Для майбутніх мам

Тема у розділі 'Пузата хата', створена користувачем Ума, 24 Листопад 2006.

Статус теми:
Закрита.
Сторінка 18 з 1874
  1. Ума

    Ума Super Moderator

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Сьогодні мала чергову здачу аналізів і всякої біди. Я терпіти не можу ці поліклініки і черги!!! Мало того, що з самого рання приперлася в ЖК зайняти чергу, бо там приймають всьо-на-всього півгодинки і то ще й не у всіх... так поки я стояла в черзі, вирішила навідатися до дільничої і запитатися про печію. А вона мене питає, який аналіз я здаю зараз? Кажу, що кров на титр антитіл. А вона мене питає, який резус в чоловіка і в мене. Плюси в обох. А чого тоді Ви здаєте його? Я мало не впала зі стільчика! Кажу, що Ви мене направили... вона зніяковіла, вибачилась, що в оману мене ввела і назначила знову в ту чергу стати, але в інший день, бо кров на гемолізини приймають лише в певні дні!!! А най би їх...

    а хто знає що ті гемолізини означають? слово мені таке кумедне :)
     
    Ума, 22 Січень 2007
    #341
  2. Ума

    Ума Super Moderator

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    А ще направили мене на чергове УЗД (я думала, що їх всього три буде за всю вагітність). Після 25 тижня вагітності на діагностику серця. Але направили мене не просто до кого хочеш, а до лікаря Лотоцької Л.І., що діагностує в генетико-діагностичному центрі на Лисенка. Ну, я взяла направлення і всьо. А питаю в подружок, що то за одна. Кажуть, лікарське світило в галузі діагностики!!! До неї черги кілометрові (в буквальному розумінні). Одразу попередили, що я там в черзі не менше півдня простою. І не допомагають ні записи, ні блати - бо там всі такі.

    Львів"яни, ви щось чули про таку лікарку? і що то за аналіз такий на 25 тижні, що треба робити аж в неї?
     
    Ума, 22 Січень 2007
    #342
  4. Ума

    Ума Super Moderator

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Від печії назначили мені "Маалокс" в рідині пити або жувати "Ренні" в пігулках. Самій мотодом спроб підібрати, що для мене краще!


    а мої метелики, то такі діти мої тлумляться. Як лікарка сказала, ну, що Ви хотіли від 256гр? :):):)
     
    Ума, 22 Січень 2007
    #343
  5. Yarka

    Yarka Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Вітаю!!!!!Нехай подальші 20 тижнів будуть легкими і приємними!
     
    Yarka, 22 Січень 2007
    #344
  6. Yarka

    Yarka Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    не знаю, мені призначили просто УЗД на перевірку того, як всі внутрішні органи працюють у масіка - і то не в ЖК (там вимагали тільки 1-ше, потім на 16 тижні, а зараз нічого взагалі не згадують - принесу - от і добре), а лікарка, до якої я завжди ходжу на УЗД в приватній клініці.

    Я от ніяк від початку вагітності аналіз на СНІД не здам!!!!! У поліклініці постійно немає реактивів! Я вже разів зо три вранці приходила...і обломувалася:sad:. А в обмінній картці, на скільки я знаю, має бути таких аналіза аж 2! за всю вагітність!:sad:. П.С. постійно забуваю запитати, чи кров на СНІД треба на голоний шлунок здавати чи можна поснідати...Тому завжди приходжу голодна:) і зла:). Може хто підкаже:)
     
    Yarka, 22 Січень 2007
    #345
  7. Ума

    Ума Super Moderator

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Мене дільнича з ЖК направляє на УЗД, я сама йшла до кого хотіла, а тут направила до тої пані.
    Взагалі, то мене направляли на початку 8-9 тиждень. Потім потрібно було між 11 і 13 тижнем прийти, останнє, що я мала це в період 18-22 тижні. і ще одне має бути в 32 тижні (так сказали на УЗД), але моя лікарка направила ще на 25. Тому я й думаю, чи не забагато тих діагностик?. Тим більше, що підозр по інших аналізах на якісь патології не має...
     
    Ума, 22 Січень 2007
    #346
  8. Ума

    Ума Super Moderator

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    У мене зі СНІДом схожа ситуація була. Не було реактивів. А потім якось завезли і моя лікарка, не зважаючи на те, що це вже була десь 10год (я була тоді на консультації) і аналізи не приймали - пішла і домовилась, щоб я здала його. :D так що мені на один раз менше довелося вставати і голодною в чергах сидіти :D :D

    Я думаю, що нічого страшного не має, що Ви його ще досі не здали. В будь-якому випадку важливим буде останній аналіз - позитивний чи негативний. І роблять його перед декретною комісією.

