Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
В такому разі заплануйте читання цієї книги на наступне Різдво. Ми таку ж книгу подарували майбутньому першокласника, але йому уже виповнилось 6 років, то його мама нам дуже дякувала за книгу, бо хлопчикові сподобалась.
З черговим відгуком... "Пригоди Ведмедика та його друзів"...Ох, які там шикарні ілюстрації. Малий з зацікавлення розглядає. В книжці є 4 історії, текст доступний і без викрутасів. Бо часто буває, що доводиться редагувати текст в процесі читання, щоб малюку було зрозуміло. Книга серії "Виховання казкою" вид-ва Торсінг. Теж 4 історії, малюнки дуже гарненькі, як з книжок нашого дитинства. Малюнки великі, тексту мало(відносно). Тому думаю для зовсім малюків також підійде. Дівчата, а як часто ви купуєте діткам книжки? Бо я вже відчуваю себе маньячкою)))) Хочу все і зараз. Переважно купую 2-3 книги на місяць. Але то я себе ледве стримую.
Мммм, яку я книжку я вчора на пошті забрала. "Зелене Око. 1001 вірш. Антологія української поезії для дітей" в-во "Богдан". Хто має дітей, читає чи вчить з ними вірші і не має досі такої книжки - біжіть купуйте, бо то скарб. На відміну від "Улюблених віршів" не має малюнків, але то єдиний її "мінус". Віршів мега багато (600 з копійками сторінок, при тому книга досить великого формату) і вони прекрасні - як знайомі з дитинства, так і невідомих мені авторів. Сиджу читаю, згадую напам"ять, розчулююся мало не до сліз і далі листаю. Вірші на усі теми - про природу, погоду, Петрика-Марійку-Іванка, рідний край, маму, бабусю, Різдво, жартівливі, про тварин, загадки... Коротше про все на світі. І "класичних авторів" Підгірянки, П.Тичини, Лесі Українки, Глібова, Павличка, Чубая,П.Воронька, Грицька Бойка, Б-І.Антонича... і менш відомих та сучасних авторів (Малковича до прикладу). Папір хороший, шрифт не дрібний, тому Влад вже сам читає (хоч і не аж такий фнат віршів, та все одно вподобав). Коротше щиро рекомендую, тим більше ціна в інтернет-магазинах цілком і цілком адекватна як для такого "кілограмового" видання Дописала, пішла глянула, що на сайті видавництва вона ще й на розпродажі зараз , замовила ще 2 шт на подарунки (мала б гроші - взяла б з десяток точно), бо ціна прямо непристойна. КУПИТИ: Зелене Око. 1001 вірш: Антологія української поезії для дітей. - Навчальна книга "Богдан" Тому ще раз дуже рекомендую!
Ми тепер рідко купуємо (хоч я теж маніяк, але бюджет і книжкова шафа не гкмові ). Дууууже виручає бібліотека. Тепер часом вишуковуємо по магазинах і дошках оголошень те, що вже брали почитати і дуже сподобалося. А те, що просто чухаються ручки купити додаю в закладки, переглядаю через кілька місяців - якщо не передумала, то таки замовляю Ну і діти швидко ростуть, змінюються смаки і підходи до читання, тому все-все скуповувати не варто - просто не встигне прочитатися. В нас досить багато книг, які Влад раніше любив, а зараз вже не сильно цікаві. Добре, що новий читач підростає
а Ромі взагалі зара не цікаві книжки. навіть про його улюблені авто... і як читаю слухати не хоче і все
У нас на разі все читається, немає жодної книги, яка б залежалась. Хіба "Велику книгу кролячих історій" відклали на виріст. Ну і поки пізнавальні книжки малому нецікаві. Енциклопедії різні і т.д. Чекаю поки доросте, бо стільки цікавого є)) Та й я планую зібрати гарну бібліотеку вдома. В самої в дитинстві було багато книг, деякі ще досі є. Це для мене якийсь такий символ сімейний, дуже душевний, чи що. --- дописи об"єднано, Feb 15, 2019 --- в мого теж був такий період, недовгий. Минулося, читаємо знову.
