Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Багато з тих діток не дуже й говорять, не кажучи вже й про питання. Десь приблизно півроку-рік треба потратити на те, аби вони із диких, лякливих стали привітними, освоїлися зі світом і не боялися. Це якщо про малих говорити, кількарічних.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. незнаю... незнаю... інколи рідний так "дістане"... тяжко в мене з інстинктом і всепрощенням. зараз дуже хочу дитину саме від мого чоловіка. хочу часточку його. може тому й не вдається, бо треба хотіти просто дитину заради дитини... тому із всиновленими трудно. хіба як виховний момент себе ненаглядної. також треба. (зараз тапки полетять)...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Що правда, то правда - аби такі дітки були усміхненими і позитивно налаштованими до світу треба прикласти чимало власних зусиль. Але ж людині часто можливим є те, що спершу видається зовсім неможливим. І якщо вона захоче і може приділяти свій час та увагу, давати любов і забезпечувати матеріально несвоїх діток, та посприяти тому аби вони не почувалися чужими і нікому не потрібними у цьому світі - тоді саме такій людині добре було б виховувати несвоїх мацьоп (крім своїх, звичайно). І думаю, найкраще (в першу чергу для дитини) всиновлювати чи удочеряти кількарічних мацьопок, їм певно буде краще психологічно звикати до нової сім'ї, аніж старшим дітям.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. А я, на щастя, зустрічала і був він лікарем, який, звісно, знав що таке генетика...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Генетика - це, звичайно, важливо, але багато людей занадто приділяють їй увагу і визначають як домінуючий фактор формування особистості. Навіть в простій педагогіці виділяють три найголовніші фактори впливу на формування людини - спадковість, виховання та оточення, найменш впливовий з яких - то спадковість. Бо не факт, що здорова рідна дитина без усяких фізичних чи розумових вад буде хорошою, успішною людиною та вдячною і люблячою дитиною для своїх батьків. А іноді батьки так паршиво виховують, чи, радше сказати, взагалі не виховують, а діти самі "пливуть по течії" чи деякі "особливо здібні до виховання" батьки так можуть скалічити дитину (не фізично, а морально), що з неї виростає просто нещасна людина. І, знаєте, в таких випадках, думаю собі, що, може, в сиротинцях жити краще, аніж в таких на перший погляд "повноцінних" сім'ях. Все взагалі в житті відносне. Хоч, безумовно, жити у сім'ї, де тебе люблять на всі 100% ліпше, ніж засинати на холодних ліжках у сиротинцях.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Не гени винні, що дитина повендінкою, характером схожа на батьків, а батьки від яких дитина після народження переймає їх звички і особливості поведінки. На мою думку,каталізатором розвитку "поганого" характеру та звичок у дитини є брак любові. Я зараз не можу дати відповіді на питання всиновлення, але страху перед всиновленням не маю.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. вчора вирішила поговорити з чоловіком про всиновлення він недавно казав, що краще мати тільки одну дитину, бо так легше, але думаю спитаю про всяк випадок чи згідний був би всиновити і що ви думаєте? він згідний!!! каже нащо народжувати ще свою якщо можна чужу хоч одну врятувати від сирітства, шкода тих дітей, а буде рости в нас як рідна і ставлення таке ж буде я в шоці!!! я на таке ставлення від нього і не сподівалася зовсім! він наївний ще й думає, що багато чоловіків би погодились взяти дитину, навіть якщо жінка може свою народити, типу "а що тут такого"? такий в мене чоловік :radist: :radist: :radist: як підросте наш синочок можна буде думати про всиновлення дитинки :radist: :radist: :radist: п.с. вибачте за купу смайликів, просто не знаю як ще передати купу емоцій :radist: + 100 за щирість
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. можна маленьку ложку дьогтю?.... хотіти і всиновити -- трошки різні речі...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Я - так, я би всиновила дитину, бо страшно люблю дітей. А от щойно спитала чоловіка, то він відповів "А нашо, якщо я можу свою зробити?" :D Ото чоловіча логіка!
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. цілком згідна але добре вже те що чоловік каже як будемо готові до другої дитини - то він не проти її всиновити я буду готова за рік-два, а там побачимо це дуже відповідальне рішення і треба його приймати свідомо а подумати... а що ще доброго я можу зробити в свому житті? перевести бабку через дорогу?
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. рідний брат моєї мами з жінкою багато років не могли мати своїх діточок вони довго не наважувалися зробити перший крок, що до всиновлення, основний фактор - це страх перед невідомим. зараз малий ходить в дев"ятий клас, це дійсно повноцінна, щаслива родина:radist: на мою думку, не достатньо просто любити дітей, щоб зважитись на всиновлення. я не знаю чи змоглаб я всиновити дитину..... можливо я погана людина??? я дуже люблю дітей, коли я знайомлюсь з мужчиною, у якого є дитина, це абсолютно не є перешкода, для розвивання якихось відношень між нами. якщо я кохаю людину я також буду любити і його дитину і все що з ним повязано.... але щоб всиновити дитину ради якогось доброчинства, чи по якимось іншим факторам, я не знаю...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. але своя дитина -- це своя дитина.... купа проблем може появитися не одразу.... - родинна хвороба, яка проявиться у пізньому віці... - коли потримаєте на руках всиновлену дитину -- може появитися відчуття, що ви тримаєте чужу не свою дитину... - дитина виросте, може дізнатися, що вона нерідна -- а тут вже баба на двоє ворожила, як вона буде себе вести... хіба тільки всиновленням можна зробити щось хороше?..
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. ІМХО, не аргумент. Обидві "опції доступні" і зі своїми дітьми. Як закладеш - ТАК і буде. Не всіх у капусті знаходять.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. цього я і боюся найбільше. це означає що я не готова до всиновлення? думаю мати сумніви швидше нормально ніж, навпаки та й скажу чесно -відколи в мене народилася дитина я боюся всього на світі - і дорогу переходити і власної тіні маю надію мене попустить : ))) принаймі так психологи пишуть що має попустити я не буду приховувати...хоча б тому що не зможу і не знаю чи варто, певно таки ні а те що приховатии практично нереально взагалі знімає це питання зате з'являється купа інших, але проблеми треба вирішувати по мірі поступлення, інакше дах поїде ні, зовсім ні просто бажання всиновити дитину в мене давним-давно і я не знаю чому воно з'явилося а ще мене дивує моя тьотя, яка 20 років плаче що хоче дитину, але боїться всиновити, бо "не знаю що з неї виросте" (с) п.с. я знайшла кілька сайтів з історіями всиновлення, думаю їх прочитання допоможе прийняти рішення Додано через 4 хвилини от і історії http://www.uaua.info/content/articles/3336.html http://www.deti.zp.ua/show_article.php?a_id=50001 а ще варто форуми прочитати п.с. виявляється можна взяти дитину додому погостювати, так легше прийняти рішення, тому це теж варіант для тих кому важко зважитися Додано через 2 години 16 хвилин от перечитала форум про прийрмни дітей і купа питань і страхів відпало Додано через 50 секунд от перечитала форум про прийомних дітей і купа питань і страхів відпало
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. вибачте, гелено, це, мабуть, особисте..... ви можете мати дітей?..... якщо "так", то не варто всиновлювати -- це моя думка.... всиновлення потрібне тоді, коли не можеш\не хочеш інших дітей... наприклад, тоді, коли чоловік не хоче, щоб псувалася фігура його коханої жінки.... і це вагомий чинник!