    Напевно на сам результат ніяк не вплине чи здавали Ви кров натще чи ні. Просто, якщо поїсти зранку, то кров може бути масна і не розкладатися на складові (плазма і тп), а це унеможливлює зробити сам аналіз, імхо. Хоча я непевна, і тому теж щоранку голодна суну в ту поліклініку :cool:
     
    Ума, 22 Січень 2007
    #347
  9. Ksani

    Ksani Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Мене теж до неї направляли, бо дільнича мала претензії до розміру мого живота ("замаленький"- казала). То пані Лотоцька подивилася і поставила - крупний плід! :p Приємна така жіночка, я до неї записувалася телефоном за два тижні. Ну і чекала ще годинку під дверима, бо в той день якийсь семінар у неї був. А УЗД я робила лише 4 рази за всю вагітність, останню - на 39 тижні на прохання лікаря, який приймав пологи. Він дивився як там малюк лежить, розмір голови та ін.
     
    Ksani, 22 Січень 2007
    #348
  10. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Сьогодні я ходила на УЗД, нажаль малиш закрив всю свою стать і ми не знаєм хто тм у нас живе. Лікарка навіть приблизно не могла сказати. Сказала що 50/50. Отак то. Мамашки наші розстроєні, чоловік тоже не дуже радий. Ну, і я, не ахті. Я так хотіла знати вже, зараз :sad: от масік, облом нам зробив. Тепер наступний УЗД аж майже в кінці, тоді вже можна почекати і до родів. Ай, кароче, розстроєна я.
    Добре що хоч здоровий :) сердечко працює, ніжки, ручки на місці, личко теж було видно (профіль) має татовий носик. Дали нам фотографії личка і ніжок. Приємно дивитись. :)
     
    Koza-Dereza, 23 Січень 2007
    #349
  11. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Не думала, що писатиму, але одкровення Мартіні, на яке недавно натрапила цілком випадково несподівано для мене самої розблокували мій шок від того, на що перетворився форум. Треба, мабуть, повертатися. Без вас, мої любі, сумно.
    Почну з того, що напишу про те, що вже давно обіцяла Умі, а ніяк з часом не виходило.

    Народження нашого первістка

    Все заповідалося дуже просто і спокійно. Вагітність моя проходила просто чудово, я була закохана в цей стан аж до останнього місяця. Мені хотілося бути вагітною вічно. Але далі природа потурбувалася про те, щоб і дитина і мама почали прагнути побачити один одного "вживу". :) Коли почався мій 9 місяць, я відчула, що вже "набулася" і хочу, аби моє дитя вже народилося.
    У четвер, 13 березня, пішла на звичний прийом до лікаря. Пологи заповідали на кінець місяця, тому у мене було ще купа часу на те, щоб приготуватися. Мами у мене з двох сторін забобонні, тому нічого для дитини, окрім пари чи двох лашків, готового не було. Під час вагітності я раптом зм'якла і наполягати на чомусь, окрім сімейних пологів, не хотілося. Отже, збиратися ми планували почати щойно в п'ятницю.

    Цікаво, що усі, окрім мого тестя, відговорювали мене (цікаво, що саме мене, а не мого чоловіка) від сімейних пологів. Казали, що я сама буду про це шкодувати, що мій чоловік перестане мене любити після того, як бачитиме під час пологів, що він мені лише заважатиме... Яких тільки аргументів я не наслухалася! Моя позиція була однозначна: якби мені вирізали апендикс чи рвали зуба, я би не хотіла, аби мій чоловік був зі мною, але до народження дитини, саме він, а не лікар чи акушерка, має безпосередній стосунок. Я не вважаю народження дитини операцією! Для мене це - таїнство, і не менше, ніж зачаття!

    Отже, присутність мого чоловіка при пологах не обговорювалася. :) Точніше, батьки робили спроби мене переконати, що це неправильне рішення, але я навчилася впускати все в одне вухо, а випускати через інше. Під час вагітності, це надзвичайно помічне вміння. :)

    У четвер пополудні я поверталася додому від лікаря. Їхала трамваєм разом зі свекрухою. Мені треба було виходити, а їй - їхати далі, на роботу. Хоч переходила дорогу на переході, то все-одно уважно роздивилася дорогу по обидва боки. Машини були досить далеко, тому переходити, на мою думку, було цілком безпечно. Я вже перейшла середину дороги, трохи більше навіть, коли повернула голову вправо і побачила, що одна з машин, яка була досить далеко, не сповільнює, а навпаки пришвидшує. Я перелякалася і перебігла решту вулиці.