Дуже легко прочиталася нам книжечка про маленьку Беллу і здійснення її великої мрії Така більш дівчача )) Ще рекомендую для дівчаток серію книг "Хутряні помпони і Ко" про дівчачу дружбу і цікаві "детективні" пригоди: Ну і нарешті "Банда піратів" 8 яскравих книг про неймовірні пригоди малих сміливців
Я знов сюди... Відкрила для себе цікаву серію вид-ва Зірка "Здібні пальчики": Домалюйки, Клеялки, Вирізалки і Згинайки. Це наш аналог Кумонів. Картинки дуже гарні і якісні і майже ідентичні кумонівським. Книжечки мають по 32 стрінки і коштують в районі 20 грн. Тоді як Кумони від 100 грн і далі, правда в них і об'єм більший, але нам і тих 30 сторінок забагато. Ну і мій малий, якого майже нереально всадити за якусь таку творчість зацінив і вже котрий день щось там ріже-клеїть-малює. Рекомендую!!! Вирізалка. Здібні пальчики.
@Dominika ми , до речі, перепросили "Кроленят" і тепер це одна з улюблених книжок, діти спочатку зацінили історію про пожежу, читали тільки її і то з обов'язковим обговоренням, що робити, коли вдома пожежа, особливо менший любить її. Потім їм зайшла історія про повітряну кулю, закинутий будинок, зимові розваги, всі ще не перечитали, бо в першу чергу просять вже знайомі
В нас кролі застрягли від Миколая. До того пропонувала, але син завжди обирав щось інше, а тепер пернмкнуло і читаємо щодня.
@lovikyou , ха! я вже тих "кролів" і" вдоль і впопєрєк".... читаємо-вертаємось-вже сам починає,хоч букви там не для першого самостійного читання.
Нам теж ті кролячі історії не відразу пішли, трохи стояли. Тепер читаємо вже, але досі всіх не перечитали ще, бо читаємо пару історій поки на пам'ять не вивчить, аж тоді трохи беремся за нові. Потім тиждень-два читаємо іншу книгу і знов до цієї повертаємося. І так по колу. А ще мала весь час питає де їхня мама?! А я без поняття - ДЕ ж мама?? Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
я не подумавши, ще раніше запитала про це у своєї дитини, бо сама книгу не читала, відповів, що маму застрелив мисливець, я вже недопитувалась де саме це пише
Крім цієї книжки ще є окремо кролячі історії в маленьких книжечках, яких немає у великій, ми брали в бібліотеці, можливо, в них про це пише. Я просто тепер не встигаю за ним читати, тому в частині нових книг не знаю сюжету.
В одній з історій розповідається, що тітонька переїхала допомагати татусеві Онисиму, коли маму застрелив мисливець. Можу пошукати в якій, але то не є ціла історія - занадто важка була б до читання. Просто згадка про ту подію
В нас Миколай приніс купу книжок, а син навіть не глянув на них. От позавчора почали згадувати і витягувати по одній. То дуже сподобалися кролячі історії, за два дні вже чотири прочитали, і то якби мала більше часу, то ще просив. А я яке естетичне задоволення отримую, коли її гортаю і читаю Дуже сподобалася книга мені. По темі, чого прийшла сюди. Порадьте що ще гарного, цікавого з транспортом в головних ролях? Синові дуже подобаються книги про техніку від Артбукс, Прокидайся-Засинай від ВСЛ і Літачок-рятівничок від Абаби. Можливо ще щось схожого порадите?
Вас художня цікавить? Бо знаю пізнавальні тільки... Є "Як ми з татом будували автомобіль" Разом із татом. Як ми з татом будували автомобіль купить с доставкой по Украине. Продажа по ценам издательства. Читать отзывы в интернет магазине Ранок. Там ціла серія. Планую теж її купити. Правда вона в м'якій обкладинці. Ще є книжка Содомки "Як змайструвати автомобіль" Там теж серія. Але вона в категорії 7+. Ну і справді вона явно для вже великих читачів. З художніх хіба згадала про підбірку про Тачки видавництва Егмонт.
