а де ледність в цьому і те про що писала @Dominika ? --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- я не це мала на увазі, але вийшло по Фрейду.
Я зрозуміла, що ти мала на увазі, але не хотіла повторюватися Кожному - свої переконання, свій досвід і задоволеність ним, і свої діти
Між іншим. Що з шкільних далекоглядних новинок мені подобається - так це ставлення до підприємництва. Раніше вчили (пам'ятаю, як вчора, я біля дошки відповідала ) - що підприємницький хист - це здібність, яку мають 6% людей. А тепер навчають, що підприємництво - це спосіб життя та мислення, який передбачає активну життєву позицію (якої теж можна навчитися) От це - таке універсальне, для майбутнього. Взагалі, сучасна освіта - це більше навчання не готових знань, а "як вчитися та підтримувати свій рівень фахівця". Бо знання ці постійно змінюються, і треба їх вміти підхопити та використовувати. Диплом тепер більше пов'язує не зі спеціальністю, а зі спільнотою. Тут вже більше діє "вчитись у найкращих"
Аж перечитала назву теми). Отже, я зі своїми 5 копійками. Дітей треба вчити, що саме сім’я - найбільша цінність! І цього дійсно треба вчити. Бо не всім повезло з гарним прикладом у власній сім’ї. Але це можна підглянути у сім’ї друзів, однокласників, сусідів тощо. І цього можна вчити, а краще показувати власним прикладом усіма можливими методами. Це мав би бути одним з найважливіших уроків, які діти-підлітки мали б засвоїти. І якби школа якось це вчила - то було суперово!!! Бо оті сучасні тенденції, де ніхто нікому нічого не винен - вони в нікуди. Навіщо комусь брати на себе відповідальність, турботу про когось, обмежувати себе коханого у чомусь? А тепер це ще й дуже не модно. І якщо вже так склалось, що школа має місце у житті дітей, то хай цьому також вчить. І якщо хоч до 1 зі ста дійде - то це не даремно. Бо як любити лише себе навчать поза школою. Мені по великому рахунку байдуже, чи чоловічу роботу робить чоловік, чи дружина, головне, щоб у сім’ї був хтось відповідальний за неї, за сім’ю. Чоловік працює у колективі з молодшими хлопаками. Одружені одиниці, дітей майже не мають. Не модно, напряг, відповідальність. Робота в них дуже стресова. Стрес треба знімати. Сьогодні зранку був один співробітник в нас, не одружений. Сидів на антидепресантах. То є не ок. Він не має де переключитись після роботи. І йому 30. В мого чоловіка роботи поза роботою - вище даху), бо діти, газони, дружина тощо). Які антидепресанти? Так, ліричний відступ))).
Ніт, Юля. Мені сімейні цінності прищепили люди, які Бог чудом послав в моє життя. В тому числі деякі вчителі ще в школі. В моїй близькій родині без перебільшення жодного щасливого шлюбу. А свій шлюб я вважаю щасливим, і, на щастя, не ідеальним. Ми всі схильні проектувати свою ситуацію на інших. А не "берегинська" зовсім, більше того - о май год - я тут зібралася на роботу гроші заробляти. Але хай хоч хтось мені скаже, що мій сад з трояндами, створення затишку вдома і материнство більше не важливі. А до чого це наша тема скотилася? @Orman поноси то кудись, побудь мужиком ой))
Це не "ні", і не "так", це твій досвід. Ну, я знала, де це написала нормальні реакції вчора побачила протилежну ситуацію: молодий колектив, 20 людей, до 30 років, майже порівну хлопці-дівчата. З них 18 одружені і поспішають додому рівно після роботи, одна розлучена, одна неодружена з планами на сім'ю. То нічого не доводить, просто ще один зріз. Я знаю багато щасливих одружених людей і не менше щасливих неодружених. Сім'я може бути цінністю, я ж і не заперечую. І якщо вже є сім'я - то вона має бути цінністю. Але одруження - це має бути вибір, а не щось таке, що рано чи пізно всім треба. Так само як народження дітей - комусь це треба, комусь ні, і нема такого, що одні кращі, інші гірші. Головне, щоб одні других не шеймили і не блеймили. Цьогоріч вступає до ВНЗ син знайомої. І в мене враження, що державної "бюджетної" форми освіти практично і нема на престижних спеціальностях. Чи я помиляюся? І ще - буду вдячна, якщо хтось тут розповість про досвід навчання за рахунок майбутнього працедавця. Читала про те, що талановитих студентів, наприклад, в УКУ часом приймають на часткову зайнятість компанії, даючи їм стаж та оплату. Цікаво, що тут відіграє роль і як це все відбувається
обов'язково --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- ну ти даєш, ти кажеш, що на твою думку прищепити сімейні цінності поза сім'єю не можна. Тобі двоє людей навели приклади з свого життя. Що таки можна. Це не наша думка, що можна - це факт, а ми - доказ факту. В мене ніколи не було літака, тому я не вірю в літаки.
