Поділюся своїми висновками за пару днів: @Mansikat дуже цікавий досвід - не гризти себе за "неправильну" їжу в "неправильний" час. Мені "зайшов" аргумент, що від вафельки людина не помре сію сєкунду, і навіть в дальшій перспективі. Поки що "їду" на тому, що для мене це незвично. Тому наразі виходить. Бо ДО того гризлася навіть за облизаний після 18:00 крем з вінчика міксера. @Orman @Тетянка трохи гірше виходить з "я з"їм це через 5 хв, якщо не перехочу". Але з того моменту, як тут написала, 2 горнятка морозива одне за одним не було ні разу. Хоча кілька разів хотілося. І ще простежила закономірність стосовно вечірнього "жору" - коли приходю до хати і не маю багато роботи (хатньої чи бухгалтерії), то шукаю, що би вгризнути. А коли, наприклад, цілий вечір на кухні готую (я на пару днів стараюся приготувати, тому займає весь після робочий вечір), то в процесі нічого не "нипаю", тільки п"ю воду. Тобто, будучи в близькому доступі до їжі, в мене не виникає бажання щось перехопити, я про це навіть не думаю. А ще я відкорегувала свою обідню порцію в сторону збільшення (при досить ситному сніданку, обідня порція виходила грамів 60 каші і стільки ж гарніру. За годину я вже знов думала, за чим полізти в тумбочку, щоб перекусити. Думаю, конкретно мені замало мого обіду). Побачу що з того вийде. Мені корисними були деякі з порад, які я тут отримала. Також таке спілкування додає відповідальності і мотивації (за принципом "анонімних алкоголіків" ) Не лишайте мене саму в ці перші дні, коли в мене трішечки з"являється прогрес. Як там кажуть - протриматись 21 день, щоб почала вироблятися звичка?
За аналогією з АА ))) Не треба протриматись 21-30-90 днів. Треба протриматись один день. Цей. Завтра буде новий день. Всього один день зараз.
може це не в цю тему, а може в цю. зараз приймаю ліки. загальновідомим побічним ефектом від яких є несильний, але додатковий набір ваги. ну мені всі бажали поправитися, але не 6 кг за 2 міс і не знаю, чи на тому стане. плечі худі, паня така вже далі така дуже порядна М. прийом ліків буде довгий, тому навіть не знаю, що в ту сторону робити. придумала хіба бігати, щоб розігнати обмін речовин. пляцком не лежу, але швидкість ганяння по гуртках з 2 дітьми однозначно зменшила . чи то їсти просто менше? чи то води пити більше? порадьте мені щось бо я поки сильно не парилася, просто купила штани на розмір більші і посумувала що не влізу в пару сукенок хс. а чоловік тикнув носом в прогрес набору ваги і якщо так буде далі.. та я щось навіть не готова до того
Часто на ліках спочатку йде набір. Потім організм пристосовується і все повертається до норми. Бігати не пошкодить в будь-якому випадку.
з мене порадник поганий (з огляду, що сама шукаю тут поради) Але в мене також був досвід набору 9 кг від прийому медикаментів. Щоправда, за якийсь довший період (можливо рік, зараз вже точно не скажу, бо тоді не мала в хаті ваги). Під час прийому медикаментів в мене був доволі інтенсивний ритм життя - я вчилася на стаціонарі і вечорами-ночами працювала. Дужже багато ходила пішки. Але при цьому нормального харчування не було. Тому могла цілий день не їсти нічо, по дорозі на вечірню зміну накупити всякої фігні і то топтати в проміжку 19:00 - 2:00. В кращому випадку був 1 прийом нормальної їжі на день (і то, 50/50 бо під нормальною їжею маю на увазі меню "Пузатої хати", бо сил на готування вдома не було. Весь вільний час я використовувала на поспати. То мені з вагою допомогли заняття в залі і нормалізація режиму харчування (і де тільки час і сили взялися? Це я до того, що і раніше можна було це вклинити в графік, було би лиш бажання). Десь за пів року я тих 9 кг позбулася (але я була молоденька, до 20 років)
Суперечлива думка. З досвіду моєї бабці, 35-го р.н. На її долю випали сумнозвісні часи встановлення совєтів на Поліссі. Я скільки її памятаю, їла не пізніше 16-ї !!! години. Сніданки мала дуже скромні (лише чай з молоком і сир). Хоча про скруту важку розповідала, і про поневіряння її багатодітної мами, дружини ворога народу. Вплив дитинства значний, але не остаточний. Особистість має бути зрілою.
В якому місці суперечлива? Слова «в зоні ризику» не означають «обов‘язково будуть мати розлади харчової поведінки». Що значить, що є більша ЙМОВІРНІСТЬ виникнення таких розладів, а не стопроцентна гарантія. Власне через ту неостаточність впливу дитинства і далі за текстом. Не дякуйте. Ваш Капітан Очевидність.
