Отак впоперек я вже давно на ніч кладу дитину, інакше не засинає (хіба в слінгу, але тоді проблема перекласти). Тому це дуже вдала поза для хворої не сплячої дитини.
Поговоріть зі мною будь ласка про заранців які ще не сидять і не повзають "класичним стилем", натомість стають на ноги і ходять В мене Влад таке витворяв в 6,5 міс, АЛЕ він повзав навкарачках як має бути з 6 міс. В підсумку ходив попри опору після 7 міс, сів в 8,5, пішов без опори в 9,5. Мене трохи хвилює що Яся й далі повзає по-пластунськи (вже 2 міс як), навкарачки хіба стає на секунду і знов плюхається пузом Коли лежить на спині покинула всі намагання сісти (і пресом, і через бік). Зате доповзає до дивану\крісла\будь-якої коробки і стає на ноги. Потім нагліє і стоїть тримаючись однією рукою або тягнеться до іншої опори. Стоїть поганенько, хитається, злізти вниз назад не може. Але то реально єдина її розвага от вже з тиждень. Я втомилася від того ловіння і спускання її "з небес на землю". В неї немає ні ліжечка, ні манежу (щоб сказати що щось змусило чи стимулювало її отак ставати). А ота Ясина категорична нелюбов до пози "навкарачки" вже наводить мене на думки про тонуси-гіпертонуси і всяке таке... На колінах (тримаючись за підвищення) стоїть ок, постійно вилізає так на коробки-відро-горщик (може часом навіть трохи присажувати попу), а будь-яка спроба просто посадити її з випрямленими вперед ногами (ну типу як елемент "зарядки" чи щось таке) викликає у неї роздратування. Коли пробую з стоячого положення посадити - теж дуже нервує. Йти когось шукати щоб глянув? в поліклініку тут де ми зараз є трохи проблемно потрапити, бо договір заключений з лікарем в іншому місті і всяке таке. Востаннє лікар її бачив в 4 міс. Бо я вже собі думала, що як до 7 міс не стане навкарачки треба шукати невропатолога. Та дівка таки стала до часу Ч навкарачки і... на тому все от за день кілька разів стає на 1 сек і далі всякими дурницями займатися Коротше, розрадьте мене або навпаки налякайте
Ви описали копію мого малого))) Але йому чуть більше. В середу 8 місяців Повзати не хоче ( але мій старший почав повзати після того,як пішов), хоче ходити. Йому тільки опору дай - відразу на ноги. Причому вже й тримати його не можна. Відштовхує .
Вона наче й повзає, але як почала в 5 міс стилем "поранений солдат", так за 2 міс нічого не змінилося (крім швидкості) - одна рука на лікоть,і протилежною ногою відштовхується, а другу за собою волочить. І завжди лише тією ж рукою і ногою працює.От мене трохи непокоїть і та асиметричність, але коли встає то, наче, поперемінно обома руками тримається. З тим стоянням геть обнагліла - вчора стояла впершись спиною в крісло, не тримаючись руками взагалі
Моя племінниця точно так повзала,поки нормально не пішла. Але там попа була важка, ми всі ржали, як вона півлежить, а одною ногою штовхається - чисто як Ви кажете стиль "поранений солдат". Зараз 15 - річна струнка леді 170 см зросту.
Соля сьогодні вночі впала з ліжка((( Не знаю як. Тобто можу здогадуватися, бо вона товчеться-крутиться, повзає постійно. Вдень я то контролюю. Та й вночі спить зі мною, до однієї сторони ліжка підсунуто її ліжечко для підстраховки. З іншої - бетерея біля вікна, але є проміжок між ліжком і тим. То вона умудрилася якось в той проміжок поміститися. Я проснулася від звуку удару і плачу ( Побачила, що її нема на ліжку і мене почало реально трусити. Дістала її з підлоги, але там мало ж місця було, то якось боком лежала. Ніби трохи часу на то пішло, щоб дістати акуратно, і не зачепити за батарею , вона плакала, я беззвучно кричала. Потім ще пару хвилин плакала в мене на руках, але скоро заспокоїлася, поїла і заснула. Зараз от проснулася і бавитися, співає, повзає, ну така як завжди. Але, чи те падіння так просто минутися? На що звертати увагу? Чи таки їхати десь в лікарню, щоб перевірити (сама не знаю, що перевіряти), взагалі якомусь лікарю показати? Чи якщо явних ознак струсу мозку нема, то слідкувати , чи не міняється поведінка? Заспокойте мене. Бо вже починають лізти різні думки в голову.(
Як можна полегшити перебіг вірусу (наймовірніше грип) немовляті, якщо всю хворобу старшого були разом? Ще старший не одужав, а чую сьогодні, що менший вже носом тягне, пару раз кашляв (з кашлю в старшого все і починалося і вже за день дуже сильно залягло йому). А тут така малеча, якщо більший не може справитися з тим слизом, то мене в піт кидає від думки про меншого. Не можна піврічній дитині інгаляції фізрозчином? Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
@Thebestnata то у вас перше падіння? Тоді ви капець як довго протрималися Все ок - швидко заспокоїлася і звична поведінка тому підтвердження. В малих дітей череп м"який і амортизує удари, тому попри часті падіння струси у них бувають реально рідко і точно не від падіння з висотити що +- дорівнює їхньому зросту. Я зараз уже й не порахую скільки разів за день Яська валиться бо цілоденно лише те й робить що встає ї ходить. Так як сидіти не вміє, то при падінні плюхається не на попу а як прийдеться я зла мама - страхую її лише там, де поряд батарея чи гострі кути, коли стоїть просто на підлозі біля дивану, то даю можливість падати скільки влізе. Падає, плаче трохи, але одночасно встає і лізе туди ж , хоч вже має явний прогрес - вчиться групуватися і при "польотах" голова страждає все рідше
Перше падіння. Тому так страшно і стало. Але дякую, заспокоїла трохи) Просто вже звинувачую себе, що треба було продумати наперед, щоб якось більш убезпечити ліжко. І чи потім те падіння якось не агукнеться? Мені колись казали, що зір в мене поганий тому, що я в дитинстві теж впала з ліжка.
