Відповідь: Сім'я чи робота? Я також дотримуюся думки, що роботу й виховання дітей можна поєднати, якщо умови праці дозволяють. Тобто в сучасному світі, коли дійсно можна провести додому інтернет і щось робити дистанційно, то вже взагалі не проблема. Звичайно, якщо жінка працювала десь на виробництві, тоді є законний декрет, і це, певно, єдиний вихід. В моєму випадку все сталося без моєї ініціативи. Прийшла в гості на свою роботу до колег, а мені там запропонували з дому дистанційно на півдня роботу. Синочку тоді якраз виповнилося 5 місяців, то я працювала, поки він спав. Оскільки не було жорсткого графіку, могла і вночі щось робити. Потім подзвонили знайомі, запропонували до них на фірму йти. Я погодилася лише за тої умови, що можна буде з собою дитину в офіс брати. Тоді про няню навіть мови ніякої не могло йти! В офісі дитина зі мною була майже до року, тоді я вже морально підготувала себе до того, що беремо няню. Зараз хочу другу дитину і впевнена, що знову зможу вдало поєднувати все, хоча сімейний бюджет дозволяє мені сидіти вдома, та й мрій про кар"єру я ніколи не мала, просто я не можу жити одноманітно, мені треба, щоб я цілий день крутилася, щоб було багато всього...
Відповідь: Сім'я чи робота? Чи можна поєднвати сім"ю і роботу? Як на мене, то так, але не завжди, коли є маленькі дітки. Я власне не зможу, поки дитя в садочок не віддам, або няню не знайду. Ні моя ні чоловікова робота не дозволяє дистанційності. А ближчих родичів в районі 100км просто нема. Так що викручуватися прийдеться самим. Правда чоловік би з радістю пішов в декретну відпустку, але різниця наших зарплат це виклбчає. Або як варіант вчитися нормально програмувати, тоді і дома працювати можна буде.
Відповідь: Сім'я чи робота? А я взагалі - чудачка. Ну ладно одну дитину народила, пішовши у декретну відпустку в ЛНУ і взявши на 3 роки академвідпустку в аспірантурі, а тут мені мало - вдруге захотіла стати мамою. І тепер думаю, що вся моя дисертаційна праця піде до .... . Але мені все одно - напишу, то напишу, а як ні - то кажу так: кандитатську я вже написала. Це ЛЮБЧИК:naci:. Тепер виношую проект докторської і в перших числах травня 2009 року іду на захист...:xaxa:Правда, яка тема ще не відомо: або Богданка або...розглянем усі варіанти гарних чоловічих імен:xaxa::xaxa::xaxa:.
Відповідь: Сім'я чи робота? Зараз мене сильно і боляче закидають бізнес-течками :ninjaбо тапки це прерогатива домашніх мам, а не працюючих ) Так от - бути хорошою мамою і успішною в кар"єрі одночасно неможливо! Щось таки постраждає, або хтось. Кажу як працююча мама двох дітей. Бо якщо ви робите кар"єру і вам дозволяють фінанси - ваша дитина має няню, але няня то не мама, і бабуся то не мама. Садок - хороший вихід, але після 3-х, але і після 3-х дітки хворіють, особливо в садочку, а це постійні лікарняні. Приходжу з роботи після 18.00 і йду гуляти, бо мені їсти варити не треба, а кому треба варити? От і сидять діти вдома і через вікно дивляться, як інші гуляють, або мама варить їсти після 22.00 і до 24.00. Ой! Говорити не переговорити! Просто не варто себе обманювати - часу обмаль щоб бути ідеальною всюди. Просто треба визначити пріоритети і рухатись в обраному напрямку. І не варто кидати річну дитину на бабусю чи няню, якщо є можливість сидіти з нею до 3-х років вдома. А попросять з роботи, то знайдеться краща. Діти і сім"я - важливіше будь-якої роботи. Все - можна накидатись - я висловила свою думку :tanksmile:
Відповідь: Сім'я чи робота? добре, якщо робота вже є та чекає на тебе. тоді вже легше придумати з ким лишати дитину (якщо знаєш на яку ЗП розраховувати) та узгодити інші питання. значно складніше виходити на роботу, "просидівши" вдома більше 10 років, втративши кваліфікацію, шукаючи роботу та не знаючи, скільки там заробиш.
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? А нам все був "ще не час", бо ще чуть-чуть чогось бракувало, бо нові проекти на роботі, бо страшно... А тепер ми з чоловіком тішимося як дурні, коли дитина (перепрошую) покакає. І чоловік вже мріє про сестричку для синочка. Якщо є голова на плечах, робота і гроші, і т.д. будуть. Щасливі мами дуже часто зовсім не безробітні, залежні жінки. А догляд за дитиною - це теж дуже важлива і потрібна праця. Я спробую працювати по кілька годин здому, коли малечі буде 3-4 місяці. Але якщо дитина не дозволятиме, то буду бавитися з нею довше.
