привіт(-_-), прочитав коментарій та наважусь дати пораду. Таке буває не тільки з жінками але і з чоловіками. Постійно знаходяться лайтхейтери які вважають що ти живеш не правильно і намагаються отруїти твоє життя прикриваючись турботливим виразом обличчя. Я маю досвід такого піклування та навчився отримувати від цього користь. Тому і вам раджу найти свій шлях долати психічні домагання з боку оточуючих. Цих шляхів насправді безліч (*_")
В мене є група у вайбері, учасниці 30+, всі одружені, з дітьми. Крім однієї. Вона активно подорожує, має іноземних кавалерів, з якими зустрічається на нейтральній території. Ось недавно їздила на побачення з англійцем у Стамбул. І ви би бачили, як їй намагаються довести, що вона глибоко нещасна, бо без сім'ї, дітей і т.д. Забувають, що в кожного своє щастя. --- дописи об"єднано, Dec 9, 2020 --- Ще одна думка. Я колись давно зрозуміла різницю між наміром і бажанням. Можна хотіти бути стрункою, але в супермаркеті купляти батон і майонез. Бажання є, щире і велике, але немає наміру. Бо коли є намір, то ти починаєш робити кроки в бік своєї мрії. Якщо є намір бути в парі, то тут особливих кроків робити не потрібно, просто бути відкритою до стосунків. В мене є подруга, неодружена, яка хоче сім'ю. Але як тільки я її пробую знайомити, то зразу знаходяться тисячу відмовок. Той застарий, той замалий. На побачення зважитися нереально. Говорить, я хочу ходити на побачення з тим, до кого серце лине. Але дуже рідко в житті серце тьохкає від першого написаного тобі речення. Ех... Тому ходіть на побачення, давайте шанс мужчинам, і собі в першу чергу.
Шо-шо? Ну ясно що ходити в 44 роки на жіночі форуми і розказувати як здійснюєш профілактику глистів гігієнічніше. *плюю сємкі*
О, Богі , не смію питати що ж ви тут хочете для себе почерпнути на форумі, який має таку красномовну назву? --- дописи об"єднано, Dec 11, 2020 --- і щоб не офф Активно ходжу, правда, щось задоволення цього тижня від того 0, такі "екземпляри" було 2 цікаві, таке враження що шукають собі "добрі руки" щоб туди "здатися" і відрощувати "пивний" животик... Сьогодні цілий день думаю, чим же я їх "притягнула" у своє життя, бо вони- то взагалі не для мене... Чесно кажучи, даремно витрачений час, просто намагаюсь не втрачати "кваліфікацію" (якщо то можна так обізвати) як тут радять
*плюю сємкі* Ню-ню і шо реально нема ніде більше в неті порад як схуднути чоловікам? в 44 ми очікуємо більше фантазії. Особливо в цій темі. --- дописи об"єднано, Dec 11, 2020 --- Нє, ну серйозно. З одного побачення робити такі далекі висновки. нескромне питання: а які взагалі для вас? П.с. Хто хотів той вже собі все відростив. І за великим рахунком ви ж теж хочете здатись в добрі руки і відростити собі животик. і да, не втрачати кваліфікацію і далі дуже корисно.
не існує чоловіків "для мене" і "не для мене". Мається на увазі, що то велика западня шукати когось для себе, когось ОСОБЛИВОГО для себе. Ніби то якийсь певний вид чи щось таке. Ви можете читати Мілорада Павича в оригіналі, а він буде думати, що Борхес це така приправа, та це на завадить прожити вам у щасті разом довго, але ви цього можете так ніколи і не дізнатись, бо він думає, що Борхес це приправа)))сподіваюсь хтось зрозумів, що я написала.
