офтопну тут : якщо чоловік дома, то він ,йдучи спати будить легенько мене...ну бо я в 99.9999% засну біля малого... - Іринкааа, вставааай... - Нащо(я відкривши очі і не піднімаючи голови)? - ну.... спати йдем..(афігєвший,бо я звикло кажу -угу і встаю) - а я що роблю (сідаючи ,а тоді влягаючись знову)??? .... прокидюсь серед ночі,чопаю в нашу спальню і думаю - чому мене не розбудив? Зранку питаю: - чому ти мене не розбудив? - я будив..але ти сказала ...(читай діалог вище).... і я подумав - певно на щось образилась... - я не памятаю !! -
Чоловік мій вважає, що пацан вже достатньо великий, щоб самому засинати, і на його думку, я його надто сюсюкаю його з тим спанням. (сюсюкаю = йду в нього на поводу і лягаю з ним присипляти.)
@Sofijusia мій чоловік так само каже про сюсюкання, хоч із сном в нас все добре, але є інші моменти). Якщо дитині треба так і дуже так категорично треба, то змушування/ламання- не дасть нічого хорошого. Та, розмов про роз'єднанна, я б не покидала)). І діти маніпулятори ще ті. Та, кожна мама відчуває і знає насправді, що є її дитина.
+1000. Я от ,навпаки,дорожу от тим вкладанням. Воно ж скоро пройде..і вже в 15 я не буду його присипляти. Чоловік також інколи вкладає його , але може піти швидше, ніж малий засне... тоді приходить і каже:" йди, ще тебе кличе". Найчастіше малий вже встигє заснути, поки 3-хв "смєна караула" пройде...Думаю що в 6.5 ,що в 9-10 це ще дитина яка потребує отої вечірньої ніжності... От в 15 я вже сумніваюсь,що мій захоче таких вкладань))
Знову ж -індивідуально. Брата найстарший на ГВ до 2р і спав окремо певно, відколи почав щось мислити))) в його три вже був середульший, то він до того спав сам давно, а пішов в 6 до школи, то мама була лише на 1 вересня. Навіть на поріг заборонив проводити))). З 9 років сам їхав до міста на футбол, в 8 класі сам навчався в Київському спорт. ліцеї легко не було нікому ,але він такий- духом сильний дуже і сам хотів. Мій не проти, щоб я з ним була завжди і всюди).
Привіт!Перечитала я за оце присипання, я думала у мене, що я одна така. У мене донечці 4 рочки і досі її з ліжка виселити не можу і з тими присипаннями також кожного дня потребує і постійно хоче тільки маму. Пробувала переселити її ))) і присипала в її ліжечку, розмір його не великий мене почала спина боліти( і ще якщо б вона до ранку спала все ок я б і перекладала її з свого ліжка. Але 2-3 ночі вона встає і плаче, в неї сон такий що танком не розбудиш, але якщо щось присниться то треба щоб мама була поряд і потім до ранку тримає або волосся моє, або просить щоб я її обняла(.... спить не спокійно(. У нас це присипання триває більше години( читання книжечок потім різні історії на сон, обнімашки і тоді пробуємо заснути. Ще я сама постійно з нею і засинаю що також не завжди добре бо маю якісь плани, але як тільки до подушки і годину там полежати то добре якщо швидше за не неї не засну. А розмови про те виселення тільки шкодять, і ще більше її тримають біля мене... Так що хотілося б щоб дитина інколи сама спати лягала і засинала. І якщо мене не має то вона мене заміняє кимось іншим, татом, бабусею, тіткою...і.т.п. Це переростемо чи ні? Бо я вже починаю непокоїться через це)))) Ще у мене зараз 2 вагітність і питання вже так починає мене підтискати) що робити) і чи я справлюся)).
Ми почали. Вже дві ночі малий спить на своєму окремому ліжку за пару метрів від нас (ну бо 1 кім.квартира). Вкладання на разі таке як було: пару книг в обнімку на нашому ліжку, тоді цьомки-бомки і він йде на своє ліжко. Далі кілька історій ще розповідаю, тоді кожен на своєму ліжку засинає (насправді я читаю книгу зазвичай). Без плачів, істерик, тьфу-тьфу. Сьогодні над ранок захотів до нас, годинку доспав. Політ нормальний, далі буде Хочу ще щоб він засинав самостійно, без моєї присутності.
Все буде). Та і я б на відріз не готувалась відразу, дитина ще може не раз передумувати, то таке діло. В чотир рочки я навіть не думала про "відселення". Але , я не готувалась до другої дитини. Та я впевнена, що тоді б спала з обома))).
