Щодо приватних шкіл, моя думка, що дуже часто формою підміняють зміст. Наприклад, коли відкривали школу КМДШ - в останню чергу закривалось питання вакансії вчителів. Як наслідок- вчитель писав в заг батьківській групі з помилками. В «Школі вільних і небайдужих» на таборі моя дитина не могла відкритись в туалеті, а її відсутності протягом 20хв ніхто не помітив! Знаю, що деякі батьки також скаржились на харчування. Одним словом, особисто я розчарувалась в приватних школах, надто багато нюансів. Знаю також за Ерудит, знайомі забрали дитину. Бо систематично весь матеріал доводилось опрацьовувати вдома самостійно. Такий собі садок для школярів. Але дитині дуже там подобалось.
Тоді дивіться по локації. Глобал біля анропорту і в частині приміщення ще робиться ремонт. Вільних вже має дві локації, наукова і десь в районі чорновола. Глобал оплата ніби за рік, а в вільних 7500 місяць. Також можна піти подивитись в одну і іншу і вже тоді остаточно вирішити. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Мене найбільше цікавить чи дають ті знання що обіцяють. Була і в тій і в іншій. Всі їхні «плюшки» я знаю. Про харчування , заохочування , оплату і тд. Але от що зі знаннями у такій системі як у них.
Ну мені здається ще поки важко сказати чи дають знання, для того треба випустити хоча б один 11 клас, а вони відносно нові, тому тут хіба шукати тих хто з ними від відкриття. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Знання не можна «дати». Для кожної окремої дитини має ідеально підібратися школа, вчитель, колектив, та навіть батьки. Можна піти в класну школу і потрапити на вчителя, який просто не підійде дитині. Вчитель, до речі, важливий не тільки в початковій школі. Просто в старшій так чи інакше знайдеться хоч один, що дитині «не зайде». А в молодшій вибирати тільки вчителя (навіть в межах однієї приватної). Перепрошую, що зійшла з теми конкретно тих приватних шкіл, але я тепер просто маю що сказати Працюю і зі старшими дітьми, і з малятами (1-3 клас). Однозначно раджу, якщо вже є можливість вибрати приватну школу, вибирати ту, де з самого початку є логіка окремим предметом, де є шось типу кід ІТ чи стратегічні ігри. Не для «повипендрюватися», це дійсно дуже класно працює (раз вже платити, то знати за що). Я маю діток, які прийшли в 5 клас після окремого курсу логіки, і маю тих, які вчилися в початковій школі за загальною системою. Для мене різниця дуже відчутна. Далі, поцікавтеся, за якими підручниками діти будуть вчитися. В математиці зверніть увагу, як дитині будуть показувати «ази». Чи достатньо вправ на склад числа, логічні послідовності, на концентрацію уваги, на вміння робити висновки. У ВіН точно з тим добре, бо там по математиці дуже професійний методист. З Глобал тільки одну дитину знаю, то не можу робити висновки. Поцікавтеся, чи брали діти участь в Кенгуру минулого року, чи в інших Інтернет-олімпіадах, які які були результати. Може звучить дивно, але це показові платформи для визначення рівня викладання предмету. Якщо цікавить англійська чи інша іноземна, то треба питати, скільки в них мовної практики, а не скільки уроків на тиждень. В Глобал ніби й навчання певних предметів англійською проводять, якщо я не помиляюся. Це класно. Мої учні придумали собі, що їм треба проводити математику англійською і я напевне таки зроблю таке заняття експериментальне. Наші учні дуже люблять, коли до них приїжджають волонтери з США і просто багато з ними розмовляють на різні теми. Тобто тут є велика перевага приватної школи, що можна таке організовувати. В мене всі діти в приватних закладах. Я дуже «за» таку опцію, якщо є можливість. То не гарантує відразу високих знань, але переваги не тільки в методиках і високих балах. І треба розуміти, що нема ідеальної школи. Все одно десь адміністрація «відзначиться», десь вчитель, десь в конкретної дитини виникнуть проблеми і їх пропустять повз вуха. Завжди будуть негативні відгуки. І таки всі діти різні. Неможливо усіх тримати на однаковому рівні знань.
З власного досвіду скажу, що для мене важливим виявилось розташування школи поруч з місцем проживання. Рік часу дитина витрачала на добирання більш ніж годину, це дуже складно. Звісно, що програми і методики вирішують багато, але без кваліфікованого вчителя це все не працює. Тому все, що не дає державна школа, надолужуємо репетиторами, додатковими заняттями, таборами і т.д.
