не була... і , власне через те що добряче вміла - аж до протесту ! Тому зараз я жодного разу не кажу про свою дитину -"і в кого ти такий вдався!!! ". Я -знаю в кого ... Лиш я- дитя СРСР, тоді шугать і "нє пущать" головні завдання. Мені реально повезло з основними вчителями і їх поглядами на мій "інакшіший" протестний погляд. Мама моя - дууже вольова і сильна жінка,з цікавим і небанальним життєвим шляхом...алей вона опустила руки, ступила крок назад і сказала -"я не знаю як , але ти - наша мала бандерівка і твій дід може чесно дивитись в очі вуйкові Степану". Я не зовсім розуміла про ЩО вона. Але мене вразило,що вона так легко мені це спустила. Відмінницею я не стала. І дивувалась,що мама ховала в куточках губ горду усмішку.
Недостатньо 100%, але необхідно! Бо в мене таке враження виникає, що всіх трієчників автоматично записують до невизнаних геніїв, які вище системи, оцінок і тупих вчителів. От ви далі пишете про того чоловіка, так в його оцінок якраз була причина - характер і упередженість з боку вчителів. Я маю третю дитину дуже активну і любительку всюди викрикувати свою думку і не слухати когось, якщо їй нудно. Я не буду спокійно спостерігати, якщо при тому вона буде мати здібності до навчання і погані оцінки на фоні. Але я не збираюся їй потурати і розказувати, що таким пробивним і комунікабельним людям можна не паритися граматикою і табличкою Мендєлєєва. А як сприймати? Це ж не розділ хіхоньки) та й я не нав'язую свою думку (може то так і виглядає). Я справді не бачу суперечностей між психічно врівноваженою і водночас з високими оцінками дитиною. Може то тому, що мене взагалі ніхто не рухав. Я сама собі вирішила, що можу вивчити на високий бал. Мені олімпіади дуже подобалися хай я не все використовую в дорослому житті, але я пам'ятаю, де починати шукати в разі потреби. І я дуже легко вчуся ще й досі, без напрягів. А кар'єри в мене немає з іншої причини о, я знаю. Треба бути "харашистом"))) в мене чоловік такий. І все життя кічиться, що "без медаля і червоного диплома спецом став". Типу то камінь в мій город) Та я що, я за нього рада. Він посидючий і свою роботу любить. А я просто геніальна розтяпа
А ще знаєте, що я подумала зараз? Зайдіть на фб в "людоньки" і прочитайте кілька дописів. І я чомусь в житті зустрічаю неграмотних і некритичних людей саме з тих, які слабенько вчилися в школі. Навіть по профілях однокласників бачу. Хто в школі міг написати на 8-12 диктант, той і зараз не пише "хто може підсказати ларьок з канфєтами на углі де дешевше,,,,??? Мене тут питаюця а я незнаю". А ще ці вибори на носі і мене плющить. Всі ці особи, які поняття не мають, що таке права і ліва ідеології, які функції Президента, звідки береться пенсія і як ми втрачали незалежність через люмпенів кілька разів, через 11 днів підуть вирішувати долю мою і моїх дітей. Бо в них бляха є пашпорт і вони мають право голосу. Я б ще ввела в 12 класі обов'язковий екзамен з основ філософії, політології, історії демократії і давала право голосу тільки адекватним людям. А ні "в мене три диплома! Зєлєнскій прикольний, вони і так всі клоуни!".
Мама відмінника сіла і рже А Зеленський да, в мене найближче оточення (колишні відмінники і не відмінники) за нього слізні листи мені пишуть - щоб я на ФБ публічно вибачилась за рядок про нього у дописі
В мене АБСОЛЮТНО чітка кореляція - більш-менш адекватні (і ті, що якось та й вчились) однокласники-одногрупники виявляють розумну позицію, не постять всяку фігню і зраду і т.п., а ті, що інші - то і за Зе, (бо вже всі надоїли, а так хоч поржати, і всьопропалонічєгонєдєлаєццаліпєцкаяфабрикаапшори... Так що переконана, базовий рівень освіти важливий і має значення. Не обов'язково (та і неможливо) знати досконало все, але орієнтуватися потрібно.
