Я тобі в месенджер кинула фото робочого зошита Варвари (не за 500 грн). Книжку вже здали, але я спробую знайти.
Якщо Ви вчитеся по Fly High, візьміть додатково їхню граматику - Fly High Grammar 2 (для 2 класу). Ми так вчилися по ній у 2-му, 3-му класу і зараз вчимося по ній у 4-му. Це додатковий зошит із граматики із правилами, що супроводжують підручник і зошит цієї серії. Герої у граматиці ті самі, що й в основному підручнику, такий самий дизайн, дитині не треба буде звикати. І результат буде, бо додаткові вправи з граматики точно не зашкодять. У нас немає репетитора, на курси не ходимо, за рік маємо 11 балів з англійської. Погоджуюся із попередньою дописувачкою - усі ці підручники (Fly High, Family and Frends) для початкової школи приблизно однакові, на мою думку, немає змісту купувати такий же самий для дитини у такому малому віці. Якщо планує більше налягати з дитиною на англійську, поцікавтесь наприкінці 3-го класу, за яким підручником далі будуть вчитися діти у 5-му класі, щоб купити, наприклад, Starter із цієї серії та за рік до 5 класу почати трохи займатися з дитиною. У 5-му класі йде стрибок від цих найпростіших підручників одразу до рівня А2, а для дитини це вже буде стресом. У нашій школі в 5-му класі вчаться по Wider World 1, я купила для домашнього опрацювання Wider World Starter (ми в 4-му класі) і починаємо потроху працювати по ньому вдома.
Підкажіть, чи дають у вас у 1 класі домашнє завдання? Бо я би хотіла , щоб потім давали, але вчитель каже, що ще не знає точно і коли буде давати. Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Нам вчитель казала, що задавати буде, тому що діткам потім важко буде. На разі задають елементарне: щось дописати, домалювати, прочитати...
Вас не бентежить відсутність логіки в цьому твердженні? І це вона вже в першому класі встигла позадавати? Бо нам в третьому ще нічого не задавали. Я вчора втрималась, а сьогодні спитаю. А для чого вам домашні завдання? Взагалі і в першому класі зокрема.
Ви ж можете свою дитину навантажити, як хочете, для чого під цю справу «підписувати» вчительку і інших дітей?
Домашні завдання, щоб вдома вчились. Я не маю нічого проти, щоб дитина мала домашнє у межах розумного і не витрачала на нього багато часу вдома. На разі нам у майбутньому будуть давати доробляти те, що не встигли на уроці. Поки нічого не давали. У нас робочих зошитів ще нема, є лише букварик і два звичайні зошити. Я вчительку запитала, вона відповіла мені, а не підписувала на домашні завдання, тим більше для інших дітей. Звісно, я свою можу і вдома навантажити, що ,у принципі і роблю, згідно свого бачення. Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Домашнє завдання - це класний інструмент. І ним варто користуватися, як інструментом. Комусь треба зробити 20 однакових завдань, щоб напрацювати базове вміння, комусь треба сісти вдома в тиші і розібрати все класне, а комусь треба дати дві задачки з «зірочкою». Переважно толку з однакової домашки для всього класу мало, хоча я звісно переважно так роблю, бо вчитель теж людина і банально не завжди має змогу «індивідуально підійти». А якщо домашку не дати, то частина батьків з праведним гнівом буде вночі дзвонити до класного керівника через це неподобство. Але є діти, які люблять домашні завдання. Вчора я тут пореготала, а моя першокласниця приволокла додому листочок і дві вправи з математики. Я сказала, що ніц не знаю, хоче - вперед. Ясно що хоче, їй в кайф мати порядок і ото все акуратно писати-оформляти. Нічого не маю проти. В мене ще є 4-класниця, яка «шо треба було, то зробила в школі і не чула, щоб щось додому задавали». Ну то в перші дні хай їй буде, але то з тих дітей, яким повторення класного вдома нецікаве.
Для чого вчитись вдома, якщо дитина вже вчиться в школі? В першому класі і взагалі. Отак вчительку 20 мам-тат спитають і будуть домашні завдання. Для всіх. За законом в першому класі не задають домашніх завдань. Там нема пункту «доробляти.. коли дуже просять батьки... якщо батьки не проти... в розумних межах... щоб звикали...». Ми ж правову державу хочемо? --- дописи об"єднано, Sep 3, 2020 --- Ну от я не бачу жодного толку з домашнього завдання власне тому що воно не індивідуальне. І той кому би варто в тиші прочитати пояснення мучиться над завданням із зірочкою. Батьки так переживають за домашнє, ніби то якась панацея. Звідки вони це взяли - я не знаю. Я з 7 класу взагалі домашні не робила. Тільки математику, бо не було би в кого списати. Усне пам‘ятала, вірші вчила на перерві і списувала все решта. Хімію інколи доводилось робити з тих же міркувань, що і математику, але там було більше надії на подружку. Зате я любила писати реферати, і якби тоді була така можливість - робити проекти-презентації. Але хто мене питав, що я там вмію, чи можу.
