зважаючи на осуд церкви і знайомих, але то не з егоїзму, чи з страху бути самій. Ні, народила би щоб дати нове життя, яке б оточила любов"ю, і постаралася бути мамою і татом. Але у палки завжди два кінці, то ж таки малюку могло б бракувати тата...

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Я вважаю, що якщо ви зможете повністю забезпечити себе та своїх дітей, тоді чому б і ні.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Сто відсотків дитина колись про це запитає. Бо - буде бачити, що в інших сім"ях батько є. А діти вони ж поки доростуть до наших дорослих понять ... таки непорозуміння не уникнути.

Зі сторони це виглядає так - якщо все так як Ви розповіли - він вже не є Вашим чоловіком, а Ви не є за ним "замужем". ТОбто це виглядає - приїде чужий хлоп якому байдуже до Вас і дітей і зробить Вам дитину. Недобре, правда? І в тому, що дитина хникатиме, що хоче тата - сумнівів нема. Тому Вам варто або миритись з татом і жити сім"єю. а як ні - розлучатись і шукати ту людину з якою виростите двох дітей.
Про чужих між собою дітей - бздури. В мене чоловік має звідного брата. Судячи по його історії - розумний чоловік зможе замінити двом дітям тата рідного. А які в ДІТЕЙ між собою будуть стосунки при цьому - залежатиме від ВАС. Певно як одного будете любити, а іншому нагадувати що він від якогось іншого мужчини - то щось собі до голови та й візьмуть. А без Вашого втручання - діти всі є просто діти, і на щастя піддаються вихованню і привчаються до поваги і любові.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Я погоджуюся з Mira_sh, що дитина повинна бути плодом кохання. Не ображайтеся, але, як на мене, народити дитину для себе - це прояв егоїзму. Потрібно подумати і про малятко, яке, як писала bora, не розумітиме, чому інші мають тата, а вона ні.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Ні, точно, що я нікого повертати не хочу. За роки, що ми прожили окремо я зрозуміла. що ми можем бути один для одного чим завгодно тільки не чоловіком і дружиною.

Я прекрасно розумію, що на особистому житті, тоді потрібно поставити хрест. Але тут так як кажуть: " на двоє баба ворожила - або вмре, або буде жила". Якщо не зустріну нікого, то буду каратися, що треба було
родити.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Ну може з моєї розповіді це так виглядає, але трохи не так. Чоловік сина дуже любить і навіть тепер під час телефонних розмов я відчуваю, як він скучив за сином.

Ну сімї в нас вже не вийде. Це точно. А от про "шукати", то якби все було так просто - йшов-йшов і знайшов Не просто знайти кохану людину ще не зовсім розлученій жінці з дитиною.

Я не для себе. Я хочу перш за все заради сина, щоб потім в житті він мав рідну людину. Я маю молодшу сестру. В дитинстві ми і сварились і різні капості робили одна одній. А от тепер, коли виросли, я розумію, як важливо що вона в мене є. Різниця у віці в нас 3 роки.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Безперечно, ваше прагнення материнства заслуговує на повагу.
Але однозначно, дитина має бути плодом кохання, його продовженням.
Чудово, що ви зберегли з колишнім чоловіком хороші дружні стосунки.
Але давайте подивимось на ситуацію з точки зору потенційного батька, якого навіть не питають, чи хоче він, щоб його дитину народила і виховувала НЕ кохана жінка? Безвідносно, чи це буде ваш (формально ваш) чоловік, чи будь-який інший. Нормальні чоловіки знаєте, теж живі люди з почуттями, а не донори-заплідники. І їх потеційні дружини і діти теж. Вас це не бентежить?

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Я не хочу чоловіка використовувати як донора-заплідника. По-перше, я хочу, щоб діти були рідні і по-батьку і по-матері. А по-друге, про "не кохану жінку" можна було б говорити, якщо б ми жили разом, а так не буде. Весь тягар клопотів з виховання дитини я хочу взяти на себе і віднього не вимагати. Я ж не стаю йому поперек дороги з дитиною. Він може шукати, створювати сімю і виховувати дітей з коханою жінкою. А якщо він схоче бачитись з дітьми, то я буду тільки "за".

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Поставлю питання трошки інакше.
Родити другу дитину і виховувати самій варто?

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Ні! Це буде вже друга дитина сирота при живому батьку. Діти мають мати основу. Той фундамент це є мама і тато які є разом. Інша справа коли невдається склеєти відносини і дитина виростає з татом по телефоні або як ще називають татом по вихідних, а інше якщо дитина вже в утробі мами є без батька в повному розуміння цього слова, який знетерпінням чекає на появу цієї дитини, і докладає максимум зусиль щоб заопікуватися нею і любить її маму.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Знайти свою другу половинку - не купити цяцьку на базарі... але я досить бачила мам з дітьми, що знаходили рідну душу в іншій людині. Жити одній недобре по всім канонам і принципам. І дитина має вчитись стосункам сімейним на Вашому прикладі. Інакше, даруйте, але вона потім з найбільшою вірогідністю сама матиме проблеми в своїй сім"ї.. Можна ж постаратись того уникнути. Вам певно не 50, що можна не встигнути вже?

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

то може справедливим є спитати чоловіка чи готовий він скучати за двома дітьми?