Базовий рівень освіти ДУЖЕ важливий. Мова йшла про оцінки. Якщо роя дитина буди пЕсати «здаєцця», то мене це буде турбувати і я буду звертати увагу, повторювати і пояснювати. Але якщо в неї буде трійка, бо думка викладена в творі не збігається з думкою вчителя (приклад з мого життя), чи тому що вона плювалася на піонервожату в коридорі, чи тому що крутилася на уроці, чи тому що їй на уроці нудно, а вдома вона під ковдрою Кобзаря читає для задоволення - то мені якось фіолетово. Я дитині поясню, що вчителі бувають неправі, а оцінки, це діло десяте (ну гаразд, п‘яте). З вчителями говорити в таких випадках дуже неефективно. Бо нормальні вміють відділяти плювання від читання, а ненормальним не поясниш.
Це от моя позиція. Цілком логічно, що такий рівень знань тягне на 4 +-, але не з нашими вчителями, не завжди. Тому рівень вимог в мене є, а оцінки - ну звиняйте
З якими "нашими вчителями" є окремі кадри. В старшій школі вже дитина мала би вирішити, чи їй важливіше відстоювати свої погляди (і чи так воно важливо з вчителем, який сам не може мозгами поворушити і дати іншій юній людині висловитися), чи помовчати, бо їй трояк в атестаті не треба. Такого не буває, що дитина здібна і всі поголовно вчителі проти неї змовилися. А в молодшій школі ще би мама-тато мали розібратися, що ж то самі трійки в їхньої геніальної дитини а взагалі, раз дитина вміє відстоювати свою думку, хай і знання вміє відстояти. Буде конкретний життєвий кейс. В мене є коліжанка, яка зарвалася в педколеджі з викладачкою, бо та пропагувала аборти. Як там вже було точно не знаю, але всі мило усміхалися і мовчали, а вона висловилася проти відкрито. Коліжанка дуже класна і активна католичка, для неї то справа віри і честі. Викладачка почала ліпити їй двійки і грозила не допустити на екзамен. Коліжанка вперлася, що здавати буде на комісії. Нижче 4 не вдалося їй поставити, попри всі старання. З ремаркою "все ж ви на відмінно не знаєте". Та ясно, яке там відмінно. Ганяла по всіх темах семестру і навіть ао тому, що не проходили. Коліжанка моя таки суперовий вчитель зараз, яких мало.
В моєму конкретному житті були окремі вчителі хороші (20 відсотків, а решта були «нашими вчителями», чоловік поміняв три чи чотири школи - в нього ще менший відсоток хороших. Коліжанка - молодець і приклад. В молодшій шолі теж буває різно, як в прикладі @marianast Я би дуже хотіла жити в світі де всі (ну гаразд, більшість) вчителі в школі працюють за покликанням.
Бо це дуже життєва позиція, яку зарано осягнути дітям. І нема чого насаджувати її змалку. Бо чим відрізняється - мусять бути всі 5 в атестаті від мусить бути не нижче 4 в атестаті по відчуттям дитини? І я не вважаю, що геніальні діти мають отримувати оцінки високі чи низькі. Оцінка - це моментний показник. Філософія і тд, навіть в 11 класі, як ти пропонувала - не на той рівень мозгів. Бо це буде для галочки, знов. А допоки доросте до тої ж філософії, поки все вискладається...ну і я проти оцінок в диктанті за каліграфію. Нечитабельна робота - одне, але якщо є виправлення - інше. І взагалі, трояк в атестаті для мене не проблема, для когось проблема? Я вас прошу. Аби той атестат був, його вага настільки мала навіть зараз.... Цілеспрямована робота на атестат була в мого однокласника аж одного. Йому тре було 11 зі всього. От раз-два працював згідно вимог, підходив всім, мобілізувався. Так, це чесні 11. Нє, це не його знання в тій галузі. Це просто зустріч вимог і результату
До речі, про відповідність оцінки і знань. В мене була 5 з хімії. Я прекрасно знала неорганічну, і так собі органічну. Але це все одно було найкраще в класі, і тому в мене 5, а знаю я її на 3+.
