Відповідь: А я не хочу другої дитини! Пригадалась мені одна давня історія: в одних наших знайомих було троє дітей, але так сталось, що двоє старших загинули. Якби не третя дитинка, то батьки б того страшного удару не витримали. Нажаль в житті всяке може статись, все ж таки розумніше мати більше ніж одну лялю. Я розумію, трохи дурний приклад... але щось в тому є...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я завжди казала, що не хочу мати флегматичних дітей. Мабуть надто часто це повторювала - от мене Бог і вислухав Але я не проміняла би тих "індіанців" на жодну тишу і спокій. Навіщо вони мені тоді, якщо би в мене не було моєї Ані? Моєї точної копії в дитинстві? Того лагідного сонечка і чортеняти в одній особі? Тереза росла би щасливо і без неї, але наскільки їй веселіше зараз! Моїм дітям не сумно хворіти і сидіти вдома в погану погоду - в них завжди є компанія, є з ким бавитись, звісно бувають "драки" - щось не поділили, зле порозумілись, обмінялись "люб"язностями", але це таке швидкоминуче. А ще, мої дітки дивлячись на маленького Мартинчика Карапузовича D) захотіли і собі такого маленького братика, або сестричку.:connie: Візочки розглядають, які б нам підійшли, придумують як будуть бавитись з ним. Незнаю, як довго в них буде це бажання, бо для дітей у такому віці це свого роду гра.Але...поживемо - побачимо:agree:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я з вами не згодна. Чому одразу трурнів? Так, треба виховувати, але гарну освіту проплатити мають батькі, бо без неї вони не знайдуть гарної роботи. І потім, поки не почнуть нормально заробляти, підтримувати треба. А квартира? Хіба може зараз звичайна молода людина заробити на квартиру? Ні, бо ми "пашем", чоловіка я взагалі не бачу через роботу, а квартиру купити не можемо, навіть у кредит. Тому я й не хочу третю дитину, бо по-перше: не маємо де жити зараз, а доведеться зняти більшу квартиру, що буде шалено дорого і не відповідатиме заробіткам; по-друге: хочу, щоб у спадок що було лишити дітям, а чим більше дітей, тим менший спадок; по-третє: зовсім не маю когось, щоб мені помагав. А ні мами-бабусі, а ні троюрідної бабусі чи доброї сусідки ітп. Мушу все робити абсолютно сама, а ще й інколи сестрі помагати з племішкою, бо ще вчиться. Може за пару років ситуація зміниться (буде обвал цін на нерухомість, почнемо заробляти втричі більше втп) і зміниться моя думка щодо третьої дитини. Бо чисто теоретично вважаю, що три дитини у сім"ї ідеальна комбінація. Як для батьків, так і власне для діток.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Думаю, що кожен судить зі своєї точки зору. Я до недавнього часу дивилась як мої подруги бавлять своїх діток, які вони постійно зайняті і, чесно кажучи, в думках їм співчувала. А після того, коли ми самі захотіли дитинку, то вже дивилась на мамусь з якимось захопленням. Проте це ще й від дитини залежить. Я, мабуть, захотіла дитинку, коли побачила свою племінницю (донечку брата) - така мила і гарненька дівчинка, що самій таку захотілось. Хоча й розумію, що своя, навіть якщо і не буде такою паїнькою, буде ще більше любима.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Та.жорстокий приклад. Ви так пишете ніби сім"я без десяти дітей приречена. А всиновити сироту? Хіба це буває запізно? Отож бо. Дурість народжувати другу дитину - бо перша може померти. Жінка має бути психологічно готова до народження дітей, не лише анатомічно. І мабуть в кожної організм інший - хтось таки може з десяток підряд народити, а хтось лише одну. Ви тільки порівняйте - є типові поради психологів - до яких тваринок і в якій кількості може дорости людина по роках, щоб вже усвідомлювати всю відповідальність і вміти справлятись з тваринками!! Що вже говорити про народження дітей - рівноправних особистостей. Дурості то що в 13 можна бути нормальною мамою - бо це прородою закладено. Я швидше погоджусь, що природою закладено якраз відчуття скільки людина здатна на цю мить осилити. І в кожного це відчуття своє - до біса підганяння під статистичні дані ще й таку святу річ як народження дитини. Ми всі надто різні. Одні в спорті можуть себе проявити - а інші будуть на їх фоні як рахіти. А чо не можуть? Руки-ноги в них як у всіх нібито. мали б значить. Проте ці інші можуть зробити важливе для людства наукове відкриття, або стати добрими знахарями- лікувати хвороби, або просто милосердними, що спасуть заблудші душі. Хто скаже яка саме людина обрала правильнішу дорогу? В кожного свій шлях і своє призначення. І людина може не усвідомлювати його, але відчувати що має бути саме так.