Почитала я трохи про діастаз , як змогла перевірила, то ніби нема. Тобто , в ширину між м'язами ( над пупком) влазить максимум один палець. І так рухаючись верх по лінії, ширина навіть ще зменшується. То вірно? Ну то може справді обвисла шкіра. А вправи такі , як від діастазу варто робити, навіть як його нема? Чи ще чекати? До вагітності я зі спортом не дружила Ну і задумалася над словами. @ruda kishka , що таки напевно солодким заїдаю свою втому, одноманітність і т.д. Ну шоколад , чи торт ж покращує настрій ) Я так буваю зла, роздратована і нервова ( до чоловіка і батьків наприклад), аж страшно яка б я була без солодкого
Один палець- це діастаз і рухатись вниз. Туди не мають проходити пальці взагалі. Ну може суб‘єктивно кінчик пальця.
Я не в розпачі, та стало сумно... З`явилась можливість постояти перед дзеркалом при нормальному освітленні. Зараз роздивилася наслідки вагітності, що я там наіла... Та засумувала не стільки від жирочку, а... талії нема. Навіть натяку. Навіть якщо уявити, що салко зщезло, там, де була талія - щось широке та випячений живіт. Сьогодні місяць після пологів. Ще зарано так себе роздивлятись та робити невтішні висновки?
Однозначно. В мене після родів залишився був живіт, ніби на 6 місяці вагітності. Я тихо плакала в дУші ( і в душІ теж), коли дивилася на нього. Але ось пройшов рік, і там вже все рівненько.
зараз саме час дякувати тілу за неймовірні трансформації, які воно пройшло для того, щоб дати життя. Раджу закриття пологів. А талія дуже має стосунок до постави. Тому берегти себе, берегти і ще раз берегти.
В нас з’явився батут, і я після двох днів споглядань на дитячі батутні веселощі, сьогодні хвилинку поглядалась на ньому . Вартує взагалі на ньому стрибати? Коли? )) Біг. Хочу почати ранкові прогулянки на 30 хвилин в ліс. Поступово перейти до пробіжок (мінімум, як скину ще хоча б 5 кіло, бо навантаження зайве...). Що врахувати, щоб початок пробіжок і пробіжки були на користь?
на неекспертну але досвідчену думку - ще ДУЖЕ довго ні. Зараз треба своє тазове дно з гамака перетворювати потроху на батут. Займіться присіданнями, дихальними вправами, інтимною гімнастикою. свої відчуття від пробіжок. Я спробувала кілька разів в 2 місяці меншої доньки і зрозуміла, що ніяк. Хоча вага не заважала.
Я це підозрювала . Хоч і весело, та хай це буде дітям Чесно кажучи, «ніяк» я відчула і на батуті, просто вертикально погойдуючись.
Вчора була можливість роздивитись в дзеркалі тіло. Пройшло півроку - і все майже рівно. Майже - бо ще маю жировий шар. Та відчуття м’язів мене порадувало, бо я сильно розпереживалась декілька місяців тому. З вправ - були біг зранку (останні два тижні не бігаю і поки не збираюсь із-за дитячого режиму. Сон зараз в пріоритеті), інколи вправи на прес, зранку вакуум.
Ваші результати класні, але хіба у Вас не було діастазу? Прошу вибачення в разі чого, чомусь здається, що читала про це. При діастазі не можна ні вакууму, ні пресу - до сходження повного або майже повного. Я мала діастаз на 4 см після Лідії. В її рік зробила пеленання післяпологове, в її 2 роки взялася цілий місяць підв'язувати живіт і працювати над м'язами спини, щоб потроху витягуватись вгору. І аж зараз от починаю прес - їй 2 з половиною, живота у мене майже нема, і діастаз лишився на 1 см десь.
я теж сюди притопала.. за вагітність набрала 12 кг, в роддомі лишила 6, ще 2 пішло перші дні налагодження ГВ.. і зараз мені дуууже треба прибрати ще 4 кг, які лишилися. частина з них - то груди, які "виросли" на 2 розміри на додачу до +1 за вагітністьі я не влажу не те що в жодну сукню, а в куртку не вміщаюся зимову! зараз якійсь тренування я ще побоююся робити - місяць лише пройшлов. роблю зарядку зранку + пару присідань, випадів, чисто щоб кров поганяти + прогулянки з малим у візку щодня (майже - інколи ну дуже немаю на то сили). З доглядових - скраб, суха щітка і масаж олійкою алое. але головний мій бич - харчування. я реально дуже сильо підсіла на печиво.. шоколад теж заходив, але відмовилася - замітила, що малого якось більше животик турбує, коли мама сточить шоколад то що в мами нема міри - окрема історія.. але я зааз така трохи нестабільна в астрої ще, тому вирішила, що повністю без печива, яке мені піднімає настрій, я не обійдуся - перенесу його на ранок до 12. а таке як жирне/жарене - я не їм в мене готує мультиварка, смажити що-небудь нема часу . в спідниці довагітні я влажу, але хочеться щоб вони більш "вільно" сиділи, а не прямо впритик. ну і живіт, звичайно, то окрема тема, але поки для нього - олійки і скраб і більше нічого, нехай хоч якість шкіри буде добра, то вже частина справи
@Rapsodiya в мене перші два місяці поки налагожувалось га був дикий голод. Нормально могла втамувати тільки чимось вуглеводним. Потім стане легше.
Не було діастазу... Може, я десь писала про страх... Але зараз ще раз перевірила - нема. Все таки я думаю, що спорт в юнацькому віці та біг/гімнастика в проміжках вагітностей мене добряче рятує. Це стосується і діастазу, і спини. (А от контролювати харчування я так і не навчилась).
@Orman, на даний момент впевнена. @cjomcjomka, та? Мені якось логічним є зв’язок фізична форма і діастазу...
забігаєтесь і так з дитиною, так що схуднете все одно... головне правильно їсти, не жирне, менше солодкого і дитина підїсть маму)