А давайте-но обтрусимо порохи з наших весільних альбомів і пригадаємо все Заразом і поділимось досвідом: які варіанти святкування річниць ви випробували і чи святкуєте загалом? Хто ініціює, хто краще пам'ятає, хто більше дарує У мене нічого оригінального з ідей нема. Підслухано від знайомих: - спільний похід в кіно, театр - індивідуальна екскурсія містом, лише для пари закоханих - фотосесія - сплав гірською річкою удвох - ресторанна вечеря - поїздка на море вдвох, в датах довкола річниці. --- дописи об"єднано, Aug 11, 2020 --- І взагалі, дати. Чи є у ваших сім'ях практика уваги до всяких важливих дат, які стосуються обох?
Тиждень тому була наша річниця одруження - 12 років. Ми ніколи не святкуємо, альбомів-відео не передивляємось. Можемо по келиху вина вдвох випити, щось символічне і потішне купити. Наприклад, цього року весілля в нас нікелеве. Ми поїхали в Епіцентр і купили нікелеву поличку з гачками. Оскільки по стилю нікель нам нікуди, купили балончик з білою фарбою, пофарбували і причепили в гостьову кімнату для сумок, піджаків, капелюхів і т.д. наших гостейТака незначна дрібничка, а залишиться в пам‘яті як веселе часопроведення на річницю. Хоча були на нашій пам‘яті і романтичні річниці на морському узбережжі з нереальними заходами сонця, і гори, і альтанки з комарами в лісі, але це швидше не на честь річниць, а просто річниця випадала під час відпустки
Якщо коротко, то кожен рік святкуємо: день зустрічі, день розписки та день весілля. Достатньо символічно: щось смачненьке, квіти, спогади. З цікавенького... В мене в планах на наступний рік на 10річчя влізти в весільну сукню та зробити фото, з дітьми. А взагалі, я вам скажу, чим більше дітей - тим більше святкувань день народжень і сім’я в постійному такому тонусі свята, спогадів, радості. В нас хіба в липні *нічого такого* сімейного не святкується (враховуючи дні народження наших батьків) П.с. Йой, згадала! В липні мої батьки одружились. В цьому році в ми були запрошенні на 30 ліття їх шлюбу - то ж і липень був святковий. П.п.с. В мене є тоненький фетиш . Чомусь завжди звертаю увагу на дату весілля та на день народження старшої дитини будь-якої сім`і. І часто є певна драма . Колись, відносно нещодавно, була здивована, що на весіллі своїх батьків була і я.
У нас скоро намічається річниця - 7 років шлюбу. Перші роки про рісницю нам нагадувала...свекруха) чи то ми занадто заняті дитям були чи просто було комфотно обом у стосунках і навіть не помічали як час летить. Цього року вперше вигадала приурочити щось до річниці. Це була фотосесія, на якій ми були тільки удвох, без дитини. І фотосесія була більш еротичного характеру. Цікавий експіріенс, рекомендую спробувати Надіслано від мого meizu M8, використовуючи Tapatalk
Яка ж темка....дякую. У вересні якраз буде 10-та річниця. Вже тиждень обдумую цікаві варіанти, якби то все гарно організувати. Чоловік не дуже романтик, але на мої авантюри піддасться. Вже і дітей знайшла кому приглянути...є ідея політ на повітряній кулі...трохи стрьомно, висоти боюсь, але чогось такого хочеться, щоб з емоціями ніколи річниці особливо не святкували, чоловік дарує квіти, кульки, смаколики, я парфуми, вечеря вдома з дітками, а тут....пишіть, дівчата, я черпатиму.
Щось схоже і в нас з чоловіком, тільки не день зустрічі, бо знайомі були давно до того, а день початку зустрічання, який співпав з першим поцілунком Останні два роки, коли син вже старший, то стараємося посидіти десь в кафе)
@Jusi я довго налаштовувалась на фотосесію в білизні, на виставлення фото в мережі навряд чи наважусь хоча.... Надіслано від мого meizu M8, використовуючи Tapatalk
О, тема акурат, інші дати, чоловіку 50, через три дні, я вже не можу того всього провести через себе. Якщо коротко, чоловік- лев, самовпевнений, завжди знає, що хоче, навіть якщо не правий, то вийде так, що все-таки правий, список гостей міняється, додається, кожен день. Взяли ведучих, але так як в залі будем не одні, заклад забороняє проводити якісь акустичні маневри, капець, і коли я чоловіку про це говорила, він казав, що лізу туди куди не треба, короче, хоч сідай і плач)
Ми святкували річницю весілля (7 серпня) акурат до народження нашого первістка. Бо він народився рівно на 3 річницю. Тому ця дата плавно перейшла в розряд дати народження. На першу річницю чоловік подарував золоті сережки, на 2 не пам"ятаю що, але щось точно було миле романтичне. Після того кожного року просто "вітаю", й то так десь після святкування дня народження малого. 10 річницю відмічали в Італії, дуже гарно було, я собі мріяла, як то ми гарно десь теж 15 р відсвяткуємо. Але на 15 річницю в нас вже було 2-тижневе четверте дитятко, ремонт, переїзд в нове житло...То ніяк не святкували, зовсім. Цього року на 16 річницю муж вперше подарував квіти й цукерки (старіє, сентиментальніший стає, чи що?...Чи мої 150 нагадувань, що в нас річниця, ггг)
Так виплакалась, що аж пошкодувала про створення теми. Все ж річниці це дуже класно, і поле для фантазії безмежне. Незважаючи на відмову коханого десь піти чи посвяткувати, ми все ж дістали весільний альбом і з дітьми подивилися фото. Чесно кажучи, це перевершило очікування Вони були в такому захваті, все перепитувались і роздивлялись кожну знимочку у деталях.