З чого, раптом, такі висновки? Ні, я такого не хочу, не планую і не зроблю, за будь-яких умов і обставин як би вони не склались в моєму житті. І це не пусті слова, мала досвід, "пускання усього за течією", висновки зроблено, уроки засвоєно. Так що тут - тверде "ні". А от такий висновок про цю, на Вашу думку, мою ціль дууууже цікаво знати звідки? А які для мене детально описано у постах вище в цій темі Тааакс, побачень було 2, висновки/не висновки, скажем так: спостереження і враження після зустрічі. Можу помилятись, звичайно, але теж вже трохи досвід маю, так що навряд --- дописи об"єднано, Dec 11, 2020 --- Дівчата, не треба отак просто "чіплятися" за слова. Ну так, напевно, некоректно написала я той вислів "для мене", але, разом з тим, я чітко знаю з якими якостями/цілями/поглядами / і далі по списку... має бути чоловік з яким житиму. І все тут. Бо якщо людина на першому побечеені дозволяє собі "масні" словечка і ще купу всього, чого не хочу тут переказувати, хвалить "себе любімого" і тд., то так він реально не для мене
А скажіть, зможем ми прожити все життя в щасті, якщо, до прикладу, я вважаю неприпустим вживання ненормативної лексики в повсякденому житті/спілкуванні (тут не йдеться про випадки, коли вже явно все кипить і тд. Я про вживання для , як мені сказали "за звичкою, для связки слов"), а він собі через слово і то для нього ок. То я що маю це прийняти і полюбити?
@orange girl ну я не мала на увазі вже аж такі крайні випадки. Я думаю ви зрозуміли, що я мала на увазі, зрештою тут і так багато дописів про те, що перші враження хибні і про другий шанс. Справді нічого нового я не написала. У мене свого часу була протилежна від вашої проблема, я взагалі не ходила на побачення або ходила дуже мало. Я людина замкнута, мовчазна, коло спілкування мала дуже обмежене плюс неактивна в соцмережах. От пригадала як мене познайомили з хлопцем,32 роки, підприємець, активний, веселий. Сходила на пару побачень і він "рєтіровался"...Питаю потім в коліжанки чому так, то відповідь мене приголомшила. Він їй якось "за келихом вина" сказав, що я занадто розумна і мені просто так лапші на вуха не навішаєш. Я спочатку не зрозуміла, а згодом вже побачила що він мав на увазі. В результаті він одружився через рік на жінці, яку, як тільки вона завагітніла, вивіз до її мами в село і продовжив успішно водити інших жінок до себе. Ну зі мною в нього б той фокус не пройшов. Так що він не помилився)))Одним словом, не тільки ми обираємо, але і нас обирають. А то ще треба щоб співпало.
Ну тобто ви не хочете теплого комфортного дому, де вам буде затишно? Про животик я мала на увазі вагітний, але це ,звісно, необов‘язково. Я всю тему сьогодні перечитала. Не побачила які ваші. І що заважає «вашим» хотіти побутового комфорту в тому числі. критерії відбору якісь дуже в сфері драматизму. масні словечка - це дзвіночок, так. Але по-перше чоловіки і жінки від хвилювання часом такі дурниці порять, а по-друге ви нам зразу не написали (мали право), а ми робимо висновки тільки з того що ви пишете. --- дописи об"єднано, Dec 11, 2020 --- Ну це не масні словечка - це матюки. І звісно що терпіти й
Ось який потрібен мені Допис № 40. Там у контексті зрозуміло про що я --- дописи об"єднано, Dec 11, 2020 --- --- дописи об"єднано, Dec 11, 2020 --- А що саме драматичного у моїх критеріях? Як на мене абсолютно реальні/приземлені. Ну але зі сторони краще видно, тому радо послухаю...