Дякую Вам,формлянки, за Ваші думки тут, читаю, думаю.. Маю двох дітей, дівча в 9 класі, підлітковий вік, бунт у всьому, боротьба на кожному кроці з будь якою системністю, школа - зло, вчителі в 90 відсотках фальшиві, в сенсі упередженого ставлення - зручна дитина чи підлабузник, оцінки для мами, бо "я не бачу сенсу вчити про "сперматозоїди водоростей" (біологія 9 кл). Але дівчина бореться і ішукає правди для себе. Хлопець, 3 клас, загадка для мене і досі, я вже писала в цій темі, що відстаємо в читанні і письмі, він читає вдома і в школі ту кількість, яку задає вчитель, але зрозуміти прочитане не вдається.( Підозрювали дислексію, були в логопеда, читав їй, сказала, що тут нема дислексії, але рівень читання заслабий на третій клас. Писання теж кульгає, бо випадають букви. З вчителькою важкі стосунки, мяко кажучи, малий каже, що вона "вибухає" і "не має серця". З того, що чую, на дітей постійно психологічно тиснуть, і кричать. Батьків, на загал, все влаштовує, бо "вчителька строга, порядок в класі, най так буде, а то на голову вилізуть"... Після двох моїх розмов з нею, про те, щоб вона не кричала на сина ,бо він дуже того боїться, замикається в собі, вчитель зі мною не розмовляє і образилася, що я посміла її в чомусь звинуватити і поставити під сумнів її педагогічні здібності. Пропоную забрати малого з цього класу, то він слізьми проситься не робити цього, бо там є його друзі і він не хоче їх залишати. Як бути в такій ситуації ? Останьо з читання приносить 4 і 3 бали, через що сумний дуже і сам в собі зневірюється(, а мені руки опускаються..
Що саме насаджувати? Бо я не проти насадити своїй дитині позицію "треба вміти кричати там, де ти впевнена і можеш відстояти, і вмій помовчати там, де незгодна, бо хочеться випендритися". Власне ми говоримо про дітей. Діти - то такі люди, які ще тільки формуються. Не всі їхні вибрики варті того, щоб їх заохочувати. А щодо оцінок, то ясно, що в нас тут два табори. Я в тому, де є кореляція між оцінкою і знанням. Вона не близька до 1, але точно є. В трьох моїх школах було точно більше половини вчителів, які +/- об'єктивно ставили оцінки. Були всякі мимри, були дуже некомпетентні. Але тотальної несправедливості не було. До речі, там в сина @marianast стоїть 9 за домашнє. Якщо відкинути те, що вчителька не має ставити оцінок в принципі, не має писати недоречних коментарів, повинна вказати, що зроблено добре для заохочення, то 9 - це якраз дуже адекватна оцінка за написане. Може для самої вчительки то якась проблема, бо на її думку всі мають на 11-12 вчитися, але 9 - це класно і відповідає дійсності. Це якраз рівень, коли без стояння над головою дитина сама написала домашнє і зробила кілька невеличких помилок. Я за такі 9 свою хвалю. --- дописи об"єднано, Mar 21, 2019 --- Забрати дитину з того класу. Але мати на приміті вчительку іншого характеру і підходу.
