@Sofijusia про такі випадки потрібно повідомлятии,куди треба! Це жах! Вчитель ,говорячи сучасними термінами ,булінгує. Як мінімум дирекцію школи розворушити, як краще- написати в Батьківську раду або особисто Олені Понамаревій в ФБ. Це стосується психологічного здоров'я всіх дітей в класі.
@Sofijusia , якщо не змінювати школу-клас...то я би шукала того хто МОЖЕ після уроків допомогти моїй дитині. сумнівно - всі предмети так не зробиш, а досвід вимагатиме....хоча я це на себе приміряю, а як це для дитини - не знаю..
@NataliaFed, всіх все влаштовує, це ж не тільки мені дитина говорить, що відбувається в класі? А як мене щось не влаштовує, то шукайте собі іншу школу, от і все, бо в цій і так життя дитині не буде, вже не є.
Мова про читання. Але, можна робити з багатьма предметами-перевірено. Моєму так було краще. Зараз, вже нема в цьому потреби. --- дописи об"єднано, Mar 21, 2019 --- @Sofijusia , тоді втікайте звідти і чим швидше.
я якраз і написала, що приміряю ваш досвід на себе-ученицю,бо примірити на свого ще не можу - першачок.
Ви здорова. І дитина ваша здорова. А у вчительки немає серця. І навчити (не відівчити) дитину мати серце набагато важливіше ніж навчити читати. Я б забрала дитину. Можливо через канікули (якраз буде вдома, відімкне від школи). А щ читанням просто читати багато, він вам ви йому. Розповідати історії.
) Якщо текст вже читаний раз і проговорений, вдруге він читається легше і зрозуміліше. Моєму було ненависним переказування(а його 80 %. Якщо текст свіжий, то взагалі біда, бо усвідомленого читання не було, тому переказати неможливо. Читали- обговорили я навіть старалась обговорювати кожен абзац,а то і речення, читали- переказував сам. Так дійшли до повністю самостійного.
Я не розумію для чого взагалі ставити оцінку. Вчора приніс 12,12 і 9. Зачємпачєму? Хай малює смайлики, ліпить наліпки, з чогось починає. А тут як сніг на голову звалилася повноцінна 12- ти бальна система. Що вона оцінює?) Вчора на д/з було розповідати казку. Вибрали з тих, що знаємо, захотів повторити, увімкнула йому в навушниках і пішла в душ. Вуаляшечки- вивчив на пам`ять 4 хв тексту. Зі збереженням інтонації і лексики - на досвіти, вражий сину і т. д. Пояснюю, що це зайве, він знає цю казку і спокійно може переповісти так як пам’ятає. « я боюся, що вчителька поставить мені погану оцінку». Мені смішно було слухати цю казку, але значно більше прикро. Сформовані хибні уявлення про навчання-done. Страх помилитися - done. Робота заради оцінки, а не знань - done. Головне - вчителька буде задоволена. Я писала, що зі своєю дитиною розберуся, це була різка зміна клімату в школі до якої ми були не готові обоє. Але абсолютну більшість батьків така позиція вчительки влаштовує.
@Orman, розумієте, та дитина заточена на ,як би то сказати правильно, гіперсприйнятття почуттів ( не знаю, хто "точив"), він з першої секунди бачить на моєму лиці сум, втому чи роздратування, і відразу питає чим може допомогти і що сталося? Те саме й щодо однокласників відбувається, не раз чула від нього до дітей - ти чого такий сумний? Давай те або.. А з читанням проблеми ( Тому, коли когось ображають чи несправедливо звинувачують, то він дуже на цьому зациклюється, інші діти за пару секунд забувають і біжать далі, а він до вечора може згадувати.. Чоловік каже, що то я винна в його вразливості, треба більше закривати очі на мякість, не реагувати, бо " чоловічий світ його змеле", а я так не можу. --- дописи об"єднано, Mar 21, 2019 --- @NataliaFed, так, переказати прочитане, той найбільша кара для нього. Теж читаємо разом, шукаємо ключове слово, від нього і відштовхуємося для переказу прочитаного.
