Є чітко встановлені санітарними нормами допустимі максимальні межі шуму вдень і для житлових приміщень та для прилеглих територій. Так що таким "меломанам" при нагоді можна пояснити як правильно поводитись. Тому дуже вас розумію і розділяю вашу позицію.
Ох, і я роздратована - продавцями! Пішла купувати бюстгалтер. Побачила такий, як хочу. Попросила - дайте мені такий же, тільки чорного кольору і мій розмір. І тут почалося) Повели мене на склад і почали витягувати все, твльки не те, що треба. То з поролоном, то з вужчими манжетами, то з іншими шлейками, то іншого кольору. Я чемно терпіла і повторювала - не те! То потім ще продавець незадоволеним тоном - я хотіла вам гарний дати, а ви не хочете! Ну от нащо робити з мене дурну? Я ж не попросила - дайте то, не знаю, що. А конкретно показала, що хочу. Якщо немає - можна так і сказати. Тим паче, гарний бюстгалтер мені підібрати не просто і я пояснила, чому зупинилась саме на цій моделі. Ех...
Дратують співробітники, які ніколи не куплять до кави печива чи шоколадки в офіс, натомість прийдуть "зжеруть" все, що стоїть на моєму чи столі напарниці (ми по черзі купуємо), навіть в шухляду залізуть, щоб пошукати. І ніякі слова до них не доходять - безкультурщина.
А ще коли дублюють "000" і "тис", наприклад, коли пишуть "зарплата 8000 тис. грн.". І це масово. Якось мала необережність прокоментувати це в ФБ, що це означає "8 мільйонів". Заклювали і закидали тапками, сказали, що в школі погано вчила арифметику і т.д.
....Каляска, носки, приймати участь...Але оте "каляска" то просто "пінопластом по душі" для мене. А ще страшенно дратує засилля суржика на ТВ. Оті всі Ліга сміху, скетч-шоу якісь...Я ще розумію зрідка в контексті якогось героя. Але розмовляти отак...Ткач вів балкон на Танцях з зірками, я вимкнула, просто катастрофа.
Дуже дратує, хоча ні, дуже бридко, коли продавці слюнявлять пальці і потім беруть пакетик чи рукавичку. В таких випадках просто обертаюся і йду, бо щось говорити то марно. Раз зробила зауваження, то в відповідь почула, що вона ж не хліб облизала
"Наврядче" і "перепитії". Тут малося на увазі "навряд чи" і "перипетії". Так пише людина, яка претендує на роботу журналістом. В мене специфічна фігура, розмір бюстгальтера на мої параметри знайти також досить непросто. Так мені продавці витягають любе і різне, кажуть: поміряйте, може, вам підійде. З чашкою В у нас такого немає, та беріть чашку Д, чого ви)))
Мала випадок...Продавчиня печива натягнула на руку одноразовий пакет, щоб ним взяти печиво мені, пчихнула, в той пакет, точніше - прикрила ним носа-рота під час чхання, і далі набирає ним печиво. На моє зауваження відповіла-"а шо такова?!!".
Мене дратують різні кліше щодо українців закордоном. 1) в тебе чоловік українець? Хм, а ми думали українки приїжджають щоб вийти заміж за іноземця. 2) ти переїхала закордон не для того щоб знайти чоловіка іноземця, а ціль була наукова робота?! 3) ти українка і нічого не взяла що погано лежить, хм дивно якось... сьогодні була дуже неприємна ситуація і розумію що колеги пожартували, але мені стало обідно. В холі стоїть прикрашена ялинка, нікому до неї не було ніякого діла. Сьогодні прийшли українці і зняли декілька прикрас з тої ялинки. Пів офісу сміялись що то я ті іграшки зняла, а потім що то я підказала зняти
А мене дратує, що різні кліше щодо українців за кордоном - це РЕАЛІЇ в Україні. Та певно і за кордоном теж реалії... Людям мало землі. Дали тобі чи купив ти ділянку - то що керує людиною, яка робить ще плюс відступ 3-10 метрів, поки не впреться чи в сусіда, чи....? Пару років тому ми купляли ділянку і вдалось докупити кусок 2.7соток землі під осг. То сусід встиг ще ось цю нічийну (НЕ ЙОГО) землю вполовину обгородити собі, при тому, що його ділянка біля 30соток і за нею він не встигає доглянути! Сотні людей "урвали" собі куски землі понад дорогою (просто поставили забори на свій розсуд), і через роки (а іноді десятиліття, з порушенням технологій та розкраданням бюджету) сільська рада "стелить" асфальт - і на цій дорозі ледь розминуться два Смарта! Зимою - це одноколійна дорога (о, сніг же ще треба прибирати). Хто перший виїхав з повороту - той і їде вперед. Інші - назад, пропускають. І тут думаєш: як добре, що люди бідні, і відносно небагато жителів мають авто. Інакше - це б була тотальна пробка. Люди, коні... А з парків, типу центральних алей - спилюють верхівки сосен, ялинок "нановийрік". Увага. Це при тому, що смт розташоване НА території хвойного лісу й майже в кожному дворі є власні сосни, ялинки! Та вже (і це не правильно також) якщо крадеш - пройдись кілометр в молодий розсадник в лісі - і рубай тихенько! А оці "зелені насадження", "ландшафтні дисайни" - хвойні мітли понаштрикували в землю, вартістю 100грн за кілограм, записали в бюджет 2000грн і дивишся на це "обкультурення" .... Було б смішно, якби не було так сумно. А сміттясміттясміттясміття... Побутове, будівельне... І нема тому краю. Спасаюсь, прогулюючись двома вуличками, як йду до школи... Там хоч більшість адекватних жителів, з доглянутими будинками, дворами та територією біля двору. Дратує чи гнітить... Ось ця бідося. Я два роки думала, що хата недалеко від нас - стара, розвалена і нікому не потрібна. А тут гуляю - валить дим з труби - ТАМ живуть люди! Які там люди живуть... Ладно, бідність. Поєднання безпорядку, бажання нажитись та жадібності - ось це мене дратує, в усіх проявах. І чомусь у німців, поляків чи американців такого я не спостерігала. Принаймні так масово.