    Від того переляку, який я пережила, у мене о 1 ночі почалися перейми. Я перед тим постійно переживала, що не знатиму, коли буде саме той момент. І не даремно. На те, аби до мене дійшло, що це вже перейми, мені знадобилися 3 години. О 4 ранку ми з чоловіком вирішили розбудити мою маму і запитати, що робити. Вона розпитала мене, як виглядає біль. Зробили висновок, що вже час. Інтервал на той момент уже був 5 хв.

    Задзвонили до лікаря. Він нам сказав, що це перші пологи, тому все закінчиться ще нескоро. Він сказав нам спокійно збиратися, а тоді викликати "швидку".
    На жаль, тоді на дорогах ще лежав не лише сніг, а й де-не-де ще був лід. "Швидка" не змогла виїхати до нас, на одну з досить крутих вулиць під Шевченківським гаєм і моєму татові й чоловікові довелося зводити мене до "швидкої" попід руки. Інтервал уже був лише 2-3 хв., тому йти було трохи важко. Тим більше мене вели попід руки чоловіки, які не могли зрозуміти, чому я час від часу зупинялася. :) В принципі, я зупинялася, щоби "подихати", але пояснювати це у той момент ніяк не могла. До того ж лікар із "швидкої" постійно питав мене, як я. Я ледве встигала говорити, що все добре. І чого так переживати? ;)
     
    Liliyah Romanova, 23 Січень 2007
    #350
  12. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Народжували ми на Дж.Вашинґтона. Коли приїхали, черговий лікар мене подивилася і відразу ж задзвонила до мого лікаря: "Приїжджайте! Тут повне відкриття!" І мене віддали у руки медсестри. :sad: Цей момент волію пропустити. Про те, чому саме, можу написати майбутнім мамам у приват, якщо їм цікаво. ;) (Але момент стосується радше українських лікарів, ніж американських. Дурні правила, коротше.)

    Далі ми пішли у сімейну пологову кімнату. Лікар у мене був просто чудовий, акушерка теж дуже приємна трапилася. Все пройшло дуже спокійно і досить скоро. Малий народився о 6.50, з чого мій лікар дуже дивувався. Але в нас це сімейне.

    Чи варто було моєму чоловікові бути разом зі мною? Чи не пошкодувала я про це? Можу з цілковитою впевненістю та відповідальністю сказати, що без нього не все би було так гладко. Його присутність полегшувала мені усе. Я переживала все справді, як таїнство між трьома особами: мною, моїм чоловіком і Богом. Що говорив лікар, я не пам'ятаю, я майже його не чула. Я була занадто зосереджена на тому, аби правильно дихати і не кричати. Мій чоловік повторював мені усі слова лікаря. І його я чула і виконувала усе безвідмовно. :) Одного разу, я зірвалася і почала тужитися тоді, коли не можна було. Лікар та акушерка щось там скрикнули, але я пам'ятаю саме слова мого чоловіка "Лілюсь, що Ти робиш!". Я знову мобілізувалася і до кінця пологів ми разом контролювали усе. І тут настав просто незабутній момент. Саме мій коханий бачив момент народження дитини. Я ні. Я вже побачила дитину. Але його погляд передав мені те відчуття, яке може бути лише тоді, коли бачиш народження дитини.
    Потім дитинку поклали мені на груди і воно беззахисне зразу перестало плакати. Отак він і досі почувається як вдома: коли притулить голівку до моїх грудей і чує моє тепло, серцебиття і дихання. Надзвичайне відчуття єдності! Я відчувала дивовижне тепло і очищення, повне духовне очищення! Мені здавалося, що я просто світилася у той момент, бо Господь дивився на мене і обіймав мене своєю любов'ю, як ми з коханим, обіймали наше зернятко.

    У той момент я не тямила себе від щастя. І воно би ніколи не було повним, якби ми не були всі разом! Ніколи б не хотіла опинитися в пологовій кімнаті сама черед чужих людей, які сприймають і мене, і моє малятко просто як свою професію. З їхнього боку це, можливо, й правильно, але для мене би було трагічно.

    Ми дуже часто згадуємо, що переживали під час пологів. Це НАШ спогад! Спогад, щастя і красу якого ми би бажали пережити кожному!!!
     
    Liliyah Romanova, 23 Січень 2007
    #351
  14. Zoryanazirka

    Zoryanazirka Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Неправда є там блати :) То моєї сестри коліжанка, я раніше як надумалося так і приходила, і коліжанок водила. Вона часто дуже зручно приймає - по суботах.
     