Цілеспрямованість. Наполегливість. Відповідальність. Самодисципліна. Це якості які я би хотіла привити дитині використовуючи школу як інструмент. Як скористатися школою для цього я собі уявляю лиш приблизно. Я переношу на нього свій досвід, так. Мені бракує усіх цих рис в житті. В школі я не докладала до навчань жодних зусиль, не сиділа над уроками і була відмінницею. В середній школі до точних наук треба було докласти зусиль, але я не вміла/ не хотіла/ лінувалася. Так і закінчила школу- гуманітарні науки 11-12, точні 3-6. В універі сиділа над англійською. Але мені цікаво було, і був присутній фактор суперництва, мені хотілося бути серед найсильніших. Решта і в універі мені давалося легко, перед екзаменами максимум дати повторювала. Багато предметів знала, що здам без проблем і навіть на лекції не ходила, лише на семінари. І ось в дорослому житті цих рис характеру мені бракує катастрофічно. Чоловік в мене впертий як віслюк, трудолюбивий як віл. Якщо він собі придумав освоїти цю цілину, він її освоїть. Сто раз потерпить невдачу, буде пробувати заходити з різних сторін і з різними людьми, але свого досягне. Я дивлюся збоку і захоплююсь.
Дякую, теж про це постійно думаю, але в нас з доїздом напряг, бо добираємось у Львів в школу гром. транспортом і зміна школи це зміна локації моєї роботи, бо я працюю поруч і забирати малого можу тільки я або старша сестра, яка теж в цій школі.. Знаю, це не виправдання, думки в слух, буду думати..
Для першокласника? Тут я з вами погодитись не можу. Він лише вчиться елементарному. А оцінка ставиться -від ідеального виконання (яке в цьому випадку навіть вимагатись не може) віднімаємо помилки. Який змість цієї оцінки? Мені все рівно чи там 9,чи 11, чи 7. Я вважаю, що там нічого не має бути.
Дуже жаль, коли отаке відбувається і вчитель такий упоротий. Балачки з ними, то пусте і хіба псування нервів. Я б дала дитині(і собі )певний час для того,щоб підтягнути.Тобто, домовитись, що ми читаємо багато(більше, ніж шкільна програма), опрацьовуємо прочитане і, якщо краще, то залишаємось ,якщо -ні, тоді йдемо до іншого вчителя і інших друзів(вони будуть). Я б ще порадила, як робили ми нам колись порадила наш логопед ще перед школою : читати з читанки попередньо, те що буде наступним. Так дитині буде текст вже знайомий і легше тоді читається.
@NataliaFed, дякую за пораду. Невдачі малого сприймаю як власні, і важко сприймати те, що працювало зі старшою дитиною,( підходи до навчання, наприклад) тут абсолютно не працює. В мене враження, що йому важче стало запамятовувати навіть вивчення неважких віршів, останні дні скаржиться на болі в животі(, певно від стресу постійного. Я постійно себе запитую, можливо, це я чогось не розумію чи не так сприймаю, у випадку вчителя, чому всім ок, а мені одній не ок? Вчора приходить син зі школи і розповідає, що вчитель на математиці вибухнула через те, що хлопчик один писав щось не те, що мав, але писав математику, позбирала його речі в рюкзак, і взяла його за плечі і вивела з класу у інший клас, так вона повідомила дітям. Через урок той малий повернувся, і плачучи, просив в неї вибачення, але вона без слів знову вивела його на коридор і зачинила за ним двері. Це все зі слів дитини, який був шокований, тим, що відбувається, і тоді мені сказав, мам, мені здається, що в неї нема серця..( Скажіть, це я хвора? Можливо, я перебільшую і нічого сташного нема у діях вчителя?
Ні, не для першокласника. Просто як співвідношення цієї оцінки до зробленої роботи. Зараз воно не є за правилами і не несе ніякого змісту. Але якщо абстрагуватися, то оцінка не є заниженою. Всі роки в школі дитина чогось вчиться. Зараз елементарного і не розуміє, що ця оцінка означає. Але в класі, наприклад, 3 чи 4, якщо би це була оцінка за диктант, то це цілком адекватна і висока оцінка. Чому вчителька так сильно хвилюється з того приводу? Їй незручно ставити 9 і вона хоче перекласти відповідальність на маму? я не розумію, для чого ставити оцінку, коли в ній нема потреби, а потім робити з того трагедію.
