Тимофій,Тиміш, Тимко, Тимонько, Тимочко, Тимцьо, Тимось, Тимусь, Тимуха, Тимошко, Тіма Тимофій Timotheus От древнегреч. имени Τιμόθεος (Тимотеос): τιμάω (тимао), "ценить, чтить, почитать" + θεός (теос), "бог, божество" --- дописи об"єднано, Nov 1, 2019 --- Едик, Едуардик, Едя ,Eduardus От др.-англ. имени Eadweard: eād (богатство, процветание, удача, счастье) + weard (страж,)
Назарій Проте майже 10 днів він був без імені. Були Хлопчик і Христинка (Щойно згадала цю історію і сама не вірю, що таке було, тепер навіть не уявляю що наш Назарко міг бути кимось іншим ) А ще відшукала свій допис у цій темі 10-ти річної давності І таке буває Може візьміть тайм-аут? Часом так буває, після невеличної перерви стає очевидним те, чого раніше не помічалося.
На мій погляд, такі ще імена досить прості, традиційні, і з Дариною звучать: Андрій, Остап, Олег, Орест, Михайло, Володимир, Святослав, Ярослав, Ростислав, Мар"ян, Любомир, Олексій, Тарас, Назар, Роман.
А в мене взагалі глухо з іменем, нічого не подобається. Які є чоловічі імена, щоб пасували до імен Богдан і Олександр?
На мій слух ідеально Роман. Просто Богдан з Олександром мало спільного мають, а Роман їх якось об‘єднує Але реально: вони ж не будуть все життя втрьох ходити. Мабуть нема змісту аж так підбирати, щоб пасувало. Просто логічно брати «з одної опери». Скажімо, не називати Чарльзом чи Прокопом А я для себе стільки всього нового про імена маю змогу відкривати. Є в мене маленька учениця - Тереса. І не дай Бог назвати її Терезою (а я так часом роблю, бо маю свою Терезу). Є маленька Берта, яку я записала Марта і за це теж получила є Данієля, і є Даніеля (не питайте). Я вже коли чую звичні «Єва» або «Настя» - то перепитую, щоб знов не належати в звертаннях.
В нас вже є Роман, в сестри) Та я не так, щоб підбирала, просто тяжко щось придумати, щоб подобалося. Сподобалося ім'я Дарій, але чоловік забракував. Ще подобається Ярослав, але не хочу, щоб називали Славко.
в моїй школі колись вчились сестри Тереса, Кристина і Ванда, але вони польки. Ще були Кароліна і Ельжбета (Еля всі кликали)
Знаю кілька Ярославів (з теперішнього покоління, років так по 12-14), яких називають не Славком, а Ярком. Знову ж, можна поставити умову всім родичам називати повним іменем Ярослав, тоді дитина звикає, що так має бути, і в колективах так кличуть, і діти звикають. На Славка не відкликатись принципово . То я жартую, якщо що. Кожній дитині знайдеться "своє" ім'я, і Вашій теж. Моя найстарша два тижні була просто "лялька", але треба було свідоцтво виробляти, то за день придумали. Сину ім'я вже старша придумала, причому безапеляційно. Ну а менша народилася в день свого ангела, то оскільки ім'я "дісталося" не екзотичне, звичайне, то й прийняли, як є, і не стали нічого більше придумувати. Іринка, так Іринка (с) ггг.
Я, напевне, найлояльніша в світі людина щодо вибору імені але батьки мають розуміти нюанси, коли дають дитині ім‘я, яке на одну літеру відрізняється від поширеного. Мені не важко, з третього разу я перестаю плутатися, але таких ситуацій в житті буде мільйон. Можна Марію записати Маріа, щоб була гарна транслітерація в паспорті і, взагалі, в більшості країн те «а» вкінці не пом’якшене. Але чисто механічно помилок тоді не уникнути. Мій чоловік теж мало не записав Терезу Тересою. Добре, що подзвонив перепитати. На мою думку добре, бо це мені так звичніше і зручніше. Але для когось в принципі ім‘я Тереза як червона шмата: ви що, поляки?
Я так колись знала Маріанну і Маріану))) і ще одну Маріанну знала, яка за паспортом Мар'яна, але вперто почала називати себе з 16 років Маріанною. Так само знаю Христину, яка десь з 25 просила, щоб її називали тільки Крістіна.
Теодор-це моя мрія назвати синочка, ще дуже подобаються імена для хлопчиків Тимофій, Лукьян для дівчаток- Злата, Зоя, Єлизаветта
З оцим "вперто" мала багато клопоту, мала один раз в групі 3 однофамільців, і ще так пощастило, що одна Марія, яку треба було кликати Маша (на Марія вона не відгукувалась), а другу Маріель, але цю треба кликати Марина (на першій парі в журналі записала Марина, і я навіть не знала що її повне імя Маріель) коли я заповняла офіційні документи, мяко кажучи прифігіла, бо в мене на пару не приходила ніяка Маріель. А третій однофамілець: хлопчик - Микита...Ото було весело перевіряти контрольні підписані наступним чином: Іванов М.
Віруся була "лялею" 9 днів, а Лідія - майже 2 тижні Дмитра ми називали і були свідомі того, що з "Дімою" доведеться трохи поборотись. Зрештою навіть мої російськомовні знайомі стали називати його, як ми - Дми, Дмитрик. Я кличу Дмитрусь, коли щось дрібне і повсякденне, Дмитро - коли треба повернути розмові зміст і серйозність. А ще на хрестинах нам запропонували в церкві називати Димитрій. Ми відмовились, але тепер я, буває, так розповідаю щось, що він накоїв: а тоді наш Димитрій... А от в школі, звісно, діти по-різному кличуть. Мені головне, що вчителі знають, що він Дмитрик. Тренер з айкідо каже через раз Діма і Дмитро, то не звертаюсь з окремим проханням. та й таке. 11 років вже Дмитрові