    Zoryanazirka, 23 Січень 2007
    #352
  15. Zoryanazirka

    Zoryanazirka Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Кров треба на голодний шлунок здавати, в мене вже 2 рази на СНІД брали, перший раз в 1му триместрі і 2й раз в кінці 2го. Але на обліку я в Інтерсоно.
     
    Zoryanazirka, 23 Січень 2007
    #353
  16. Yarka

    Yarka Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Дякую за суперову розповідь!

    А можна написати в приват деталі ось цього:
     
    Yarka, 23 Січень 2007
    #354
  17. Ольга

    Ольга Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    1. як я знаю то без сніданку треба лише на цукор здавати кров. Всі інші аналізи можна їсти. Найважче за всю вагітність було прокинутися рано, аби перед 8 стати на чергу і ще й ніц не їсти... можна було зомліти. Їсти хотілося щогодини!

    2. стосовно УДО. Я проходила на 10, 19+21! і в кінці вагітності.
    Про Лисенка в мене спогади не дуже приємні.
    Нам поставили діагноз "кіста хоріоїдних сплетінь двох півкуль мозку"... що воно таке мало хто міг пояснити.:confused: Тому мені порадили зветатися далі на Лисенка, аби мене там лікувати почали.
    Допоміг інтернет! Там я вичитала, що ще жодні лікарі у світі не знають від чого та кіста. І що в 90% вона зникає за 1-2 тижні і тд.
    Тому через 2 тижні я пішла на Батальну у відділення патології на УЗО. Дуже приємний і фаховий пан довго довго шукав кісту і відправив мене додому на Щедрий вечір... таке от мале чудо було у нас на Йордань :) кіста зникла і всі родичі спокійно вечеряли.

    кілька знайомих теж казали, що на Лисенка їм ставили діагнози різні і направляли на лікування на Лисенка...
    може то збіг обставин, але просто не лякайтеся від цих всіх діагнозів!;)
     
    Ольга, 23 Січень 2007
    #355
  18. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Умочко, ви знаєте, мені під час вагітності на печію допомагав... персиковий сік (від Одеського заводу). Після вагітності вже не допомагав і пити я його потім взагалі не могла. Зате мій малий його дудлив літрами. Тут ледве привчила до того всюдисущого апельсинового.

    І чого то ви пишете "діти"? Мене тут довго не було, видно, щось пропустила. У вас двійня??

    А щодо лікарів, то є така польська приказка "Nadgorliwość gorsza od faszyzmu". Вам треба бути впевненою і переконаною у тому, що саме ви маєте рацію. Скажіть, що ви хочете до іншого лікаря на огляд і все. Най просто дають направлення, без прізвищ і знайомих. У нас воно все нечисто. Хто кому брат, сват і т.д., до того й посилає. А ви не бійтеся і їх послати. Ви ж вагітна, чого то з вас мають знущатися??
     
    Liliyah Romanova, 23 Січень 2007
    #356
  19. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Кажуть, що як закривається, то дівчинка. ;) Хлопці - безстидники ще до народження. :D Мій безстидник все показував. :D :D
     
    Liliyah Romanova, 23 Січень 2007
    #357
  20. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Менi всi кажуть щось iнше, однi кажуть дiвчинка бо так i так, iншi кажуть хлопчик бо сяк. Я так зрозумiла що просто терба буде дочекатись до наступного УЗД (аж на 8-му мiсяцi) або до родiв, i все. I бабусi теж трошка розслабляться з купуванням всього. З другої сторони я теж не хочу мати все або рожеве або блакитне. Є багато гарних бiлих, жовтеньких, кольорових речей. Не обов'язково так консервативно вiдноситись до дитячого одягу :) От каляска у мене буде оранжева, пiдiйде будь-кому :)
     
    Koza-Dereza, 23 Січень 2007
    #358
  21. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Дiвчата, а навiщо так багато аналiзiв на СНIД? Менi один раз взяли i все, на самому початку. Може вони просто грошi здирають?
     
    Koza-Dereza, 23 Січень 2007
    #359
  22. НАТКА

    НАТКА Загублений

    Відповідь: Для майбутніх мам або щоденник вагітної Уми

    Zoryana zirka....привіт і всім майбутнім мамам теж :) Зоряна, а ми мабуть разом були на курсах в інтерсоно (я з твоїх відповідей зрозуміла що це ти), ти підвозила мене до центру (гол.пошти)на машині після курсів одного разу...як ти чуєшся?в нас здається однаковий термін?
     
    НАТКА, 23 Січень 2007
    #360
Сторінка 18 з 1874
Статус теми:
Закрита.