Відповідь: Физическое наказание детей моя дуже любить мій телефон... я кажу "дай папе, тамарочка" вона віддає... але дещо, що вона сама знаходить — забрати важко...
Відповідь: Физическое наказание детей я ось тут підрахувала ми уже більше 4- х років обходимося без "ляпання по попі" і нічого обходимося. і моралі не читаємо, замісь цього в нас слугує здоровий гумор і сарказм. Якщо мене щось не влаштовує в поведінці моїх дівчат то я це звожу до сарказму, посміємося разом і більше вони того не роблять. Веселіш всього коли 4 річне чудо починає жартувати над мамою, ми з чоловіком переглядаємося і зітхаємо що в 15 років в нас буде прфесійний сатирик, та біда хлопцеві якийсь чимось не догодить малій. Зате за ці 4 роки не було жодного трафунку щоб старша дочка надулась і залишилась при своїй думці, якось вона сама приходить до правильних висновків, такого поняття як наказання в нас не існує , є правила і обмеження які ми приняли разом з дочками і ні ми ні вони їх не порушують, навідь як дуже дуже хочеться. (ну може ми дорослі і порушуємо. але коли дітей немає поряд ) До речі всі суперечки між дітьми вони вирішують самі ми не втручаємося.
Відповідь: Физическое наказание детей А моя племінниця як мала була сміялася як їй по дупі давали, а потім ше й сама підставляла - то вони той спосіб виключили з методів виховання
Відповідь: Физическое наказание детей у нас постіні дебати на цю тему мій чоловік-моя бабуся. чоловік каже, що це нормально хляпнути по попі, а бабуся пояснює, що це по-перше, приниження гідності людини (якщо дитина не відчуває приниження, то вона взагалі сприцймає це як забаву і тоді цей спосіб все-одно не допомагає), по-друге, особливо це стосується дівчат, такі способи виховання лежать в основі мазохістичних вподобань у статевому житті... хода досвід бабусі показує, що переконання діє на довше, ніж рукоприкладство. з третього боку, ми дитину вчимо, що битися негарно (коли дитина виявляє до когось агресію), і тут- же самі робимо те, що негарно......
Відповідь: Физическое наказание детей Шановний Саша Львовский ! Як на мене це питання не з тієї сторони! Як зробити щоб не бити дитину, а використовувати усі інші методи? Мене били і я бью, мама збивала на мені злізьть на життя і я не можу стримаьтись коли в мене паганий настрій ( гармони, втома, хочу спати, шголодна). Це питання мене страшенно турбує, бо я не можу себе сама зупинити, а як вдарю то страшенно про це шкодую, бо я помятаю як мені було пагано від цього і бачу як пагано моїй дитині, при чому не фізично, а психологічно!!! Я вже мовчу про сильну чоловічу руку , яка може дити ні відбити почки, або зовсім ненароком зробити дитину калікою!!! Досвід показує усі діти яких бьють вдома, роблять те саме з іншими дітьми і дорослими, вони поводяться едентично. Що Ви на це скажете?
Відповідь: Физическое наказание детей Mirka, а спробуйте вдарити подушку наступного разу. Просто пошукайте очима і відведіть на ній душу, а після того подумайте як чинити відносно дитини. Щоб потім не шкодувати. Не знаю як у вас, але часом треба змінювати все в корені - замість карати, промовчати. А коли дитина зробить щось добре - обов"язко хвалити, не шкодуючи ні слів, ні ласки. І привчити до такої поведінки своєї. Щоб дитині було болісно від того, що її не хвалять а не від того, що покарали.