Ви нормальна. Переводьте дитину, не виправдовуйте вчительку, найважливіше тут те, що ваша дитина це все болісно сприймає, може, комусь це дурниці, а вашому сину, очевидно, ні. І про оцінки: я вбачаю проблему в тому, що ми (і вчителі, і ми, вихованці системи) не вміємо нормально сприймати значення, яке в них вкладено: відмінно, добре, задовільно. Бо якщо бути чесними, мало хто із круглих відмінників справді такий відмінний у всіх предметах, скоріше, в деяких просто сумлінний, або, ще вірогідніше, просто кращий на фоні інших. Зі свого особистого погляду: бажання і звичка бути всюди відмінницею розвиває нездорові моменти: страх помилки, а звідси і придушення активної позиції, невміння обирати те, що тобі до душі, і не розтрачувати сили на всі обов'язкові "пунктики", губиться істинний зміст навчання. Остаточно я це осягнула, коли вирішила, що к.г.н. мені взагалі-то насправді не треба, і моя аспірантура закінчиться без цього кульмінаційного моменту, а я при цьому не вважатиму себе нездарою. Це все при здоровій атмосфері вдома щодо навчання, мене не заставляли, не сварили і не страшили що "будеш вулиці замітати", просто мені легко було бути відмінницею, і чим далі, тим більше хотілось не зраджувати цій позиції. Звісно, батьки цьому раділи. У мого чоловіка здоровіше ставлення до оцінок завдяки тому, що оцінки ставились, виходячи з більш високих критеріїв, в більш конкурентному середовищі, і там "добре" також дуже цінувалося, і "задовільно" теж було норм. І його "добре", а то і "задовільно" часом дуже близькі до моїх "відмінно" по знаннях. Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
Це не зовсім так. Мала декілька років тому конфлікт з адміністрацією школи, нерви «потріпала», але тепер «мир/дружба/взаєморозуміння». Дітей ніхто не чіпає, і зі мною «акуратно», бо хто знає, що мені в голову прийде. Мені теж перед тим казали, що «прийдеться шукати іншу школу і життя дитині не буде».
це якщо діти правдиво передають інформацію. Бо це - діти. Ну і я , взагалі, доволі критична в тім, що не чула-бачила сама. Але це мої таргани. Приклад.(багато тексту): Забираю малого після уроків. Вчителька:" він нині ТАКІ слова говорив...матюкливі" Я -не допитуюсь які, бо - є ще інші батьки-діти в класі ( не лю я таких розмов при свідках, і свідком бути теж не лю). Малому по дорозі висловила своє ставлення. В дома - внесла заборону на його час за планшетом. Далі мені карвалольчик , йому був гурток. Після гуртку пройшов час. Подіяв карвалол і я його допресувала що саме він сказав : довбана перерва, гімняна перерва, і йолкі-палкі. Ніц хорошого. Але й не те, що я собі уявляла. Поговорила. Поговорив він. Поговорили обоє. Наступного дня перший урок англійська,отже "наша" вільна. Я залишилась з нею поговорити. - В нас був урок,ми утворювали слова від слова "пунктуальність" .Владислав ,звичайно,назвав найбільше слів...останнє з них було "піст"..я дуже втішилась... і тут він видає зовсім інше слово.. Я стою і чекаю, що вона мені скаже яке саме. А вона червоніє,блідне, плямками покривається і каже - нуу він закінчення поміняв.. Я ще не розумію,що маю сама здогадатись....Ок за секунд 20 до мене дійшло ( я думала піська, допитала потім малого -"піся) - Ви уявляєте він сказав ЦЕ!! слово...Я зробила вигляд, що не почула. Тоді він повторив ще раз ... Тоді я сказала, що зараз він його напише і понесе психологу.... Там ще було далі, але в такому "темпі вальса". Знову дома з мали говорила. Виявилось він реально не думав, що то аж так його налякає. Каже--мама, то що мені витерти слово? Виявляється він таки (серед інших) записав його в зошит. Дитині я пояснила ще раз. Коли і де можна вживати такі слова. - добре-добре, але чому попередній урок Софійка сказала ,що вона хоче пісяти і їй нічого небуло? - ну культурно говорити - "в туалет".. - я знаю. Але чому - їй можна, а мені не можна? Я розумію , що в СРСР "сєкса нєт", але йовкі ---пісяння ж є!.Однозначно - це не те слово, яке варто говорити в цій ситуації... Але назививати це матюканням і запихати голову в пісок ....Боюсь, що в класі третім він лякати її непристойними малюнками зранку на дошці, бо вона лякається ідеально. Але ,маю надію, що Бог допоможе мені вкласти ще шмат розуму і корекності в його голову. --- дописи об"єднано, Mar 21, 2019 --- це характер.Доволі рідкісний тепер. Я погоджуюсь -пошукайте вчительку під його потреби. Або ,хоча б, додаткову вчительку. Дитина ваша - чуттєва. - це абсолютні дурниці.