буквально сьогодні це обговорювала. Знаєте, це не тільки українці такими речами страждають. Але зараз можу відокремити декілька чинників, які впливають на таку поведінку - рівень освіти (я не про диплом в шухляді, а про реальні знання та бажання вчитись) і рівень гідності та егоїзму. В мене на курсах є 2 людини з однієї країни, дівчина дуже нагло поводиться, а от хлопець дуже вихований, просто приємно поспілкуватись. Сьогодні обговорили про явище "наглості" і безкультурщини. Він сказав, що він не може дозволити собі такої поведінки, бо він 5 років вчився в університеті, виховання і т.п. . І це не в крові чи в традиціях, релігії, а у вихованні і в повазі до себе. дам відповідь - наслідки "розкуркулення". В мого дідуся була фобія "нехватки землі", він завжди хотів кусок додаткової землі взяти, при тому що вона йому 100 років треба. Це як психологічна травма. Колись відібрали, а зараз треба назад повернути. Або чим більше маю, тим я крутіше. Законно, хм, а де в нас все по законну робиться?! ще гірше, коли просто якихось гілок наскубуть і в землю повтикають. Але є ще інша сторона, якщо зроблять гарно, то знайдеться якесь дуже розумне, яке або вкраде або зламає. Декілька років тому, в нас біля дому з парку люди почали ялинки красти собі до хати, прийшлось всі ялинки зробити "не товарного" вигляду вийшли з сусідами і деякі гілки повідрізували, вже краще не така пишна, ніж взагалі ніяка а мене дратує, коли люди роблять щось показово (про людське око), щоб всі бачили які вони господарі, а де ніхто не бачить, то просто жах. в мене одна сторона подвір'я виходить на задню частину подвір'я сусідів. Та сторона що на вулицю виходить - просто лялечка, а та що від нас - аж страшно дивитись, вони там ніколи не прибирають, це просто збір всього мотлоху, який лише нагромаджується. В мене також є закаулки не дуже прибрані, але я стараюсь хоч якось їх довести до толку, а там просто катастрофа. Сусіди будуть 2 рази на тиждень газон стригти, але там ні разу не приберуть щоб було зрозуміліше, там вся стара техніка, пару ен-ної річності стовбурів ялинок, якісь незрозумілі деталі і це все просто валяється на землі під відкритим небом..
Еее, я, чесно кажучи, в шоці від ваших колег. Якісь вони нетолерантні. Вони хто по національності? Я ніколи на роботі не стикалася з такими стереотипами. Поза межами роботи іноді були якісь натяки, але на роботі - ніколи.
І наче знаю, що ніхто мені нічого не винен, і що не все повинно відповідати моїм очікуванням, і про різні стилі управління знаю, але... Нова робота, часу на навчання\стажування було мало, довелося практично одразу вливатися в процес. Дратує ставлення керівництва на зразок "подумати логічно" (коли всіх процесів не знаєш і таки замало інформації) і "повторювати двічі не буду", і "підвищення шрифту". Не так давно мала своїх підлеглих і поводилася по іншому. Розумію, що мій стиль управління ніхто копіювати не зобов'язаний, але таки хочеться позитивного бумерангу
Класично - пілі-пілім, вайбер, месенджер... групи в школі, групи випускників, створені колись, щоб "позбирати" на зустріч, просто далекі родичі і знайомі... Все не доберуся вибірково повиключати звук, бо контакти викидати не хочу, часом треба. А ще як "листівки" російськомовні... брр... От не мають люди чим зайнятись. Ну хочеш поздоровити когось з близьких, то подзвони, чи напиши своїми словами, як нема можливості дзвонити наприклад, з-за кордону. А то все як спам виглядає, ніби і знак уваги, але ж переважно ті "знаки" цілому списку посилають.
А мене дратують колеги. От є шаблон, є покрокова інструкція. І всеодно окремі люди роблять щось своє, а потім по кілька разів переробляють.