Я ще трішки пооффтоплю тут: Вже пройшло 2 роки, як я забрала старшу доньку із КМДШ. З її слів вона неначе на світ народилася. З'явився інтерес до навчання, різних активностей, у всьому хоче брати участь, народився "дух змагання" тощо. Насамперед, оглядаючись назад, можу зробити висновок, що проблема у кадрах, чомусь їх підбірку поставили на останнє місце. Окрім хорошого харчування та тьюторської роботи, на жаль, нічого більше не можу виділити. Тішуся, що вчасно схаменулася.
Хотіла написати давніше, пообурюватися, так би мовити, до чого батьківські комітети докотилися, а тут ситуація розвинулася так, що слів нема і серце болить... Ситуація така, що школи в серпні отримала дозвіл на 2 клас, приміщення розконсервувала, парти видала (красиві парти), пенали і шафки на дитячу канцелярку теж(красиві шафки), і дошку чи дві, і навіть проектор вчіпили. Металопластикові вікна, сухо, своя ігрова кімната. З нею важче - вживаний килим (некрасивий, як ви розумієте), стара, але велика шафа (теж некрасива), давнішній, але чистий ремонт, ну і пошарпана підлога. За два місяці діти з вчителькою заліпили клас малюнками і витинанками і якимось ще навчальним матеріалом так, що похмурим його важко назвати тепер, а стан лінолеуму на підлозі не покращав, це факт. На перших батьківських зборах, ініціативні батьки взялися за покращення. Люди не мали спину в висловленні своїх бажаннь, і перелічували все, що треба зробити, щоб перетворити клас на затишне гніздечко (с) - проциклювати паркет в 2ох приміщеннях, закупити ікеївські шафки і гачки для одягу, новий ковролін, нове освітлення, подушечки з різнокольоровими наволочками, пуфіки, тюлі..багато всього. І бажано вже, тобишь з зимовими канікулами з цим закінчити. Те, що я і ще один батько посміли сказати - агов, а нащо це все, тут і так досить ок, давайте помаленько - сприйнялося в штики. Зрештою, той тато втомився і забрав дитину в іншу школу. А батьки визначилася, що будуть робити шафки для дітей. 17 дітей, з яких 2 сироти з дитбудинку і 4 діти з соціального центру (не обовязково сироти, по-всякому), які проживають у школі. Я ще на зборах заявила, що погоджуюся вкладати кошти в підлогу, так як то безпека дітей, але мене перепитували, чи я раптом не вирішила передумати. Не передумала. І тадададам, за час осінніх канікул, коли вчителька з ускладненнями після вітрянки вкладається в лікарню, директор на лікарняному теж, батьки встановлюють шафки. Ітого, шафки мають 10 дітей батьків які вирішили і які погодилися, 2 дітей з сиротинця, бо їм треба, а решті - по гачкові. Так-так, замість досить великої шафи на всіх, у нас тепер краса для вибраних (в буквальному сенсі) і гачки. Спочатку я думала, що це суцільне непорозуміння, директор в шоці, куди поділася шафа, але чесно, вона просто просила, щоб я купила своїй дитині шафку і не парилася. Я ще вирішила переговорити з батьками - ну, що, що змусило цих батьків, які скидалися грошима, щоб соціальні діти і діти з дитбудинку мали такі самі зошити з англійської, як і всі решта, а не ксерили по пап'юрку - обійти їх стороною і навіть словом не обмовитися про свій намір. Коли я почула відповідь, я не могла зрозуміти, чи вони жартують чи серцозно говорять. Ініціативні батьки вирішили, яким дітям припадає шафка, а яким ні. Також, за їхніми словами, вони жодного з дітей не образили. І ще вони, як більшість класу, вирішили, як і що буде стояти в класі, а що не повинно. Так, вони не напряглися повідомити нікого з адміністрації, що вони будуть викидати майно з інвентаризаційним номером, так, ані черкнути про закупівлю в вайбер групі. Але ж вони шафки , красиві, ставлять своїм коштом! Їм можна, напевно, хіба ж ні, благодійникам? (Це риторичне питання і не звучало з вуст батьків. ) Після консультації з юристом і дитячим психологом, я провела ще одну коротку розмову з деректором, де виклала пункти рішення батьків, про які вони заявляють відверто, і що, на жаль, вони перейшли межі своїх повноважень. Я не знаю, чим ця ситуація закінчиться, але те, що я буду докладати всіх зусиль, щоб нікому і на думку не спало таке повторити в майбутньому - це буде.
