Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Що буде як мама не зможе цього робити?Будете вчитись готовити,чи ходити в ресторан?Урізноманітніть своє життя.Коли моїй дружині надоїдає кухня,вона мене уговорює на вилазку в ліс чи на річку.А там у нас закон-на природі готують тільки мужчини.Жінки відпочивають.
Або начинає хвалити страви які я готовлю на природі,і мимоволі проговориться,що дуже б хотіла вже поїсти тієї страви.І я як люблячий чоловік,бажаючи догодити своїй коханій моментально берусь за це,просто роблю це на плиті.І мир і любов.І обходимось без хатніх робітниць.Зате я відриваюсь від комп"ютера і ми разом проводим весь цей час на кухні,я готовлю і вона мене вдохновляє.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я вам дуже вдячна за поради, але спільно ми би робили все, можливо і з задоволенням, але на жаль, нам не вистарчає часу обом! А прибиральницю я буду наймати так, щоб вона прибирала тоді, коли нікого немає вдома, тобто я їй квартиру відкрию, залишу її, а коли вона закінчить приїду і відкрию (добре, що я на машині), от і всі проблеми і мій коханий навіть не буде її бачити, молода чи стара вона буде!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Безперечно,потрібно все зробити так щоб він і не здогадався що ви щось знаєте.І посмішка з хитринкою набагато більш дієвіша ніж години плачу,крику і взаємних звинувачень.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Моя мама рік була за кордоном, так що готувати я вмію, мені просто бракує часу, та і чоловік мій навчений, його мама не балувала зовсім! А поки моїй мамі це приносить задоволення, то і я не проти, щоб ми були ситі і мама задоволена, бо вона в мене така людина, що хотіла би, щоб всі жували 24 години на добу! Мого чоловіка вже розіпхала до ужаса! Зато він всім хвалиться яка в нього золота теща, чим не кожен чоловік може похвалитись!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Розумно,але все ж таки побільше проводіть часу з милим хотя б в неділю,і на природі.Це надихає,і поєднує.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

smeet, знаєте вам треба започаткувати власну гілку " Мистецтво бути чоловіком ". Цікаво буде почитати як догождають і чим жертвують чоловіки цього форуму заради своїх коханих жінок.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Стараємся! Але рідко випадає! От навіть на море кожний рік разом їздили, а цього року не виходить!, Їду з малою і подружкою! Таке життя жорстоке!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А ви не скучаєте один за одним? Бо я вже під кінець дня за своїм чоловічком страшенно скучаю...так бракує його тепла, розмов, дорікань(шо я шось не так зробила), похвали(за вечерю)...Я вже не говорю про те щоб кудись їхати без нього...
Можливо ше просто такий період в нас, а потім прийде просто звичка і я зможу спокійно жити без його присутності біля мене

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А ви з ним скільки часу живете? Так, ми може по своєму і скучаємо, бо зідзвонюємось по 100 разів на день, а ще я можливо перейду працювати до нього з липня, то взагалі буде СУПЕР! (Я надіюсь!) Але зараз часу скучати немає, та і ми вже не такі "першозакохані" (тільки що прийшло на думку таке слово), щоб аж так дуже скучати, нема коли!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Осінню вже буде 3 роки як одружились, а ше до того 2 роки дружби(день в день) і пів-року кохання!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А це дуже просто.Я "тащився" від Ліліної розповіді про креветки.
Щоб знати як і чим догоджати жінці,треба перш за все її кохати,поважати,знати її звички,уподобання і старатись постійно робити речі,які їй подобаються.Взагалі з віком багато чого розумієш.І учишся цінити кожен день прожитий разом,і стараєшся зробити так щоб він запам"ятався якнайкраще.Мені б цей розум і ці знання 23-24 роки назад.Я думаю що не було б щасливішої жінки в світі.Але на жаль людина так побудована,що знання і розум приходить з віком а дурний псевдогонор(чоловічий) проходить з віком.
Так що молодь інколи прислухайтеся до старших,не все ми робимо не так.Не думайте хлопці що тільки ви пішли на велику жертву оженившись,на таку саму жертву(прощання з "холостятством")пішли і ваші дружини.Так що і надалі ви повинні одинаковою мірою іти на поступки одне одному.І побачите,що чим більше ви віддасте своїй половинці,тим більше ви дістанете віддачу і тепла від взаємин.