Відповідь: Физическое наказание детей Я вам скажу так - мене так лупили коли я була мала i пiдлiток, шо мало кому снилось!!! Тепер у мене своя є дитина - я її бити НЕ БУДУ. Я то памятаю як то є, я того нiколи не забуду, до останнiх своїх двiв! Я не хочу завдавати такого ж своїй дитинi. Додано через 4 хвилини З дiтьми треба дружити! Щоб вони вас любили i довiряли. Бо якщо ви їм не довiряєте а лупите бо думаєте що вони так лiпше себе будуть вести - то це не правильно. Якщо ви їм довiрятимете, то i вони вам теж тим же вiддячуть. Деколи просте пояснення ситуацiї може бути набагато еффективнiше нiж бiйка. I треба змалечку привчати авторитет. Щоб дитина навiть i не могла подумати що маму можна не слухатись. Вiд бiйки зростає тiльки злоба i обiда. Воно з часом проходить... але всеодно дуже тяжко. Особливо коли по тобi проїхались чим попало пiд руку.
Відповідь: Физическое наказание детей Мого сусіда також не пестили, після тюрьми в яку його затараторили із-за тарілки соломки, він спився і на днях помер від церозу...а в очах було таке бажання жити... і людина він був ГАРНА... і не пестила його мачуха пришелепкувата...зовсім Додано через 3 хвилини Я переважно стримуюсь, но коли негативні фактори( пагане почуття,злість), то воно з мене виривається як якась жахлива відьма ( з моєю мамою таке саме було, а з її мамою то взагалі дурдом), тут треба щось робити з підсвідомістью! А що?
Відповідь: Физическое наказание детей Прото і мова була. Підсвідомість це все ж те, що не зміниш. Отже вихід лібідо треба давати, на інший об"єкт. А взагалі чим частіше про ці прояви задумуватись тим простіше себе перевиховати. ТОбто з часом можна навчитись не давати волі підсвідомості. все контролювати. Так і я в свій час вчилась боротись з холеристичним темпераментом.
Відповідь: Физическое наказание детей Ой розкажiть як! Бо я такий холєрiк що зi мною не соскучешся :D
Відповідь: Физическое наказание детей Та що тут розповіси. Фокусів якихось нема)) Визначала, що найбільше мене дратує і вчилась взагалі на такі речі не реагувати - тобто мовчати, нічого не робити, нікуди не йти. Такий собі мороз при тому, що емоції в середині просто вирували. Наодинці - діставалось подушці.) Згодом почала докладати максимум зусиль, щоб пожартувати над будь-якою ситуацією яка мене виводить. Це відволікає і дійсно врешті решт настроює на позитивний лад)) так простіше не зіпсути ні з ким стосунків.
Відповідь: Физическое наказание детей Людина, передусім, має бути владикою себе. Мета не має служити виправданням засобiв. Моє ставлення до фізичних покарань негативне і полягає в банальної жарті философа-идеалиста: "Биття не визначає свідомість". З використанням фізичного покарання, як методу виховання, слухняність грунтується на страху, а не на свідомості, тому може зашкодити формуванню дитині, перетворити дитину на раба, на подчиняему особистість, підпорядковану чужій волі, нездатну протиставляти свідому поведінку чужій (сильнішій) волі. Мета педагога вести особу до рівня самосвідомості і самовиховання. Фізичне покарання не сприяє формуванню самосвідомості. Додано через 23 хвилини Якщо єдиним аргументом стає сила, це демонструє слабкість батьків (педагога). Основною зброєю батька (педагога) мусить бути любов, а не фізична сила.
Відповідь: Физическое наказание детей Я своїх не б"ю. Пробувала пару раз старшого лупцювати, але це мені недопомогло. Він плакав, але не поступився. Покоління зараз таке вперте, що не бити їх треба, а розмовляти-домовлятись.
