@zetta ми, мабуть, читаємо в ІГ одного і того ж біохіміка ) Напишу продовження. Не знаю, в чому саме причина, але рівно в три місяці синочка моє самопочуття покращилося, хмари розійшлися, з'явилися ресурси не тільки для материнства, а й для самої себе. До того часу я думала, що маю хотіти тільки здоров'я і благополуччя для синочка, і нічого більше. Я теж читала про дефіцит певних мікро елементів, який провокує післяродову депресію. Тому почала пити Д3, К2, магній, йод і селен. Можливо, це вплинуло на мій стан. А може мій віш-список зі 100 пунктів, чого би мені зараз хотілося. Я вже думала, що зовсім розучилася чогось хотіти. Я склала план, список справ, які наближатимуть мене до цілі. Життя заграло зовсім іншими барвами. Я тепер на кожен день пишу такий список. Я повернула собі тонус, цілеспрямованість, а з нею і впевненість в собі. Мої дні стали більш свідомими. Я можу дихати на повні груди. Я розумію, що в мене не було клінічної депресії. За те і вдячна Богу.