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? в такому віці якраз ще може буде час, а ось як почне ходити.... я теж працюю зараз на дому - гора стоїть і ніц не зроблено, бо не можу. раніше більше спав, міг лежачи бавитись, а зараз вже ігри активніші і поруч обов'язково має бути мама
Відповідь: Сім'я чи робота? поєднувати материнство і роботу складно, хоч і можливо. складніше - бути мамою, бізнес-леді та ще й господинею. то або варити їсти вночі і мити, прати, прибирати, або закидатися в хаті... а коли до чоловіка притулитися? чи йому приємно дивитися на синяки під очима від недосипання? тож, коли маєш дитин у і роботу, а хатні справи хтось за тебе зробить - реально. а коли ще й миття-вариво... то хіба світу Божого не бачити... в мене коли був тільки малий і купа робіт - справлялася. а тепер - складно.
Відповідь: Сім'я чи робота? моя мама переймається тим, що мені вже майже 24, а я ще ні дня не працювала в своєму житті............. а коли починаю шуткувати про другу вагітність (зараз), то її аж передьоргує, типу ще нічого в житті не досягнула, а про другу дитину думає................ мамин діагноз - "вчитель". деколи мені так обідно буває, для неї я завжди залишатимусь ученицею.................
Відповідь: Сім'я чи робота? Добре роздумувати коли є вибiр, а коли його нема, то його нема. Я б з задоволенням сидiла дома, вчила Котусю тосi тосi, готувала їй супчики i застеляла лiжко... але у мене вибору нема. Мушу iти на роботу i все.
Відповідь: Сім'я чи робота? На жаль або на щастя я не можу собі такого дохволити. За 10 років непрацювання я втрачу кваліфікацію однозначно і не зможу відповідно знайти пристойну роботу.....а заробляти мені треба хоча б в 2-3 рази більше ніж я платитиму нянечці. І я навіть не уявляю як я буду справлятися за всім коли з роботи приїду ввечорі, ще погуляти з дитиною треба ( хоча можна чоловіка погуляти з малям відправити).. и зготувати поїсти... и щось по дому зробити... і за собою доглянути.. і так кожен день..... і як би так це все поєднати щоб не почувати себе загнаною клячею :confused: Але мушу все змогти куди ж дітися? Ну я б теж переймалась якби до 24 не працювала.... Але не знаю як краще навіть... чи спочатку діти а потім кар'єра чи спочатку кар'єра а потім дітки. В мене так вийшло що працювати я почала з 18 років, паралельно вчилася на вечірньому в інституті. Тож на момент закінчення інституту я вже мала і освіту и 5 років практики по спеціальності. Тож меня тоді запропонували одну роботу, потім ще кращу..... і так виходило що я спочатку створювала собі якусь матеріальну стабільність, а тепер коли стабільність вже є чекаю дитинку. А моя коліжанка в 19 народила доньку.... єдине чим вона зараз тішиться що в неї донька вже доросла.... бо через ті постійні хлопоти з малою так в неї і не вийшло знайти пристойну стабільну роботу . Звичайно так у всіх не є..... у всіх по різному.... І як би знати наперед як зробити так щоб на краще вийшло... то мабуть було дуже класно.
Відповідь: Сім'я чи робота? :D секрет не в тому як НЕ бути загнаною клячею, бо нею бути всеодно доведеться. Секрет в тому ( i я ним не володiю) як себе такою НЕ ПОЧУВАТИ, а цвiсти i пахнути для довкiлля навiть якщо на душi купа лайна (клячиного чи дитячого). :confused:
Відповідь: Сім'я чи робота? Для мене дитина на першому місці. Бог дав дитину - дасть і на дитину. У мене хороша робота, хороша зп, ще й в 5 м біля хати, але й забирає хорошу купу часу. Тому до 2 років малого я скорше всього не повернуся... Хоча мені дуже важко без роботи: бо це і хороший колектив, і перспектива, і фінансова незалежність. Проте за цих 2 роки хочу підвищити свою кваліфікацію, щоб прийти на роботу з новими силами. А там будемо бачити... Колись я вважала (та в принципі так і зробила), що найкраще спочатку закінчити освіту, знайти хорошу роботу, заробити на квартиру, до квартири і на машину, потім одружитися і народжувати дітей... Десь так в мене і вийшло... Зараз, коли я сиджу в декреті і думаю, що за цей час я втрачаю на своїй роботі (а про це постійно мені нагадує моя мама, яка хоче щоб я взяла няню), то вважаю, що класно народити дитину, коли вчишся в інституті, можна запросто вирулити на академвідпустці чи на індивідуальному графіку (у нас багацько таких було). І тоді разом з закінченим університетом, дитина буде вже в садочку...