@shokoladochka , вітаю!! Більша половина ДП тішиться - Якщо для вас нормально, то я би не відселяла. А чи впораєтесь з 2 -ма дітьми.....то куди ж ви дінетесь....це "підводна лодка...тут свалу нема" Думаю, що все прийде у відповідний час. Діти ж всі різні, більше того - мами-тати різні..
Доці 2.11(майже), теж переживаємо переселення в своє ліжко)))) Ліжечко поки, що приставлено до нашого. То доця проситься поспати в дорослому ліжку. Кажу, що в неї є своє, біленьке для принцес))). Але, якщо вона хоче ходити на роботу і зранку вставати, не їсти кіндерів і не дивитись мультики і не бавитись іграшками, то може спати в великому. Тоді просить її перенести в її ліжечко, потім знов приходить. За третім колом, засинає в своєму. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
Не накручуйте, а насолоджуйтеся Страхи є у всіх і це якраз природньо. Я б не переселяла, повірте, з двома під боком (якщо старша дитина не виявляє бажання спати окремо) легше, ніж окремо "розрульовувати" конфлікти і капризи. Ще під час вагітності, як доставили синові окреме ліжко, пару днів воно стояло окремо і ніби спав там, але потім сказав, що таки не хоче ще окремо, тому назад приставили до нашого ліжка. Наразі вже пройшов рік з того часу і ще не пробували відставляти - чекаю що то буде з його ініціативи. Можливо підросте менший і вже обом веселіше буде окремо. Та й нам так нормально. До речі, не лише принцеси сплять у білих ліжках. Принци теж Але дав татові завдання - хоче тепер в синє перефарбувати) Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
Коли я була вагітна другим синочком, то я точно знала, що якщо він з народженням братика надалі захоче спати з нами, то ми не маємо права його відштовхувати. Мотивація, що скоро народиться друга дитина і тому першу треба навчити спати окремо, засинати самому, їсти самостійно і т. д., мені видається не до кінця правильною. Тобто ці всі речі рано чи пізно ми вчимо своїх дітей або ж вони дозрівають до того самостійно, але не потрібно форсувати події вже і зараз, бо має народитись менша дитина. Старша не повинна різко дорослішати, бо буде малюк. Тобто, якщо дитина готова спати окремо, то добре, а як ні, то не треба змушувати. Безумовно, так мамі буде легше, але з народженням ще однієї дитини у сім'ї старшій дитині ми повинні присвятити ще більше уваги, а не навпаки: все сама, бо вже доросла. Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk
Щоб дитина не почувалась, що через народження брата чи сестри для неї стало менше часу, уваги і т. д. Я не кажу, що з дитини треба виростити нарциса чи, що дитина не повинна розуміти, що тепер у сім'ї є двоє дітей. Але дуже часто спостерігаю, що з народженням меншої дитини, старшу віддають у садок саме тому, щоб було легше, вчать спати окремо попри її неготовність, "бо ж вона вже старша, а тепер буде немовля і взагалі, як то спати всім разом". Тобто вона має різко подорослішати з народженням ще однієї дитини, але чи готова вона подорослішати саме зараз, а не тому, що має народитись малюк?.. Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk
значить в нас просто різниця в спостереженнях, бо я навпаки бачу оте "більше приділити уваги". Тут така штука, що увага, як і час - річ обмежена. і якщо ви комусь приділяєте більше, то комусь її буде менше. Тільки перша дитина має ВСЮ увагу, тому після народження наступних додавати їй ще не бачу потреби, в нас це переходить з розряду "кількість" в "якість", а ще краще "винятковість" - я беру саму першу, чи другу, чи третю дитину, і ми робимо щось тільки вдвох. А так то по ситуації, бо неможливо рівно наміряти уваги.
Я розумію про, що Ви. Я також за адекватне розподілення і часу, і уваги. Старша дитина не має жити в нереальному світі, де нічого не змінилося з народженням меншої. Я більше хотіла звернути увагу на те, що вона не повинна різко дорослішати, спати окремо, бо буде менша дитина. Вона просто з часом то все осягне, тільки не з примусу через народження маляти. Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk
Трохи вище писала, що, думаю, що мій син вже міг би спати окремо без суттєвого стресу (хоча на словах він каже, що хоче спати зі мною і братиком, ну або з татом), але я не форсую - бо саме так мені наразі зручніше вкладати самій двох дітей. Це щодо того, що друга вагітність і "підтискає". Зрозуміло, що якби він так прямо взагалі сам лягав і за 5 хв засинав, то, звісно, було б простіше, але - подивіться на цей момент з іншого боку - це ваш спільний час у дні, чи багато ви так спілкуєтесь з дитиною протягом дня, як оту годину перед сном? І з народженням другої дитини він може стати ще ціннішим. Відхід до сну - це тривожний момент, тому нічого дивного, що дитина не хоче сама засинати, кожен дозріє до цього, коли настане час. Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