Але це все при наявності кохання.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Приємно, що хоч хтось з чоловічої статі це розуміє! І це дійсно так, скажу по собі, чим чоловік більше старається вгодити, зробити приємне, я йому сторицею віддам!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ми з моєю дружиною разом з 1984 року.Так сталося,що цей тиждень вона була в другому місті в лікарні.Я цей тиждень ледве вибув.Ще й в відпустці, і ще сам в квартирі.За всі роки ми ніколи не розлучалися більше ніж на 10 днів.Про поїздку на море комусь одному,навіть мови не було.Як вдавалося їхали обоє,як ні не їхав ніхто.І ми б навіть не хотіли.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я вас розумію і навіть в деякій мірі підтримую, але я їду сама не заради себе, а заради дитини. Ми кожний рік на морі і вона в мене (ттт) не хворіє, і тому я їду заради її здоровя!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я б дуже хотіла шоб цей вогник кохання і в нас горів напротязі всього спільного життя...І прикладу до цього максимум зусиль зі своєї сторони, зроблю все окрім одного...не буду працювати програмістом(якби мене чоловік не просив)!!!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Знаєте, як коли. Деколи аж занадто багато уваги, що мене починає це аж бісити....а деколи, як вовк починаю вити! Бракує мені його, спілкування, просто десь пройтися, з'їздити кудись.....
І що мені не кажіть а я просто впевнена на всі 100%, що окрім чоловіка потрібно мати і коліжанок і десь з кимось підтримувати якісь дружні стосунки! Я вже переконалася....Ми коли одружилися, я відсторонилася від всіх! В мене був тільки чоловік і все!!! Більше мені нікого не треба було. Ну і відповідно перестала зі всіма спілкуватися! А коли я завагітніла мені взагалі нічого не хотілося! А потім коли Дімуська трошки підріс, і я зрозуміла........я живу!!! А живу я тільки для чоловіка і дитини........я про себе забула взагалі!!! Трошки взялася за голову (без фанатизму). Почала відновлювати втрачену дружбу, бо зрозуміла, що мені страшенно бракує "Дівочих посиденьок", десь зустрітися, попити кави, потріпати язиком, як не як!
А зараз коли чоловік побачив що я "ожила", почав насторожуватися! І відповідно ревнує....до ВСІХ!!!
Але прогрес пішов, за останній тиждень я вже два рази виходила з коліжанками на каву, додому приїжала з піднесеним настроєм, і замітила, що моєму коханому було дуже приємно. І мене це дуууууууууже радує...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Вам буде смішно,але в мене було взагалі прикольно.Від знайомства і до весілля ми з моєю дружиною зналися-9місяців(це не ті 9 місяців що ви подумали)Просто ми познайомились 28 серпня.29 вона поїхала в Київ на навчання і ми переговорювались по-телефону(тоді мобільних ще не було).Зате були листи на 15-20 сторінок(це я так писав)На жовтневі я поїхав в гості,на Новий рік теж(добавляйте по два дні на кожну поїздку)В березні приїхала вона додому і ми подали заяви,(ще два дні)Потім я був у неї на випускному вечері,і в червні ми поженились.Тепер рахуймо-ми бачились до весілля всього 10-11 днів.Рекордні строки чи не так?Вже двоє дорослих дітей.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не дочекаюся!!! Він буде сидіти з нами і говорити про ті ж колготки, бюстгалтери....., ну хіба по телевізору буде футбол, або буде ще хтось чоловічої статі з нами - от тоді він мені дасть "спокій"!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Мені смішно але колись таке було і в нас.З моїм характером важко всидіти одному.Я люблю бути в центрі уваги і взагалі люблю спілкування.По молодості трохи був і ревнивим.Так ось співробітниці моєї дружини любили перед 8 березня робити собі "дівичник".Йшли в ресторан брали сухарика,заказували обід і 2-3 години за святковим обідом спілкувалися між собою.Я трохи ревниво до цього ставився і один раз попросився з ними.Моя дружина мені не відказала,поговорила з жінками,так що й вони не були проти.Я веселив їх,я взагалі пишу сценарії,і проводжу вечори відпочинку,так що зі мною не скучно.Але все рівно мені було не дуже комфортно в чисто жіночій компанії.Я бачив,що жінки мало себе відчувають не в своїй тарілці,вони ж то були без своїх половинок.Тай поговорити про своє жіноче при мені вже не могли,що зазвичай робили розслабившись під дією вина.Я побачив що все в них пристойно і більш ніколи не просився разом з ними.До чого все це.Я взагалі не основний герой цієї розповіді.Герой-моя дружина,яка розумно не закатала скандал,не начала категорично заперечувати проти моєї присутності,розумні жінки котрі її підтримали,а я нерозумний дістав ще один урок,що жінці потрібно довіряти,і не мішати в спілкуванні з своїми подругами.Адже це так мало,що вона робить тільки для себе.В основному ж вона старається для нас.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А ви молодець!!!! Щойно таку істину сказали, а як шкода, що чоловіки того у більшості своїй не розуміють. У них - чоловічі розмови, а в нас - так...плітки і пустосів"я, а значить і нема чого лазити по коліжанках і час марнувати. :padonak: