Я не на себе приміряю, я знаю що в такому віці стрімко зростають ризики для жінки і для дитини. А вони лише планують. Інтуїтивно мені здається, що ніц з того не буде. Але я не розумію для чого вони постійно про це говорять. Питати не буду.
Так,має чоловіка і він ніби за....але якісь страхи в неї є..."якщо не встигну виростити дітей,що люди скажуть?...."
Це сказано, не особисто до Вас, а в загальному. Тут без коментарів, це просто думки вголос. В 46, людина повинна розуміти ситуацію, і приймати рішення.
Їй не 46)) --- дописи об"єднано, Mar 22, 2019 --- Вона лише недавно вийшла заміж....а боїться лише вона (начиталась всякого....і про те ,що дитина даун може бути в такому віці....і що невстигне виростити....... в цій ситуації я б сама собі не знала б шо радити а іншій людині ........
Та немає якоїсь особливої ситуації. Дитина з синдромом чи іншим нездоров'ям може народитись в будь-якої мами, це ризик кожної вагітності (насправді в абсолютних величинах ці ризики +/- сильно не відрізняються, а от у відсотках звучить драматичніше - подумайте, що ризик 1%, який збільшується Аж вдвічі, це 2%, але "вдвічі" звучить дуже страшно. Цифри до прикладу, справжніх не пригадаю, але це десь так в загальному відображає ситуацію. Тому тут дві рекомендації - з одного боку не нагнітати даремно ситуації, а з іншого, розуміти, що така можливість існує для всіх і працювати з внутрішнім прийняттям цього факту. Не виростити - з погляду середньої тривалості життя - встигає, з погляду того, що, як і в першому пункті, трагедії стаються - вік тут ніяка не страховка ні для кого. Бажаю Вашій подрузі спокою і мудрості, і здоров'я, звичайно) Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
Зараз нас всіх забанять і правильно зроблять Хорошій знайомій на днях 38. Чекає двійняток. Має трьох синів. Дуже вболіваю за їхню чудову родину. Вагітність її за перебігом трошечки відрізняється від перших трьох - слабкість більша, ходити тяжче. Але з двійнею, думаю, було би дивно, якби було інакше. Аналізи в нормі. Мама оптимістична Діти в захваті і очікуванні
я думаю, що свідомо відтягувати появу дитини до такого віку не варто...Давайте подивимось правді в очі. Десь там в матриці все ж закладено, що материнство пізнається жінкою в молодому віці. Ну але не завжди в нас складається особисте життя так як нам хочеться, а народжувати від будь-кого, бо вже 25 теж не хочеться. Я за те, щоб все ж закцентуватись на пошуку чоловіка який би створив умови, за яких жінці буде комфортно стати мамою. І я зараз не про хороми чи машини. І якщо то трапиться в 30-35 - чудово, а як сталося з вами у 25-30, то нема чого зволікати.
Я народила дитину, коли мені було 35, нічого страшного в цьому не бачу. Зараз багато таких жінок , серед моїх знайомих є троє. І нічого , живемо, і дітки здорові. Це все в голові - фігню думаєш- фігню поитягуєш))) Бажаю Вашій подрузі здорових та щасливих діток.
тобто питання чи народжувати чи не народжувати взагалі? так ми складені фізіологічно, що організм зістарюється. і впершу чергу це стається з репродуктивною системою. бо якщо якісь збої тілі - то організм в першу чергу кидає всі сили на відновлення життєво важливого органа без якого існування неможливе. а розмножуватися, так би сказати, і не обов"язково. тому не треба затягувати свідомо з вагітністю. але і відмовлятися від неї через гіпотетичний вік теж не варто.
Людина думає, а Бог вирішує! В світовій практиці в переважній більшості, жінки схильні народжувати після 35 (з міркувань матеріального підгрунтя, розвитку кар'єри і т. д.). Якщо не помиляюся в нашій державі є закон по крайній межі віку народження - середньостатистичний вік життя жінки мінус 18років, в результаті і буде межа по закону. Всі решта обмеження в нашій голові. Недавно був сюжет, де жінка народила в 60! первістка (все ніяк не виходило, а тут медицина допомогла). В любому варіанті народжувати варто! Ці маленькі посмішки і рученята життя цілого варті! Інколи сам задумуєшся чи наважишся ще раз пройти цей шлях (недоспані ночі, проблеми з молоком...), але потім ця дурь проходить сама собою))) . Буденність зі своїми роботою, готуванням їжі і т. д. ще буде набридати і не раз, а от справжніх цінностей (дітей, сім'ї) відкладати не треба! Успіхів!
От як на мене це сильно перебільшена думка. Маю декілька подруг-знайомих, що живуть закордоном. То я власне від них почула думку, що то не зовсім так. Справді, там народжують досить часто вперше після 35, але здебільшого заточені на кар'єрі панянки або емігрантки(не нелагали, а власне емігранти). Бо їм треба зачепитись в чужій країні, встати на ноги. Ну або так складається особисте життя. А середньостат. жінка, яка мешкає в своєму містечку чи місті, ходить щодня до праці, планує материнство до 30 років, як і в нас. Знову ж таки, я не володію статистичними даними, але маю таке враження особисте.
та ні, там до 30 ще всі думають про зовсім інше) І кажу зараз саме про "нормальних" жінок, не імігрантів, трудоголіків, тощо. Маю на увазі такі країни як Німеччина, Франція, Великобританія. Не володію інформацією щодо південніших країн (Італії чи Іспанії)
