І я не знаю, як би це мало виглядати в наших реаліях, працювати після 11 класу, а за два роки визначатись з напрямком освіти? Було б добре, якби ще в межах школи існували програми, які б допомагали дітям знайти себе, хоч приблизно.
Ой, з тим вибиранням факультетів. Спочатку хотіла журналістику, психологію, туристичний напрямок. В 11 класі зупинились на філологію, зараз коли тре здавати документи, каже, що може культорологія. А взагалі любий факультет УкУ, лиш не універ. Вчора прибігає і каже, ой а що маю тепер робити, привикла бігати по репетиторах і вчитись, а тепер загублена
Мені здається, дівчата, що ви все ускладнюєте. І не про дітей мова, а про батьків зараз. Якої визначеності ви хочете від підлітка в 15-16 років? Їм метелики переважно в голові. Про попрацювати після школи - то щось типу бебісіттера, макдональдс. А не в помічники адвоката, бо є думки про юрфак. Я пам'ятаю, теж поняття не мала, куди то піти, а ще гірше - чим займаються потім з тими дипломами. Але навіть те випадкове вступання на мех-мат мені не зашкодило. Можна підівчитися на близькі спеціальності, та й по ходу виявилося, що викладати мені теж ок. А можна взагалі потім ніде не працювати в класичному сенсі, як то часто буває. Йти на іт-спеціальності просто, бо там гарно платять - велика помилка. Краще вчитися там, де подобається. Для кожного програмера треба 4-5 спеціалістів-непрограмерів, щоб обслужити його роботу.
В мене поки що тільки шестикласник, але я поділюся своїми думками щодо майбутнього вступу. Здібності - це незле і бажання теж, але я вважаю, що є дві найголовніші навички, які допоможуть в будь-якій професії: перша - вміння відстоювати свою думку, друга - вміння пахати без ейфорії. Тому до здібностей ми придивляємося вже давно, щоб показати згодом йому більше опцій в тому, що йому подобається. Та найголовніша річ - це, звичайно, готовність докласти зусиль, до поту, для результату. Зараз ми ту працьовитість виховуємо спортом, і там на посильному рівні проходимо всі стандартні ситуації, які згодом будуть на навчальному і професійному шляху. Наприклад, коли втрачається зацікавленість але ти відіграєш в команді важливу роль. Або коли перед самим іспитом на нову кваліфікацію тобі хочеться забити на все. Що ж до самої спеціалізації - я вважаю, прогнози трендів на ринку праці є важливими. Знаю, що нема "прибуткових професій", і "якщо віриш в те, що робиш, то заробиш", але... питання грошей є важливим. І в українських реаліях для багатьох професій є "стеля" по зарплаті, яку пробивають одиниці. А ще є дуже важлива річ. Я не вважаю, що спеціальність - це щось таке одне на все життя. Звісно, класно, якщо так і потім просто ростеш професійно. Але взагалі я не ставлюся до цього вибору як до чогось такого геть фатального. Щодо підробляння - я за досвід першої роботи такої не дуже кваліфікованої і добре фізичної. Мені колись це допомогло зрозуміти, що все життя я таким займатись не готова, а отже вчитися дуже і дуже потрібно. Ну і зараз в школах починає просуватися теорія, що для жінки головне сім'я, а освіта - другорядне діло. Я вважаю злочином заточування дівчат під "берегиньство", і завжди акцентую дітям, що в навчанні і роботі всі мають бути рівно фахові та відповідальні.