Ну давайте спочатку - те що має проблеми вирішувати (замість створювати) то це і є «здатись в добрі руки» і це дуже зрозуміле і похвальне бажання. В шлюбі так і є люди допомагають вирішувати один одному побутові проблеми (і деякі емоційні, але тут обережно треба). повага - це чудово і обов‘язково. Але отак з порогу ви можете не бачити є там кого поважати чи ні. А для цього треба дати час проявитися. Бо може бути мовчун-бурчун, а якщо трохи сколупнути то там діамант. (Матюкальників викреслюємо зразу.) ви хочете такого зоб прямо зразу своїм інтелектом вас вразив і був одночасно домінантним і поважав. Але домінантним важко поважати чужі межі, поки їх в ті межі добре не тицьнути. Кожна позитивна риса має свої темні сторони, а ви хочете тільки красотіщу. розумніші теж в 35-40 років добре знають що вони розумніші. І виглядають часто зазнайками. і то на словах жінки хоча т розумніших і домінантніших, а в житті зразу обурюються, коли чоловік це виявляє. Тут би зразу досипати прекрасне почуття ТАКТАК оце все. АЛЕ! Такі прекрасні і досконалі чоловіки вже жонаті і це їхні дружини десь потицяли в межі, десь розпустили, і купили книжку про хороші манери. ніхто нікому ідеальних чоловіків не видавав. ви ж писали, що шлюб це щоденна робота... з вашим описаним принцем і працювати не треба )))) ну і давайте чесно - от ви прямо така вся мрія принца? Чи є трохи різного? Ну і ви чекаєте, що він те різне прийме (і правильно робите), то вам теж треба бути готовою до різного.
я писала, але стерла Бо не дуже уявляю зараз, як доросла людина з певним рівнем емоційного інтелекту може вживати "для зв'язки слів" Думаю, якщо захотіти дітей - то про це доведеться замислитись.Заради дітей палити кидають, тож думаю, з мотюгами теж можна дати ради. Маю досвід багатьох сильних змін в поведінці - як моїй так і мого чоловіка - за багато років разом. От до речі, мова дуже змінилась Дуже відгукається Ваша позиція, і це справді реально - не входити в "зону деградаційного комфорту" з одруженням.
Хотіла написати, що а деяких життєвих ситуаціях, вагому роль займають бать дівчини. Наприклад: історії десь ~40 років. Тато сказав, що це чоловік нн для неї, бо в нього немає червоного диплому. І так та жінка заміж не вийшла, виховувала доньку сестри. Ще одна теж заміж не вийшла, бо мала роман з одруженим, а він вернувся в сім'ю і в неї розбите серце. З роками критерії змінюються. От зараз я б на свого чоловіка навіть не дивилась, але деб я була зараз без нього. Як на мене чоловік має бути весели, не весело дурнуватим, добрии, щирим. Зараз дивлюся є дуже багато пар у віці 40+ малими дітьми може й 45+. Я думаю, що люди знайомились з метою створення сім'ї. І пари такі, що з вигляду важко сказати, що підходять один одному. --- дописи об"єднано, Dec 11, 2020 --- І такі порядний і хорошими бувають сімянинами. Мені такі ніби не попадались, а може то я за багато матюкаюсь)))) але, просилаб цю звичку викорінення. Чоловіка тато, щоб не матюкатись говорив різні смішні вирази на кшталт: "йолкі зєльониє", "куртка на ваті" і "йок макарьок". Остання фраза, улюблена нашої доні))))
1000 %. Ось моя подруга мріє про сильного/домінантного і доброго/ніжного/розуміючого. Але такі риси рідко роздають одній людині. Тому вибираєш, що головніше для тебе, а що зможеш прийняти і т.д. Бо для домінанта вагомим аргументом буде "бо я так сказав". Готові з таким працювати? Дівчата, я би порадила викинути усі списки і вважати мужчину нормальним, поки він не докаже протилежне
як я регочу з «деградаційного комфорту». Ви хоч один раз зайдіть в комфорт (хоч який). Тоді поговоримо. Но вангую, що за вуха не відтягнеш. Підпис *комфортно здеградована особа*
Я три роки був на контракті, а там всі французькою говорять, так я також на французьку перейшов, а зараз сижу вже рік в хаті, бо розумію що я не тільки розмовляю французькою а ще й думаю. Десь піду на люди, як почну говорити, і як сам себе послухаю то жахіття. на роботі здебільшого російська була, а зараз всю документацію на державну переводять, от і це також повпливало зареєструватися. В соцмережах не дуже, бо там політики багато, а я язика за зубами не тримаю, там також французька я це в профілі писав. Але то пусте. Аби просто спитали, то я пояснив. А коли хочуть вичислити, то зразу парлєляфрансе, ну і я хлопець хоть і старий але ще темпераменту хватає. Якось так. Коротше хочу гарно розмовляти, щоб не обзивали рагульом. мені виправдовуватись нема за що, я нідокого діла немаю.
