Ті дурні правила для садочків, через які я тепер не можу там на подвір'ї залишити возика. І змушена або волочити його порожнього додому і назад, або перти дитину пішки, від чого він не в захваті. Ніби якщо я зайду три метри за браму, щоб забрати візок, то віруси з мене наскачуть вмить на доріжку і помчать галопом всюди.
Дратує що на шостий рік війни Українська онлайн-школа бухгалтерії скидає мені посилання для реєстрації на вебінар на сайт .ru І так 70% контенту російською, але це вже занадто
А мене старша рознервувала вкрай. От треба їй нову куртку і нові штани з татом на заправку поїхати. А там тато купить якесь г..но типу ходдога, понаставляє жирних плям, які не виводяться... Аж киплю!!!
Отже, хто мене сьогодні дратує: ПМС в дії -люди, які збивають ціну на дорогу річ в 1,5-2 рази з аргументацією «я пенсіонерка» ( річ не першої і не «другої» необхідності); - люди, які копійчану річ хочуть купити з післяплатою Укрпоштою; - кіт, який перебирає їжею; - батьки, які ведуться на маніпуляції типу «вчителька мусила ставити вікно в клас за свої гроші» ; - передвиборчі дзвінки з питаннями «чи я піду на вибори»
Мене дратує моя мама, яка всі ситуації зводить до грошей. Здавала сьогодні аналізи, написала про це негативний допис в ФБ, оскільки лабораторія дуже налажала. Звісно, мама відразу з допитами, що і нащо здавала. Я здавала антитіла до ковіду, бо майже напевно в мене він, але мамі не кажу. Я їй взагалі рідко що кажу, якщо це не критично важливо. А в мене некритично. Сказала, що то мої планові щорічні аналізи (такі дійсно є). Як ви думаєте, яка реакція? «Якщо треба гроші, я дам». Пояснюю, що не треба. Через пару хвилин: «Візьми, скільки треба». І тут суть навіть ну в тому, що я можу сама собі оплатити ті аналізи (я взагалі беру допомогу без фукання, я не горда), а в тому, що це єдина реакція на все. Які б не були проблеми - візьми, скільки треба. І це вже було сто разів обговорено, що я попрошу, якщо мені реально треба буде (і я таки прошу, якщо то обгрунтовано і дійсно потрібно). Ні, все зводиться до одного. І тут відповідь на питання, чому я їй рідко що кажу. Тому що так чи інакше все зводиться до того, скільки потрібно грошей викласти за цю проблему. І смішне. Дратує мій чоловік. Бо я попросила купити мені суші (сиджу в хаті на карантині), а він купив оселедець. Каже: «Ну та шо? Звари собі рису і буде суші». Глянув на мій вираз обличчя: «Шо? Не буде? Я думав, то те саме». Грррр.
А ще, щодо нотаріуса... на цьому тижні подавав чоловік документи в ЦНАП у Львові, потрібно було завірити паспорт та одне рішення щодо справ ТзОВ. В одній нотаріальній конторі сказали, що завіряти паспорт - це «дуже відповідально» і тому вони на руки завірення не дадуть, а направлять документи до цнапу одразу. І буде це коштувати 1600+2000грн. Чоловік запитав: «Я правильно розумію, що віднести документи до цнапу, який в двох хвилинах ходу пішки - це 2000грн?». Нотаріус промовчала і тихо сказала: «Так». У іншого нотаріуса завірення рішення та паспорта коштувало 750грн. І ще такий прикол. В минулу п`ятницю в Києві збираюсь зробити завірену згоду на продаж ділянки чоловіком. Попередньо обдзвонюю нотаріусів - всі кажуть вартість 500грн. Ну ок. Приїжджаю до одного з них, бере мої документи і повідомляє, що це буде коштувати 800грн. ?! - тому що продаж буде здійснюватись в іншому місті і без моєї присутності. Це при тому, що по телефону я пояснювала ситуацію. Чому?..
Тому що треба знайти «свого» нотаріуса, який вже перевірений часом і досвідом і до нього ходити. Короновірусна криза - треба заробляти якось
коли мова йде про наболівші речі, то кожний хоче поділитись я дуже дратуюсь, коли хтось їсть поруч, або дивиться серіал без навушників, наприклад.. слабке місце - слух. коли жили в гуртожитку, то взагалі великих бісиків ловила.