Ми недавно переїхали в цей район. Пішли діти у Ліцей Львівський, бо належимо до нього територіально і дуже близько додому. Наскільки я встигла з'ясувати, ця школа вважається кращою в районі, донедавна це була гімназія. У вересні призначили нового директора - молодого та ініціативного. Але щодо молодшої школи, то Вам потрібно шукати вчителя в першу чергу. Тут я Вам, на жаль, не можу нічого підказати, бо ми самі ще "новенькі". Ще є в районі 42 школа, правда, це чуть далі від Дж Вашингтона - на Ярошинської.
@HOPIC в нас минулого року затіяти повністю замінювати підлогу. Стара була крива, сотню раз мальована дошка зі шпаринами, яка не відмивалася, а так як миють прибиральниці в тій школі то навпаки - ставала ще бруднішою. Місцями пахла гнилизною. Я була однією з мам, які підтримали ідею заміни підлоги за власний кошт. Комунікувати з батьками було складно, сума виходила велика, але якось з горем навпіл зійшлися на максимальній сумі, яку погодилися дати усі батьки. При умові, що ми не даємо до закінчення молодшої школи жодних коштів на школу, і не робимо поточних ремонтів в класі. Виявилося, що для заміни підлоги нам не вистачає ще 10 000 грн, я пішла до вчительки і завуча з пропозицією: батьки закуповують усі матеріали і дають ще певну суму на ремонт, а школа допомагає людьми, майстрами. На що отримала відповідь, що грошей школа не має, такі коштовні ремонти в класі школа ніколи не проводила і не буде, бо нема за що. Вирішили робити максимум власними силами. Привезли дошку - нема ким вивантажити, в школі малюють панелі, замінюють дах, а з дошкою нема ким помогти. Тати, які працюють неподалік відпросилися з роботи, вивантажили дошку, занесли в клас. Все робили самотужки, знайшлись люди які поставили ту дошку, прийшли мами і полакували. Прийшли інші мами прибрали і повимивали все, попутно получили від прибиральниці бо « засрали коридор». Жінки виносили габаритне будівельне сміття з класу на очах в директора, він ще з ними фліртувати намагався. Я пішла до мужчин в халатах, які, як я розумію, на постійній основі працюють в школі, займаються господарством, в ультимативній формі їм пояснила, що мами, жінки, дівчата таку роботу виконувати не можуть ф і з и ч н о! Послухали, найгабаритніше сміття винесли, решту вимивали і вичищали батьки. Пишу багато, бо дійсно важко було втілити той проект в життя. Школа не допомогла нічим, абсолютно. А в вересні ми дізнаємось, що коштом школи і селищної ради влітку підлогу замінили в трьох класах. Батьків не залучали взагалі. Новину сприйняли мовчки. А в листопаді приходить директор і каже, що наш клас ні копійки в фонд школи не поклав. Він не вимагає, він лише просить, бо без внесків батьків школа не спроможна покращувати умови, а робиться багато, школа старається.... Я себе такою лохушкою почувала. До БК( тіньового, їх же скасували)))) я прямого стосунку не маю, волонтерю, там де знаю точно, що можу зробити більше і краще ніж вони. Голова БК сказала, що питання добровільних внесків в фонд школи донесе до батьків і залишить на їхній розсуд. Я сказала публічно, що в фонд школи ( не класу, клас ми утримуємо повністю) не дам ні копійки. Співпраця батьки - школа має бути двосторонньою. А з нами поступили якось по свинськи. І ще й похвалили за найкоштовніший ремонт серед усіх класів. Клас. Тішуся.
@marianast що я вам можу сказати - директори, люди повільні. Навіть моя, не дивлячийсь на відверті проблеми, боїться щось занадто гостро сказати батькам. А раптом перестануть допомагати. А батьки хочуть автоматичний розподілювач дезинфікційного засобу. 1500грн. Ну, або ще - кнопочний - 450 грн, але це так, знаєте..ну і запаски по 150грн. От я думаю, розказати, що є пшикалки за 150 великі банки, чи ні? Цікаво, на скільки її стане... я називаю це блаж, інші батьки - гострою потребою. Чи вони друкують ті гроші, чи що - я не знаю.