Маю підозру, що вона все життя їх (оцінки) ставила і життя без них не уявляє шкода, звичайно, що грузить дитину тим всім. В нас було з віршем до шевченківських днів. Розказує мені вчителька, що Юстина ніяк не почне вчити вірш. Я кажу, що нема ніц дивного: я теж не фанат Шевченка і заставляти її не буду. Якщо це означає двійка, то так і бути. Але малій сказала: якщо ти вирішила не вчити, повідомляєш вчительці сама і за погану відмітку прошу не нити. Юстина думала-думала і вирішила: раз така засада, то я буду співати, це хоча б весело. Співала. "Садок вишневий" чи що там. Подібне було з якимось виступом. Дзвонить вчителька, що вона не хоче виступати на сцені. І щоб я її переконала. Не переконала, але теж пішла сама пояснювати, що вона морально неготова))) а якось приходить і каже: "Мама, а правда, що любов не має нічого спільного з домашнім і оцінкою?". Я трохи шокувалася, і питаю, з чого то такі питання. "Та пані Оля казала, що ми її не любимо, бо домашнє не готуємо". Ох почує від мене пані Оля на рахунок цього на зборах. Часом навіть дуже адекватний вчитель щось таке скаже, що ні в тин, ні в ворота. Ви його пиляйте, пиляйте. Не про оцінки, а взагалі: що людей треба поважати, але не надто перейматися їх думкою всупереч своєї. Все вийде.
Дівчата, я доречі, я хотіла б почути ваші думки про цю ситуацію з "ЦИМ " словом... Син - однозначно не є зручною дитиною. А для школи й поготів. Я це розумію.І вчителька в нього "не конче його"... Важко з нею контакт налагоджується. Вона любить "середню температуру по полаті"...А малому тре - власний , індивідуальний термометр.
Сміх і гріх. Малий ваш молодець. Є таке слово, з букв получалось, навіть не нецензурне, максимум некоректне. Вчителька дивує ))) Доросла людина, працює з дітками і не знає як діяти в такій простій і безобідній ситуації))) В нас є хлопчик зі сходу, то там довбо...б, ку...а, піз....бол, вчителька його відправляє до психолога відразу.
І в нас є...навіть не один але психолога нема. Пише зауваження. Каже батькам при зустрічі. Але, то матюки, а пісяти/піська, то не піз...(пардоньте, но вже так є, тим більше з дитячих уст). Пояснити дитині ,що інші можуть помилятись або не знати, як правильно висловитись. Повторяти неправильно за іншими не потрібно. --- дописи об"єднано, Mar 21, 2019 --- Звичайно, тому або розбирати до кінця а на рівні школи, це майже не реально, або забирати мовчки.
він не молодець. Він вже розуміє, як зробити собі атракцію, коли робиться нудно на уроці. Якщо не цього разу, то іншого він спровокує її навмисне. Я якось пояснювала їй ну бо контакт в нас з нею ніби є), що йому тре або емоційну реакцію від неї, або він добуде цю реакцію сам. Певно, або не повірила, або не зрозуміла ))) Але , вона цілком нормально до нього відноситься. Мабуть ще й тому, що при перевірці заучем-директором вона сміло його піднімає.))) Хоча ,вчора каже....ой, а як він ТАКЕ скаже при комусь на уроці ! Я її заспокоїла, що при комусь він цього не скаже. так , саме це й говорила. Боюсь от власне,що він просік чим її "налякати"...
Тобто він знав, що слово не до вжитку в колективі і буде реакція? Ну нехай так, все рівно дивує реакція вчительки. Мала би спокійно сказати, що є певні слова, які не культурно вживати в товаристві. Але тоді і дівчинку, яка ходить пісяти треба виправити на «вийти в туалет». А то розпісялась, завтра розкакається, а у вашої вчительки, очевидно, тонка душевна організація і їй ці всі слова в новинку) Мене Сашко нещодавно запитав- Мам, а ти займаєшся сексом? Я теж трохи остовпіла, але знайшлася досить швидко. Ну і то не піся)
Так бачу, що дев'ятирічки дуже цікаві. В мене таке враження, що то якийсь підготовчий період до пубертатного. Наш вчора наплів купу; я сміялась, аж кашляла, а чоловік бурчав на обох)). Щодо оцінок скажу, що моя дитина трохи мене вчить не хапатись і не йойкати на оцінки. Для мене 8-9 з читання- ужас-ужас, а він каже "Але ж мам, 8-це хороша оцінка". То, мабуть від того, що має бути максимум, як колись -"5", тепер має бути "12"))). Звикаю
о і що ви відповіли? нєє реально пора десь про це читати вже,бо щось починається період питань і враження що не так цікавить відповідь а сама реакція на таке питання
