Себе картати не треба, що було те було, відпустіть минуле, якщо маєте сили і бажання зберегти сім'ю то старайтесь забути. Розумію, що це дуже тяжко і ми не на вашому місці, лише вам треба з тим справитись. Знаєте чисто з цікавості спитала чоловіка чи пробачив би зраду, якби був жінкою? Він спочатку посміявся з мене, а потім каже, що якщо б це було випадково, тобто не свідомо і одноразово то може так. Але якщо це було свідомо і цілеспрямовано то однозначно ні. Але чужа сім'я то темний ліс, і мусите собі самі дати раду. Головне пам'ятайте, що любити треба себе в першу чергу. І ніякі психологи вам не допоможуть. Тут треба розібратись в самій собі, що для вас важливо що в пріорітеті. Ну і молитва однозначно, я б сказала постійна розмова з Богом з проханням скерувати і допомогти. Можете на ютубі глянути відео спільноти Галилея, особливо о. Романа Братковського, можливо вони вам допоможуть в молитві. Бажаю вам витримки, сили і якнайшвидше отримати мир і любов в серці. Надіслано від мого Redmi Note 8 Pro, використовуючи Tapatalk
Я свого теж недавно спитала чи він би зраду пробачив, а він сказав що ні і ніяку. --- дописи об"єднано, Jul 21, 2020 --- Подвійні стандарти , як то кажуть
А як зрозуміти що мучиться? Мені чесно кажучи на то не виглядає. Так, розумію, мужчини по іншому влаштовані, але мені здається, що якщо б він мучився від вини, то в першу чергу переживав за мій психологічний стан, сам би бігав за консультаціями до психологів і священників з просьбами про допомогу. Активна я. Його позиція пасивна.
@bobryha мені збоку здається, що ви обоє дуже емоційні. Якісь постійні «кохаю/ не кохаю», «мучуся/не мучуся», «плачу/прошу/перепрошую/ненавиджу» і так далі по списку. І десь то у вас викликає дисонанс, бо ви й самі до кінця не знаєте, що відчуваєте до власного чоловіка. Розум напевне каже, що не може кохання змінюватися кожні 2-3 місяці (то тебе люблю, то її люблю, то вже знову тебе люблю), а емоційно ви потребуєте тих вибачень, освідчень і так далі. Логічно припустити, що він зараз не на етапі «мучиться», але що там в голові в вашого чоловіка вам не скаже ніхто, та навіть ви того знати не можете. Ви хочете, щоб він мучився? Тільки так чесно собі дайте відповідь. А те, що він там говорить про непробачення зради, я б голосно поржала. Ну чесно. Поки не опинишся в такій делікатній ситуації, доти з певністю не можна говорити про свої реакції і рішення. А мене от від такого «варіанту» просто верне. Я маю на увазі випадковий секс хто зна де і за яких обставин. Не розумію, чому це вважається більш допустимим видом зради (то вже не раз тут про таке писали).
Чоловіки, по дурній по пяній думають, що може не рахується. Але то поки не переживеш то важко щось казати чи аналізувати. Надіслано від мого Redmi Note 8 Pro, використовуючи Tapatalk
@Haidee я дуже емоційна- це факт. Він абсолютно ні. Замкнутий, продуманий, прорахований. Те що з ним сталося повністю суперечить його характеру
Це Вам на фоні того, що Ви робите так бачиться. Я не можу сказати , що відчуває людина, яка так вчинила але, якщо б йому було по, тоді я бачу ,що легше розійтись, покинути. Якщо він хоче зберегти сім'ю, йому точно не легко. Ще одне- зізнатись в такому у вічі також вартує. коли мене питали ,як дізналась і чули ,що сам сказав, всі говорили одне "ого, ну й дурний")).
Ну мені здається що признався бо совість мучить за те що так поступив, і признався, бо планував йти з сім‘ї - то якби різні речі
@bobryha я так і написала). Знову, всі ми різні, ситуаціїтакож. Я думаю, що якби планував піти- пішов би.
Мені було б легше , як би він не був з тих що все в собі тримають. А то виходить що я лиш вгадую що він думає і відчуває, наскільки жалкує і що планує
От, наскільки Вам би було достатньо? Чесно, я не розумію навіщо Ви себе так вимотуєте. Або зберігайте/ліпіть/відновлюйте все без додумувань або самі ж доруйнуєте.
То мої таракани і я з ними не дружу. Якщо б моя воля зупинитись і заспокоїтись, я б це звичайно і зробила, але.. скажу мене місцями дуже гарно попускає, я щаслива і спокійна, але періодично находить (мимо моєї волі). Останні дні якось рідше, дай Боже щоб так було і надалі