Це в готовому вигляді? Якщо так, то дуже мало. В мене обідня порція 300-400 грам. Не важу, так на око. Загалом я пройшла весь той шлях, що й ви. Але я боялася це визнати і сама себе переконувала, що все нормально. Але оті мої перекуси після нормальної вечері чи обіду не йшли на користь моєму здоров'ю. І це не просто набір ваги +20 кг, а проблеми із підшлунковою та рівнем цукру в крові. Потім були довгі блукання пп чи зх. Але це вело мене у нікуди. Доходило до того, що я боялася зїсти зайве яблуко, а тим більше після 16 години. Їжа засіла в моїй голові, я постійно про неї думала, рахувала що і коли можна зїсти, які б пх десерти приготувати і т.д. Більше двох місяців я не витримала, але й повертатися до численних перекусів я вже не хотіла. Тоді просто їла коли відчувала голод. Дозволила собі солодке і навіть морозиво на вечір. Мене якось попустило чи що... Зараз маю здоровий апетит, але пропала залежність від їжі.
та різна, я вже не пам"ятаю, не практикую) їм яєчню зранку або будь-що інше, ситне) --- дописи об"єднано, Mar 15, 2019 --- Я й так каші не полюбляю, яке більше) і з сухофруктами хіба на десерт, я люблю солоні сніданки)
Просто це ключова різниця. Пластівці такі швидкого приготування будуть викликати почуття голоду швидко. А каші то є необхідна складова раціону. Це паливо для організму, яке дає нам енергію
Ніхто не заважає робити солону кашу. У кожного свої вподобання. Але, якщо Ви бажаєте мати здорове повноцінне харчування то каші потрібні і корисні. Я також не люблю каші( але вони є моєму повсякденному раціоні, бо я розумію, що мені вони потрібні. І це має бути каша, яку потрібно варити, а не запарити. Я люблю на сніданок молочні, тому я окрім вівсяної варю і пшеничну/кукурудзяну/ та інші. Щоб поживні речовини потрапляли до організму потрібні білки/жири /вуглеводи. Каші це вуглеводи) вони є головним джерелом енергії для мозку, допомагають білку іти на побудову м"язів, допомагають корисним бактеріям розмножуватися в кишечнику, робить хороше травлення, сприяють правильному засвоєнню жирів, якщо це правильні вуглеводи то вони мають клідковину і усувають закрепи...та інш. У мене були певні проблеми з травленням і саме каші вирівняли ситуацію. Коли, я відчула результат, то почала їх любити) Я дуже шкодую, що раніше мене не привчили до каш). --- дописи об"єднано, Mar 18, 2019 --- Я також колись так снідала) дуже вже люблю Яєшню і вона тримає до обіду. Але лікар пояснила, що яйце краще на вечір їсти. Це хороший білок, а білки добре на вечір (інколи на обід готую), а ще краще з салатиком овочевим і зеленню.
Відкриття дня - з 70 г сухої вівсяної крупи виходить 400 г готової каші. Це дофі.. дуже велика порція Я на сніданок їм 100 г готової (бо, крім каші, доповнюю свій сніданок клітковиною і по можливості білком). Відповідно, решту 300 г, які лишилися, дісталися мужу (який сказав, що не годен того подужати). До чого я веду - 70 г - в голові це ой як мало. А по факту - такою порцією може наїстися троє дорослих. Коли прикидала калорійність по готовому продукту (думала, що воно так вимірюється), то здавалося, що в мене убойний сніданок (600-800 ккал). Ну і типу, куди ж ще перекуси? Ще ж обід тре нормальний і т.д. А організм краще собі знає. І якщо організм просить перекус яблучком, то нічого кримінального в цьому нема.
знаю. як правило, ні. Вийнятки бувають тільки коли на роботі був треш, і не встигла пообідати. Ось тоді я голодна шлунком, а не головою.
Ну тобто ви знаєте, що таке відчуття голоду. А що вам заважає дочекатися почуття голоду? Немає на роботі можливості їсти коли хочете?
яблучко є можливість їсти, коли хочу. Умовну канапку (чи щось серйозніше) - нема колись давно я відівчила себе дочікуватися відчуття голоду, бо в мене голод спричиняв так звані "голодні" болі в шлунку (колись ставили мені діагноз гастрит, тепер кажуть, такого діагнозу не існує, але факт того, що в мене шлунок зле реагує на жирне, гостре, смажене і на сильний голод) Якщо я вже допустила, щоб почався біль, не допомагало нічо. І затяжний ефект міг тривати до кількох днів. Тому я колись перейшла на частіше харчування дрібнішими порціями, аби в шлунку ніколи не ставало зовсім порожньо.
В мене теж бувають голодні болі. Але це ж не зразу коли зголодніла. Це треба добряче потерпіти. Чи у вас зразу? До чого я. Це основне правило інтуїтивного харчування - їсти коли голодні, припиняти їсти коли ситі. Усьо. Все решта це додатково-культурне.