ну, загалом виходить, що я невірно висловилася. Звісно, як і все у світі - кожній конкретній дитині або можна прищепити, або ні. Я все одно думаю, що школа окремо тим займатися не має. Тим більше у форматі що "головна роль жінки - це берегиня сімейного вогнища", а чоловіка - "захисника і забезпечувача". типу що майбутнє усіх - це одруження, діти і т д. Комусь це може підходити, то їм вистачить і знання про таку опцію, щоб зробити вибір.
А цей протилежний - твій. Всього лише два протилежні досвіди, не більше. Мене однаково коробить, коли щасливі в шлюбі люди всіх навколо вчать жити, бо ж в них вийшло, значить має обов'язково вийти у всіх інших, інакше ті інші - просто недостатньо старанні, жіночні, маскулінні, хороші, наполегливі і далі по списку; а нещасливі - нікто нікаму нічєво нє должен. Короч, то реально не в тему, але розповідати підліткам про те, як будувати здорові стосунки і сім'ї - це ок, і краще з прикладами. Але якщо мова йде про книжечки, де мама миє раму, а тато прийшов з роботи і втикає телик - це не ок, бо це не є сімейні цінності, а стереотипи тупі. Цього я не знаю, але в Україні є можливість повернути частину коштів за платне навчання, якщо ти сам вчишся і офіційно працюєш, або ж твої родичі першої лінії (чоловік, дружина, діти) вчаться. Нам в школі малої пояснювала пані бухгалтер. То а районі 18% виходить, але там треба подавати звіти і це не працює для ФОП-ів 1 і 2 групи. Може комусь це буде корисно. Наприклад, в нас так порахували, що з річної плати минулого року 43 000 грн можна було повернути максимально 7500.
це, напевно, повернення багатодітній сім'ї коштів на навчання і розвиток дитини? Перепитую, бо там теж 18%. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- я про свій нічого не написала. Я якраз написала, що жоден з цих досвідів не є "правильним" - принаймні, настільки, щоб цього навчати. в цій темі таких не було, тому це абстракція.
Ні, це не залежить від кількості дітей і доходу. То вже пінг-понг почався. Я не маю бажання в нього бавитися. Ще єдине скажу, що віддаю дітей в католицьку школу також з наміром, щоб крім навчальної програми їм там про добрі речі розказували, оскільки, хочу я чи ні, більшість часу дитина після 7 років проводить не зі мною, а з друзями і вчителями. По дитині я теж бачу користь від того.
ні, подруга повернула гроші за навчання єдиного сина на платному в медколеджі. Вийшло десь 4 тис.грн за рік.
Ті випадки повернення коштів, що ви написали , то напевно повернення т.зв. податкового кредиту. На пальцях: я працюю і з моєї зп сплачуються податки. З цієї ж зп я оплачую навчання, а для вузу це дохід і він з нього теж платить податок. Виходить одну суму двічі обклали податком, тому ви собі потім можете повернути суму зайво сплачених податків. А cjocjomka певно питала як то вчитися на платному за кошти якоїсь юр.особи. Я думаю , що в такому випадку треба знайти того, хто готовий платити і домовитися з ним на яких умовах він би то робив. В нас на роботі дехто собі "вибивав" оплату другої освіти. Але під то складали договір, що він має опісля відпрацювати не менше два чи три роки. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Ой дівчата, тем тут для обговорення -купа. Але розкажу про ЗНО, донька навчається в коледжі, відповідно цього року здавала. Результатів офіційних, поки нема, до репетиторів не ходила, здавала все сама. Будуть результати, напишу. Єдине, я зробила висновки, якщо дитина вчить шкільну програму, то однозначно набере потрібну кількість балів)
Моя сестра вчилась за направленням, але ми вчились в ЛКА (її зараз якось перейменували) від УКООПСПІЛКИ, в нас багато вчились за рахунок рай(обл)споживспілок. Як зараз не знаю
Є такий досвід. Мій особистий. Але, провчилася я в тому закладі лише рік. Через рік вступила на бюджет в інший вуз, а цей приватний кинула. З боку підприємства до мене претензій не було. При укладенні договору я підписувала якийсь документ, що не вимагатиму працевлаштування. Ідея така. Є підприємство, яке згідне своїм коштом вивчити собі майбутнього працівника. Укладається тристоронній договір: підприємство, вуз, студент. Єдина складність - знайти таке підприємство. Бо по ідеї після закінчення навчання, студент має йти туди працювати, а тут треба щоб і з боку підприємства була необхідність в такому працівнику в той час (ну тобто вакансія) та і щоб студент не передумав (тут можливі варіації, в разі відмови підприємство може вимагати відшкодування сплаченої за навчання суми).