на 99,9% ніяк не аукнеться ) . А зір - хто там зна від того чи ні... Все одно убезпечити від падінь на 100% дитину практично неможливо, вона мусить падати і вдарятися щоб потім робити з того висновки, знати, що з краю ліжка можна впасти, знати, що треба триматися коли встаєш і т.д. То я зараз, звісно, про падіння вдень, а не уві сні. Вночі тіло більш розслаблене тому травмуватися, скотившися з ліжка на рівну підлогу, шанси ще мізерніші.
в мене всі троє часто падали, вперше найстраший впав десь в 3 місяці з дивану - не уявляю як. Виріс розумний хлопчик, який добре бачить, так що не переживайте й не накручуйте себе
Моя мала такий живчик що капець, напевно я не зовсім уважна мама, але тільки з ліжка моє шило падало разів 10((((, я мовчу вже про щоденні удари головою в диван, вікно( бо дуже любить сісти спиною і просто тлумити головою))) і т.д. Перший раз в паніці мчала до лікаря, подивився на мене перестрашену і казав що мені треба вчитися бути більш спокійною! А попробуй) малу все таки оглянув і сказав що якщо впродовж 12 годин в дитини нічого не змінилося( звична поведінка, настрій, апетит), не помутніли зіниці ока, то все нормально. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
@Thebestnata, про зір то в «перли» треба). Якби реально падіння провокувало падіння зору, то половину людей були сліпими))). Ну і всім завжди для заспокоєння розповідаю, як в мене малий в 4 місяці впав з підвіконника в старому будинку, де підвіконники дуже високі. Я вже мовчу що він там у такому віці робив))). І ніц йому не було, і досі не є. Я чуть не вмерла, а чоловік запитав куди саме впав): в кімнату чи на газон))). Досі регочемо з того. Так що готуйтесь), серце мамине ще не раз буде завмирати))). Але так діти ростуть. --- дописи об"єднано, Feb 15, 2019 --- Нічого крім циця нон-стоп в голову не приходить. Вже як буде харкотиння, то дренажний масаж, підкидання, лоскотання, реготання, плач. То допомагає відходити тому. Мали таку беку з малим в 9 місяців. Але там була ще обструкція. Спочатку знімали через небулайзер то, а потім ходили на масажі. Минуло швидко. В таких маленьких все швидко. Обнімаю, тримайтесь!
Нагадали.... Мені мама розказувала що я теж летіла з підвіконника в селі - там висота від вікна до землі десь 2.5 метри. Мене доглядала моя прабабуся і когось милого посадила мене (мені ше року не було) на підвіконник, я сперлася на вікно і полетіла внизВ той момент усі завмерли - думали "всьо- нема чого туди йти" Коли зійшли вниз я навіть не плакала просто перелякано сиділа. І ніц мені небуло... Видно у сорочці народилася
Дякую! В мене старший теж мав таке в цей ж час 3 роки тому, в 7 міс. То тоді не на жарт перелякалися, все так сприймалося "печально". Через ті спогади ще більше боїмося( Але щиро надіюся, що менший стійкіший борець, бо майже 3 міс провів чи не з народження з хворіючим нонстоп братом і обходився лиш соплями раз. І зараз хоч вилізли 2 зуби і брат "гавкаючий", було б добре обійтися лиш тим натяком на сопельки)
В меншого тааакі соплі і кашель, просто страшно слухати. Їсть спокійно, спить тихенько і навіть сам. На вулиці взагалі шикарно - 2 год. Але от зі сну соплі течуть, ледве встигаю витирати. Прозорі, рідкі, трохи тягучі. Промиваю. Але закашлюється страшно, майже весь час між снами він кашляє. Трохи відкашлює вологим, трохи сухим "гавкає", трохи дуситься. А ще очі постійно в сльозах, ще з суботи такі вологі. Чекаємо лікаря, вчора не змогла прийти послухати, але я вже в передочікуванні "списку". Знаю, що в багатьох малеча чи не постійна в соплях, а як є соплі, то кашель теж звичне явище. Але трохи він таки мене лякає. Надіюся, що все пройде і не треба буде нічим таким лікувати. Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
я капаю сік алое розведений фізрозчином. Фізрозчину буквально четвертина ложечки, просто щоб сік не був такий густий. Капаю з двох місяців.
