@Haidee пані пояснила яким чином секс після зачаття сприяє ранньому викидню? Я дуже стараюсь підібрати правильні слова. Це просто неправда і введення в оману. Памперси придумали для космонавтів. Віагру як ліки від тиску. МРП - це не ліки від безпліддя і не контрацептив. Це набір знань про своє тіло, воно дає набагато більше відповідей ніж просто «чи сьогодні я плідна». Є жінки, які малюють графіки постійно, не використовуючи їх для досягнення чи уникнення зачаття, бо їм цікаво за своїм тілом спостерігати.
Я чесно дослівно не пам'ятаю. Теоретично, можу пошукати той комент, але чи це буде правильно його сюди тягнути не впевнена. Ну в певних випадках при ПЛАНУВАННІ дитини справді лікарі радять утриматися після овуляції, щоб імплантація відбулася. В моєму випадку двічі діти прекрасно давали собі раду і з активним сж батьків в другій фазі. Звісно, не можна бути певною на 100%, що не було інших, які не вижили. Я теж не дуже зрозуміла ту думку, коли прочитала. Ну там акцент власне був на те, що це в певній мірі контрацептив в головах людей. А в решті я з тобою цілком погоджуюся. Я десь з таким підходом і слідкую. Мені цікаво, чи все працює добре, чи буде можливість завагітніти, якщо раптом виникне така "сімейна ідея". Ну і ще багато причин.
Контрацептивна ментальність - це такий спосіб мислення при якому діти розглядаються як тягар, а плідність як хвороба чи проблема, яку треба якось вилікувати чи вирішити, щоб займатися сексом коли хочеш і щоб за це нічого не було. Під «нічого» маються на увазі діти, як «покарання» за необачний секс. Проблема в тому, що люди почали розглядати секс-дітонародження як окремі явища. І частково вони є окремі, бо жінка є плідною 24 години на місяць. І тільки 30% сексу у ті 24 години за статистикою призведуть до вагітності. Але людям цього мало. Колись в Анатомії Грей була серія де подружжя католиків було і вона була вагітна п‘ятою дитиною і втіхаря просила лікарку заразять їй труби, бо вона вже не може народжувати, а чоловік вважає що «їхня віра - це не шведський стіл, де можна вибрати, що хочеш». Так от, контрацептивна ментальність - це коли ви торгуєтесь з Богом. А ви торгуєтесь, бо навчені контрацептивами, що ви можете розділити секс і дітонародження, і під то вже підводяться які хоч бази - матеріальна найбільш популярна. Уявляєте Бог каже Авраамові «в тебе буде 100 дітей», а Авраам такий «та в мене є майна тільки на 90, тому сорі, і взагалі я вже старий, і внуків не побачу, і жінка в мене стара, і що сусіди скажуть». Колись діти були надбанням, вони були економічним активом, бо з досить малого віку допомагали. І бездітність чи малодітність - це була біда. Зараз діти - перешкода в кар‘єрі саморозвитку, бездонна стаття витрат і далі за списком. Це при тому що зараз є набагато більше можливостей. Але тег в ІГ #мамавдекреті невмирущий. Декрет - це щось таке темне і страшне з чого треба поскорше вийти. Ми розівчились жити з батьками і дітьми. Отак повноцінно жити, без очікування «коли воно піде в садок/школу/інститут». --- дописи об"єднано, Feb 9, 2019 --- Нє, ну як в людей є проблеми із настанням вагітності, то їм дуже багато всього рекомендують, при чому ще й сильно перестраховуючись, бо не знають точно, що ж може пошкодити. Це ж не загальне правило. Купа людей, які ні сном ні духом про мрп не чули, прекрасно вагітніють займаючись сексом весь цикл.
Can you use NFP with a Contraceptive Mentality? Стаття чому пари які використовують мрп за визначенням не можуть мати контрацептивну ментальність. Я не згідна, якщо що, але заради справедливості викладаю.