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! важко сказати однозначно. в моїх родичів теж був випадок, коли небажаною була третя дитина. там було з істериками і плачами. але... минуло багато років двоє стариших - хто в Штатах, хто в Москві, а наймолодша - небажана, таки з ними і батьки дуже з того тішаться. я також противниця того, щоб народжувати дітей для того "аби коло мене хтось був", дитина Божа і нічия більше - ми даєм тільки тіло... але факт залишається фактом - найчастіше саме небажані діти стають батькам у найбільшій пригоді, а не ті, на яких покладають особливі надії.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Дівчата.. я напишу коротко.. Ну по-перше моя доця (5 років) дивлячись в садочку на те шо то водного то в другого народжується братик чи сестричка вже сама випрошує в мене, як вона каже, "І братика і сестричку". По друге, ну не хочу я щоб моя дитина росла сама, хочеться щоб крім батьків в неї була ще близька людина.. Маємо велику житлову проблему (нас живе дві сімї на купі,я маю певні проблеми на роботі ( не пасує мені зараз декрет) АЛЕ ніколи житлові чи матеріальні труднощі не стануть на заваді народження дитини.. Пригадайте собі, колись жінки і в війну народжували (подивіться на 50-60 річних успішних чоловіків і жінок.. - повиростали ж.. )
Відповідь: А я не хочу другої дитини! І це є прикладом для наслідування? Мені здається це найбезвідповідальніша поведінка - народжувати дітей під час війни. Краще вже втриматися від сексу, якщо інші методи контрацепції невідомі. Так само як і зараз в країнах Африки де діти голодують і вмирають. Це щось схоже на котів і собак, які народжують піддаючись інстинктам, а подальша доля дітей їх не обходить.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Дівчатка, я думаю, що всерівно кожна з Вас всерівно вирішить для себе народжувати чи ні, а вже це вирішення підтримає чи ні Бог і доля. Адже, хтось плануючи 4 дітей не зможе народити 1, 2, чи 4 дитину, а хтось зарікаюсь на одній дитині буде мати 4. Єдине, що дійсно жахливо, це коли одні по 20 років лікуються, щоб народити ту кровиночку, а інші в 19 років мають по 6-7 абортів, і що найдивніше потім все-таки народжують дитинку без ускладнень, здорову і гарненьку. І ще, дитину Ви не народжуєте собі. Ви її народжуєте, щоб вона жила. Бо потім починається --- я б так хотіла, щоб ти стала піаністкою, бо мама не змогла, чи я тобі життя віддала, а ти виходиш заміж за якогось Ваню (Сашу, Макса)
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Трохи про матеріальне: в нашому народі ходить приповідка: Бог дає діти, але дає і на діти. В тому щось є, чи не так? І не треба вважати то безвідповідальним підходом! Надто багато ми покладаємось на власні сили. Звідки така впевненість про велиииичезний спадок для єдиного пестунчика в сім'ї? (Нє, ну звичайно - дай Боже усім вам, і мені разом з вами) І нащо дитині накопичувати на квартиру?- бо нам зараз непросто її купитити? І для чого батькам дитну утримувати до сивого волоса? (десь на ЛФ був чудовий допис про сподвижнених мамусь-галичанок :xaxa. Якби (не дай Боже) таке стало з моїми дітьми (за умови їх повносправности і здоров'я) то я би вважала то абсолютною ознакою неповноцінности мого виховання і викривленого світогляду, з моєї подачі. Не йдеться про жостокий тваринний відбір як в тваринному світі, а лише про мудру батьківську опіку дітей (прошу зауважити протягом цілого життя). Після народження дитини (хлопці, закривайте вуха) ми всі, хоч-не-хоч стаємо квочками, і це природньо і актуально лише до певного віку! А якщо продовжити далі - про нас починають ходити анекдоти, як про тещу-свекруху-вездисущу мамцю іт.д. і т.п. ІМХО: наша мета виростити оптимістично налаштованих, здорових і відкритих світові дітей; показати їм усі принади життя, застережити від блуду і гріха, дати вільний вибір ( ще читай: добру освіту або прибуткове ремесло), і ... легенько відпустити руку і підштовхнути в широкий чудовий вир життя. То дуже тяжко для мами, навіть боляче. Так само як було коли відрізали пуповину, як коли дитина відпускала ваш палець і робила перший крок, як коли сказала - мамо, я сама. Так ціле наше материнське життя - так боляче. Але вони не наша власність, ми народжуємо їх для життя, для доброго іміджу народу-світу, задля Божої Волі, зрештою - в любові і для любові!!! :tanksmile: :xaxa::xaxa::xaxa:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Смішний аргумент... В нас зараз криза в економіці - давайте утримамося від сексу!!!!Ось бачите перевибори будуть.. долар зріс.. ая-яй.. які ж тут діти.. До речі, якби в 40-45 роки.. (добавте ще й 32-39) ніхто не народжувався - якщо маєте аналітичний склад розуму - проаналізуйте до чого б це призвело зараз..Неважко здогадатися.. правда Мільйони людей живуть і дякують своїм матерям за те що дали їм життя, за те що виростили їх в такий важкий час.. і віддають їм за це належну шану..