А в чому це проявляється? Не з метою опозиції, а просто скажу, що мені дуже подобаються часи, коли дівчат навчали в школах типу "Благородних дівиць". Як правильно носити капелюшок, як відрізнити Босха від Дюрера, які троянди приживаються у нашому кліматі і т.д. І сидіти на коциках в саду читати вголос поезію, плести віночки...Я розумію, що часи не ті( а шкода). Я не за те щоб всадити жінку вдома на цілодобово, але все ж маю якийсь внутрішній умовний поділ на те, що є для жінки, а що - ні. Екскурсовод в музеї, візажист, редактор, вихователька, адміністратор - так, а думати як пригнати фуру деревини чи торгувати акціями - то хай вже чоловіки заморочуються, і будуть вже там відповідальними. Тільки не кидайте тапками, я знаю, що то не дуже популярна тут думка...
так, я знаю, що є така думка. І поважаю її, але не на державному рівні. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- в підручниках для старших класів підчас навчального року постараюся зробити свої фото, бо в Інтернеті є скріни, але я ще не бачила їх вживу. Зараз все швидко змінюється, і я все ж маю сподівання, що до 9-10 класів буде інакше. Ну і всякі там організаційні просвітницькі лекції, виховні години, є і таке тепер. Що хлопці - це захисники, а дівчата - це берегині. Про те, що ледь не обов'язково всім одружуватися, бо сімейні цінності і все таке. Я одразу своїм кажу, що "є і така думка", але на майбутнє вирішувати їм. А щодо сім'ї - це особистий вибір, складний і відповідальний а не "всі колись мають одружитися". --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- не знаю, я з нею так часто стикаюся оце "жіноче щастя", жіночність, справжні леді тощо. Бачу, багатьом це цікаво і потрібно. Щиро бажаю їм знайти своє, аби лиш без поділу на "правильне і неправильне"
як я вас розумію! От в тому місці де коцики і Босх. але пригнати фуру деревини - логістично, дуже цікаво буває. Як людина, яка ганяла крани, я точно знаю. Але і цього в школі не вчать. а де воно таке є? І зважаючи на 60% розірваних шлюбів, це не дуже погана ідея, бо скоро діти це вживу престануть бачити.
ой, та у нас в ліцеї валом. щодо шлюбів і "сімейних цінностей" - я переконана, що більша кількість одружень не означає більшої кількості щасливих сімей, так само як заборона абортів не вирішує проблему народжуваності. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- вчать різного в нас воркшопи з фінансової грамотності, розвитку підприємницького хисту тощо. Тематичні тижні - то про гроші, то про країни, то якась там агро- наука.
так, я за це вчеплюся. Заборона крадіжок не вирішує проблему крадіжок, заборону вбивств не вирішує проблему вбивств - давайте їх дозволимо? ти перекрутила. Прищеплення сімейних цінностей не означає більшу кількість шлюбів. Воно передбачає більшу кількість цілих шлюбів. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- в Україні єдина проблема з народжуваністю в тому що замала народжуваність.
прищеплення сімейних цінностей не може відбуватися поза сім'єю, на мою думку. Всі ті інші люди, які щось розповідають - висловлюють свою думку публічно, в них ми вчимося максимум - ораторського мистецтва. Ну і дізнаємось про варіанти, так.
Босха не побачила. Це те що формує смак і культуру. ГРоші потрібні теж якщо що. Але от маємо купу людей з грошима і золотими батонами, бо вони не знали, що можна Босха купити.
звісно що може. Книжки і все решта. Якби я користувалась сіменими цінностями з моєї сім'ї, то навіть не знаю де би я була. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- яка проблема з народжуваністю?
я писала у відповідь на абзац про конкретні прикладні навички. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- офіційно у нас проблема кількості молодого населення
в кожного свій досвід і висновки з нього. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2019 --- тут не в тому справа, хто справжня леді і що продають. Я знаю твою думку і поважаю її, і ти маєш кому її передавати. А я маю кому передавати свою
я туди навіть не зазираю. Мені "для жінки головне - сім'я" вистачає для того, щоб насторожитися і пояснювати варіанти
моя дитина хоче бути поліцейською. І ми її в цьому підтримуємо. Але я не хочу щоб вона після зміни приходила і ставала до другої зміни вдома, бо жінки можуть все.