Дуже мені важко сприйняти те "колись" відносно Бога, який є поза часом. Колись були інші обставини в усьому світі. Так, діти були ресурсом, але чи було то все добре для дітей, для жінки? Це всього лише період історії, я не можу до кінця зрозуміти, чому саме ті обставини і такий стан речей є апріорі добрий з точки зору християнства. Ок, зараз велика проблема зі статусом сім'ї. Є загрози, люди вже не хочуть зв'язувати себе обов'язками. Це погано для самих людей, імхо. Але колись теж не було все так веселково. Наприклад, жінка ледь не в кожній культурі була істотою нижчою за чоловіка (я тут не про те, що хтось має пхатися вперед, а про ставлення до неї). Кілька жінок в одного чоловіка до певного часу було нормою, а вже пізніше, не так давно - буквально два століття тому - мати офіційну жінку, яка народжує легальних дітей, а попри це коханку чи кілька з нелегальними дітьми було чимось таким, що списувалося на "слабкість" чоловіка, публічно приховувалося, але фактично ніякого аж такого осуду не було. Звісно, були й справді хороші сім'ї, але вони й зараз є. Я швидше говорю про загальний фон. Я не розумію, що такого доброго було в тому порядку, коли діти були інструментом. Зараз якась така біда в сучасних жінок: вони бояться прийняти дитину. Навіть ту одну. Але колись хіба не боялися? Ще й як, просто не було запиту від суспільства на регулювання народжуваності. Багато спадкоємців - то є ґуд. Але це не означає, щт жінки пару століть тому були такі білі і пухнасті. Родовиті і багато - віддавали на виховання няням і годувальницям. Бідні часто не мали можливості доглядати за дитиною, щоб бодай дожила до більш-менш самостійного віку. Де тут добро? Моя прабабця мала 8 дітей. Одна не вижила, це гарна статистика. Найменша (моя бабця) була змушена з підліткового віку працювати тяжко і бути зі старіючими батьками. Їй не дозволили закінчити школу і піти вчитися, бо так було прийнято, що молодша лишається вдома за робочу силу. Я ніяк не можу собі пояснити того добра і "правильності", хоча то в нас якраз була ситуація, що 4 покоління жили в одній хаті (не постійно, але часто). Щось купу всього написала. А загалом хотіла сказати, що доводиться "підтасовувати" релігію під вимоги часу.
Колись- це не відносно Бога. Це відносно людей, які не розділяли секс і дітонародження. Я розумію твою позицію, щодо безправного і нещасного положення жінки. Це все правда, тільки це не вся правда, і не все це через плідність жінки, як не все райдужно зараз з «reproductive rights». Але загальна тенденція «і на ялинку залізти і попу не обідрати» дуже простежується. Ну реально, якщо ти (чи не ти) хочеш вибрати релігію для комфорту, то це не Католицизм. Ніхто не обіцяв, що буде легко. Моя основна теза таки про те, що за природних обставин секс і народження дітей ідуть пакетом. І Церква каже нам пакетом їх приймати. А світ каже «ми все придумали - тримай лобзик».
А ще в мене є теорія для чого людям корисно мати багато дітей. (І як це теоретично може допомогти спасінню). Але це хіба для особистої розмови двох мізантропів.
Це просто дана тема перетворилася на "як би так і на ялинку вилізти, і попу не подряпати" Я не знаю, як би то так пояснити. В середньовіччі навряд чи хтось займався трактуванням біблейських текстів, аби виявити там щось добре для жінки. Я завжди дивувалася, наскільки легко Христос вів бесіди з жінками, там навіть ніякого трактування не треба. Хоча, чому тут дивуватися. А опісля почалося: "розглядайте Павла в контексті часу, вивчайте традиції того часу, майте на увазі обставини, за яких то писалося і говорилося". Я тому й згадала про "колись". Проблема в тому, що я (може й не тільки я) не розглядаю себе в ролі перекупниці на базарі. І отако чесно: а хто не шукає власного комфорту? Хіба ті, хто готові були і власне життя жертвувати. Решта в тій чи іншій мірі намагається "виляти" між правилами і власним комфортом. "Легалізація" пмрп - тому підтвердження. Бо за мірками "колишнього" часу відкладення (до приходу менопаузи, гг) вагітності взагалі не має ніяких підстав. Колись народжували бідні, спрацьовані, втомлені, "соціально нереалізовані" і т.д.
Як я вас розумію! Не всі виляють (я не про себе). Є варіант звернутися напряму до Бога в молитві, хай він тобі розтолкує, що робити з плідністю і Святим Павлом. Мені помагає.