страшенно дратує мене не пунктуальнсть. замовила вчора в укр. кафешці додому 3кг пельменів. сказали, що замовлення буде готове після обіду, запитала, чи може це бути десь біля 17. сказал, що доставлять на 17.00. сьогодні затрималась на роботі, ще й посилка прийшла і закупи треба зробити і доню забрати з садка і все за 1 год 20 хв. ну тобто, часу обмаль. ну і вже націлилась на те, що повечеряємо пельменями, а вечеря в нас завзвичай до 18. одним словом пишу на месенджер в 17.19, кажуть, ще 20 хв, ок дзвоню в 17.55, кажуть, що написали, що 20 хв, на моє, що прошло вже 35хв, а ну то водій вже виїхав 35 хв тому, кажу кудою він їде, ми від вас 1,2 км. одним словом привезли нам пельмені, не заморожені о 18.30. а водій сказав, що замовлення отримав 20 хв тому. я все розумію, розпродали, чи ще щось форс мажорне, то хоч людину можна повідомити, щоб 1,5 години не чекала, нащо ті казки і брехня.
поганий сервіс, що тут поробиш обов'язково намалюйте їм поганий відгук, щоб була мотивація краще працювати і взагалі. якщо людину як кішку в нагаджене не тикнути - то не зрозуміє
Дуже і дуже дратує, коли ніхто і ніколи(а це майже завжди) не сприймає мене на мій вік(40 років). Ви не уявляєте як то бісить. Я розумію, що більшості жінок хочеться, щоб їм "списували" років 10, а от мені навпаки, я дуже тішуся, коли хтось вгадує мій вік. Востаннє таке було...правильно...ніколи. Я не кокетую, чесне слово, але мене то так виводить. От вчора здавала куртку чоловіка в чистку, питаю чи з тою квитанцією може забрати хтось крім мене. То панянка мені відповіла "Так, звичайно, можеш мамі або татові дати..." Ну й....клмн...І оте тикання безпардонне мені, типу я якась "малолєтка", то взагалі окрема тема...Карочі, я зла. Дякую, тьоті, що вислухали)))
Співчуваю. тепер мені цікаве ваше фото. Не стільки перевірити на відповідність паспортному віку, але може архетип одним очком підглянути. Я виглядаю на свої роки, але «не виглядаю на маму чотирьох дітей», що б це не означало. А означати має жінку в хусточці такій «баптистській», всім своїм виглядом випромінювати вибачення за сам факт існування своїх дітей, і не вимовляти слова «зараз сядемо в машину», бо машини не може бути в багатодітних, а про те що я її можу водити, мови не може бути.
ось тут, в темі про архетипи, є мої фото, вони правда старі(мені тут 34-36), але я з тих пір ще більше помолодшала, бггг. Я знаю, що я виглядаю молодшою, але це іноді так втомлює, якби дивно то не звучало. Ну і мені здається, що я виглядаю не так молодо, як незріло. ХЗ чого, в мене 23 роки трудового стажу)))років з 19 я сама себе утримую, всяке бувало, але якось то на зовнішності не відобразилось. Мо й добре. Стиль і архетип| Сторінка 51 | Дівочі посиденьки (lvivport.com)
Сьогодні мене напарниця працівника у видачі інтернет-замовлень в Епіцентрі майже видала за нього заміж, бо я "дівчинка, і без обручки" а він якраз вчора переїхав у нову квартиру. І таких історії море, добре що я рідко взагалі кудись виходжу межи люди, окрім роботи особливо я є "дівчинкою і дитиною " на базарах, в маршрутці... чомусь на Новій Пошті, наприклад, собі такого не дозволяють .
А я вже давно жіночка... Зараз якось в мене питають дорогу, що де знаходиться, і чи солодкі ці мандарини. Відчуваю себе МАСТОДОНТОМ. Скоро піде "ото вже та молодь стала..." Особливо бісить коли невчасно зачіпають. Стою рахую 40 подарункових пакетів в Ашані, ні, треба спитати де якась фінтіфлюшка в них стоїть! А ще гірше, коли зачіпають біля банкомату, я чекаю на гроші, так ні, тож треба дуже запитать шось! Ну люди...
ну то класика...коли жінка на років 5 старша за мене, встає біля мене, сверлить очима і потім кудись в простір говорить щось типу "Ох ця молодь(тобто я), могли б і постояти(ніііііііі)". Ну я, при бажанні, вступаю тоді в дискусію і все встає на свої місця))) Або от минулого року викликала народ з ЖЕКу, бо ринва тече, прийшли, я відкрила двері і мені "А вдома є хтось дорослий?" Я- "Ваааааащєта я тут ДОРОСЛИЙ", ну і так постійно.
Ого! Я глянула фото. Ви, звісно, чудово чудового виглядаєте, але дорослих не хочеться кликати. Може зріст дуже маленький. І то. В них із зором щось не те може?