в мене сильний приступ фейспалму. Драма - це коли дитина вмерла, а коли народилась менш ніж за 9 місяців після весілля - це життя. І охота ж займатись прикладною арифметикою...
Річницю якось особливо не святкуємо. Тільки на 10р була поїздка вдвох закордон на концерт улюбленої групи. І загалом кілька останніх років практикували поїздки вдвох хоч на вихідні в карпати, це для нас було найкращий релакс.
А в чому тут драма? Це ж - життя. Хтось, можливо, сам так планував, так склалось, нічого драматичного. В мене є знайомі, які спеціально вагітніли, щоб батьки дозволили одружитись. Вони були юні, велике кохання, а батьки того не розуміли. Такі собі сучасні Ромео і Джульєта. Живуть щасливо, мають кілька дітей і жодного разу не жалкували про своє рішення.
Це - трагедія. А щодо драми... Все ж відносно. Певно, я росла в такому оточенні, де вважалось, що виходити заміж вагітною - не звично, не так добре, як виходити не вагітною . І тому шлюби «по зальоту» в моїй власній системі координат є певним соціальним конфліктом (побутовим, життєвим або інша назва на ваш смак) - звідси і драма. Можливо, ми передивились та начитались різного трешу (кажуть, Гра престолів чого вартує зі своїми драмами...) - то така банальщина, як вийти заміж вагітною дуже про життя та про звичне. --- дописи об"єднано, Aug 14, 2020 --- В цьому і драма. Є конфлікт, є своя історія. Я ж не кажу, що всі вагітні у фаті мають однаковий сценарій: позитивний чи негативний. П.с. Якщо про особисте, то в моїх батьків сватання було за півроку до весілля. В батьків чоловіка були побачення, а як дізнались, що мама вагітна - спланували весілля і от вже 40 років разом. Всі мої двоюрідні сестри виходили заміж вагітними - розлучались через 1-4 роки. Йой, до чого це я... розлучаються і бездітні, просто якщо хтось сприйняв мої слова негативно - це не так Життя наповнене драмами
Якщо що то я не фанатію від повсюдно поширеного дошлюбного сексу, але він є. І у 80%, тих хто ходить навколо він був. Але засуджують тих в кого є «доказ» - дитина. А ті хто аборти поробили, чи просто «проскочили», то ніби невинні овечки. Тому треба добре визначити, що саме ми засуджуємо. Дошлюбний секс загалом, чи тільки той який закінчився вагітністю і дитиною. Для мене окремо сам факт вагітності не є обтяжуючою обставиною. Ну і якщо життя рівняти до GOT то я навіть не знаю що сказати.
остатньо помічаю, суспільні норми і відношення людей до речей міняються, тенденції міняються але незважаючи на тенденції ми живемо за різними графіками часто.. в моєму оточенні, і тут я маю наувазі от прям всіх, навіть людей з соцмереж, вагітність до шлюбу була драмою (без образ) років 10 тому і раніше. наявність дошлюбного сексу була драмою ще певно 15-20 років тому (при тому, що я теж не прихильниця, і писала про це в інших темах на ДП) пріоритети зараз інші. але іноді зустрінеш когось, хто живе в іншій паралелі. я от на дитячому ДН почула "не плач, ти ж хлопчик" до 3річної дитини. дуже багато років такого не чула, тренінги з виховання дітей на кожному кроці, безкоштовні, мені постійно спами на пошту приходять, на ТБ всякі Карпачови розповідають що то не альо
Тема плавно зійшла з «дати і річниці» до «інші дурниці», тобто просто до сексу Ми женилися в символічний день - Віри, Надії і Любові. Ніц не святкуємо, бо в чоловіка амнезія на дати, а я не маю охоти нагадувати. Він знає, що в вересні ми женилися, я народилася і ще старша дитина народилася - послідовність подій і дат значення не має Середня народилася теж десь восени, а молодша перед Новим роком. Скільки йому років теж не знає))) якби святкували, то я б хотіла махнути кудись двом на вихідні, але поки то не світить, бо родичів, які б приглянули за дітьми 2 дні в нас нема взагалі. От чого б я точно не хотіла, то отримати на річницю побутовий подарунок. Про відео смішно було, бо рік після весілля чоловік сказав, що готовий дивитися його хіба раз на 10 років, а як минуло 10 років, то доказував, що то не могло статися так швидко. Тепер чекаємо 20 років, але я не пам‘ятаю, де диск. Фотки діти постійно витягують.
Диск... В мене відео весілля на касеті записане. Де то тепер і крутити ту касету, яку спочатку треба знайти...