Дівчата ви таку тему зачепили, яка і мене болить і зараз я в пошуках якоісь підтримки від Бога в тому плані. Молюсь і прошу щоб не було того страху завагітніти четвертою дитиною, бо хати нема своєі, батьки не зможуть допомогти в тому питанні. Машини нема, ми з мужем лише двоє здані один на одного. І хоч отець на сповіді каже, що треба відпустити всі страхи і віддатись на волю Божу, але ми поки не готові, але хотілось би якось себе пересилити, надіюсь з часом з допомогою молитви ми дійдемо до того, @Orman як буде зустріч кличте і мене з радістю послухаю. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
@Matvijko то не в тему про дітей, а просто мій роздум щодо того чому так важко віддатися на волю Божу. Я собі то так часто аналізувала щодо себе. Нам часто здається , що ота "воля Божа" буде якраз протилежною до того, що ми хочемо і того як ми бачимо вирішення певного питання. І тому часто наша молитва є не стільки питанням і проханням про допомогу, а чимсь типу "хочу замовити таке-то рішення". І тоді не питаємо "що Ти, Боже, хочеш для мене?". Бо те рішення може бути для нас не зручним в умовах цього світу і земного життя, але може бути корисним в духовному плані (про який зазвичай і забувається).
Так і є! Ви абсолютно праві, тому отому що ти хочеш Боже для мене треба вчитись, і йти до того. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Хтось читав той форум Catholic Answer? Там є дуже гарна теорія про цю бідолашну цитату Павла. Що зовсім не йдеться про те що жінка має народжувати щоб спастися і таке всяке. А мова йде про те що якщо жінка ВЖЕ має дітей, то їй не треба робити якихось особливих рухів крім як вирощувати їх у вірі, любові і з посвятою. Бо вона вже і так багато робить. Так би мовити визнання материнської праці. І ні, це не значить, що їй НЕ МОЖНА займатися іншими справами для спасіння (чи просто іншими справами). Можна, але все решта йде як бонус. --- дописи об"єднано, Feb 11, 2019 --- @Retaret @Matvijko ви мізантропи? То не щось таке мудре, і явно не ваш випадок. То такі роздуми на тему. @Matvijko ви не зобов‘язані зараз вже тут і негайно народжувати ще дітей. Страх вагітності нічого не дасть. Поки ви не вагітні, він отруює ваше життя, якщо ви завагітнієте, то боятися буде вже пізно. Якщо дуже гостро стоїть питання квартира-машина, то зачекайте. Якщо утримання дається важче ніж виглядає перспектива більшої кількості дітей, то це такий собі показник ))) Про «замовлення рішення» - така правда. Я постійно намагаюся замовити. Ох-ох.
А ти переважно читаєш англомовні ресурси? Мені так кумедно бачити різницю в акцентах в українському, російському і англійському перекладах. Про трактування я вже прям мовчу. Наприклад, російське "чадородіє" просто виносить мені мозок своїм емоційним забарвленням. Англійське "to give birth" навпаки таке дуже м'яке і трохи піднесене. Насправді, я не знаю, чому Павло багатьох так конфузить. На цьому форумі (я ще не все дочитала) теж різні версії в тексті і коментах. Все ж виглядає на те, що в своїх листах він звертався до конкретної людини чи групи людей, очевидно намагаючись щось порадити саме в їхніх обставинах. Чи є зміст натягати всі ці поради і вказівки на кожну людину окремо? Бо я думаю, що це не листи Павла так зачіпають, а відчуття, що власний стан речей не зовсім відповідає фундаментальному - Заповідям. А Павло вже як маркер. Ну типу тої теорії, що нас найбільше обурюють речі, до яких ми самі підсвідомо схильні.
Так, я переважно читаю англомовні ресурси. Мені легше йде. Вони пишуть простою сучасною англійською і пафосу менше. Сто процентів, Павло - маркер. І так я вважаю, що його треба в контексті (а він там багатий), читати. Ну і знову в нас є 10 заповідей, дві заповіді Любові. На їх основі можна вирішити практично всі питання, якщо бути чесними з собою, тоді не треба перепитувати з якої ноги вставати.
Ех.. то аудиторія до здибанок таки дууже вузька... А якщо серйозно, то мені би хотілося деколи поговорити з жінками-християнками про них же самих. Може тому , що я наразі в пошуках... багато чого. А ще мені подобається, як ото протестанти переважно пишуть, що жінки мають зустрічі спільного читання і обговорення Святого Письма . Ну в нас наразі знайшла таке одне, але то дуже протилежний кінець міста для мене Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
П у вас при церкві нема? Бо в нас аж дві спільноти для жінок при церкві. Матері в молитві і Діти непорочної. Потепліє можемо зібратись.
Незнаю як у вас, але в нас Матері в молитві то вже такі бабуськи трохи. Більше нема нічого. Десь рік тому я так надихнулася тим англомовним чтивом, що вже хотіла сама таку групу створювати, навіть пішла побалакала трохи з ким треба. А потім злякалася, шо я може не потягну координувати і взагалі готувати ті зустрічі тай заглохло. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