Відповідь: Физическое наказание детей Цілком підтримую вас Радість! Б"ють дітей тільки люди, які слабкі духом, не мають відповідних аргументів і сили щоб спілкуватися з власними дітьми, і щоб продемонструвати свою силу та владу над дітьми. А діти то не наша власність. Діти народжуються в наших сім"ях і живуть з нами як повноправні члени сім"ї, просто поки вони маленькі, вони ще багато чого не розуміють, вони не знають правил за якими ми живемо і якими ми керуємось у повсякденному житті. Наше завдання розказати їм про це, а не луплювати за розбитий вазонок чи перелитий сочок, навіть якщо то було в цілях цікавості. Діти прагнуть пізнавати світ, і наше завдання допомагати їм, розповідати про все а не відмазуватись типу "тобі не можна того робити, - бо неможна, і шлюз" дитина має знати чому не можна, чи не можна завжди чи тільки тепер, і коли буде можна, і т.д. і тоді дитина з розумінням поставиться до вашого "неможна". Діти охоче йдуть на зустріч, особливо коли бачать що до них уважно ставляться і рахуються з їхньою думкою.
Відповідь: Физическое наказание детей Мій малий ще в другому класі прийшов зі школи і сказав, що я не маю права його бити, кричати і забороняти гуляти :confused:. А я його запитала, чи їм про Їх обов"язки нагадали?
Відповідь: Физическое наказание детей Моя Тетянка у 5 років, коли її насворили, що малювала на скатертині сказала: "Ви мене народили, бо не мали на кого кричати?". У нас тоді був такий ошелешений вигляд, що вона досі згадує ( їй майже 14). А от на підлітка найкраще діє гумор. В шафці у старшої страшенний бардак, я приходжу з меншою на руках і кажу: "А ось тут у нас музей імені дорослої Тетяни, тут навіть дихати не можна, бо то все треба і все святе!" На вечір у шафці порядок ( на три дні).
Відповідь: Физическое наказание детей Точно-точно... Виросло покоління батьків, у которих кожна перша дитина - Індиго, кожна друга - шульга. Домовлятися, дійсно, треба, але без пшесади...
Відповідь: Физическое наказание детей Люди добрі, ну й діти пішли! Найцікавіше, що й моя така сама. Кричить: чого ти мене б"єш? А через пару днів і нагадати може: а чого ти мене тоді била? Мене тато у дитинстві бив, як сидорову козу. І баба теж. Я й не думала щось таке казати. Це ж було ясно, як Божий день: раз не слухаєшся, то старші можуть і вдарити. Принаймні я сприймала то як щось само собой разумеющееся. Ні, я не за фізичне покарання як єдиний метод виховання, просто ділюся досвідом. Ну й жуки теперішні дітиська!..:8::8::8:
Відповідь: Физическое наказание детей Обоє моїх батьків вчителі, я — третя дитина в сім’ї. В нас було так: як сварили то серйозно, а як били то жартома. Завжди знав за що сварять. За серйозну провину я діставав дуже коротку, але гірку лекцію, під час якої думав що краще б мене відлупили ремнем, і після того совість за скоєне мене могла мучити ще довго, на відміну від фізичного покарання, яке проходить набагато швидше. Ще один приклад, як аргумент ПРОТИ лупцювання дітей. Наші родичі. Сім’я: священник має дружину і троє дочок. Тут відбувся той самий прикол, коли раннє виховання проморгали, а потім вже нічого не допомагає. Так от, тут дітьми більше опікується мама, вона виховує але ті діти в них як бочки з порохом і дістають від мами по повній програмі!!! Зате татко (священник) ніколи жодну доцю і пальцем не зачемив: поставить (посадить) перед собою, спокійним (!) голосом поговорить — і все. І що ви думаєте? Мами дітиски зовсім не слухаються і не бояться, справжні чортенята не діти, а от тато — при ньому як святі! як солдати при виді генерала... і коли зроблять щось не те, то так бояться тої розмови з татом, що будуть пів-дня чемні сидіти щоб маму задобрити і щоб вона татові не розказала "мама набий але татові не кажи". Моя думка: бити дітей не можна! Але разом з тим потрібно докласти всіх зусиль, що б не ранити дитину ні словом, ні будь-як. А для цього виховання повинне бути послідовним, а не починатися тоді, коли вже треба наказувати.