Нам перед навчальним роком повідомили, що, в принципі, попередній клас витратився на ремонти, вікна, дерев'яна підлога оновлена і якби великих витрат не передбачається. Але якось з фінансуванням не дуже, ледь добилась школа коштів на заміну даху, що протікав роками. Пару років тому в молодшій школі батьки власним коштом та силами зробили туалет. Загальний туалет - окрема цегляна будівля на вулиці. Ремонти, добудови в більшості випадків - силами батьків і.. директорки. З того, як вона добивається покращень, залучає спонсорів, просить батьків і сама приймає участь в будівельно-прибиральних процесах - я поки не маю до неї претензій, що вона нагло користується батьківськими коштами, силами і часом. Але реально в школу ще можна вкладати і вкладати... Будова колись розраховувалась на 350 учнів, зараз там майже 900. Є класний спортзал, нема роздягальні. Три молодших класи, в тому числі мого сина - в окремій ще старішій будові (зі своїм туалетом і пластиковими вікнами). Я спочатку думала що то гетто , але в них дуже затишно, тепло, і не плутаються поміж старшокласниками.
@Svjatkova ні. Мене так злить та подарункова манія. Зіпсоване свято. Особливо коли подаруночки дітям дістаються наперед, так наче атмосфера свята, враження розпорошуються на всілякі дурниці, а не концентруються там де потрібні- вдома! Зранку 19 грудня! Я мама допитливого хлопчика з гарними аналітичними здібностями, йому 8 і він, на щастя, досі вірить в Миколая. Минулого року була поїздка в резиденцію святого Миколая, в школі був Миколай ( місцевий депутат постарався, не батьки). Потім після Миколая поиїжджали хресні з пакунками «то тобі Миколай залишив», і в бабусі Миколай шукав Сашка і залишив для нього подарунок. Малий досить рано почав ставити питання про ті всі додаткові «миколайчики», якщо раніше можна було щось придумати то минулого року стало очевидно, що на дешеві байки дитина не поведеться, розказала як є - Миколай приходить лише додому, а решта подарунків це люди, котрі бажають долучитися до світлого настрою і зробити тобі приємне « А навіщо вони брешуть, що подарунки від Миколая?» Ну бо це день Святого Миколая і така традиція склалася ним прикриватися, жартома... Цього року ніяких псевдомиколаїв. Всі додаткові подарунки від конкретної особи на свято Миколая. І жодних історій в стилі Шерлока. Саша їм не вірить. На гуртку здавали гроші на солодощі, то він в курсі, що це батьки і керівник стараються. Хотіли дітям ще листа від Миколая в пакунок поставити, я категорично проти була і якось загубилася ця ідея. Це ж така радісна, світла казка дитинства це свято. В наші дні, коли інформація валить потоком з кожної праски, не встигаєш фільтрувати і відбиватися, так важко цю легенду підтримувати, а тааааак хочеться ще на кілька свят лишити дитині прекрасні спогади. І ще пхаються зі всіх сторін дешеві помічники, з дешевими прикриття ми і не логічними поясненнями.
Так. І до Миколая, і до ДН. В нашому класі взагалі дуже трєпєтне ставлення до подарунків. Намагалися відмовитися хоча б до ДН, то батьки хай підняли до небес))Тому традиція залишиться до кінця молодшої школи, а там сама собою згасне.
Щось символічне...мин.року маленький пакунок цукерок 7-8 шт і пряники мама спекла..нічого грандіозного...
@Svjatkova в нас школа не міська), то традиційно директор вже купанайдцять років шукає спонсорів/благодійників ними стають місцеві бізнесмени, як правило для всіх учнів школи. Всім дають торбину)). Подарунки на ДН з третього класу не закупляють.
А як вам - Миколай везе у Вікторію Гарденс на мультик? Так як, добровільно-примусово, відповідаю за рух фінансів у класі, питаю вчительки чи їй ок везти самій 6-річних дітей з району, не знати чим, бо школярик на розхват. Каже: без проблем, але зрозуміла,що то на казочку в театр. Так ні - театр фуфу..."мій таке не дивиться"... Чому та дитина не може просто вчитися в школі? Просто чекати вдома Миколая?