Маріє, в кожного вчителя свої мухи, як і в кожних мами-тата. Чим я точно не маю бажання займатися, то силою запихати всіх в ті самі рамки. Як собі хочуть своїх дітей виховувати, так хай і виховують. Я завдання дала, а що з ним робити, то вже справа дитини і батьків. Єдине можу сказати, що постійне «нероблення» нічого вдома (я зараз про старшу школу) дуже швидко закінчується 3-4 балами за семестр і купою грошей за репетитора. Дітей, що можуть не робити домашку, але самі вміють зорієнтуватися в темі і її «провчити», відсотків 5-10. Якщо що, я в школі теж не робила домашнє, але я таки маю вроджені здібності до аналізу інформації, тому мені не зашкодило. Не робити можна, якщо ти впевнена, що на ходу зорієнтуєшся при потребі. Можна розвинути дискусію в руслі «оцінки - суб‘єктивна точка зору людини, яка сама не змогла знайти собі роботу з нормальною оплатою» і «та кому той дискримінант в житті згодиться», але я за таке можу і в карму надавати, бо це не позиція здорової людини/дитини. Дуже рідко народжуються генії-двієчники. Решті просто варто було б трохи закотити рукавчики і працювати над своєю освітою. Але щодо маленьких дітей, то треба мати на увазі, що їм в школі 12 років вчитися, і для того той рік і приписали, щоб розвантажити їх, а не щоб накидати побільше всього на майбутнє. Тому можете кидати чим хочете, але поки не дасте своїм дітям бути такими, якими вони є, толку від сидіння над закарлючками не буде. Моя старша не вчилася всі місяці дистанційного, бо це не її формат. Я трохи психувала, пробувала тиснути, але нічого з того не вийшло. Спитала вчительку, які теми пройти. Пояснила два рази дроби і раз роди іменника. Підсумкові контрольні дітьо написало на 10-12. Все, три місяці уроків і домашніх помістилися в тиждень. Проблеми були тільки з англійською, але в нас то на постійній основі. Ще можу розказати, як я нервувалася, що середня не доганяє читання, а вона собі сама навчилася (питала старшу, поки психована мама не бачила). Але то моє писання нічого не змінить, бо з мого досвіду, якщо мама вважає, що дитина має 2 години робити домашню, то вона в 12 ночі не посоромиться бринькати на Вайбер, чи часом не треба ще щось зробити на завтра.
Ех, це будо філософське питання. Якщо більшість дітей після 7-8 уроків не розуміє і не засвоює матеріал гроблячись над уроками по три-чотири години, то щось тут не так. З уроками, не з дітьми. На виході ми все одно маємо малоосвічене матюкливе населення, яке не знає нащо йому дискримінант, якого розміру печінка, і як пишеться слово «печиво». Це ж точно не від того що вони мало за уроками сЕділи. Питання про те, а коли ж гуляти, помагати батькам і просто плювати в стіну (дуже корисн вміти нічого не робити вас від часу), хай буде риторичним. Спорт, та інші гуртки - це інший вид навчання і у вільний час не входить в моєму світі. --- дописи об"єднано, Sep 3, 2020 --- До чого все це я пишу. Перед тим як хотіти чи не хотіти домашнього завдання в першому класі, англійської з трьох років, чи першого розряду з плавання в 14 років, батьки мали б подумати, що вони хочуть отримати на виході, для чого їм це і проаналізувати, чи цей метод сприятиме бажаному результату. Я мрійниця, чо.
Ще про гачечки і палички писну і йду дітей класти. Гачечки і палички почнуть вдаватися краще тоді коли дозріє той відділ мозку який за них відповідає. Безкінечне практикування мало що дасть. Як і розвивання мілкої і різної моторики. (Ну почне дитина писати на три дні швидше, ніж без того.) Це як ставити на ноги тримісячну дитину.
Ой, школа.. Якщо то не сюди, то відправте мене куди треба. Вихідні дані: моя старша доня, 7років, 2 клас. Школу, вчительку любить, ходить підстрибуючи, з дітьми ок. А от з навчанням - катастрофа, лише другий день, а я вже плачу( На уроках, мабуть, мріє. Ні в чому не орієнтується, ледь читає по складах. Д/з в нас задають, читати, писати - все як колись. Я нічим не можу мотивувати її виконувати задане, сидіти до півночі не можу і не хочу. Сама вона нічого не може. Я не знаю який вихід? Проситись до вчителя приватно? Чекати дозрівання? Боюсь, дальше буде ситуація ускладнюватися...не читає, не зможе зрозуміти суті завдання, не напише на слух.
Іти спочатку розберіться чи МОЖЕ вона читати. Є різні розлади, коли дитина не сприймає написаних знаків (цифри теж), і ясно, що відключається. Це частково виправляється, а частково можна жити і так. Окремо є розлади уваги. Я вас не лякаю, а навпаки заохочую не впадати в безнадію, а зрозуміти причину. Ці причини в більшості випадків можна усунути. І завжди є варіант, що їй ще рано. В якому віці (років і місяців) дитина в школу пішла?
Куди з таким звертатись, до психолога дитячого? Моя старша дитина неуважна завжди і всюди, як то кажуть "золоті верби за нею ростуть", я її прошу мені щось принести, то вона в 80% прийде і перепитає що принести бо забуває поки дойде, в якщо попрошу дві речі принести то обов'язково другу забуде... в школі теж неуважна, інколи не одразу розуміє на якому уроці зараз знаходиться (зі слів вчительки) і ще багато чого...
До психолога, але добре пошукайте, щоб вмів розпізнавати ці стани, а не зразу вішав діагнози. Золоті верби - це варіант норми. Нерозуміння який урок (якщо вчителька сказала який урок, а не дитина мала здогадатися) і якщо це не один раз - не норма в такому віці.