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

А чому б вам не поговорити з чоловіком на цю тему? Просто в такій ситуації, яка у вас склалася, коли ви давно живете окремо, чоловік далеко, але офіційно ви досі одружені, може, саме оцей штамп в паспорті є якоюсь прив"язкою чоловіка до дитини, а коли офіційно розлучитеся, він зможе завести собі нову сім"ю і перестане цікавитися долею сина. І друга дитина точно тоді опиниться без батька. Може, варто було б для початку знайти людину, з якою вам буде добре, щоб ця людина подобалася вашому синочку (обов"язково!!!), а тоді вже з тою людиною планувати якесь майбутнє, спільних дітей. І синочок ваш на той час трошки підросте, ви зможете йому пояснити, що рідний татко його далеко і не може часто його навідувати. А з чоловіком тоді оформите розлучення.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Не ображайтеся, але це явний прояв егоїзму. Дитина - це плід кохання, а народити дитину, щоб синові не було смотньо? Якось дивно звучить. Може синові самотньо без батька? Те малесеньке крихітне створіння зігріє Ваше серце, але не синове... Ви не думаєте, що діти ревнують батьків і синові, котрому й так бракує батьківської опіки, буде ще гірше? Може йому важко буде ділити маму з малесеньким чоловічком. Я вже мовчу про те, що свідомо прирікати дитину на життя без батька - це неправильно з будь-якого погляду.
Маю двох синів, тому бачу, наскільки важливо (і дуже важко) не обділити одного з них увагою.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

А яке це взагалі має значення??? Так, як ви писали зведені - це коли мама мала собі дитину і тато мав собі - вони зійшлися, а діти стали зведені. А коли рідна або мама, або батько, чи батьки - тоді діти рідні. Моя сестра і брат рідні мені тільки по мамі - ну і що? Це зовсім не змінило ні їхнього відношення до мене, ні мого до них. Іноді люди всиновлюють, а потім родять - і діти як рідні, а ви пишете про таке. Якщо чесно не розумію вашу проблему і прагнення народити від некоханого. Зустрінете ще свою любов і народите дитинку в любові.

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

Погоджуюсь на всі сто!!! Поки мого не було в країні я спокійно могла подати на розлучення, відібрати в нього всі права на дітей і діло з кінцем. Як би там не було, скільки болю він мені не завдав, я всетаки приготувала всі документи але без нього нічого робити не буду. Він приїде скаже своє бачення справи і тоді будемо рухатись або в одному напрямку або в протилежних.

В Америці народжують дітей для себе, але повірте ті діти емоційно дуже скалічені. Як би там не було, дітям потрібні обоє батьків.

А те що ви говорите що важко знайти щастя бо треба десь ходити, а тут щей дитина... то ви вже заздалегіть настроїли себе на поразку. Я б зробила як в тій пісні - ... дитину в дит-садок віддай, а сама іди тай по між дівчата, іншого милого шукай!!!

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

За два роки без сім"ї чоловік міг собі знайти іншу жінку. Налагодити з нею якісь стосунки...Приїде додому, а ви йому: "Любий - зроби мені послугу..." Це ж не кран поремонтувати.
Не ображайтесь, але все, що ви собі запланували - це неправильно. В першу чергу по відношенні до вас самої. Наступний у цьому списку ваш чоловік, а син, в турботі про якого ви хочете зважитись на таке - тут взагалі має бути нідочого.
Natalia влучно зауважила - діти навіть з різними татами будуть рідні. А принижувати себе, використовувати по суті чужу вже вам людину...навіщо? Ви зустрінете когось, хто дасть вам все, що потрібно і навіть більше.
Ви почуваєтесь самотньо. Дитинка підростає і вже не так вимагає турботи і уваги, більше часу для себе, для роздумів і вам знову потрібне оте відчуття необхідності. Вам треба відчувати, що є хтось, хто без вас не може, хто потребує вашої уваги круглодобово, хочете дитинку, щоб в турботах про неї не думати про все інше.
Бажаю вам зустріти когось, хто буде вас кохати по справжньому і готовий буде створити з вами сім"ю, полюбить вашого синочка і подарує ще одну дитинку. Щасти вам!

 

Відповідь: Варто чи ні народжувати одній?

От ви всі тут пишете, що друга дитина без батька буде самотньою. А перша? Чому про це не думаєте? Синочок теж виросте без тато і буде йому самотньо. А якби в нього був брат чи сестра, не було б так. Чи я помиляюсь?
Звісно, що дітям потрібен батько. Але тут треба, мабуть вибирати між "одна дитина без батька і брата/сестри" та "дві дитини без батька". В мене нема дітей, тому маю ось такий логічний погляд..
Також в мене є думка, що краще все таки почекати на чоловіка та з ним поспілкуватись на цю тему. І взагалі його почекати.. Може щось зміниться.. (згадується історія Меліси..)

А про дітей від різних батьків - скажу, що знаю таких. І скажу, що кращих стосунків між братом та сестрою, тим більше в такому віці (5 та 11 років) я ще не бачила! Можливо тому, що діти і не розуміють..
Тому я бажаю Вам, Маріка, знайти свою половину і мати з ним дітей, які будуть рідними для Вашого синочка!