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Це точно! Ми з чоловіком (тоді ще з нареченим) перед весіллям ходили на навчання до церкви, і в нас там була така гарна молоденька жіночка. На одне із занять вона прийшла зі своєю донечкою, тоді їй було 8 місяців. А тема на той день в нас була запланована "Аборт чи народження дитини" (зараз я розумію, що з дитинкою вона прийшла не навмисне). Так от. Історія з її особистого життя. З чоловіком вони планували мати 2-х діток. Коли вже було в них двоє, то вона завагітніла третьою дитинкою. Теми про аборти і не було. Народила.... І так само їх турбувала і житлова площа, і фінансова незалежність. Згодом 4 вагітність, 5....6. Одним словом в свої 32 роки вона мала шестеро дітей. Зараз живуть дуже добре. Мають і свій будин, і хорошу роботу, що вона що він! І вона нам тоді сказала, якщо Бог вам дав дитину то дасть і на дитину! Низький їй уклін, тому що у нас час практично ніхто не наважиться народити шестеро дітей!
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Шановна Бора, я теж вважаю, що всі люди є різними і це чудово, що кількість дітей в сімї - особиста справа батьків. Просто мені деколи корисно подивитись на своє життя і свої проблеми трохи під іншим кутом.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Усім корисно і цікаво. Тому тут і знаходимось, ні? Нічого особистого. Решту особистих висновків - я писала на загал.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я все життя не то що б хотіла, я була впевнена, що в мене буде одна дитина. Моя мама вповноті відчула "сестринську любов", вони кидались прасками, місяцями не розмовляли, і її сестра (старша) була улюбленою, а моя мама, так, збоку-припеку. Тому моя мама осознано мала тільки одну дитину. Я їй вдячна. Я ніколи (!) не хотіла ні брата, ні сестру. Ні маленькою, ні зараз. Я забагато бачила тих "братніх" стосунків. Коли брат готовий вбити брата за квартиру, коли старший викидає молодшого на вулицю, щоб не заважали особистому життю, коли молодшого нав"язують старшому "Візьми с собою, ти ж старший, мусиш доглядати", і таких прикладів, нажаль, більше ніж прикладів справжної дружньої родини. І хоча я виросла в Узбекістані, де мають по 5-8 дітей, і там брат за брата чужого може й вбити, а за сестру - вмерти, у славян така відданість не так вже й поширена. Нажаль. Я маю двох дітей, і це страшенно тяжко любити їх однаково... Це неможливо, любити їх однаково... Вони ж такі різні... А найбільше я боюсь порівняння від родичів, в садочку, в школі: вот, ти такий -сякий, а вот твій брат... Я чудово розумію бажання мати одну дитину. Я не розумію, коли кількість дітей в родині може нав"язувати хтось. А може на запитання "Коли народите другу дитину" відповісти щось на кшталт: "А коли ви нам подаруєте квартиру" чи "А коли ви лишите роботу, щоб з дітьми посидіти"? Може допоможе?
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Це все дуже гарно і правильно, в теорії . Але дітей виховуть не лише батьки, а й оточення, в хаті ж їх не закриєш. Звичайно, батьки для дітей мать бути авторитетом і прикладом для наслідуванння. Але 100% гарантії, що так воно і буде, немає.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Своїм дописом ви заперечуєте перевагу батьківського виховання над вуличним? Тоді наступним логічним кроком буде відмова від народження "маленьких вуличних монстрів"!!! Поступовим виродженням людської природи і т.д.. А все набагато простіше: хтось вважає талантом лише, скажімо, Шевченка, Амосова чи Патона, натомість прості люди які майстерно виконують свою щоденну рутинну роботу є талантами аж ніяк не меншими. Здається, якщо в такому ключі виховувати своїх дітей (тобто навчити їх щиросердно виконувати своє призначення) розвивати і помножувати їх таланти то й сприймати себе в світі (і світ в собі) їм буде легше. То так ніби легко вкладати в руку книжку, інструмент, вервицю, молитовник. І не тільки в теорії, а (якби важко не було) на власному прикладі. - ІМХО
Відповідь: А я не хочу другої дитини! У своєму дописі я зазаначила, що не все у поведінці дітей, на жаль, програмують батьки. Є й інші фактори. Де ви побачили там "заперечення", і всі наступні "логічні кроки" - не знаю.