Відповідь: Сім'я чи робота? Занудо, лише одне зауваження до Вашого допису: крім мами в сім'ї ще є тато. І це сильно міняє справу. Особливо, якщо тато не цурається "жіночої" роботи.
Відповідь: Сім'я чи робота? Так, це класно, але для того треба вже в інституті бути заміжньою - то по 1. А по 2 - тато повинен весь цей час мати змогу непогано утримувати сім'ю. Бо мені здається просто жахливим коли мама стоїть на роздоріжжі - чи купити дитині баначик - чи йогурт, бо і те і інше не в змозі. А якщо тато і мама студенти і не працюють..... то на що тоді жити? Бо коли двоє дорослих людей створили сім'ю і завели дитину, то сидіти на шиї в батьків я вважаю, є просто неприпустимим.
Відповідь: Сім'я чи робота? Я почала працювати відразу після закінчення школи... Тому гроші тут не основне... Важче знайти свою справжню половинку... Є люди, які одружуються рано і живуть до смерті разом, а є які пізно - і нічого з того не виходить... На мою думку і досвід, то з 3 курсу реально себе забезпечити. Головне бажання!
Відповідь: співбесіда при прийомі на роботу Мені самій запропонували викладання в музичній школі, таяк добре мене знали через те, щостарші дітки всі троє на той час вже вчилися музиці і нашу викладачку фортепіано більш ніж задовільняло, як я готую з дітьми домашні вправи. Вона якось зацікавилась моїм минулим, дипломом і подивувала індексовим вмістом і кількістю опанованих предметів...Запропонувала зголоситися у директора школи на випадок раптової заміни. Здала документи і одразу ж запросили на неформальну "співбесіду"-тобто публічне - перед комісією і батьками- викладання двох, абсолютно мені невідомих, учнів- першого і випускного класу!!!! Скажу вам, це було "веселіше" будь-якої співбесіди, особливо, що вперше давала урок після великої педагогічної перерви...На початку мені майже відібрало мову (ще й не рідну) від несподіванки, але на час другого уроку якось прийшла до тями і під кінець вже ніхто й не заваджав, навіть мала насолоду від того, що відбувається на сцені... Разом зі мною на теє місце пробували потрапити ще пятеро і таки досвідчених викладачів фортепіано, але, Богу дякувати, воно дісталося мені! На той час ще навчалася в університеті на стаціонарі і зовсім не мала на думці шукати працю. Достатньо було поєднювати навчання і сімю. Тобто, вчилася і офіційно працювала "мамою" (за законом-у кого 3 і більше дітей, і до часу, поки наймолодшому не виповниться 8 років, а старшому 18.) Але такий шикарний шанс гріх було попустити. До слова, наше музучилище і школа-найкращі в країні, ну і конкурс і контингент відповідний...І не пошкодувала. А дирекція дуже лояльно сприйняла наявність трьох діток і завжди у всьому сприяла і зі мною, вже як з колегою, завжди поводились коректно. Всю останню вагітність до самого кінця пропрацювала, учні успішно склали річні іспити, зробила запис на новий рік і вже через дві неділі родила молодшого. Малому влітку минуло два рочки, а на роботі за рік вже чекають на моє повернення. Завідуюча фортепіанного віділу йде на той час на пенсію і планує передати мені свій знаменитий клас учнів! Таку можливість, знову ж таки, поважати треба, а так би ще попестила себе дома з рік-два.
Відповідь: Сім'я чи робота? так, я згідна, так само почала рано працювати і бачу в цьому лише "+" але чомусь в нашому суспільстві до сих пір переважна більшість людей вважає що от спочатку вивчитись а там якось і роботу знайти.....
Відповідь: Сім'я чи робота? Погоджуюся з Укою і Марусею-мамою, що багато чого залежить від чоловіка. Мій чоловік, наприклад, до хатньої роботи не пристосований взагалі. Якби так мене не було вдома, то він радше піде поїсти в кафе, ніж щось зготує. Мені з цим справді трохи важко, бо вся домашня робота на мені (правда мама допомагає). Тому я навіть не знаю, як домовлятися з ним про розподіл обов'язків, якщо я захочу йти працювати. Бо ж є ще теща:shutup: Але вона (себто моя мама) також працює вдома і не може брати все на себе. А з іншого боку чоловік має таку роботу, що працює від ранку і до 24.00, хоча й вдома. Але я так хочу на роботу!!! Хоча довдеться ще трохи зачекати, бо ще дитя маленьке
Відповідь: Сім'я чи робота? мій чоловік не те, щоб не пристосований до хатньої роботи... вміє він і їсти приготувати, і посуд часом миє, але принципово не стане брати на себе хатні обов"язки, якщо я піду працювати. бо вважає, що я мушу сидіти вдома та обслуговувати його. якщо я піду працювати, то повинна буду довести, що можу встигати окрім роботи і з дітьми, і по хаті. хоча про що я говорю... мене чоловік взагалі не відпустить ніколи на роботу.
